§7. Утворення Запорозької Січі

1. Виникнення Запорозької Січі

➡️ Складіть перелік основних подій, пов’язаних із появою Запорозької Січі. Поясніть свій вибір.

Основні події, пов’язані з появою Запорозької Січі:

Середина XVI ст. — існування розгалуженої мережі козацьких «городків» і січей на Дніпровському Низу
70-ті рр. XVI ст. — різке зростання кількості козаків (з кількох сотень до тисяч осіб) через розгортання покозачення
Кінець 70-х — початок 80-х рр. XVI ст. — виникнення Томаківської Січі на острові Томаківка як першої січі Великого Лугу
1593 р. — зруйнування Томаківської Січі кримськотатарськими військами
1593 р. — заснування Базавлуцької Січі на острові Базавлук козаками після переселення з Томаківки

Пояснення вибору: Ці події є ключовими, оскільки показують поступовий процес об’єднання розрізнених козацьких «городків» у централізовану військово-адміністративну організацію. Політика польського короля Стефана Баторія прискорила цей процес, змусивши козаків створити єдиний центр — Запорозьку Січ. Томаківська Січ стала першою спробою такого об’єднання, а Базавлуцька — продовженням традиції після знищення першої.

2. Формування республіканських цінностей українського народу за часів Запорозької Січі

➡️ Чи доцільно характеризувати Запорозьку Січ як козацьку республіку? Чому?

Так, доцільно. Запорозька Січ мала всі ознаки республіки: вищим органом влади була козацька рада з правом участі всіх козаків, керівників обирали щорічно, діяв принцип підпорядкування меншості більшості. Усі козаки були рівні у правах і мали свободу слова. Кошового отамана та військову старшину обирали на один рік, що забезпечувало змінність влади.

➡️ Працюємо в парах. Які з наведених суспільно-політичних цінностей Запорозької Січі можна розглядати як відображення формування республіканських цінностей українського народу?

Усі наведені цінності відображають республіканські принципи:

Право вільного обрання запорозьких старшин — основа республіканської влади через виборність керівників
Рівність усіх запорозьких козаків у правах — демократичний принцип рівності громадян
Демократичний характер процедури прийняття рішень — колективне ухвалення важливих питань
Свобода думки, слова і громадського голосу — право на вільне висловлювання поглядів
Підпорядкованість меншості рішенням більшості — демократичний принцип прийняття рішень
Визнання першості рішень козацької ради — верховенство представницького органу

Ці цінності стали основою для формування демократичних традицій українського народу. Вони показують, що козаки створили справжню республіку з виборною владою, рівними правами та колективним прийняттям рішень.

➡️ Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, яку інформацію про правові звичаї козацтва можна за ним отримати.

З джерела можна дізнатися, що правова система козацтва базувалася переважно на звичаях, а не на писаних законах. Вони дотримувалися традицій своїх батьків.

Основні правові звичаї козаків:

Покарання за вбивство: Козака, який убив свого товариша, ховали живцем у труні разом з убитим. Проте, якщо вбивця був сміливим воїном і його поважали, товариші могли замінити страту на інше покарання.
Покарання за крадіжку: Злодія прив’язували до стовпа на ринковій площі. Він мусив повернути вкрадене або заплатити втричі більше за його вартість і залишатися біля стовпа ще три дні. За велику або повторну крадіжку його могли повісити на тому ж стовпі.

3. Військове мистецтво українських козаків

➡️ Порівняйте військове мистецтво українських козаків та інших європейських військових спільнот ранньомодерної Європи. Укажіть, як у ньому відображалися застосовані в цей час технології та технічні винаходи.

Військове мистецтво козаків значно відрізнялося від європейського. Основу козацького війська становила піхота, повністю озброєна вогнепальною зброєю, що було її головною перевагою. Натомість у Європі стрільці були лише допоміжними підрозділами.

Козаки розробили свої тактики, такі як рухома фортеця-«табір» з возів (хоча схожа тактика була ще у готів), та вели швидкий безперервний вогонь, шикуючись у кілька шеренг. У їхньому військовому мистецтві відображались технології того часу: вони використовували легкі гармати, будували маневрові човни-«чайки» для морських боїв і мали димову систему сповіщення.

4. Козацькі походи XVI ст.

➡️ Покажіть на карті основні напрямки козацьких походів XVI ст. Чим вони були обумовлені?

Основні напрямки:

Молдавське князівство: Козаки здійснювали походи на територію Молдавії. Наприклад, загони Івана Свирговського та Івана Підкови воювали під Фокшанами, визволяли Бухарест, Бреїлу, Бендери та взяли столицю Ясси.

Кримське ханство та Османська імперія: Це був головний напрямок морських і сухопутних походів. Козаки на своїх човнах-чайках атакували османські фортеці :

Кримський півострів: Загін Богдана Ружинського пройшов вогнем і мечем усім півостровом, а також козаки спалили фортецю в Кезлеві (Євпаторії).
Чорноморське узбережжя: Козаки захоплювали Аккерман, Очаків, Трапезунд, Синоп і навіть загрожували Стамбулу.
Пониззя Дніпра: Були здійснені походи на османські фортеці, як-от Іслам-Кермен, що перешкоджали виходу козаків у Чорне море.

Чим були обумовлені походи:

Козаки втручались у боротьбу за Молдавське князівство між Річчю Посполитою та Османською імперією, часто підтримуючи місцеве населення.
Походи були відповіддю на грабіжницькі набіги татар, метою яких було відбити напади та визволити полонених.
Козаки знищували османські фортеці в пониззі Дніпра, щоб вільно виходити у море для подальших походів.
Військові походи були також засобом збагачення та забезпечення Січі необхідними ресурсами.

➡️ 1. Покажіть на карті дніпровські пороги, фортецю Кодак і місця розташування Січі у другій половині XVI — XVII ст.

Дніпровські пороги розташовані вище острова Хортиця. Назви порогів, вказані на карті (зверху вниз): Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонець, Ненаситець, Вовнизький, Будило, Лишній, Вільний.

Фортеця Кодак знаходиться на правому березі Дніпра, вище першого Кодацького порогу.

Місця розташування Січей у другій половині XVI—XVII ст. позначені на карті відповідними роками існування :

Томаківська Січ (1570-ті–1593) — розташовувалася на острові Томаківка, на правому березі Дніпра, нижче острова Хортиця.
Базавлуцька Січ (1593–1638) — знаходилася на острові Базавлук, куди впадають річки Базавлук, Чортомлик і Підпільна.
Микитинська Січ (1639–1652) — була розташована на мисі Микитин Ріг на правому березі Дніпра.
Чортомлицька Січ (1652–1709) — знаходилася в гирлі річки Чортомлик.

2. Продовжте ряд географічних топонімів, пов’язаних з виникненням Запорозької Січі: Запорожжя, Дике Поле, дніпровські пороги, … .

Запорожжя, Дике Поле, дніпровські пороги, Великий Луг, острів Хортиця, острів Томаківка, острів Базавлук.

➡️ Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання.

1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу.

Отримання дозволу: Козаки отримували дозвіл на похід не від короля, а від свого гетьмана.
Військова рада: Скликали раду, на якій обирали наказного (похідного) гетьмана, який очолював похід.
Збір: Рушали до Військової скарбниці, яка була місцем їхнього збору.
Будівництво човнів: На місці збору будували човни для походу.

2. Опишіть вигляд козацької чайки.

Козацька чайка була швидкісним і маневровим човном. Її довжина становила близько 60 стіп (приблизно 18 метрів), ширина — 10–12 стіп, а глибина — 12 стіп. Основою слугував видовбаний стовбур верби або липи. Човен не мав корми, з кожного боку було по 10–15 пар весел, завдяки чому чайка рухалася швидше за османські галери. Також на ній встановлювали щоглу з простим вітрилом, яке використовували лише в хорошу погоду.

3. Яким було спорядження козака — учасника походу?

Кожен козак мав:

Озброєння: дві рушниці та шаблю.
Боєприпаси: шість фунтів пороху та достатню кількість свинцю.
Одяг: сорочка, шаровари, змінний одяг, благенька свита та шапка.
Навігація: компас.
Харчі: необхідна для походу кількість провізії.
Артилерія: на кожному човні було чотири-шість невеликих гармат (фальконетів) та ядра до них.

4. Як козаки вводили в оману османів, щоб вийти в Чорне море?

Щоб непомітно вийти в море, козаки вдавалися до хитрощів. Вони вирушали темної ночі, коли на небі ще не було місяця. За кілька миль від гирла Дніпра, де на них чекали османські галери, козаки ховалися в очереті. У ці місця османські кораблі не могли зайти, тому турки, чекаючи на козаків біля гирла, завжди залишалися обдуреними.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Формування нової організаційно стійкої форми військово-політичного об’єднання українських козаків після появи Томаківської Січі:

Поява Томаківської Січі наприкінці XVI століття стала переломним моментом в історії козацтва, ознаменувавши перехід від розрізнених ватаг до створення першого стійкого військово-політичного центру. Ця нова організаційна форма виявилася настільки життєздатною, що навіть після зруйнування Томаківської Січі татарами, козаки негайно заснували нову — Базавлуцьку, що свідчить про остаточне утвердження Січі як постійно діючого козацького об’єднання.

Устрій Запорозької Січі як відображення притаманних українському народу республіканських цінностей:

Устрій Запорозької Січі був яскравим втіленням республіканських цінностей, які глибоко вкорінені в українському народі. Виборність усіх посад від кошового отамана до меншої старшини, верховенство загальної козацької ради, рівність усіх козаків у правах, свобода слова та прийняття рішень більшістю голосів перетворили Січ на унікальну козацьку республіку, що функціонувала на демократичних засадах.

Військове мистецтво запорозьких козаків як сукупність нових тактик ведення бою:

Військове мистецтво запорозьких козаків було сукупністю специфічних тактик, пристосованих до їхніх умов та ворогів. На відміну від європейських армій, козаки робили ставку на масований вогонь піхоти з рушниць, яка шикувалася в кілька шеренг для безперервної стрільби, та на мобільність, використовуючи легку кінноту й артилерію. Їхні тактичні прийоми, як-от рухомий «табір» із возів, наступ «лавою» чи бій «галасом», були ефективними для раптових нападів та оборони, але відрізнялися від лінійної тактики регулярних армій того часу. У морських походах успіх забезпечувався використанням легких та швидких човнів-чайок, що дозволяло здійснювати раптові рейди на ворожі укріплення.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Яке значення для українського козацтва мала поява Запорозької Січі?

Поява Запорозької Січі об’єднала розрізнені козацькі групи в єдину військово-адміністративну організацію. Це була самовладна організація, яка дозволила козакам краще координувати свої дії, а їхні військові походи стали більш організованими. Січ стала центром території, що називалася «Вольності Війська Запорозького низового».

2. Підтвердьте або спростуйте твердження, що Запорозька Січ відображала розуміння та втілення козацтвом республіканських цінностей.

Це твердження є правильним. Запорозьку Січ дослідники називають козацькою республікою через її організацію та цінності. Вищим органом влади була загальна козацька рада, в якій мали право брати участь усі козаки. На раді вирішувались найважливіші питання: вибори кошового отамана та старшини, питання війни та миру, організація походів. Це втілювало такі республіканські цінності, як виборність влади, рівність усіх козаків у правах, підпорядкування меншості рішенню більшості та демократичний характер прийняття рішень.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу місце розташування Томаківської і Базавлуцької Січей, напрямки походів козаків.

Згідно з картою у підручнику, Томаківська Січ (існувала приблизно до 1593 року) та Базавлуцька Січ (заснована у 1593 році) розташовувалися на островах у пониззі Дніпра, південніше дніпровських порогів.

Основні напрямки козацьких походів у XVI столітті були такими:

На південь і південний захід: проти Османської імперії та її васалів, зокрема походи на фортеці Аккерман, Бендери, Очаків, Іслам-Кермен.
На територію Молдавського князівства: козаки брали участь у боротьбі за владу в князівстві, здійснюючи походи на Ясси.
Морські походи через Чорне море: козацькі флотилії на чайках досягали берегів Кримського півострова (на Кезлев/Євпаторію), а також здійснювали напади на османські міста Трапезунд і Синоп, загрожуючи навіть Стамбулу.

4. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічну задачу. Через скільки років після утворення Речі Посполитої виникла Базавлуцька Січ? Коли відзначатиметься 500-річчя її заснування?

Базавлуцька Січ виникла через 24 роки після утворення Речі Посполитої (Річ Посполита утворена в 1569 році, а Базавлуцька Січ заснована в 1593 році).

500-річчя заснування Базавлуцької Січі відзначатиметься у 2093 році (1593 + 500).

5. За інформацією з відкритих джерел дослідіть козацькі бойові традиції. Висловіть аргументовану думку, що можна застосовувати з військового мистецтва та традицій українських козаків у сучасному житті.

Козацькі бойові традиції є актуальними і сьогодні. Деякі елементи їхнього військового мистецтва можна застосовувати в сучасному житті, особливо у військовій справі.

Тактика: Козаки були майстрами маневрової війни, раптових рейдів, засідок та нічних атак. Ці принципи несподіваності, мобільності та використання слабких місць противника лежать в основі тактики сучасних сил спеціальних операцій. Тактика “табору” з возів є історичним прикладом створення мобільних укріплених пунктів.
Розвідка та спостереження: У козаків була добре налагоджена служба розвідки та система сповіщення про небезпеку за допомогою “фігур” (димових або вогневих сигналів). Це підкреслює важливість розвідувальної діяльності та швидкої комунікації, які є ключовими в сучасній війні.
Військово-патріотичне виховання: Традиції козацького виховання, що базувалися на патріотизмі, побратимстві, дисципліні та відданості, є основою для формування бойового духу та морально-психологічної стійкості сучасних воїнів.
Фізична підготовка: Високий рівень фізичної підготовки, володіння різними видами зброї та витривалість були обов’язковими для козака. Ці принципи лежать в основі підготовки сучасних військовослужбовців.

6. Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Висловіть власну думку, у чому полягає значення Запорозької Січі для українського державотворення.

Значення Запорозької Січі для українського державотворення полягає в тому, що вона стала першим стійким військово-політичним об’єднанням українців, яке мало ознаки державності. Січ була, по суті, козацькою республікою. Вона мала свою територію (“Вольності Війська Запорозького низового”), виборний уряд (кошовий отаман, старшина), власний судовий устрій на основі звичаєвого права та військо. Січ проводила самостійну зовнішню політику, укладаючи союзи та воюючи з сусідніми державами. Цей унікальний досвід самоврядування, демократичних виборів та організації суспільного життя став фундаментом для створення майбутньої козацької держави – Гетьманщини – та заклав основи української державної традиції.

7. Складіть схему устрою Запорозької Січі.

Ось схема устрою Запорозької Січі, складена на основі інформації з підручника:

Загальна козацька рада

Найвищий орган влади, що збирався для вирішення найважливіших питань.
Право участі мали всі козаки.
Обирала кошового отамана та всю військову старшину.

Військова старшина (уряд Січі)

Кошовий отаман: Голова Січі, мав найвищу військову, судову та адміністративну владу.
Суддя: Здійснював судочинство.
Писар: Очолював діловодство (канцелярію).
Осавул: Був порученцем (помічником) отамана.
Інші посади: гармаш (відповідав за артилерію), довбиш (литаврист), товмач (перекладач), шафар (збирав податки).

Кіш

Центральний орган управління на Січі, що виконував військові, адміністративні та судові функції.
Об’єднував усі курені.
Підпорядковувався кошовому отаману.

Курені

Основні військово-адміністративні одиниці Січі.
Об’єднували козаків, часто за принципом земляцтва.
Очолювалися виборним курінним отаманом, який також був суддею для козаків свого куреня.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. За додатковими джерелами підготуйте добірку приказок, прислів’їв, народних пісень про козацьке військове мистецтво. Зробіть висновок, чого саме вони стосуються. Чим це можна пояснити?

Ось добірка народної творчості, що відображає військове мистецтво та дух козацтва:

Прислів’я та приказки:

Де козак, там і слава.
Степ та воля — козацька доля.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Козацькому роду нема переводу.

Фрагменти з народних пісень:

Ой на горі та й женці жнуть, (а)
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть.
Попереду Дорошенко,
Веде своє військо, військо запорізьке,
Хорошенько.

Висновок:

Народна творчість стосується насамперед бойового духу, сміливості, витривалості та військового побратимства козаків. Часто згадується зброя (шабля) як невід’ємний атрибут воїна та важливість ролі отамана. Такі елементи військового мистецтва, як тактика “табору” чи “лави”, у прислів’ях відображені менше, оскільки фольклор зосереджувався на особистих якостях воїна, його готовності до бою та захисту рідної землі. Це можна пояснити тим, що для народу головним у постаті козака був образ сміливого захисника, а його слава та доля були нерозривно пов’язані з військовими походами та волею.

9. Підготуйте інформаційне повідомлення для соціальної мережі про роль знань про військове мистецтво запорозьких козаків для майбутніх захисників і захисниць України.

Тема: Козацькі тактики на службі сучасних ЗСУ!

Друзі, чи знали ви, наскільки військове мистецтво запорозьких козаків актуальне сьогодні? Це не просто сторінки з підручників історії, а справжній посібник з ефективної війни, принципи якого використовують і сучасні захисники України!

Що варто запозичити у козаків?

Маневреність і раптовість. Козацькі рейди, засідки та нічні атаки — це класика дій сучасних Сил спеціальних операцій. Здатність діяти несподівано та мобільно дає перевагу на полі бою.
Ефективна розвідка. Козаки мали розгалужену систему спостереження та швидкого сповіщення про небезпеку. Сьогодні дрони та супутники виконують ту ж функцію, але принцип залишається незмінним: хто володіє інформацією, той володіє ініціативою.
“Вовча зграя” на морі. Легкі та маневрові “чайки” наводили жах на громіздкий турецький флот. Сьогодні цю тактику успішно втілюють наші морські дрони, знищуючи ворожі кораблі.
Незламний бойовий дух. Дисципліна, побратимство та готовність стояти до кінця за свою землю — це те, що робило козаків сильними. І саме цей дух сьогодні є основою стійкості наших Збройних Сил.

Вивчення військового мистецтва предків — це не тільки данина поваги, а й джерело натхнення та перевірених часом бойових стратегій. Пишаймося нашою історією та нашими воїнами!

#ЗСУ #Козаки #ВійськовеМистецтво #ІсторіяУкраїни

10. Напишіть листа від особи представника правителя однієї з європейських держав, що відвідав Запорозьку Січ і пропонує своєму уряду взяти на службу козаків. Опишіть переваги козацтва та обґрунтуйте бажаність і доцільність прийняття їх на службу.

Вельмишановний мій Королю,

З найглибшою повагою звертаюся до Вашої Величності з земель, що лежать на східних кордонах християнського світу. Виконуючи Ваш наказ, я дістався диких степів і відвідав славнозвісну Запорозьку Січ — осередок воїнів, яких тут називають козаками. Те, що я побачив, спонукає мене негайно доповісти Вам і висловити свої міркування.

Ці люди є не просто ватагою розбійників, як про них іноді кажуть, а справжньою військовою республікою з дивовижним устроєм. Їхня сила полягає не лише у відчайдушній хоробрості, а й у військовому мистецтві, яке варте нашої пильної уваги.

Переваги козацького війська є незаперечними.

Основу їхнього війська становить піхота, майстерно озброєна ручною вогнепальною зброєю. На відміну від наших армій, де стрільців часто вважають допоміжними силами, тут вони є головною ударною силою. Їхня тактика ведення вогню кількома шеренгами забезпечує надзвичайну скорострільність.

Вони не визнають битв у відкритому полі за європейськими правилами. Їхня тактика — це раптові напади, рейди в тил ворога, нічні атаки та вміло влаштовані засідки. Особливо вражає їхня рухома фортеця з возів, так званий “табір”, з-за якого вони здатні вести нищівний вогонь по противнику.

Їхній флот складається з легких і надзвичайно швидких човнів, що звуться “чайками”. На них козаки перетинають Чорне море і завдають ударів по османських фортецях, наводячи жах на самого султана.

Їхні отамани обираються за військові заслуги, а не за знатністю роду. На Січі панує сувора дисципліна: за зраду чи боягузтво — смерть.

Ваша Величносте, я переконаний у доцільності прийняття цих людей на нашу службу. Вони можуть стати надійним щитом на наших східних кордонах проти османської загрози. Їхній досвід війни у степу та проти татарських орд є безцінним. Замість того, щоб витрачати роки на муштру новобранців, ми можемо отримати вже готову, загартовану в боях армію, яка звикла до труднощів і не боїться смерті.

Пропоную негайно відправити до них посольство з пропозицією служби Вашій Короні. Це буде мудрий крок, що зміцнить нашу державу і прославить Ваше ім’я.

З глибокою повагою та надією на Вашу мудрість,

Ваш вірний слуга та радник.