1. Система влади
➡️ Опишіть систему влади в Кримському ханаті в Ранньомодерну добу.
За формою правління Кримський ханат був спадковою станово-представницькою монархією. На чолі держави стояв хан з роду Гераїв, якого обирали беї (старійшини родів) на курултаї. Владу хана обмежував диван — вищий орган влади, що виконував виконавчі, законодавчі та судові функції. Рішення дивану були обов’язковими для всіх, і саме він ухвалював рішення про початок війни. Хан не мав права збирати данину з беїв, а їхня залежність полягала в обов’язку надавати військові загони на його вимогу.
2. Населення. Господарський розвиток
➡️ Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток Кримського ханату в Ранньомодерну добу.
Населення Кримського ханату було багатоетнічним і складалося з кримських татар, ногаїв, греків, вірмен та інших народів, при цьому кримські татари мали привілейоване становище. Панівною релігією був іслам, але існували також християнські, юдейські та інші громади.
Господарство залежало від регіону:
- На Південному березі Криму займалися садівництвом, виноградарством, рибальством і тваринництвом.
- У степовому Криму з XVI століття перейшли до осілого способу життя, вирощували зерно та розводили коней і овець.
Зростали міста: Бахчисарай був політичним і культурним центром, Акмесджид (сучасний Сімферополь) – адміністративним, а Карасубазар (Білогірськ) та Кезлев – торговельними центрами.
Більшість населення становили вільні люди, кріпацтва не існувало. Селяни володіли землею через громади й були зобов’язані відпрацьовувати один тиждень на рік на свого бея чи хана та сплачувати десятину.
➡️ Працюємо з джерелом. Про що ви дізналися з наведеного опису?
З наведеного опису я дізнався, що з XIV століття, після поширення ісламу в Криму, почала активно розвиватися філософська та релігійна думка. Кримськотатарські мислителі використовували раціональні методи для пізнання світу. Особливо популярним став суфізм — філософське вчення про вдосконалення людини через єднання з Богом. Одним із найвидатніших представників суфізму в XVI столітті був Ібрагім аль-Киримі, відомий в усьому ісламському світі. Він був наближеним до хана Девлета І Герая та османського султана Мурада ІІІ, якому присвятив свою головну працю.
➡️ Яку інформацію про зображених на картині персонажів можна отримати за картиною?
На картині Карло Боссолі зображено групу татар, які подорожують степом. Зображені персонажі, ймовірно, є родиною або частиною більшої спільноти, що пересувається. Чоловіки їдуть верхи на конях, що може вказувати на їхню роль захисників або провідників каравану. У критих возах, запряжених верблюдами, перебувають жінки, що свідчить про їхній захист від негоди та дорожніх труднощів. Одяг персонажів традиційний для того часу та місцевості: чоловіки вдягнені в довгі кафтани, шапки та чоботи, що підходить для подорожей у степових умовах. Загалом, картина передає сцену з життя татар, пов’язану з кочовим або напівкочовим способом життя, де подорожі на великі відстані були звичним явищем.
➡️ Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання.
1) На якій особливості міста наголошували мандрівники?
Мандрівник Евлія Челебі наголошував на контрасті між головною вулицею Бахчисарая, яка була гучним і велелюдним базаром з крамницями та майстернями, і тихими житловими вуличками, де майже не було людей
2) Які заняття населення міста було згадано?
У джерелі згадано, що мешканці міста займалися торгівлею, ремеслами, а також використовували річку для роботи млинів. Крім того, татари збиралися в кав’ярнях, щоб пити каву та спілкуватися.
3. Становище кримськотатарських жінок
➡️ Яким було становище жінки в Кримському ханаті?
У Кримському ханаті жінки мали високий соціальний статус і значні права, що було успадковано від тюркських традицій та закріплено нормами ісламу. У патріархальних родинах до жінок ставилися з великою повагою, а до їхніх порад дослухалися.
Вони мали матеріальну самостійність і були звільнені від важкої фізичної праці, займаючись переважно веденням господарства. За свідченнями тогочасних мандрівників, обсяг прав кримськотатарської жінки був більшим, ніж у її сучасниць в країнах Західної Європи.
Жінки отримували добру освіту, а деякі з них навіть викладали в медресе, були поетесами, суфіями (проповідницями) та муллами (ісламськими священнослужительками).
4. Зовнішня політика Кримського ханату
➡️ Охарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Кримського ханату.
Кримський ханат у XVI–XVIII століттях проводив активну зовнішню політику і мав значний вплив у Східній Європі. Хоча ханат визнавав зверхність Османської імперії, кримські правителі часто діяли самостійно.
Основні напрями зовнішньої політики були такими:
- Відносини з Московською державою. Кримський ханат вважав її своїм головним суперником, тому часто укладав союзи проти неї, наприклад, із Польщею. Кримські беї здійснювали напади на московські землі, а московські царі щорічно сплачували хану «поминки» — данину подарунками та грошима.
- Відносини з Річчю Посполитою. Відносини з північним сусідом були складними. Ногайські та кримськотатарські орди здійснювали грабіжницькі набіги на українські землі, які входили до складу Речі Посполитої, захоплюючи людей у полон (ясир). У відповідь козацтво, яке взяло на себе захист цих територій, здійснювало походи на татарські та турецькі володіння.
- Дипломатичні зв’язки з іншими державами. Кримський ханат підтримував дипломатичні відносини з Австрійськими Габсбургами, Шведським і Данським королівствами та іншими європейськими державами, намагаючись відігравати роль гаранта рівноваги в регіоні.
➡️ Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та дайте відповіді на запитання.
1) На що в описі кримськотатарських воїнів звертає увагу автор?
У своєму описі Гійом де Боплан звертає увагу на озброєння кримськотатарських воїнів, яке складалося з шаблі, лука зі стрілами та ножа. Він також підкреслює їхню сміливість, майстерність у верховій їзді та дивовижну спритність, яка дозволяла їм на повному скаку перестрибувати з одного коня на іншого. Автор зазначає, що лише заможні воїни носили кольчуги, тоді як більшість ішла в бій майже без захисного обладунку.
2) За додатковими джерелами дослідіть та порівняйте військове мистецтво кримських татар і запорозьких козаків.
Військове мистецтво кримських татар і запорозьких козаків мало як спільні, так і відмінні риси, що було зумовлено умовами ведення війни в степу.
| Аспект | Кримські татари | Запорозькі козаки |
|---|---|---|
| Основний рід військ | Легка кіннота. | Переважно піхота. |
| Тактика | Головна тактика — стрімкі набіги (орда), розосередження на малі загони для грабунку та швидкого відступу. Використовували тактику обходу, заманювання та раптових атак. | Базовою тактикою був укріплений табір із возів, що дозволяв ефективно оборонятися в степу. |
| Озброєння | Шабля, лук і стріли, ніж, аркан. Вогнепальну зброю використовували рідше. Лише заможні воїни мали кольчуги. | Шабля, самопал (рушниця), пістоль, спис, келеп. Широко застосовували вогнепальну зброю та артилерію. |
| Сильні сторони | Висока мобільність, майстерність верхової їзди, раптовість нападів, здатність долати великі відстані. | Дисциплінованість, майстерність у використанні вогнепальної зброї, ефективна оборона в таборі, добре розвинений флот (чайки) для морських походів. |
| Слабкі сторони | Слабкість у затяжних боях та облозі фортець. Залежність від пасовищ для коней. | Менша мобільність порівняно з татарською кіннотою. |
➡️ Порівняйте вигляд та озброєння учасників двобою. За якими ознаками ви ідентифікуєте на картині запорозького козака та кримського татарина?
На картині запорозького козака можна ідентифікувати пишним одягом та шаблею в руці. Кримський татарин відрізняється простішим вбранням, іншим головним убором та основним озброєнням — луком зі стрілами.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Кримський ханат як одну з впливових держав європейської історії Ранньомодерної доби.
Кримський ханат був однією з впливових держав Східної Європи в Ранньомодерну добу, оскільки мав розвинену систему влади, а його правителі носили високий титул «падишах», який визнавали сусідні володарі. Ханат проводив активну зовнішню політику, підтримуючи відносини з багатьма європейськими країнами та впливаючи на баланс сил у регіоні. Його військова міць змушувала суперників, зокрема Московську державу, сплачувати щорічну данину («поминки») та укладати політичні союзи.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Якою була тогочасна кримськотатарська держава за формою правління?
За формою правління Кримський ханат був спадковою станово-представницькою монархією. Державу очолював хан з роду Гераїв, якого обирали на зборах старійшин (курултаї), а його владу обмежувала державна рада — диван.
2. Наведіть факти, що свідчать про етнічну та релігійну різноманітність населення Криму.
Населення Кримського ханату складалося з багатьох етнічних спільнот, серед яких були кримські татари, ногаї, кримчаки, греки, вірмени, русини та інші, причому жодна з них не становила більшості. Хоча панівною релігією був іслам, у державі діяли християнські церкви, а все населення було поділене на чотири релігійні громади (мілети): мусульманську, грецьку (православну), юдейську та вірменську.
3. Поясніть, як ви розумієте твердження, що рушійну силу кримськотатарських нападів на сусідні країни становила досить численна напівкочова частина населення Криму.
Напівкочове населення, як-от ногайські орди, займалося переважно скотарством у степах, що межували з сусідніми державами. Для них напади були способом здобути майно, худобу та полонених для продажу, що було важливим джерелом прибутку. Такий спосіб життя робив їх мобільною та зацікавленою у військових походах силою.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Покажіть на карті атласу:
1) столицю Кримського ханату та найбільші міста;
Столицею Кримського ханату було місто Бахчисарай. До найбільших міст також належали Акмесджид (сучасний Сімферополь), що був адміністративним центром, Карасубазар (Білогорськ) — економічний та торговельний центр, та Кезлев (Євпаторія) — єдиний порт, що належав хану.
2) напрямки кримськотатарських нападів на сусідні землі.
Напади здійснювалися переважно в північному напрямку — на українські землі у складі Речі Посполитої та на землі Московської держави.
5. Наведіть декілька фактів, які підтверджують або спростовують думку, що «система влади в Кримському ханаті поєднувала відносну стрункість зі значною кількістю архаїчних ознак, які їх послаблювали».
Ця думка є слушною. З одного боку, система влади мала ознаки стрункості:
- Це була спадкова монархія на чолі з ханом з династії Гераїв.
- Існували чіткі органи влади: курултай (збори старійшин для обрання хана) та диван (державна рада з законодавчими, виконавчими та судовими функціями).
- Держава мала адміністративний поділ на бейліки.
- Діяла судова система, заснована на нормах Корану.
З іншого боку, існували архаїчні риси, що послаблювали владу:
- Влада хана була суттєво обмежена: він не міг збирати данину з беїв, а рішення про початок війни ухвалював диван.
- Держава була децентралізованою, а глави родів (беї) мали значну автономію у своїх володіннях (бейліках).
- Залежність беїв від хана полягала лише в обов’язку надавати військові загони на його вимогу.
6. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Кримський ханат».
| Сфера життя | Особливості розвитку |
|---|---|
| Політична | Спадкова станово-представницька монархія. Владу хана обмежували курултай та диван. Децентралізована держава з великим впливом родової знаті (беїв) . |
| Соціальна | Строкате етнічне та релігійне населення (татари, ногаї, греки, вірмени та ін.). Відсутність кріпацтва. Привілейоване становище мусульман. Жінки мали відносно високий соціальний статус та матеріальну самостійність . |
| Економічна | Залежно від регіону, населення займалося садівництвом, виноградарством, землеробством (вирощування зерна), розведенням коней та овець. Важливу роль відігравали ремесла і торгівля, а також військові походи за здобиччю та полоненими . |
| Зовнішня політика | Визнання зверхності османського султана. Активні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою та Московською державою. Постійне суперництво з Москвою та регулярні напади на українські землі . |
✍️ Оцінюємо і створюємо
7. Висловіть аргументовану думку, у чому проявлявся вплив Кримського ханату на сусідні країни.
Кримський ханат мав значний вплив на сусідні держави через:
- Військові напади: постійні набіги на українські землі та Московську державу, захоплення близько 650 тис. полонених на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.
- Дипломатичний тиск: московські царі сплачували щорічні «поминки» кримським ханам і відправляли посольства до Бахчисарая
- Економічний вплив: торгівля полоненими на ринках Кафи і Кезлева, що приносила великі прибутки
- Політичні союзи: укладання коаліцій проти Московської держави з Польщею
- Перешкоджання колонізації: через небезпеку нападів південноукраїнські землі тривалий час залишалися незаселеним Диким Полем
8. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до віртуального музею з історії Кримського півострова за темою «Кримський ханат у Ранньомодерну добу». Проведіть між групами конкурс па найцікавішу добірку.
Це завдання для групової роботи з додатковими джерелами. Можна включити: тамгу династії Гераїв, зображення Бахчисарайського палацу, зброю кримськотатарських воїнів, вироби кримськотатарських майстринь (рушники, килими), карти території ханату.
9. Проведіть мінідослідження та порівняйте становище жінки в Кримському ханаті та країнах Західної Європи в Ранньомодерну добу.
Порівнюючи становище жінок, можна побачити цікаві відмінності. У Кримському ханаті до жінки ставилися з великою повагою як до берегині родини. Вона мала матеріальну самостійність, її права захищалися законами ісламу, і, за свідченнями мандрівників, ці права були ширшими, ніж у європейських жінок того часу. Жінки в ханаті здобували освіту, а деякі навіть викладали, були поетесами та священнослужительками. У той же час у більшості країн Західної Європи жінка вважалася підпорядкованою чоловікові, її майнові права були сильно обмежені, а доступ до освіти мали переважно представниці знаті. Про кар’єру в науці чи релігії для більшості жінок не йшлося.
10. Використовуючи знання зі всесвітньої історії, обговоріть явище продажу захоплених у полон людей на невільницьких ринках. Висловіть власне ставлення до цього явища.
Торгівля людьми була ганебним явищем, поширеним у багатьох частинах світу в Ранньомодерну добу, а не лише в Кримському ханаті. У той самий час європейські держави організували трансатлантичну работоргівлю, вивозячи мільйони африканців до Америки. Пірати в Середземному морі захоплювали європейців у рабство. Це було жахливим бізнесом, де людей розглядали як товар. Моє ставлення до цього однозначно негативне. Продавати людей — це нелюдяно і жорстоко. Кожна людина має право на свободу, і відбирати її заради грошей — це злочин проти самої суті людяності.
11. Працюємо разом. Метод «Дискусія». Як у заняттях населення Кримського півострова цієї доби відображалася взаємодія людини і довкілля?
Взаємодія людини і довкілля в Кримському ханаті чітко проявлялася в господарській діяльності населення, яка пристосовувалася до природних умов різних регіонів.
- На Південному березі Криму, де клімат м’який, люди займалися садівництвом та виноградарством.
- У степовій частині Криму населення спершу вело кочовий спосіб життя, що ідеально пасувало для розведення коней та овець на великих пасовищах. Пізніше вони перейшли до осілого життя і почали вирощувати зерно, забезпечуючи ним увесь півострів.
- Річки використовувалися для господарських потреб, наприклад, річка Ашлама в Бахчисараї приводила в рух млини, хоча це мало і негативні наслідки у вигляді забруднення.
Таким чином, мешканці півострова ефективно використовували природні багатства, адаптуючи свої заняття до конкретних умов ландшафту.