§ 17. Австро-Угорська та Османська імперії

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 17.1)

1. Використовуючи матеріал підручника та додаткові джерела інформації, складіть історичний портрет Франца-Йосифа І.

Франц-Йосиф I (1830–1916) — представник династії Габсбургів, імператор Австрії та король Угорщини, який перебував при владі 68 років (1848–1916 рр.).

Він посів престол у 18-річному віці під час подій «Весни народів». На початку свого володарювання був прихильником реакції, скасував демократичні поступки, призупинив дію конституції та розпустив парламент. Сам себе Франц-Йосиф І називав «останнім монархом старого стилю».

Усвідомлюючи небезпеку розпаду держави через угорський визвольний рух і поразку у війні з Пруссією 1866 р., він пішов на компроміс з угорською елітою, затвердивши Конституцію 1867 р., яка перетворила державу на дуалістичну Австро-Угорщину під гаслом «Неподільні й нерозлучні».

Його тривале правління стало для багатьох підданих символом урівноваженості та стабільності у багатонаціональній країні, де співіснували сповідники чотирьох напрямів християнства, юдаїзму й ісламу. Франц-Йосиф I помер у 1916 р. під час Першої світової війни, напередодні остаточного краху імперії.

2. Передбачте ймовірні наслідки ідеї Карла Люґера про чистоту німецької нації.

Поширення ксенофобських ідей віденського бургомістра Карла Люґера про чистоту німецької нації мало такі наслідки:

• У тогочасній Австро-Угорщині це поглиблювало міжнаціональну напругу, розпалювало ворожнечу проти інших народів (слов’ян, угорців, євреїв) та підривало єдність багатонаціональної держави.
• У перспективі ХХ ст. популістські й шовіністичні погляди Карла Люґера стали ідейним підґрунтям для формування ідеології нацизму, що призвела до расової дискримінації, Голокосту, масових репресій та трагедії Другої світової війни.

3. З’ясуйте значення слова «терор». Згадайте гучні політичні вбивства другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Чи можна стверджувати, що саме в цей період зародився політичний тероризм?

Терор (від латинського слова «terror» — «страх», «жах») — це політика залякування, насильства, репресій або фізичного знищення політичних супротивників задля досягнення певних цілей.

Гучні політичні вбивства другої половини ХІХ — початку ХХ ст.:

• Убивство російського імператора Олександра ІІ народовольцями у 1881 р.
• Убивство австрійської імператриці Єлизавети (Сісі) анархістом у 1898 р.
• Убивство короля Італії Умберто І у 1900 р.
• Убивство президента США Вільяма Мак-Кінлі у 1901 р.
• Убивство голови Ради Міністрів Російської імперії Петра Столипіна в Києві у 1911 р.
• Убивство австро-угорського кронпринца Франца-Фердинанда в місті Сараєво 28 червня 1914 р. активістом організації «Молода Боснія» Гаврилом Принципом.

Стверджувати, що саме в цей період зародився модерний політичний тероризм, цілком виправдано. Хоча поодинокі атентати траплялися й раніше, саме в другій половині ХІХ ст. виникли організовані та законспіровані радикальні угруповання (народники, анархісти, націоналістичні осередки), які перетворили системний терор на головний інструмент тиску на монархів та уряди.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 17.2)

1. Розкажіть про модернізаційні заходи, здійснені очільниками Османської імперії.

Очільники Османської імперії впродовж ХІХ ст. намагалися провести такі модернізаційні перетворення:

• Султан Махмуд ІІ (1808–1839 рр.): подолав опір яничар і укомплектував професійну армію, оновив державний апарат та адміністративний устрій, узаконив право приватної власності на землю.
• Султан Абдул-Меджид І (1839–1861 рр.): упорядкував законодавчу, фінансову та освітню галузі, сприяв розгортанню промислового будівництва, появі залізниць і телеграфу, проголосив рівність усіх перед законом.
• Султан Абдул-Гамід ІІ (1876–1909 рр.): ухвалив Конституцію 1876 р., яка запроваджувала конституційну монархію, скликав перший парламент та надав обмежені демократичні свободи (хоча невдовзі згорнув реформи і встановив особисту диктатуру).
• Молодотурки (1908 р.): повернули конституційну монархію на основі Конституції 1876 р., відновили роботу парламенту та сформували новий уряд.

2. Спираючись на текст параграфа та ілюстрації, установіть причини і наслідки Молодотурецької революції.

Причини Молодотурецької революції 1908 р.:

• Встановлення деспотичного режиму та одноосібної диктатури султана Абдул-Гаміда ІІ.
• Скасування султаном демократичних прав і свобод та призупинення дії Конституції 1876 р.
• Глибока економічна залежність держави від урядовців і фінансистів Великої Британії та Франції.
• Прагнення офіцерів та інтелігенції модернізувати країну й захистити її державність.

Наслідки Молодотурецької революції:

• Повалення деспотичної влади султана Абдул-Гаміда ІІ.
• Відновлення конституційної монархії, повернення до положень Конституції 1876 р. та формування нового уряду на чолі з Ахмедом Резою під гаслами свободи, нації та вітчизни.
• Водночас молодотуркам не вдалося подолати економічну залежність від іноземного капіталу та зупинити розпад імперії.

3. Чому Молодотурецька революція не змогла врятувати Османську імперію від кризи? Обміркуйте в парах.

Молодотурецька революція не змогла зупинити кризу з таких причин:

• Революціонери не змогли здійснити глибоких економічних реформ і подолати залежність від британських та французьких кредиторів.
• Загострення національного питання: намагання зберегти неподільність імперії викликало новий спротив підкорених народів Балкан і Близького Сходу.
• Агресивний зовнішньополітичний тиск: провідні європейські країни скористалися внутрішньою слабкістю імперії для відторгнення її володінь (анексія Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною, захоплення Триполітанії та Киренаїки Італією, поразки у Балканських війнах 1912–1913 рр.).

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 17.3)

1. У чому сутність Балканської (Східної) кризи другої половини ХІХ ст.?

Сутність Балканської (Східної) кризи (1875–1878 рр.) полягала у загостренні конфлікту на Балканах, спричиненого піднесенням національно-визвольного руху народів Боснії, Герцеговини та Болгарії проти османського ярма. Криза призвела до російсько-турецької війни 1877–1878 рр., у якій Росія намагалася закріпитися на півострові та отримати вихід до середземноморських проток Босфор і Дарданелли. Завершилася вона підписанням Сан-Стефанського договору та скликанням Берлінського конгресу 1878 р., де Велика Британія й Австро-Угорщина змусили переглянути умови миру, обмеживши російські впливи та перекроївши кордони балканських країн.

2. Послуговуючись мапами з підручника, покажіть країни Балканського півострова, які здобули / отримали незалежність до 1914 р.

Країни Балканського півострова, що здобули незалежність або самоврядування до 1914 р.:

• Греція (незалежна з 1829 р.);
• Сербія (незалежність визнано у 1878 р.);
• Чорногорія (незалежність визнано у 1878 р.);
• Румунія (незалежність визнано у 1878 р.);
• Болгарія (самоврядне князівство з 1878 р., повна незалежність — з 1908 р.);
• Албанія (проголосила незалежність у 1912 р.).

3. Чому на початку ХХ ст. і згодом Балканський півострів називали «пороховим льохом» («пороховою діжкою») Європи? Аргументуйте свої пояснення фактами.

Балканський півострів називали «пороховим льохом» Європи з огляду на концентрацію гострих суперечностей:

• Занепад Османської імперії перетворив Балкани на поле гострої боротьби за сфери впливу між Російською, Австро-Угорською, Німецькою та Британською імперіями.
• Територіальні суперечки між новопосталими державами (Болгарією, Сербією, Грецією, Румунією, Чорногорією), які прагнули розширити свої володіння коштом сусідів.
• Небезпечні міжнародні конфлікти: анексія Боснії Австро-Угорщиною у 1908 р., протистояння Албанії та Македонії з османами, війни 1912–1913 рр. між балканськими країнами.
• Будь-який регіональний конфлікт міг спровокувати загальноєвропейську війну, що й сталося 28 червня 1914 р. після вбивства в Сараєво кронпринца Франца-Фердинанда.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. Послуговуючись мапою, розкажіть про територіальні зміни в Австро-Угорській та Османській імперіях упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на карті відбулися такі територіальні трансформації:

• Австро-Угорщина: внаслідок поразки у війні з Пруссією 1866 р. втратила Венецію та вплив на німецькі держави. У 1867 р. перетворилася на дуалістичну державу, закріпивши автономію Угорського королівства. У 1878 р. окупувала, а в 1908 р. остаточно анексувала Боснію і Герцеговину.
• Османська імперія: зазнала територіального розпаду в Європі. За рішеннями 1878 р. втратила Сербію, Чорногорію, Румунію, автономну Болгарію; передала території Закавказзя Росії, а острів Кіпр — Великій Британії. У 1911–1912 рр. поступилася Італії північноафриканськими володіннями (Триполітанією та Киренаїкою), а після Балканських війн 1912–1913 рр. зберегла за собою лише Східну Фракію з містом Стамбул.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було ухвалено Конституцію, що оформила створення дуалістичної Австро-Угорщини?
• Що означає вислів історика Нормана Дейвіса про Австро-Угорщину як про «слов’янський будинок із німецьким фасадом»?
• Хто очолив революційні сили молодотурків у 1908 році?
• Де 28 червня 1914 року було вчинено замах на спадкоємця престолу Франца-Фердинанда?
• Звідки ми можемо дізнатися про умови визнання султаном незалежності Сербії, Чорногорії та Румунії у лютому 1878 року?
• Чому спроби султана реформувати османську армію наприкінці XVIII ст. наштовхнулися на опір яничар?
• Як угорський визвольний рух змусив віденський двір піти на поступки й укласти компроміс?
• Який результат мала Молодотурецька революція 1908 року для подальшої долі Османської імперії?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «дуалістична імперія», «пробудження Азії». Чи доречно вживати друге словосполучення щодо Османської імперії?

• Дуалістична монархія (імперія) — форма державного правління, за якої разом із монархом правлять парламент і уряд, причому монарх призначає та контролює урядовців і має право вето; також це Австро-Угорщина, яка складалася з двох автономних частин — Австрійської імперії та Угорського королівства — під владою єдиного правителя Габсбурга.
• «Пробудження Азії» — поняття, що позначає період початку ХХ ст. (до кінця Другої світової війни), позначений піднесенням національно-визвольних, революційних та антиколоніальних рухів народів Азії за модернізацію й незалежність.

Вживати поняття «пробудження Азії» до Османської імперії цілком доречно, оскільки її територіальна та демографічна основа охоплювала регіони Близького Сходу та Малої Азії. Молодотурецька революція 1908 р. проти султанської деспотії та європейської економічної залежності стала складовою загального піднесення революційних процесів у країнах Сходу.

4. Оцініть внесок Франца-Йосифа І в модерну історію Австро-Угорщини. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про ставлення українців до імператора. У чому відмінності між ставленнями пересічних селян чи містян та громадсько-політичних діячів?

Внесок Франца-Йосифа І полягає у збереженні стабільності імперії шляхом компромісу з угорцями (утворення Австро-Угорщини у 1867 р.). Він забезпечив базові конституційні права, рівність громадян перед законом, розвиток промисловості, розбудову інфраструктури Відня, залишаючись для населення уособленням надійності й порядку.

Ставлення українців до імператора було неоднорідним:

• Пересічні селяни та містяни ставилися до нього з прихильністю та вірою в «доброго цісаря», пам’ятаючи скасування панщини у 1848 р., підтримку греко-католицького духовенства та сподіваючись на захист монарха від утисків місцевої польської шляхти.
• Громадсько-політичні діячі ставилися до нього критично й прагматично. Вони використовували парламентські можливості в Галицькому сеймі та рейхсраті, але засуджували віденський уряд за поступки польській еліті в управлінні краєм, затягування відкриття українського університету у Львові та небажання виокремити українську частину Галичини в окрему провінцію.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. Взаємонавчаючись у групах: а) проаналізуйте складові Молодотурецької революції; б) поясніть твердження Нормана Дейвіса про Австро-Угорщину як про «слов’янський будинок із німецьким фасадом».

а) Складові Молодотурецької революції:

• Рушійні сили: військові офіцери та прогресивна інтелігенція під керівництвом Ахмеда Рези.
• Мета: повалення деспотичного режиму султана Абдул-Гаміда ІІ, повернення демократичних свобод на основі Конституції 1876 р. та модернізація державного устрою.
• Результат: відновлення конституційної монархії та парламенту, формування нового уряду; проте через збереження імперських підходів у національному питанні та економічну слабкість країна не змогла зупинити розпад імперії.

б) Пояснення твердження Нормана Дейвіса про «слов’янський будинок із німецьким фасадом»:

• «Слов’янський будинок»: переважну більшість населення імперії складали слов’янські народи (українці, поляки, чехи, словаки, хорвати, серби, словенці), які разом з іншими народами налічували 56% підданих.
• «Німецький фасад»: попри чисельну перевагу слов’ян, реальна влада, культура, державна мова в центральних установах та загальний імідж імперії на міжнародній арені визначалися австрійськими німцями.

6. Колективно укладіть порівняльну таблицю модернізаційних реформ в Австро-Угорській та Османській імперіях упродовж «довгого» ХІХ ст.