ПРАВА ТА СВОБОДИ ЛЮДИНИ В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Проаналізуйте поданий витяг із Конституції України. Наведіть приклади використання цих прав.
Поданий витяг із Конституції України закріплює фундаментальні особисті, політичні, соціальні та економічні права громадян. Право на охорону здоров’я (ст. 49) реалізується під час звернення за медичною допомогою до лікарні або отримання щеплень. Право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 33) використовується при зміні місця проживання або під час подорожей територією держави. Право на свободу думки і слова (ст. 34) знаходить вияв у публічних виступах, веденні блогів або участі в дискусіях. Право на житло (ст. 47) забезпечує законну можливість володіти, користуватися або орендувати помешкання.
ОБОВ’ЯЗОК ЗАХИЩАТИ УКРАЇНУ
Знайдіть в інтернеті матеріали про мобілізацію та мобілізаційну готовність.
Мобілізація — це комплекс заходів, спрямованих на переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів та Збройних Сил України на функціонування в умовах особливого періоду. Мобілізаційна готовність визначає стан підготовленості держави, що забезпечує своєчасне проведення мобілізації та перехід на режим воєнного стану для відсічі збройної агресії. Вона включає створення запасів матеріально-технічних засобів, підготовку людського резерву та готовність підприємств виконувати мобілізаційні завдання.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Складіть розповідь про права людини, якими вам доводилося користуватися в житті.
Життєвий досвід кожного учня включає постійну реалізацію права на освіту через щоденне навчання у закладі загальної середньої освіти. Право на охорону здоров’я використовується під час планових медичних оглядів у поліклініках. Користування правом на свободу пересування реалізується під час поїздок між населеними пунктами України без спеціальних дозволів. Право на свободу думки і слова знаходить практичне застосування під час висловлення власної позиції на уроках або в соціальних мережах, а право на повагу до гідності гарантує захист від жорстокого поводження в будь-якому середовищі.
2. Які права людини ви вважаєте найважливішими для себе? Обґрунтуйте свою думку.
Найважливішими правами є право на життя та право на освіту. Право на життя є основоположним, оскільки воно є передумовою для існування людини та реалізації будь-яких інших можливостей. Право на освіту є ключовим для особистісного розвитку, оскільки забезпечує отримання знань і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності та повноцінної інтеграції в сучасне суспільство.
3. Назвіть конституційні обов’язки громадянина / громадянки України.
До конституційних обов’язків громадян України належать: неухильне дотримання Конституції та законів України; непосягання на права і свободи, честь і гідність інших людей; шанування державних символів; захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності; сплата податків і зборів у порядку і розмірах, установлених законом; незаподіяння шкоди природі, культурній спадщині та відшкодування завданих збитків; здобуття повної загальної середньої освіти.
4. Висловте свою думку, чи відповідає надання права на відстрочку та права на альтернативну службу демократичним цінностям, а також іншим (крім права) соціальним нормам.
Надання права на відстрочку та альтернативну службу повністю відповідає демократичним цінностям, оскільки забезпечує баланс між інтересами держави та повагою до прав людини, її свободи світогляду і віросповідання. З точки зору моральних і релігійних норм, це дозволяє громадянам виконувати обов’язок перед суспільством без порушення власних етичних чи духовних переконань, що свідчить про високий рівень толерантності та гуманізму в державі.
5. Проаналізуйте, які обов’язки громадян / громадянок України ви повинні виконувати вже тепер.
У віці учня дев’ятого класу обов’язковими до виконання є дотримання законів України, повага до прав і свобод інших осіб та шанування державних символів. Основним обов’язком на цьому етапі є здобуття повної загальної середньої освіти, а також дотримання екологічних норм щодо збереження природи та пам’яток культури.
6. Використовуючи додатковий матеріал з електронного додатка та спілкуючись із батьками, дізнайтеся, які з податків вони сплачують і в якому розмірі.
Працюючі громадяни України сплачують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% від нарахованої заробітної плати та військовий збір у розмірі 1,5%. Окрім цього, батьки можуть сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок, ставки яких визначаються місцевими радами залежно від площі та розташування об’єкта.
7. Використовуючи додатковий матеріал з електронного додатка, висловте думку щодо доцільності запровадження нових податків або скасування чинних.
Запровадження нових податків або скасування чинних має бути обґрунтованим і збалансованим. У періоди економічних криз чи воєнного стану розширення податкової бази або тимчасове запровадження цільових зборів (наприклад, військового збору) є необхідним кроком для забезпечення обороноздатності та виконання соціальних зобов’язань держави. Водночас надмірне податкове навантаження на бізнес і громадян може призвести до тінізації економіки та зниження ділової активності. Тому доцільним є не стільки збільшення кількості податків, скільки оптимізація існуючих, спрощення їх адміністрування та скасування неефективних зборів для стимулювання економічного зростання.
8. Висловте свою думку щодо доцільності існуючих і доцільності запровадження додаткових обов’язків громадян / громадянок України.
Існуючі конституційні обов’язки є необхідним фундаментом для збереження державності, правопорядку та забезпечення прав інших осіб. Запровадження додаткових обов’язків є доцільним лише у випадках крайньої потреби для захисту національної безпеки або суспільного добробуту, за умови, що вони не порушуватимуть основоположні права людини.
9. Проаналізуйте зв’язок між установленням права на альтернативну службу й іншими правами людини.
Право на альтернативну (невійськову) службу безпосередньо пов’язане з правом на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35 Конституції України). Воно забезпечує можливість виконання обов’язку перед державою із захисту Вітчизни без порушення релігійних переконань громадянина, які виключають користування зброєю. Водночас чинне законодавство України передбачає можливість обмеження цього права в умовах воєнного стану, а судова практика не передбачає автоматичної заміни військової служби під час мобілізації на альтернативну.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3
1. Розподіліть права та свободи людини, передбачені Конституцією України, за відомими вам групами прав людини й поколіннями прав людини.
| Група прав | Статті Конституції України | Покоління прав |
|---|---|---|
| Особисті (цивільні) | Право на життя (ст. 27), на повагу до гідності (ст. 28), на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), недоторканність житла (ст. 30), таємниця листування та розмов (ст. 31), свобода пересування (ст. 33), свобода думки і слова (ст. 34), право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35). | I покоління |
| Політичні | Право збиратися мирно, проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (ст. 39). | I покоління |
| Економічні | Право володіти і розпоряджатися власністю (ст. 41), право на підприємницьку діяльність (ст. 42). | I покоління |
| Соціальні | Право на соціальний захист (ст. 46), право на житло (ст. 47), право на достатній життєвий рівень (ст. 48), право на охорону здоров’я (ст. 49). | II покоління |
| Культурні | Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54). | II покоління |
2. Проаналізуйте ситуації та запропонуйте вихід із них, використовуючи норми Конституції України.
а) Пізно ввечері до вашої оселі подзвонили кілька осіб у цивільному, які, назвавшись себе працівниками поліції, вимагали відчинити двері й дати можливість провести обшук. Вони пред’явили службові посвідчення та постанову слідчого про проведення обшуку. Чи правомірні їхні дії?
Дії працівників поліції є неправомірними. Згідно зі ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканність житла. Проникнення до житла для проведення обшуку можливе лише за вмотивованим рішенням суду (ухвалою), а не за постановою слідчого. Винятки становлять лише невідкладні випадки, пов’язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У цій ситуації ви маєте право не відчиняти двері та вимагати пред’явлення саме судового рішення.
б) Неподалік від вашої школи будівельники розпочали огороджувати сквер і спортивний майданчик, пояснивши, що тут заплановано спорудження ділянки нової дороги. Не погодившись із цим, ви разом із дорослими мешканцями взяли участь в організації мітингу й пікетуванні біля місця будівництва. Основна вимога — зберегти зелену зону та спортивний майданчик. Коли ви вийшли до об’єкта з плакатами, співробітники поліції почали вимагати припинити акцію. Хто правий у цій ситуації? Як треба діяти, щоб законно провести цю акцію?
Відповідно до статті 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. У цій ситуації правота залежить від дотримання процедури: поліція має право вимагати припинення акції, якщо про її проведення не було вчасно сповіщено органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Щоб законно провести цю акцію, організатори повинні заздалегідь подати письмове повідомлення про захід до місцевої ради або державної адміністрації. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися лише судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
в) До вас підійшли співробітники поліції, які заявили, що ваші прикмети збігаються з прикметами особи, котру підозрюють у скоєнні нападу на дівчину. Вони запропонували пройти з ними до поліції. Ви попросили попередити батьків про затримання, але вам було відмовлено. На прохання запросити знайомого адвоката вам відмовили й запропонували скористатися послугами іншого, який у цей час перебував біля поліції. Лише через п’ять діб вас відпустили, повідомивши про можливість нового виклику. Чи правомірними були дії правоохоронців?
Дії працівників поліції були повністю неправомірними з кількох підстав: 1. Згідно зі ст. 29 Конституції України, про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено її родичів (батьків). Відмова у цьому є прямою вимогою закону. 2. Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожному затриманому має бути надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою обраного захисника. Відмова у залученні обраного адвоката порушує це право. 3. Згідно зі ст. 29 Конституції України, тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід без вмотивованого рішення суду допустиме лише протягом 72 годин. Якщо протягом цього часу рішення суду про тримання під вартою не вручено, затриману особу мають негайно звільнити. Тримання під вартою протягом 5 діб без рішення суду є суттєвим порушенням конституційного права на свободу та особисту недоторканність.