§ 13. Велика Британія

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Як ви розумієте поняття «криза надвиробництва»? Чому така криза здатна спричиняти економічні проблеми?

«Криза надвиробництва» — це економічне явище, за якого обсяги виготовленої продукції значно перевищують платоспроможний попит споживачів і місткість ринку.

Така криза зумовлює серйозні економічні проблеми, оскільки нереалізовані товари накопичуються на складах, змушуючи підприємців знижувати ціни та згортати виробництво. Це спричиняє масове закриття фабрик і заводів, зростання безробіття, зниження купівельної спроможності населення, фінансові крахи банків і загальний тривалий занепад економіки.

2. Розгляньте репродукцію картини на с. 102. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся технічні характеристики пароплава, будівництво якого відобразив художник.

На картині художника Вільяма-Семюела Парротта зображено будівництво пароплава «Великий Левіафан» (пізніше перейменованого на «Грейт Істерн» / SS Great Eastern), спроєктованого інженером Ісамбардом Кінґдомом Брунелем.

Основні технічні характеристики судна:

• Довжина: 211 м;
• Ширина корпусу: 25 м (разом із кожухами коліс — близько 36 м);
• Водотоннажність: 32 160 т;
• Пасажиромісткість: до 4000 осіб;
• Силова установка та рушії: комбіновані — парові машини загальною потужністю близько 8000 к. с., що приводили в рух два бортові гребні колеса діаметром понад 17 м та один кормовий гребний гвинт діаметром 7,3 м, а також допоміжне вітрильне оснащення на 6 щоглах;
• Швидкість: 13–14 вузлів (приблизно 24–26 км/год);
• Конструкція: залізний корпус із подвійним дном і водонепроникними перебірками.

3. Скориставшись QR-кодом, розгляньте мапу колоніальних володінь Великої Британії. Чи здатні колоніальні імперії існувати довговічно?

Колоніальні імперії не здатні існувати довговічно. Їхня стабільність підривається непереборними внутрішніми суперечностями: експлуатація, економічне виснаження та політичне безправ’я колоній неминуче викликають зростання національної самосвідомості поневолених народів і хвилю визвольних рухів. Крім того, утримання величезного апарату контролю та військ лягає важким тягарем на скарбницю метрополії, а поширення демократичних цінностей і модерних уявлень про права націй робить колоніалізм історично приреченою моделлю.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чому і консерватори, і ліберали, впроваджуючи реформи, діяли в інтересах громадян Великої Британії?

І консерватори (торі), і ліберали (віги) діяли в інтересах громадян через гостру міжпартійну конкуренцію в умовах розширення кола виборців і зростання робітничого руху. Обидві політичні сили розуміли необхідність збереження стабільності в суспільстві через мирні компроміси та реформи замість революцій. Консерватор Бенджамін Дізраелі сповідував ідею «єдиної нації» під гаслом «Палац не буде спокійним, коли нещасна хижа», прагнучи підтримки простих людей, а ліберали бачили в реформах спосіб модернізації та забезпечення соціальної справедливості.

2. Назвіть імена й прізвища найвідоміших лідерів британських консерваторів і лібералів. Чому діяльність Девіда Ллойда Джорджа описано докладніше?

Найвідоміші лідери партій:

• Консерватори: Бенджамін Дізраелі, Роберт Солсбері;
• Ліберали: Вільям Гладстон, Девід Ллойд Джордж.

Діяльність Девіда Ллойда Джорджа описано найдокладніше тому, що започатковані ним масштабні соціальні перетворення заклали основи британської соціальної правової держави. За його ініціативою було запроваджено 8-годинний робочий день, безкоштовну початкову освіту й шкільне харчування для незаможних, виплати з безробіття й непрацездатності, державні пенсії за віком та обмежено право вето спадкової палати лордів на користь обраної палати громад.

3. Розгляньте карикатуру «Некваліфікований помічник». Які з реформ Девіда Ллойда Джорджа відобразив художник? Перевірте свої припущення за допомогою пошукових систем інтернету.

Карикатура Бернарда Партріджа «Некваліфікований помічник» (1912 р.) відображає підготовку та впровадження закону про обов’язкове державне страхування здоров’я (National Insurance Act 1911 р.), ініційованого міністром фінансів Девідом Ллойдом Джорджем.

На малюнку міністра зображено як лікаря, якому під час бойкоту реформи офіційною медичною спільнотою пропонує допомогу дивна постать, складена з пляшок патентованих засобів і мікстур. Карикатура висміює труднощі реформи охорони здоров’я та побоювання суспільства щодо залучення некваліфікованих методів лікування.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Поясніть значення поняття «блискуча ізоляція» в контексті зовнішньої політики Великої Британії.

«Блискуча ізоляція» — це зовнішньополітичний курс Великої Британії в другій половині ХІХ ст., який полягав у відмові від укладання тривалих міждержавних союзів і військових блоків у Європі. Лондонські уряди зберігали цілковиту свободу дій на міжнародній арені, керуючись класичним правилом: у Великої Британії немає постійних союзників чи постійних ворогів, а є лише постійні інтереси.

2. Чому Велика Британія надавала права домініонів деяким своїм колоніям? Як це впливало на взаємини між метрополією та її володіннями?

Велика Британія надавала статус домініонів територіям із переважно білим, переселенським європейським населенням (Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Південно-Африканському Союзу), враховуючи сумний досвід утрати США та прагнучи запобігти новим антиколоніальним виступам.

Це перетворювало стосунки метрополії та володінь на партнерські: домініони здобували широке внутрішнє самоврядування, власні парламенти й уряди, проте залишалися вірними британській короні та підтримували імперію у фінансових, торговельних і військових справах.

3. Розгляньте малюнок. Який спосіб політичної боротьби ірландців відобразив художник?

На малюнку зображено виступ Чарльза Стюарта Парнелла, що уособлює публічний, легальний і парламентський метод боротьби ірландців: згуртування людей на масових мітингах, активну законотворчість, подання петицій, а також організований економічний тиск (бойкотування англійських лендлордів) задля здобуття гомрулю (самоврядування) та земельної реформи.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події британської зовнішньої політики.

Ключові події британської зовнішньої політики для нанесення на стрічку часу:

• 1867 р. — надання статусу домініону Канаді;
• 1875 р. — викуп Великою Британією 44% акцій компанії Суецького каналу в Єгипту;
• 1876 р. — проголошення королеви Вікторії імператрицею Індії;
• 1880–1881 рр. — перша англо-бурська війна;
• 1899–1902 рр. — друга англо-бурська війна в Південній Африці;
• 1900 р. — проголошення домініону Австралія;
• 1904 р. — укладення англо-французької угоди («Сердечної згоди»);
• 1907 р. — підписання англо-російської угоди (остаточне формування союзу Антанта); надання статусу домініону Новій Зеландії;
• 1910 р. — надання Південно-Африканському Союзу статусу домініону.

1. Б. Покажіть на мапі напрямки експансії й колоніальні володіння Великої Британії.

Напрямки колоніальної експансії:

• В Африці — просування за віссю з півночі на південь (стратегічний план «Каїр — Кейптаун»): загарбання Єгипту, Східного Судану, Кенії, Уганди, Нігерії, частини Сомалі, Танганьїки, Трансваалю та Оранжевої Республіки;
• В Азії — зміцнення володарювання в Індії («перлині Британської корони»), підкорення Бірми, Малайї, утримання острова Сянган (Гонконг).

Колоніальні володіння та домініони: Канада, острови Карибського моря, Британська Гвіана, великі простори Африки, Індія, Цейлон, Австралія, Нова Зеландія.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «домініон». За допомогою мапи розкажіть про домініони Великої Британії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Домініон — це самоврядна держава, колишня колонія Великої Британії з переважанням переселенців із Європи, яка входила до складу Британської імперії, визнавала верховну владу монарха, але володіла власним урядом, парламентом та автономією у внутрішніх справах.

Британські домініони на межі ХІХ–ХХ ст.:

• Канада (з 1867 р.) — займала північну частину Північноамериканського континенту;
• Австралія (з 1900 р.) — охоплювала весь континент Австралію та острів Тасманія;
• Нова Зеландія (з 1907 р.) — острівна територія на південному сході від Австралії;
• Південно-Африканський Союз (з 1910 р.) — виник на півдні Африки внаслідок об’єднання колишніх бурських республік і британських колоній.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було засновано Лейбористську (Робітничу) партію Великої Британії?
• Що являла собою політика «блискучої ізоляції»?
• Хто очолював парламентську групу ірландських депутатів, що вимагали гомрулю?
• Де відбулися англо-бурські війни наприкінці XIX – на початку ХХ ст.?
• Звідки ми можемо дізнатися про британські володіння наприкінці ХІХ ст.?
• Чому Велика Британія поступилася світовою економічною першістю США та Німеччині?
• Як ліберальний уряд Девіда Ллойда Джорджа зменшував суспільну напругу?
• Який результат мало обмеження повноважень палати лордів у 1911 р.?

4. Історик Мартін П’ю вважає, що Девід Ллойд Джордж вплинув на суспільне життя Великої Британії більше, аніж будь-який інший діяч ХХ ст., адже він заклав основи соціальної держави. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, доберіть факти на підтвердження думки англійського науковця.

Факти на підтвердження думки історика:

• Запровадження системи соціального страхування: ухвалено закони про допомогу в разі хвороби, втрати працездатності та страхування від безробіття;
• Пенсійна реформа: з 1908 р. запроваджено виплату державних пенсій для людей віком від 70 років без сплати попередніх внесків;
• Підтримка дітей: узаконено безкоштовну початкову освіту та забезпечення безкоштовним шкільним харчуванням дітей із малозабезпечених родин;
• Обмеження тривалості праці: для шахтарів законодавчо встановлено 8-годинний робочий день;
• «Народний бюджет»: збільшено податки на прибутки великих землевласників та заможних верств для фінансування соціальних програм;
• Політична модернізація: у 1911 р. обмежено право вето палати лордів, завдяки чому пріоритет отримали закони, тричі ухвалені палатою громад.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. Взаємонавчаючись у парах, проаналізуйте особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Великої Британії впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Назвіть чинники, що призвели до втрати державою першості у світі.

Особливості суспільно-політичного розвитку:

• Утвердження парламентської демократії та розширення виборчого права;
• Конкуренція консерваторів і лібералів, що трансформувалася з виникненням у 1900 р. Лейбористської партії;
• Гострота «ірландського питання» та боротьба за гомруль;
• Здатність до вирішення соціальних криз мирним компромісним шляхом через реформи.

Особливості економічного розвитку та чинники втрати лідерства:

• Застаріле технічне обладнання англійських підприємств порівняно з новозбудованими фабриками США та Німеччини;
• Масове вивезення капіталу підприємцями за кордон і в колонії в гонитві за дешевою сировиною й робочою силою;
• Слабкість та розорення власного аграрного сектора через наплив дешевого зерна зі США й Росії;
• Кризи надвиробництва та сповільнення темпів промислового зростання;
• Втрата лідерства у важкій індустрії (Німеччина обійшла Британію за виплавкою сталі, а США — за видобутком вугілля та виплавкою чавуну).

6. Взаємонавчаючись у групах, оцініть наслідки реформ, що їх упроваджували у Великій Британії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Наслідки реформ:

• Політична стабільність: країна уникнула збройних революцій і потрясінь завдяки вчасним поступкам влади суспільним вимогам;
• Демократизація: розширення виборчого права залучило до управління державою широкі верстви робітників та середнього класу;
• Створення основ соціальної держави: запровадження пенсій, виплат з непрацездатності, обмеження робочого дня та освітні заходи знизили соціальне напруження й бідність;
• Зміцнення верховенства закону: утвердження домінування виборної палати громад над палатою лордів закріпило принципи представницької демократії.