На основі здобутих знань висловіть думку про те, чи сприяла політика Російської імперії розвиткові національних і соціальних спільнот, що проживали на українських теренах.
Політика Російської імперії не сприяла розвиткові національних і соціальних спільнот, оскільки мала відверто колонізаторський характер. Вона супроводжувалася посиленням кріпосного права, обмеженням прав станів, русифікацією та остаточною ліквідацією автономного устрою українських земель.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
1. Розгляньте заготовку схеми, уявіть себе прибічником / прибічницею однієї з опозиційних течій і назвіть, які особливості політики російського самодержавства спонукали би вас до опозиційної діяльності.
До опозиційної діяльності спонукали жорсткий самодержавний устрій без будь-яких політичних прав і свобод для населення, збереження жорстокої системи кріпацтва та політика національного гноблення щодо неросійських народів.
2. За матеріалами параграфів 5 і 6 доповніть схему переліком характерних ознак опозиційних рухів та історичними фактами.
| Течія опозиційного руху | Характерні ознаки | Історичні факти |
|---|---|---|
| Польська течія | Мета — відновлення незалежної Речі Посполитої в кордонах 1772 року; опора на польську шляхту; ігнорування соціальних потреб українського селянства. | Діяльність таємних товариств на Правобережжі (Вінниця, Житомир, Кременець); Листопадове повстання 1830–1831 рр. та битва під Дашевом у травні 1831 р. |
| Російська течія | Ліквідація самодержавства й кріпацтва; прагнення встановлення республіки або конституційної монархії; заперечення права українців на самовизначення. | Створення Південного товариства в Тульчині; програма «Руська правда» П. Пестеля; проект «Конституції» М. Муравйова; повстання Чернігівського полку (29 грудня 1825 — 3 січня 1826 р.). |
| Українська течія | Відновлення автономії України; поширення ідей панславізму (демократичної федерації рівноправних слов’янських народів); збирання фольклору та дослідження історії. | Діяльність Новгород-Сіверського автономістського гуртка (місія В. Капніста 1791 р.); заснування Харківського університету (1805 р.) та гурток «харківських романтиків»; видання «Енеїди» (1798 р.) та «Історії Русів»; масонські ложі «Любов до істини» та «З’єднані слов’яни» (1818 р.). |
| Соціальні рухи | Антикріпосницька боротьба селян за землю й особисту свободу; стихійність і локальний характер виступів. | Виступи під проводом У. Кармалюка на Поділлі (1813–1835 рр.); повстання військових поселенців у Чугуєві (1819 р.); селянський рух на Катеринославщині (1818–1820 рр.). |
3. Визначте, що було спільного і відмінного в цілях усіх представлених у схемі течій опозиційного руху.
Спільним для всіх течій опозиційного руху (російської, польської, української та соціальних рухів) було неприйняття самодержавного деспотизму Російської імперії, прагнення скасувати кріпацтво та змінити існуючий суспільний устрій. Відмінність полягала в їхніх кінцевих національно-політичних цілях: російські опозиціонери прагнули модернізації та реформування Російської держави без надання самовизначення українцям; польські діячі ставили за мету відновлення незалежної Речі Посполитої в кордонах 1772 року; українська течія схилялася до автономізму та рівноправної федерації народів; а учасники соціальних рухів боролися передусім за звільнення від поміщицького гніту, наділення землею та повернення козацьких прав.
Пригадайте з курсу всесвітньої історії 8 класу, хто такі масони. Які елементи згенерованого ШІ зображення вказують на те, що це масонське зібрання? За вирішення яких проблем розвитку суспільства боролися масони?
Масони — це члени закритого релігійно-етичного руху («вільні каменярі»), що виник у Європі у XVIII столітті та об’єднував людей заради морального самовдосконалення й побудови суспільства на принципах рівності, братерства і свободи.
На зображенні на масонське зібрання вказують традиційні символи над вівтарем — «Всевидяще око» у сяючому трикутнику, циркуль і косинець, а також специфічний ритуальний антураж зі свічками, прихованими обличчями та церемоніальними мантіями.
Масони боролися проти деспотизму, соціальної несправедливості, станових забобонів і невігластва, а в умовах підросійської України виступали проти кріпосницьких порядків і підтримували ідеї просвітництва та мирного єднання народів.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. У чому полягала відмінність цілей російських, українських і польських масонів?
Російські масони прагнули залучити місцеву еліту до загальноросійського опозиційного руху задля загальних політичних перетворень у державі. Українські дворяни-масони здебільшого уникали радикальних політичних вимог і зосереджувалися на моральному самовдосконаленні та ідеях рівноправного слов’янського об’єднання. Польські масонські ложі Правобережжя мали виразну політичну мету — відновлення незалежності Польської держави в межах 1772 року, що передбачало включення Правобережної України до її складу.
2. Чим, на вашу думку, пояснюються різні політичні позиції масонів на Правобережній і Лівобережній Україні?
Різниця в політичних позиціях пояснювалася національним і соціальним складом населення цих регіонів. На Правобережжі масонські ложі складалися переважно з польської шляхти, тому їхньою головною метою було відновлення незалежної Польської держави в кордонах 1772 року, до якої мало увійти й Правобережжя. Натомість на Лівобережній Україні членами лож були представники колишньої української козацької старшини та російські дворяни, які орієнтувалися на загальноросійський опозиційний рух або підтримували ідеї слов’янської федерації («панславізму») і здебільшого не висували вимог щодо державної самостійності України.
ФАКТ ЧИ ФЕЙК?
Проведіть мінірозслідування: дізнайтеся з додаткових джерел інформації, якими аргументами оперують прибічники версії про фейковий характер історії «Малоросійського таємного товариства».
Прибічники версії про неіснування «Малоросійського таємного товариства» наводять такі аргументи:
- Відсутність письмових джерел: не збереглося жодних документів, статутів, протоколів засідань або згадуваного «Катехізису автономіста», які свідчили б про діяльність реальної організації.
- Результати слідства 1826 року: царська слідча комісія у справі декабристів провела ретельне розслідування та обшуки, але не виявила доказів існування товариства й зняла всі звинувачення з Василя Лукашевича та інших підозрюваних.
- Походження інформації з чуток: свідчення про товариство декабристи давали лише з чужих слів або зі здогадок, а сам Василь Лукашевич на допитах категорично заперечував факт існування такої таємної організації.
- Значний поштовх міфу про організацію дали масові ювілейні публікації 1925 року (до 100-річчя повстання декабристів). Тоді радянська історіографія намагалася штучно відшукати або сконструювати «українських декабристів» та місцеві революційні осередки, щоб вписати історію України в загальносоюзний контекст класової та визвольної боротьби. Попри всі намагання, жодних реальних доказів діяльності цієї структури так і не було виявлено, через що історіографічний концепт тримається суто на припущеннях.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Опрацюйте навчальний текст про діяльність руху декабристів. Визначте програмні цілі декабристських організацій: що в них спільного і відмінного. Чи входили до намірів таємних організацій заходи із забезпечення національних прав українського народу? Інформацію систематизуйте в таблиці.
| Назва організації | Спільне в програмних цілях | Відмінне в програмних цілях | Висновок про перспективи щодо забезпечення національних прав українців |
|---|---|---|---|
| Південне товариство (програма «Руська правда» П. Пестеля) | Ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва, надання громадянських прав населенню, повалення монархії шляхом військового перевороту. | Проголошення Росії унітарною республікою; право на самовизначення визнавалося лише за поляками, а всі інші народи мали асимілюватися. | Вкрай негативні, оскільки програма повністю заперечувала право українців на власну державність і зараховувала їх до єдиного «корінного російського народу». |
| Північне товариство (проєкт «Конституції» М. Муравйова) | Ліквідація абсолютного самодержавства, скасування кріпацтва, проголошення громадянських прав і свобод громадян. | Встановлення конституційної монархії; федеративний устрій держави з поділом на 13 штатів (зокрема «Український» та «Чорноморський») за територіально-адміністративним принципом. | Обмежені, оскільки поділ на штати був суто територіальним і не передбачав жодних культурних, мовних або політичних національних прав для українського народу. |
| Товариство об’єднаних слов’ян (брати А. і П. Борисови) | Боротьба проти самодержавного ладу, скасування кріпосного права, знищення станового поділу суспільства. | Створення демократичної федерації рівноправних слов’янських народів (загальнослов’янської республіки). | Невизначені, оскільки ідея слов’янської єдності не передбачала виокремлення України як окремого рівноправного суб’єкта майбутньої федерації. |
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чи дають слова історика підстави стверджувати, що декабристи відстоювали національні права українців?
Ні, слова історика вказують на українське походження багатьох декабристів, розташування їхніх маєтків в Україні та відображення опозиційних настроїв місцевого дворянства, але не на відстоювання національних прав українського народу. Декабристи боролися проти самодержавства і кріпацтва у всеросійському масштабі, проте не визнавали права України на національне самовизначення чи автономію.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
1. Працюючи з навчальним текстом, визначте причини, цілі, результат та наслідки польського повстання 1830–1831 рр.
- Причини: прагнення польського народу звільнитися з-під влади Російської імперії та реакційна політика російського самодержавства.
- Цілі: ліквідація російського панування та відновлення незалежної Польської держави (Речі Посполитої) в історичних кордонах 1772 року, включно з Правобережною Україною, Литвою і Білоруссю.
- Результат: поразка повстання та його придушення імперськими військами в серпні 1831 року.
- Наслідки: посилення русифікації краю, закриття польських навчальних закладів (зокрема Кременецького ліцею), скасування залишків самоврядування Речі Посполитої, конфіскація маєтків шляхти, заборона УГКЦ на Правобережжі (1839 р.) і заснування Київського університету св. Володимира для поширення російського впливу.
2. З’ясуйте, чому полякам не вдалося масово залучити на свій бік українське населення Правобережної України.
Полякам не вдалося залучити українців, оскільки повстанці прагнули відновлення Речі Посполитої і не планували скасовувати кріпацтво. Більшість українського населення становили селяни, які сприймали польську шляхту як своїх соціальних і національно-релігійних гнобителів, тому не мали бажання повертатися під польську владу.
ПОМІРКУЙМО!
Поміркуйте, у чому полягав раціоналізм організаторів Листопадового повстання. Чому українці здебільшого не поділяли цілей організаторів повстання?
Раціоналізм організаторів повстання полягав у їхньому переконанні, що спільна просвіта та боротьба за свободу проти царського деспотизму природно об’єднають усі народи колишньої Речі Посполитої. Проте українці здебільшого не поділяли цілей повстанців, оскільки лідери виступу прагнули відновити Польську державу в кордонах 1772 року зі збереженням влади шляхти над українськими землями й не планували скасовувати кріпацтво для селянства.
Чому, на вашу думку, російський уряд звертав увагу на посилення російських впливів у культурно-освітній і релігійній сферах?
Російський уряд намагався остаточно викорінити польський політичний і культурний вплив на Правобережній Україні та запобігти новим повстанням. Через русифікацію освіти, відкриття імперських закладів і ліквідацію греко-католицької церкви влада прагнула асимілювати місцеве населення та утвердити ідеологію, що українці є частиною єдиного російського народу.
Опрацюйте в е-додатку цитату І. Лисяка-Рудницького про перспективи польського й українського національного рухів. Визначте, чиї позиції, на думку історика, були сильнішими. Які виклики потрібно було подолати українцям на шляху націєтворення?
На думку історика, сильнішими були позиції польського руху, оскільки існування окремої польської нації визнавали у Європі, а їхню національну справу представляла власна аристократія та шляхта. Українцям потрібно було подолати втрату власних вищих верств суспільства через їхнє зросійщення або спольщення, а також відродити націю в умовах, коли вона була практично зведена лише до селянства.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Яке значення мало польсько-російське суперництво для формування української нації?
Польсько-російське суперництво завадило перетворити українське питання на внутрішню проблему Російської імперії та зберегло його на міжнародному рівні. Крім того, польський визвольний рух спонукав українську еліту перейти від суто мовно-культурницької діяльності до політичного мислення й стимулював формування власного самостійного національного руху.
І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України».
| Твердження для самооцінювання | Рівень опанування | Коротке обґрунтування |
|---|---|---|
| Можу пояснити поняття «масонство», «декабристи», «Листопадове повстання». | Прекрасно | Масонство — релігійно-етичний рух із таємною організацією, який прагнув морального вдосконалення людей та об’єднання людства на засадах братерства. Декабристи — російські дворяни-революціонери, які в грудні 1825 р. підняли збройне повстання проти самодержавства й кріпацтва. Листопадове повстання — польське національно-визвольне повстання 1830–1831 рр. проти панування Російської імперії. |
| Можу визначити місце українських земель у цілях польського та російського опозиційних рухів. | Прекрасно | Обидва рухи розглядали українські землі як плацдарм для досягнення власних цілей: декабристи бачили Україну частиною майбутньої оновленої Росії (унітарної чи федеративної), а польські повстанці прагнули відновити Річ Посполиту в кордонах 1772 року включно з Правобережжям, заперечуючи право українців на власну державність. |
| Можу пояснити, чому українці загалом не підтримали польське Листопадове повстання. | Прекрасно | Польська шляхта відстоювала відновлення польського панування і не передбачала скасування кріпацтва та надання землі селянам, тому українське селянство не мало соціальних і національних мотивів підтримувати своїх поміщиків. |
| Можу назвати наслідки придушення повстань декабристів і Листопадового повстання для українських земель. | Прекрасно | Наслідками стали посилення реакції, репресії та цензура, а також розгортання жорсткої політики русифікації й деполонізації Правобережжя: закриття польських навчальних закладів, ліквідація УГКЦ у 1839 році та відкриття Київського університету св. Володимира для поширення імперського впливу. |
2. Розташуйте історичні події у хронологічній послідовності.
- Поява масонської ложі «Любов до істини» в Полтаві (1818 р.)
- Повстання Чернігівського полку (Південне товариство декабристів) (29 грудня 1825 р. — 3 січня 1826 р.)
- Антиросійське польське Листопадове повстання (1830–1831 рр.)
- Скасування Берестейської унії на Правобережжі (1839 р.)
ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
3. Обговоріть у групі причини появи опозиційних щодо самодержавства течій. Визначте, що було спільного у причинах їх формування, цілях. Чи передбачали представники цих опозиційних течій вирішення проблем українського народу? Наведіть факти на підтвердження своєї думки.
Головними причинами появи опозиційних рухів були колонізаторська політика російського самодержавства, збереження кріпацтва, відсутність громадянських свобод та поширення ідей Просвітництва й Французької революції. Спільним у причинах їх формування було невдоволення абсолютизмом, а в цілях — прагнення ліквідувати або суттєво обмежити царську владу та змінити суспільний устрій.
Представники російського та польського опозиційних рухів не передбачали належного розв’язання проблем українського народу:
- Російські декабристи з Південного товариства на чолі з Павлом Пестелем у програмі «Руська правда» відмовляли українцям у праві на самовизначення, проголошували унітарну республіку та зараховували українців до складу «корінного російського народу».
- Польські організатори Листопадового повстання 1830–1831 рр. прагнули відновити незалежну Річ Посполиту в кордонах 1772 року (разом із Правобережною Україною) і зберегли кріпосницькі порядки, через що українські селяни не підтримали цей виступ.
МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Уявіть себе представником / представницею однієї з опозиційних течій. Ви прагнете залучити на свій бік широкі верстви української спільноти. Напишіть текст відозви до українців, в якій запропонуєте спільно діяти проти царизму. Які зміни в статусі українців ви запропонуєте в документі?
Брати-українці!
Роками царське самодержавство гнітить наші землі, позбавляє нас прав та тримає мільйони працьовитих людей у кріпацтві. Ми закликаємо всі верстви українського суспільства — селян, міщан, інтелігенцію та дворян — стати пліч-о-пліч на боротьбу проти тиранії за спільну свободу.
У нашому документі ми пропонуємо такі зміни в статусі українського народу:
- Повне та негайне скасування кріпосного права і наділення селян землею без викупу.
- Встановлення рівності всіх громадян перед законом незалежно від стану та походження.
- Визнання права українців на національно-культурний розвиток, рідну мову та освіту.
- Входження українських земель до складу вільної демократичної федерації рівноправних слов’янських народів на засадах широкого самоврядування.
Тільки спільними зусиллями ми здобудемо волю, справедливість і гідне життя для нашого народу!