§21–22. Українська козацька держава

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

За якими ознаками визначаємо державу? Чи були такі ознаки притаманні Війську Запорозькому? Наведіть приклади.

Так, Військо Запорозьке мало ознаки держави. У нього була своя територія (Київщина, Чернігівщина, Брацлавщина), влада (гетьман і старшина), власне військо, податкова система та суди.

Як описує козацьку державу венеційський посол Альберто Віміна? З якою державою він її порівнює? Як ви думаєте, чому? Чи погоджуєтеся ви з ним?

Віміна пише, що козаки на вигляд прості, але розумні й кмітливі. Він порівнює їх зі спартанцями, бо вони живуть суворо, без розкошів і мають жорстку дисципліну, як у давній Спарті.

Я погоджуюся, бо козаки справді жили в умовах постійної війни, де розкіш була зайвою, а головним була сила духу і братство.

Чи продовжувався, на вашу думку, процес державотворення після завершення війни? Чому ви так думаєте?

Так, процес тривав. Навіть коли активні бої стихали, гетьман і старшина продовжували будувати державу: ділили землі на полки, налагоджували збір податків, дипломатію і суди. Це і є державотворення.

1. ЯКИМ БУВ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

ПОМІРКУЙТЕ

Поясніть, на яких засадах було створено адміністративно-територіальний устрій нової держави. Чому? У чому були його особливості?

Устрій був полково-сотенним. Його особливість у тому, що адміністративні одиниці (полки і сотні) збігалися з військовими підрозділами. Це зробили для того, щоб у будь-який момент швидко зібрати армію для захисту, бо війна ще тривала.

ДОСЛІДІТЬ

1. Як, на думку полковника, змінився державний устрій порівняно із владою Речі Посполитої? Чому він став саме таким на початку 50-х рр. XVII ст.?

Полковник Пилип Уманець казав, що тепер у нас замість короля — гетьман, замість воєводи — полковник, а замість старости — сотник. Устрій змінився, бо стару польську владу вигнали, а порядок наводило козацьке військо, тому й влада стала військовою.

2. Спираючись на карту, опишіть кордони козацької держави другої половини XVII ст. та її адміністративний устрій.

Держава займала землі колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств (Центральна і Лівобережна Україна). Вона ділилася на полки, а полки — на сотні. Столицею був Чигирин.

Назвіть сусідів Української держави. Якими були відносини з ними?

Сусідами були Річ Посполита (з нею воювали), Московське царство (союзник), Кримське ханство (то союзник, то ворог), Молдавія та Османська імперія (дипломатичні стосунки).

3. Про що свідчить наявність резиденції в гетьмана Б. Хмельницького? Чому Чигирин уважався гетьманською столицею?

Резиденція свідчить про те, що гетьман був справжнім правителем, як король. Чигирин став столицею, бо там був маєток Хмельницького і саме звідти він керував усією державою та приймав послів.

2. ЯКИМ БУВ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ УСТРІЙ

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягали особливості політико-правового устрою Української козацької держави порівняно з Річчю Посполитою?

Устрій був полково-сотенним і базувався на структурі війська, оскільки держава народжувалася в умовах війни. Особливість полягала в тому, що військові підрозділи (полки й сотні) збігалися з адміністративними округами, а військові командири здійснювали також цивільну і судову владу.

ДОСЛІДІТЬ

1. Спираючись на текст і схему, схарактеризуйте особливості політичного устрою козацької держави. Як поєднувалася цивільна та воєнна влада?

Політичний устрій Гетьманщини мав риси республіки, де вищим органом влади була Генеральна (Військова) Рада. На ній козаки обирали гетьмана та генеральну старшину, а також вирішували питання війни й миру. Виконавчу й судову владу очолював гетьман, який керував військом, фінансами, зовнішньою політикою та видавав універсали. Йому допомагала Генеральна старшина (уряд), до якої входили писар, судді, обозний, підскарбій та інші посадовці, що відповідали за окремі галузі управління.

Цивільна та воєнна влада в козацькій державі були нероздільні. Адміністративний устрій повністю повторював військову структуру, а державні посади обіймали військові керівники. Наприклад, генеральний обозний керував постачанням армії, а генеральний підскарбій очолював фінансову службу держави. Гетьман поєднував повноваження глави держави й головнокомандувача, а Генеральна старшина виконувала функції уряду.

2. Порівняйте твердження Антіна Ждановича з текстом джерела… Чи відповідає це демократичному устрою? Чому?

Жданович казав, що проти гетьмана ніхто не сміє слова сказати. Це свідчить про авторитарну владу Хмельницького. Це не зовсім демократично, бо демократія — це влада народу. Але в умовах війни жорстка рука була необхідна, щоб утримати порядок.

Схарактеризуйте зміст кожного із зображень, спираючись на текст параграфа.

1 — портрет Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в Суботові: Зображення відображає статус гетьмана як глави держави та верховного правителя («керманича»), який зосереджував у своїх руках усю повноту виконавчої, військової та судової влади. Гетьман керував військом, фінансами, зовнішньою політикою, видавав універсали та скликав ради, що підкреслюється символами влади на портреті (булава).

2 — Військова рада на Січі: Діорама ілюструє діяльність Генеральної (Військової) Ради — вищого законодавчо-розпорядчого органу влади, де всі козаки мали право голосу. Саме на таких зборах («суворий сенат») обговорювали найважливіші питання війни і миру, зовнішньої політики та здійснювали суд.

3 — Сергій Васильківський. Писар військовий: Картина демонструє генерального писаря — ключову фігуру Генерального уряду, який керував Генеральною військовою канцелярією. Писар відповідав за ведення документації, дипломатичне листування та внутрішню політику, фактично виконуючи функції міністра закордонних справ.

4 — Данило Нарбут. Вибори кошового: Художній твір відображає демократичну процедуру обрання (або усунення) козацької старшини та кошового отамана на раді. Рішення на таких виборах ухвалювали за згодою більшості, що часто супроводжувалося бурхливим волевиявленням козацької громади.

3. ЯКУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ ПРОВОДИЛА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були цілі зовнішньої політики держави? Чи можна вважати її успішною?

Головна ціль — знайти союзників проти Польщі, щоб зберегти незалежність. Політику можна вважати успішною, бо Україну визнали як суб’єкт міжнародних відносин такі держави як Туреччина, Московія, Венеція, Швеція.

ДОСЛІДІТЬ

1. Про які події розповідає картина? Як відображено зустріч із послом? Чи є це, на вашу думку, перемовинами рівних?

На картині прийом польських послів. Це виглядає як розмова рівних.

2. Чому договір (з Туреччиною) можна вважати важливою дипломатичною подією?

Бо це означало міжнародне визнання. Коли султан могутньої Османської імперії уклав договір з гетьманом, він фактично визнав Україну окремою державою, а не частиною Польщі.

4. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАЛОСЯ СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

ДОСЛІДІТЬ

Якими були основні суспільні стани в Українській козацькій державі? Чим нова структура відрізнялася від попередньої?

Головним станом стало козацтво (вони мали найбільше прав і землі). Також були селяни (вже не кріпаки), міщани й духовенство, також українська середня та дрібна шляхта, що приєдналися до Богдана Хмельницького. Головна відмінність — зникли польські магнати й шляхта, а їхню землю і владу перебрали козаки.

ДОСЛІДІТЬ

Виберіть відповідний підпис до кожної ілюстрації:

• Ліворуч угорі (троє чоловіків у дорогому одязі зі зброєю) — Козацька старшина й рештки шляхти старих часів.
• По центру угорі (козак з бандурою та зброєю) — Козаки.
• Праворуч угорі (чоловік у довгому жупані) — Містяни.
• Праворуч угорі (священнослужителі) — Чорне й біле духовенство.
• Внизу (чоловік з волами) — Селяни.

Соціальна піраміда українського суспільства (XVII — початок XVIII ст.):

1. Верхівка піраміди (Еліта): Козацька старшина й рештки шляхти старих часів

Хто це: Гетьман, генеральна старшина, полковники, сотники, а також українська православна шляхта, яка підтримала повстання.

2. Вищий прошарок: Чорне й біле духовенство

Хто це: Православні священники, монахи, вищі ієрархи (митрополит, єпископи).

3. Середній прошарок (Основна привілейована верства):

Козаки (рядові)

Хто це: Реєстрові козаки, запорожці.

4. Нижче середнього:

Містяни (міщани)

Хто це: Ремісники, купці, жителі міст, що мали Магдебурзьке право або жили під полковим управлінням.

5. Основа піраміди (Найчисленіша група):

Селяни («посполиті»)

Хто це: Землероби, які не входили до козацького реєстру.

Зміни у становищі верств населення:

Головна зміна після Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького — ліквідація польського панування та зміна соціальної ієрархії. Стара польська еліта зникла, а її місце посіли козаки.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Як називалася держава, створена Богданом Хмельницьким?

Офіційна назва держави — Військо Запорозьке, також її називають Гетьманщиною.

2. Покажи на карті територію і кордони козацької держави.

Територія козацької держави за Зборівським договором (1649 р.) охоплювала землі колишніх трьох воєводств Речі Посполитої:

• Київського;
• Чернігівського;
• Брацлавського.

Кордон проходив по річках Случ та Горинь на заході, охоплював майже все Лівобережжя та частину Правобережжя. На півдні межував із Диким Полем (Кримським ханством).

3. Яким був адміністративно-територіальний поділ Війська Запорозького?

В основу поділу було покладено полково-сотенний устрій.

• Територія ділилася на полки (у різний час їх було від 16 до 20 і більше).
• Полки ділилися на сотні.
• Сотні складалися з куренів (громад) у містах і селах.

Це означало, що адміністративний поділ збігався з військовою структурою армії.

4. Назви найвищий орган влади в козацькій державі.

Найвищим органом влади була Генеральна (Військова) Рада.

5. Хто очолював виконавчу владу?

Виконавчу владу очолював Гетьман.

6. Як будувалася центральна влада?

Центральну владу здійснював Генеральний уряд, до якого входили гетьман та Генеральна старшина (писар, судді, обозний, підскарбій, осавули, хорунжий, бунчужний). Вони керували військом, фінансами, зовнішньою політикою та судочинством.

7. Як будувалася влада на місцях?

На місцях влада належала полковим та сотенним урядам (полковникам і сотникам зі старшиною). У містах з магдебурзьким правом діяли магістрати, а в селах справами керували старости й отамани.

8. Як формували армію?

Основу армії становило реєстрове та запорозьке козацтво, до якого масово вступали покозачені селяни та містяни.

9. Як будувалася судова система козацької держави?

Судова система складалася з трьох рівнів: сотенні суди, полкові суди та найвищий — Генеральний військовий суд. Судді керувалися нормами звичаєвого права, Литовськими статутами та гетьманськими універсалами.

10. Які зміни й чому відбулися в політичній еліті?

Стара польська еліта (магнати й шляхта) була знищена або вигнана. Її місце посіла нова українська знать, що сформувалася з козацької старшини та дрібної української шляхти, яка перейшла на бік повстанців.

11. Як змінилася соціальна структура населення Війська Запорозького?

Було ліквідовано кріпацтво, селяни стали особисто вільними землевласниками. Провідним станом стало козацтво, яке мало найбільше прав. Населення поділялося на козаків, духовенство, міщан та селян. Зникнення великого магнатського землеволодіння.

12. Схарактеризуй зовнішньополітичну діяльність Війська Запорозького.

Зовнішня політика була активною та багатовекторною. Основні напрями:

• Пошук союзників для війни з Річчю Посполитою (союзи з Кримським ханством, переговори з Османською імперією, Московським царством, Трансільванією).
• Дипломатичне визнання: Гетьман приймав послів (Венеції, Валахії, Швеції та ін.), прагнучи утвердити Військо Запорозьке як рівноправного суб’єкта міжнародних відносин.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Чи можна стверджувати, що створення Української козацької держави в середині XVII ст. — це продовження традицій української державності, яке сприяло розвитку української нації?

Так, це твердження вірне.

Продовження традицій: Створення Гетьманщини стало відродженням державності на українських землях після занепаду Русі-України. Козаки вважали себе спадкоємцями давніх традицій, а свою державу (Військо Запорозьке) будували на основі демократичних принципів Запорозької Січі (виборність влади, ради). Крім того, у судочинстві використовували норми права попередніх епох (Литовські статути).

Розвиток нації: Визвольна війна об’єднала різні верстви населення (козаків, селян, міщан, духовенство, шляхту) навколо спільної мети — волі та незалежності. Це сприяло формуванню єдиної української ідентичності, спільної культури та мови діловодства. Ліквідація кріпацтва та польського панування дала поштовх до розвитку українського суспільства. З’явилася власна національна еліта (козацька старшина).

2. Таблиця «Держава Богдана Хмельницького»

Робочий аркуш до § 21−22

1. Розглянь карту й дай відповіді на запитання

1) На території яких історико-географічних регіонів України було утворено козацьку державу ⸻ Військо Запорозьке?

Військо Запорозьке охоплювало землі Наддніпрянщини (включаючи частини Київщини, Брацлавщини, Чернігівщини) та Запоріжжя.

2) Які українські землі залишалися під владою Польщі?

Під владою Речі Посполитої (Польщі) залишалися західноукраїнські землі: Галичина, Волинь та частково Поділля.

3) У складі яких держав перебувала решта українських земель?

Закарпаття належало Трансильванії (васал Османської імперії), Буковина — Молдавському князівству (також васал Османської імперії), Південна Україна та Крим були під владою Османської імперії та Кримського ханства, а частина східних земель (Слобожанщина) входила до Московського царства.

4) Яке місто було столицею Гетьманщини? Де воно розташовувалося?

Столицею був Чигирин. Він розташовувався на правому березі Дніпра (на Правобережжі).

5) Які міста ⸻ центри полків ⸻ розташовувалися на Лівобережній, а які ⸻ на Правобережній Україні?

2. Розглянь схему «Ознаки держави». На основі тексту параграфа проілюструй кожну з ознак прикладами або поясни, як ти це розумієш.

• Територія: Чіткі кордони (Зборівський договір 1649 р.) у межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Столиця — Чигирин.
• Органи публічної влади: Вища — Генеральна рада та Гетьман. Виконавча — Генеральна старшина (уряд). Місцева — полковники та сотники.
• Армія: Регулярне військо з реєстровців і запорожців (до 100 тис.), під час війни — всенародне ополчення. Роди військ: піхота, кіннота, артилерія.
• Судова система: Власні станові суди (сотенні, полкові, Генеральний) замість польських. Основа судочинства — козацьке звичаєве право.
• Фінансова система: Власна скарбниця (Військовий скарб), куди йшли податки від населення та мита (індукта, евекта). Спроби карбування власної монети.

3. Як у фрагменті джерела пояснюється мета внутрішньої й зовнішньої політики Богдана Хмельницького?

Як прагнення створити абсолютно незалежну, суверенну державу. У внутрішній політиці це означає “панувати абсолютно й незалежно”, тобто зосередити в руках гетьмана всю повноту влади без підпорядкування жодному іноземному монарху. У зовнішній політиці метою є об’єднання всіх етнічних українських земель (“від Дністра… до Дніпра й далі до московського кордону”) під єдиною гетьманською булавою.

4. Що, на твою думку, хотів передати митець? Якою була роль Хмельницького в національній революції середини 17 ст.?

Митець прагнув показати Богдана Хмельницького як засновника нової держави. Схематична карта під ногами гетьмана з полковими містами символізує територіальну цілісність і адміністративний устрій Гетьманщини, підпорядкований йому. Старшина ліворуч уособлює армію як опору його влади, а шатер із клейнодами праворуч — атрибути державності.

Роль Хмельницького була вирішальною: він став не лише організатором повстання, а й творцем державних інституцій (уряду, суду, армії), дипломатом, який вивів Україну на міжнародну арену.

5. Про яку роль Богдана Хмельницького в державотворенні пише автор? Чи погоджуєшся ти з ним? Поясни.

Автор наголошує на ролі Хмельницького як сильного, харизматичного лідера, на якому трималася вся державна система (“персоніфікована влада”). Його особистий авторитет дозволяв гасити внутрішні конфлікти та зберігати єдність різнорідного суспільства.

Я погоджуюся з цією думкою. В умовах війни та формування держави саме сильна централізована влада гетьмана була необхідною для мобілізації ресурсів та утримання дисципліни. Смерть Хмельницького згодом призвела до періоду нестабільності (Руїни), що підтверджує тезу про його ключову роль у збереженні єдності держави.

6. Утвори логічні пари з назв козацьких посад і опису їхнього призначення.

• Генеральний писар — Керівник Генеральної військової канцелярії.
• Генеральний обозний — Начальник артилерії і військового постачання.
• Генеральні судді (два) — Очільники гетьманського суду.
• Генеральний підскарбій — Розпорядник фінансів і керівник Військового скарбу.
• Генеральні осавули — Найближчі помічники гетьмана у військових питаннях.
• Генеральний хорунжий — Хранитель військової корогви.
• Генеральний бунчужний — Хранитель гетьманського бунчука.
• Наказний гетьман — Командувач військових сил на час проведення певних бойових операцій.

7. На основі схеми І. Стороженка «Полково-сотенний устрій держави Богдана Хмельницького та її збройних сил за Зборівським договором 1649 р.» опиши три рівні організації влади в козацькій державі: Генеральний, полковий і сотенний (місцевий).

• Генеральний рівень (загальнодержавний): Очолює державу Гетьман, якому допомагає Генеральна старшина (писар, обозний, судді, осавули) та дорадчий орган — Гетьманська рада.
• Полковий рівень: Територія ділиться на полки, якими керує Полковник спільно з Полковою радою та полковою старшиною (осавули, хорунжий, писар, суддя). Цивільну владу в містах здійснюють городовий отаман, магістрат і ратуша.
• Сотенний рівень (місцевий): Полки складаються із сотень на чолі із Сотником, якому допомагають Сотенна рада і сотенна старшина (отаман, писар, осавул, хорунжий). Найнижчою ланкою є курені, якими керують курінні отамани.

Чи можна стверджувати, що політичний устрій Української козацької держави — Війська Запорозького — був демократичним?

• Я вважаю, що політичний устрій Війська Запорозького справді можна вважати демократичним, а точніше — козацькою республікою.
• Тому що джерелом влади було козацтво, а всі керівні посади були виборними і змінюваними, а не спадковими.
• Наприклад, вищим органом влади була Генеральна (Військова) рада, де за згодою більшості обирали гетьмана та генеральну старшину, а також вирішували питання війни і миру.
• Отже, попри посилення влади гетьмана під час війни, в основі держави лежали демократичні принципи виборності та колективного ухвалення рішень.

8. Назви кожну із зображених речей. Яке значення вони мали для козаків?

• Булава (велика палиця з “кулею” на кінці) — найголовніший символ влади Гетьмана. Вона уособлювала його право керувати військом і державою.
• Бунчук (держак із золотою кулею та кінським хвостом) — символ гетьманської влади та гідності. Його носили перед гетьманом під час походів; це означало, що полководець перебуває у війську.
• Корогва (прапор) — символ святині війська та держави. Малинова корогва з білим хрестом або зображенням святих була офіційним знаменом Війська Запорозького.
• Печатка (велика срібна печатка з руків’ям) — символ судової та адміністративної влади. Нею скріплювали офіційні документи (універсали), підтверджуючи їхню чинність. Зберігалася у генерального судді або писаря.
• Литаври (мідні барабани/котли) — символ військової комунікації. Ударами в литаври скликали козаків на раду, сповіщали про небезпеку або віддавали накази під час бою.
• Пернач (менша булава з металевими “перами”) — символ влади полковника.
• Каламар (чорнильниця з перами, поруч із печаткою) — символ влади Генерального писаря. Вказував на важливість дипломатії та діловодства в козацькій державі.

9. Про що свідчить наявність у козацькій державі власної печатки?

Наявність власної печатки свідчить про суверенність (незалежність) та легітимність державної влади. Вона підтверджувала чинність державних документів (універсалів, договорів, листів) і була знаком того, що Військо Запорозьке є окремим суб’єктом міжнародного права, рівним іншим державам, а не просто частиною Речі Посполитої.

10. Яку роль відігравало військо в боротьбі за створення держави?

Військо відіграло вирішальну (ключову) роль. По-перше, воно фізично звільнило територію України від польського панування. По-друге, сама держава була побудована за зразком війська: адміністративний поділ на полки і сотні відповідав військовій структурі. Козацтво стало головним станом суспільства, а козацька старшина — державною владою.

11. Таблиця ознак політичного устрою: