Пригадайте, які заходи здійснив російський уряд для скасування української автономії. Як ці заходи змінювали становище різних соціальних груп? Чому політика російського самодержавства викликала появу опозиції?
Російський уряд ліквідував гетьманство, зруйнував Запорозьку Січ, скасував полковий устрій і запровадив кріпацтво для селян Лівобережжя, водночас зрівнявши козацьку старшину в правах із російським дворянством. Селяни втратили особисту свободу та землю, а старшина хоч і здобула привілеї, проте втратила власну державу та автономні права. Імперський наступ на традиційний устрій, покріпачення людей та русифікація викликали невдоволення і сформували опозиційні настрої серед патріотичної частини еліти.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Працюючи з текстом параграфа, систематизуйте історичну інформацію в блок-схемі: замініть питання-підказки на відповіді. Після завершення роботи дайте відповіді на запитання:
| Складова | Зміст |
|---|---|
| Передумови | Ліквідація автономії Гетьманщини, закріпачення населення, поширення ідей Просвітництва, Французької революції та європейського романтизму. |
| Ідеї | Відновлення автономних прав України, утвердження права кожного народу на власний розвиток та збереження народної культури й мови. |
| Осередки та лідери | Новгород-Сіверський гурток (Василь Капніст), Харківський університет (Василь Каразін, Ізмаїл Срезневський, Петро Гулак-Артемовський), Ніжинська гімназія (брати Безбородьки). |
| Форми діяльності | Збирання фольклору та етнографічні дослідження, пошук історичних документів, написання та видання літературних і наукових праць («Енеїда», «Історія Русів», збірки пісень). |
1. Чому рушійною силою українського національного відродження стали саме представники аристократії — нащадки козацьких старшинських родів?
Нащадки козацької старшини мали якісну освіту, зберігали пам’ять про автономну Гетьманщину та володіли родинними архівами й старовинними грамотами. Доводячи своє право на дворянський статус, вони вивчали історію рідного краю і стали першими інтелектуальними провідниками українського руху.
2. За якими ознаками можна визначити, що діячі українського відродження діяли під впливом романтизму?
Діячі відродження зверталися до вивчення історичного минулого свого народу, збирали фольклор, пісні та звичаї, а також почали творити літературу живою народною мовою. У центрі їхньої уваги опинилися почуття та побут простої людини, що було головною рисою романтизму.
3. Чим діяльність української течії опозиційного руху відрізнялася від польської та російської течій?
Український рух на цьому етапі зосереджувався переважно на культурній, етнографічній та літературній праці задля пробудження національної самосвідомості й відродження автономії. На відміну від нього, польська опозиція ставила мету відновлення Речі Посполитої збройним шляхом, а російська — прагнула повалення самодержавства та реформування імперії через таємні офіцерські організації.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим можна, на вашу думку, пояснити явище «малоросійства»? Чи існує воно в сучасній Україні?
«Малоросійство» виникло через прагнення частини української старшини здобути дворянські привілеї та зробити успішну кар’єру в імперії, поєднуючи етнографічну любов до рідного краю з політичною лояльністю до царської влади. У сучасній Україні це явище тривалий час проявлялося у комплексі меншовартості та культурній залежності від Росії, однак зараз українське суспільство активно долає ці пережитки.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про яку з передумов пробудження української національної самосвідомості йдеться в документі?
У документі йдеться про жорстку антиукраїнську політику російського царизму, закріпачення раніше вільного населення та збереження пам’яті про втрачені вольності часів автономії.
2. Які ознаки національного самоусвідомлення називає автор документа?
Автор називає наявність власної окремої мови, спільну історичну пам’ять, небажання асимілюватися з панівним народом і прагнення у майбутньому утворити власну незалежну державу.
1. Чому, на ваш погляд, для вирішення суто українських справ Капніст змушений звертатися до уряду іноземної держави?
Через ліквідацію автономії та відмову царизму відновити козацтво в Україні не залишалося законних внутрішніх важелів впливу, а для успішного повстання проти імперії була необхідна зовнішня дипломатична та військова підтримка сильної держави.
2. Від чого міг залежати успіх місії В. Капніста в Пруссії?
Успіх місії залежав від початку реальної війни між Пруссією та Російською імперією, а також від здатності української сторони організувати масштабний збройний виступ всередині країни у взаємодії з прусською армією.
Визначте, чим оцінка дій московської армії автором «Історії Русів» відрізнялася від офіційної (російської) версії подій. Який вплив наведені в книзі факти справляли на читача першої половини ХІХ ст.? Чому?
Офіційна російська версія представляла дії царських військ як справедливе придушення зради Івана Мазепи, тоді як автор «Історії Русів» описав їх як нечувану жорстокість, знищення Батурина та терор проти мирного цивільного населення.
Ці факти справляли сильний емоційний вплив на читачів ХІХ століття, оскільки розвінчували імперські міфи, викривали насильницьку суть панування самодержавства та пробуджували почуття національної гідності й автономістські настрої.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте добірку поштових марок і з’ясуйте, що вони «повідомляють» про життя І. Котляревського та його твір «Енеїда».
Перша поштова марка 1995 року подає портрет Івана Котляревського та роки його життя (1769–1838), підкреслюючи його роль як автора славнозвісної «Енеїди». Друга марка 2016 року з ілюстрацією Анатолія Базилевича «Еней був парубок моторний…» демонструє головного героя в образі українського козака, показуючи, що твір переніс античний сюжет на український ґрунт, відтворив козацький побут, характер і став початком нової української літератури живою народною мовою.
Поміркуйте, чому в Україні увічнюють пам’ять про історичних діячів / діячок та їхню спадщину в поштових марках і пам’ятних монетах.
Випуск поштових марок і пам’ятних монет є важливим засобом збереження історичної пам’яті та популяризації національної культури серед громадян і за кордоном. Це допомагає зміцнювати національну свідомість, нагадує про внесок видатних особистостей у розвиток української держави та засвідчує повагу сучасників до своєї культурної спадщини.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Про яку роль перших діячів українського відродження мовить історик?
Історик Ярослав Грицак називає перших діячів «будителями-романтиками» і зазначає, що їхня роль полягала не лише в «пробудженні» давніх традицій, а передусім у творенні та розбудові нової модерної української нації через романтичне зацікавлення народною творчістю.
2. Які почуття пробуджувало в українців знайомство з фольклорною та етнографічною спадщиною українського народу?
Знайомство з народною творчістю, піснями й звичаями викликало в українців патріотичні почуття, гордість за власну історію та усвідомлення себе окремим самобутнім народом зі своєю мовою й культурою.
ПОМІРКУЙМО!
Які особливості академічного етапу національного відродження дозволяють назвати його фольклорно-літературним?
Академічний етап називають фольклорно-літературним, оскільки діяльність діячів того часу зосереджувалася не на політичній боротьбі, а на збиранні та дослідженні народної творчості, вивченні українських звичаїв, історії та створенні літературних творів живою народною мовою.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок українського національного відродження в Наддніпрянщині. Формування української національної самосвідомості».
- Романтизм — це ідейний і художній напрям в європейській культурі кінця XVIII — першої половини ХІХ ст., якому притаманні культ людських почуттів, звернення до народної культурної спадщини та вивчення історичного минулого.
- Автономія — це самоврядування, право населення певної території самостійно вирішувати справи внутрішнього управління.
- Еліта національна — це найбільш підготовлена і згуртована частина суспільства, його провідна верства, яка усвідомлює цілі нації та скеровує зусилля спільноти на їх досягнення.
- Суспільно-політичний рух — це рух, учасники якого висувають ідеї певних змін в організації життя суспільства й діють задля досягнення цих цілей.
Факти історії українського національного відродження
До ключових фактів належать вихід друком поеми «Енеїда» Івана Котляревського у 1798 році, заснування Харківського університету у 1805 році, поява гуртка «харківських романтиків» та видання фольклорних збірок Михайлом Максимовичем у 1820–1840-х роках, вихід друком «Історії Русів» у 1846 році, а також діяльність Кирило-Мефодіївського братства у 1846–1847 роках.
Українське відродження ґрунтувалося на ідеях романтизму
Українське відродження базувалося на романтизмі, оскільки діячі того часу збирали народну творчість, фольклор і пісні (наприклад, гурток «харківських романтиків»), зверталися до славного козацького минулого України та вивчали живу народну мову як основу збереження духу й самобутності нації.
Роль нащадків козацької старшини на академічному етапі відродження
Нащадки козацької старшини відіграли роль перших провідників українського відродження, адже вони збирали історичні документи й правові акти для доведення своїх дворянських прав, відстоювали пам’ять про автономію Гетьманщини та створювали фундаментальні твори (зокрема «Історію Русів»), чим заклали інтелектуальне підґрунтя для формування сучасної української національної самосвідомості.
II ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Чим український національний рух першої третини ХІХ ст. відрізнявся від польського й російського? Чим були зумовлені ці відмінності?
Український рух першої третини ХІХ ст. мав переважно культурницький, просвітницький та науковий характер і не мав чітких планів збройного повстання, на відміну від польського руху, що прагнув силою відновити Річ Посполиту, чи російського опозиційного руху декабристів, який прагнув змінити імперський політичний лад. Ці відмінності були зумовлені тим, що українська старшинська еліта здебільшого отримала дворянські привілеї та була лояльною до імперії, тому український рух тільки розпочинався з осмислення власної окремішності через фольклор, мову та історію.
МИСЛЮ ТВОРЧО
3. За допомогою опції пошуку за зображенням (наприклад, «Гугл об’єктив») розпізнайте зображення історичних діячів. Розробіть проєкт поштової марки або пам’ятної монети з нагоди найближчого ювілею одного з діячів (на вибір).
На портретах зображені видатні діячі українського національного відродження:
- Ліворуч: Петро Гулак-Артемовський — український поет-байкар, перекладач, ректор Харківського університету.
- Посередині: Василь Назарович Каразін – видатний науковець, просвітник, засновник Харківського університету, перший український вчений-енциклопедист, фізик і хімік.
- Праворуч: Ізмаїл Срезневський – філолог, славіст, історик, палеограф, український письменник та академік
