4. Громадські об’єднання. волонтерство

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Як ви розумієте поняття «свобода асоціації» і чому вона є ключовою для демократичного режиму? Які міжнародні та національні документи закріплюють право на свободу асоціації в Україні?

Свобода асоціації — це право громадян вільно об’єднуватися для спільної діяльності та досягнення мети на основі власних правил поведінки. Вона є ключовою для демократії, оскільки дозволяє громадянам колективно захищати свої інтереси, впливати на державні рішення та забезпечує основу для функціонування громадянського суспільства. Право на свободу асоціації закріплено в Загальній декларації прав людини 1948 року, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року, Конвенції про права дитини 1989 року, статті 36 Конституції України, а також у Законах України «Про громадські об’єднання» та «Про політичні партії в Україні».

2. Яка основна мета діяльності політичних партій і чим вони відрізняються від громадських об’єднань? Які політичні забезпечують зв’язок між суспільством і державою?

Основною метою діяльності політичних партій є завоювання, утримання та використання державної влади через участь у виборах для реалізації інтересів певних соціальних груп. На відміну від громадських об’єднань, які задовольняють широке коло соціальних, економічних чи культурних інтересів без прямої мети здобуття влади, партії фокусуються на політичній боротьбі та державному управлінні. Саме політичні партії забезпечують прямий і зворотний зв’язок між суспільством і державою.

3. Поясніть, як, на вашу думку, діяльність громадських об’єднань сприяє становленню громадянського суспільства, використовуючи приклади з повсякденного життя або подій, що відбуваються в Україні.

Діяльність громадських об’єднань сприяє становленню громадянського суспільства через виховання відповідальності громадян, контроль за діяльністю влади та реалізацію суспільно корисних ініціатив. Прикладом є діяльність українських волонтерських організацій (наприклад, «Повернись живим»), які об’єднують ресурси громадян для підтримки армії, або екологічних рухів, що захищають місцеві парки від незаконної забудови. Такі об’єднання вчать людей не перекладати відповідальність на державу, а самостійно вирішувати проблеми громади.

4. Політичні партії є громадськими організаціями чи громадськими спілками?

Згідно з законодавством України та інформацією з підручника, політичні партії є окремим видом об’єднань громадян і не є громадськими організаціями чи громадськими спілками в юридичному розумінні Закону «Про громадські об’єднання». Проте за своїм складом вони подібні до громадських організацій, оскільки їхніми членами можуть бути лише фізичні особи (громадяни України), тоді як засновниками та членами громадських спілок можуть бути також юридичні особи.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

А. «Політичний ландшафт України». Використовуючи класифікацію політичних партій за ідеологією та роллю в політичному процесі, наведіть приклади (гіпотетичні або відомі вам) партій, які могли б належати до лівих, правих, центристських чи опозиційних.

Класифікація партіїХарактеристика ідеології або роліПриклад партії (реальний або гіпотетичний)
ЛівіСоціальна справедливість, рівність, захист прав робітників.«Соціальна справедливість» (гіпотетична)
ПравіТрадиційні цінності, капіталізм, сильне державне управління.«Європейська Солідарність», «Свобода»
ЦентристськіПошук компромісів, прагнення стабільності, поєднання елементів різних ідеологій.«Слуга народу»
ОпозиційніПартії, які не входять до складу уряду і здійснюють громадський контроль за владою.Будь-яка партія в парламенті, яка не входить до правлячої коаліції

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

1. Для яких цілей громадяни можуть об’єднуватися в політичні партії та громадські організації?

Громадяни України мають право об’єднуватися у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також для задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

2. За яких умов можуть бути встановлені обмеження на свободу об’єднання?

Обмеження щодо реалізації права на свободу об’єднання встановлюються виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Також забороняється створення об’єднань, діяльність яких спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення територіальної цілісності держави або незаконне захоплення державної влади.

3. Хто може бути членом політичних партій в Україні?

Членами політичних партій в Україні можуть бути лише громадяни України.

4. Які особливості стосуються утворення та діяльності професійних спілок?

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів громадян. Усі професійні спілки мають рівні права, а обмеження щодо членства в них встановлюються виключно Конституцією та законами України.

5. Чи можуть громадянина примусити до вступу в якесь об’єднання?

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян, оскільки участь у них є добровільною.

6. Які дії та програмні цілі політичних партій і громадських організацій забороняються згідно зі Статтею 37? Наведіть не менше трьох прикладів.

Згідно зі Статтею 37 Конституції України, забороняється діяльність об’єднань, цілі яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, а також на пропаганду війни, насильства чи розпалювання міжетнічної, расової або релігійної ворожнечі.

7. Чи можуть політичні партії та громадські організації мати воєнізовані формування?

Політичні партії та громадські організації не мають права мати воєнізованих формувань.

8. Де забороняється створення і діяльність організаційних структур політичних партій?

Створення і діяльність структур політичних партій забороняється в органах виконавчої та судової влади, виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах.

9. Як здійснюється заборона діяльності об’єднань громадян?

Заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється виключно в судовому порядку.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Якою є роль молоді в розвитку громадянського суспільства в Україні? Які вікові обмеження встановлено для засновників та членів (учасників) молодіжних і дитячих громадських організацій?

Молодь є рушійною силою суспільного розвитку, ініціатором волонтерських рухів та антикорупційних ініціатив, що сприяє розбудові демократичної держави. Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 14-річного віку. Членами молодіжних організацій можуть бути особи віком від 14 до 35 років, а дитячих — від 6 до 18 років.

2. Визначте ключові відмінності між дитячою громадською організацією та дитячим громадським об’єднанням.

Дитяча громадська організація створюється та діє виключно за участі фізичних осіб відповідного віку. Дитяче громадське об’єднання може бути засноване як фізичними особами, так і іншими дитячими громадськими організаціями (у формі спілки), що розширює коло його учасників за рахунок юридичних осіб приватного права.

3. Чи можуть дорослі (старші за 35 років) бути членами молодіжних громадських об’єднань? Якщо так, то за яких умов?

Дорослі особи можуть бути членами молодіжних об’єднань за умови, що їхня кількість не перевищує 10 відсотків загальної чисельності членів організації. При цьому у складі виборних органів молодіжного об’єднання кількість осіб старшого віку не може перевищувати 50 відсотків.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Спробуйте укласти логічні пари взаємних прав і обов’язків волонтерів / волонтерок і отримувачів волонтерської допомоги. Чим відрізняється ваша добровільна безкорислива діяльність від визначеного законодавством волонтерства?

Права та обов’язки волонтераПрава та обов’язки отримувача допомоги
Обов’язок сумлінно та вчасно виконувати волонтерську роботу.Право на отримання допомоги належної якості та в повному обсязі.
Право на отримання достовірної інформації про умови діяльності.Обов’язок надати волонтеру безпечні умови для виконання завдань.
Право на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням допомоги.Обов’язок підтвердити факт отримання допомоги та цільове використання коштів.
Обов’язок не розголошувати конфіденційну інформацію про отримувача.Право на захист персональних даних та повагу до гідності.

Добровільна безкорислива діяльність (наприклад, допомога батькам або сусідам) ґрунтується на родинних чи дружніх стосунках і не регулюється спеціальним законодавством. Натомість волонтерство є суспільно корисною діяльністю, що здійснюється через неприбуткові організації та часто передбачає укладення письмового договору.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Як головна характеристика волонтерської діяльності? Хто може бути волонтером в Україні? Чи існують вікові обмеження?

Головними характеристиками волонтерської діяльності є добровільність, соціальна спрямованість, безкорисливість та неприбутковість. Волонтерами в Україні можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають у державі на законних підставах. Волонтерами можуть бути особи з 14 років за згодою батьків, проте існують обмеження щодо надання допомоги у медичних закладах, Збройних Силах України чи органах державної влади для неповнолітніх.

2. Складіть 3-4 запитання, які б ви поставили волонтерові / волонтерці про волонтерство, його переваги та роль у суспільстві. Додайте одне запитання, яке стосується особистого досвіду волонтера / волонтерки.

  1. Які саме соціальні проблеми, на вашу думку, волонтерський рух вирішує найбільш ефективно в сучасному українському суспільстві?
  2. Як волонтерська діяльність сприяє розвитку професійних навичок та особистісному зростанню людини?
  3. Яким чином залучення молоді до волонтерства впливає на формування громадянської свідомості в державі?
  4. Яка подія або зустріч під час вашої волонтерської діяльності стала для вас найбільш емоційно значущою?

3. Створіть слоган для плакату, що закликає людей до соціальної активності та волонтерства.

Твоя активність — це майбутнє країни: долучайся до волонтерства вже сьогодні!

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

А. «Платформа». Знайдіть національну волонтерську платформу https://cutt.ly/3txXpT9 та ресурси, пов’язані з Українською Волонтерською Службою. Оцініть наявні волонтерські можливості. Чи маєте ви бажання приєднатися до відкритих ініціатив?

Національна волонтерська платформа та ресурси Української Волонтерської Служби пропонують широкий вибір можливостей: від допомоги Збройним Силам України та підтримки внутрішньо переміщених осіб до участі в екологічних, освітніх та культурних проєктах. Наявні волонтерські можливості є актуальними, структурованими за напрямами та регіонами, що дозволяє кожному знайти справу відповідно до власних навичок та інтересів. Прозорість та масштабність цих ініціатив викликають бажання приєднатися до них задля позитивних змін у суспільстві.

Б. «Лише допомога». Наведіть приклади зі свого життя, коли допомога іншим не вважатиметься волонтерством.

Допомога батькам у прибиранні квартири або виконанні сільськогосподарських робіт на власному городі не вважається волонтерством, оскільки це виконання сімейних обов’язків. Також не є волонтерством допомога другу з поясненням навчального матеріалу або сусідові у ремонті паркану, тому що такі дії базуються на особистих, дружніх чи добросусідських зв’язках, а не на соціальному спрямуванні для широкого загалу.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чи можна когось примушувати займатися волонтерською діяльністю? Чому?

Примушувати когось займатися волонтерською діяльністю не можна, оскільки волонтерство за своєю природою є виключно добровільним вибором людини. Будь-яка форма примусу суперечить основним принципам цієї діяльності, які базуються на власній ініціативі, внутрішній мотивації та безкорисливому бажанні допомогти громаді чи державі.

2. Що потрібно зробити, щоб стати волонтером / волонтеркою?

Для того щоб стати волонтером або волонтеркою, необхідно мати власне бажання допомагати, обрати напрям діяльності відповідно до своїх інтересів та знайти організацію чи установу, яка залучає добровольців до своєї роботи. Неповнолітні особи віком від 14 до 18 років можуть здійснювати волонтерську діяльність за письмовою згодою батьків або інших законних представників.

3. Що слід враховувати, перш ніж ухвалити рішення щодо долучення до добрих справ?

Перед ухваленням рішення про долучення до волонтерської діяльності слід об’єктивно оцінити власні інтереси та навички, рівень психологічної готовності до обраної роботи, а також наявні фінансові та часові можливості.

4. У яких випадках договір про волонтерську діяльність обов’язково укладається в письмовій формі?

Договір про волонтерську діяльність обов’язково укладається в письмовій формі за бажанням волонтера або його законного представника, у разі відшкодування волонтеру витрат, пов’язаних з його діяльністю, а також при наданні допомоги за окремими напрямами, що визначені законодавством.

5. Що зобов’язуються сторони (волонтер та організація) за договором про провадження волонтерської діяльності?

За договором волонтер зобов’язується за завданням організації особисто безоплатно надавати волонтерську допомогу її отримувачам протягом установленого строку, а організація зобов’язується забезпечити волонтеру належні умови для здійснення цієї діяльності.

6. Чи можуть волонтерам відшкодовуватися витрати, пов’язані з їхньою діяльністю?

Так, волонтерам можуть відшкодовуватися витрати, пов’язані з їхньою діяльністю, якщо порядок та умови такого відшкодування передбачені у письмовому договорі, укладеному між волонтером та організацією.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

4.1. Сформуйте зі слів, що утворюють «хмарину», два логічні ланцюжки. Які поняття ви визначили як головні в кожному ланцюжку? Поясніть чому.

  1. Свобода асоціації — Громадське об’єднання — Демократія. Головним поняттям є свобода асоціації, оскільки вона є основоположним правом людини, на якому базується можливість створення організацій та функціонування демократичного режиму.
  2. Активність — Волонтерство — Допомога. Головним поняттям є активність, тому що особиста ініціатива та свідома діяльність громадян є першоджерелом волонтерського руху та надання допомоги іншим.

4.2. Доберіть пару для утворення словосполучень з поняттями «громадська…», «суспільні…», «політична…».

Громадська організація, суспільні відносини, політична партія.

4.3. Поясніть відмінності в значенні понять «громадська» і «громадянська».

Поняття «громадська» стосується колективної діяльності людей, об’єднаних спільними інтересами у межах певної спільноти чи організації (наприклад, громадська організація). Поняття «громадянська» пов’язане зі статусом людини як громадянина держави, її правами, обов’язками та правовим зв’язком із політичною системою (наприклад, громадянська відповідальність або громадянське суспільство).

ДЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ТЕМИ

1. Чи можуть неповнолітні волонтери / волонтерки надавати допомогу Збройним силам України? Поясніть чому.

Неповнолітні волонтери не можуть надавати допомогу Збройним силам України. Згідно із законодавством, залучення осіб віком до 18 років до волонтерської діяльності у військових формуваннях, правоохоронних органах та органах державної влади під час дії особливого періоду або правового режиму воєнного стану заборонено з метою захисту їхнього життя та здоров’я.

2. Створіть невелику схему або інфографіку, яка візуально показує можливі комбінації віку засновників, членів та відсоткові обмеження для осіб різного віку в дитячих і молодіжних об’єднаннях. Додайте до схеми короткі пояснення, чому, на вашу думку, існують саме такі вікові обмеження й винятки.

ПараметрДитячі об’єднанняМолодіжні об’єднання
Вік засновниківВід 14 роківВід 14 років
Вік членівВід 6 до 18 роківВід 14 до 35 років
Квота для осіб старшого вікуДо 20% від загального складуДо 20% від загального складу
Склад виборних органівНе більше 50% осіб старшого вікуНе більше 50% осіб старшого віку
Згода батьківОбов’язкова для осіб до 14 роківНе потребується (після 14 років)

Вікові обмеження встановлені для того, щоб діяльність організацій відповідала інтересам конкретної вікової групи та сприяла самореалізації саме дітей і молоді. Дозвіл на членство обмеженої кількості осіб старшого віку (20%) та їх участь у виборних органах (50%) існують для забезпечення наступності досвіду, менторської підтримки та організаційної допомоги з боку дорослих без втрати організацією свого молодіжного чи дитячого спрямування.

3. Які фактори слід враховувати, обираючи волонтерську діяльність, якщо у вас є таке бажання?

Обираючи волонтерську діяльність, необхідно враховувати власні інтереси, наявні навички та вміння, рівень психологічної готовності до конкретного виду допомоги, а також фінансові можливості.

4. Як ви розумієте поняття «свобода асоціації» і чому вона є ключовою для демократичного режиму?

Свобода асоціації — це право громадян на добровільне об’єднання для здійснення спільних дій і досягнення спільної мети на умовах дотримання встановлених ними правил. Вона є ключовою для демократичного режиму, оскільки дозволяє громадянам колективно захищати свої права, впливати на державні процеси та контролювати діяльність влади, що забезпечує функціонування громадянського суспільства.

5. Які особливості укладання договору про волонтерську діяльність для осіб віком від 14 до 18 років?

Особи віком від 14 до 18 років мають право укладати договір про провадження волонтерської діяльності лише за письмової згоди батьків, усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника.

6. Опишіть, яку конкретну акцію (наприклад, флешмоб, інформаційну кампанію, збір підписів) могла б організувати молодіжна громадська організація для привернення уваги до цієї проблеми та її розв’язання. Придумайте назву для цієї акції та опишіть її основні етапи, включаючи те, як би ви залучали інших молодих людей.

Назва акції: «Еко-Digital: молодь за чисте місто».

Тип акції: Інформаційна кампанія з елементами екологічного квесту.

Основні етапи:

  1. Підготовчий етап: розробка інтерактивної мапи міста із забрудненими зонами, пошук партнерів для переробки сміття та створення промо-контенту для соціальних мереж.
  2. Інформаційний етап: запуск челенджу у TikTok та Instagram, де учасники публікують відео формату «до та після» прибирання певної локації.
  3. Практичний етап: проведення квесту-прибирання, де молодіжні команди змагаються у кількості зібраної та відсортованої вторсировини за певний час.
  4. Підсумковий етап: нагородження переможців, передача зібраної сировини на переробку та публікація звіту про результати акції.

Залучення молоді відбуватиметься через шкільні учнівські самоврядування, популярні молодіжні медіа-платформи та використання системи гейміфікації (отримання цифрових відзнак або брендованого мерчу за активну участь).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *