10. Обмеження й захист прав і свобод людини та громадянина в україні

Зміст

Чи можуть права і свободи людини та громадянина бути обмежені і хто їх має захищати?

Конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, прямо передбачених Конституцією України, як-от запровадження воєнного чи надзвичайного стану. Захист цих прав здійснюють суди, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, правоохоронні органи, а також міжнародні судові установи та організації.

ОБГОВОРІТЬ

1. Які є групи прав і свобод людини та громадянина в Конституції України (наприклад, особисті, економічні тощо)? Наведіть приклади прав і свобод, що належать до цих груп.

Відповідно до Конституції України, права і свободи людини та громадянина поділяються на такі основні групи:

• Особисті (цивільні): право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканність.
• Політичні: право на участь в управлінні державними справами, право на свободу об’єднань, право на мирні зібрання.
• Економічні: право на приватну власність, право на підприємницьку діяльність, право на працю.
• Соціальні: право на соціальний захист, право на охорону здоров’я, право на достатній життєвий рівень.
• Культурні: право на освіту, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
• Екологічні: право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Чи можуть названі вами права / свободи обмежуватися? Якщо так, то за яких умов?

Так, окремі права і свободи можуть бути тимчасово обмежені виключно в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень. При цьому, згідно зі статтею 64 Конституції України, навіть у таких умовах не можуть бути обмежені право на життя, на гідність, на особисту недоторканність, право на житло та право на судовий захист.

2. Наведіть два приклади порушень прав і свобод людини та громадянина. Як можна захистити свої права в кожному із цих випадків?

Перший приклад: Незаконне звільнення працівника з роботи без законних підстав. Для захисту своїх прав особа може звернутися з позовом до суду про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу або подати скаргу до Державної служби України з питань праці.
Другий приклад: Відмова медичного закладу у наданні невідкладної медичної допомоги громадянину. У цьому випадку захистити права можна шляхом подання скарги до керівництва медичного закладу, Міністерства охорони здоров’я, зверненням до прокуратури або поданням позову до суду про відшкодування завданої шкоди.

ДІЄМО РАЗОМ

Обговоріть (у парах / трійках): Про які випадки, на вашу думку, йдеться? Чому Конституція допускає обмеження прав, встановлюючи при цьому суворі рамки?

У тексті статті 64 Конституції України йдеться про екстремальні ситуації, такі як збройна агресія проти держави (воєнний стан) або загроза національній безпеці та громадському порядку (надзвичайний стан). Конституція допускає обмеження певних прав задля збереження суверенітету держави та захисту життя більшості громадян у кризовий період. Суворі рамки встановлені для того, щоб обмеження були пропорційними загрозі, мали тимчасовий характер і не дозволяли владі зловживати повноваженнями чи повністю нівелювати людську гідність і фундаментальні свободи.

ПОРІВНЯЙТЕ ВАШІ МІРКУВАННЯ

Складіть перелік прав і свобод, які згідно із цією частиною статті не можуть бути обмежені.

Згідно зі статтею 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63. До них належать:

• рівність перед законом та рівність прав чоловіка і жінки;
• право на громадянство та право змінити громадянство;
• право на життя;
• право на повагу до людської гідності;
• право на свободу та особисту недоторканність;
• право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади;
• право на житло;
• право на шлюб та рівні права у сім’ї;
• права дитини;
• право на судовий захист;
• право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої органами державної влади;
• право знати свої права і обов’язки;
• право на правову допомогу;
• презумпція невинуватості;
• право не свідчити проти себе та членів своєї сім’ї.

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

Що таке воєнний стан? Чому держава може його запроваджувати? Які права і свободи громадян можуть бути обмежені, а які — не обмежуються за жодних обставин? Який закон регулює ці обмеження?

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України та її територіальній цілісності.

Держава запроваджує його з метою усунення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.

Під час воєнного стану можуть бути обмежені такі права: свобода пересування, право на мирні зібрання, право власності (через примусове відчуження майна), право на працю (через трудову повинність), право на таємницю листування та телефонних розмов.

За жодних обставин не обмежуються право на життя, гідність, судовий захист, право на житло, шлюб, а також права, пов’язані з презумпцією невинуватості та отриманням правової допомоги.

Ці обмеження регулює Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та стаття 64 Конституції України.

ДІЄМО РАЗОМ (с. 69)

На основі витягу зі статті зобразіть схемою порядок введення правового режиму воєнного стану.

ДІЄМО РАЗОМ (с. 70)

1. Визначте, чи є дії правомірними в умовах воєнного стану. Свою відповідь обґрунтуйте.

1. Дії військового командування є правомірними, оскільки закон дозволяє примусове відчуження майна для потреб оборони за умови складання відповідного акта.
2. Дії є неправомірними, оскільки стаття 64 Конституції України забороняє обмежувати право на судовий захист навіть під час воєнного стану.
3. Дії є неправомірними, оскільки за працівниками, залученими до суспільно-корисних робіт, закон вимагає зберігати мінімальну заробітну плату.

2. Розгляньте інфографіку на с. 71. Перелічіть заходи, запроваджувані органами державної влади під час правового режиму воєнного стану. Чому, на вашу думку, в цей період заборонено змінювати Конституцію України?

Під час воєнного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

• трудова повинність;
• особливий режим в’їзду та виїзду, обмеження свободи пересування;
• нормоване забезпечення продуктами та ліками;
• комендантська година;
• надання громадянами житла для розміщення військовослужбовців;
• вилучення майна для потреб оборони та вилучення зброї у громадян;
• евакуація населення та підприємств;
• охорона об’єктів життєдіяльності;
• перевірка документів, огляд речей, транспортних засобів та житла;
• повний контроль над засобами зв’язку, радіо та телебаченням.

Зміна Конституції України заборонена в цей період для запобігання узурпації влади, збереження стабільності державного ладу та недопущення поспішних рішень, що можуть звузити права громадян у час, коли повноцінне демократичне обговорення та волевиявлення народу є неможливим.

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

До кого / якого органу можна звернутися в разі порушення прав і свободи людини та громадянина?

У разі порушення прав і свобод людина може звернутися до суду, органів державної влади (поліції, прокуратури, СБУ), органів місцевого самоврядування, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена), а також до міжнародних судових установ та правозахисних організацій.

Які механізми захисту прав і свобод існують в Україні?

В Україні діють національні механізми захисту, які поділяються на чотири основні види: судовий захист (оскарження рішень і дій влади в суді), адміністративний захист (звернення до вищих органів влади), захист через Омбудсмена (парламентський контроль) та діяльність громадських організацій (моніторинг, правова допомога, адвокація).

Яку роль у цьому процесі відіграють суди?

Суди забезпечують право на правосуддя, здійснюючи розгляд справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб. Судовий захист є гарантією відновлення порушених прав та отримання компенсації за завдані збитки.

Які є міжнародні органи / організації, що захищають права людини?

До міжнародних органів належать міжурядові організації: глобальні (ООН, Рада з прав людини ООН, Комітет з прав дитини ООН) та регіональні (Рада Європи, Європейський суд з прав людини, ОБСЄ). Також існують неурядові організації (НУО), такі як Міжнародна федерація з прав людини (FIDH), Всесвітня організація боротьби проти тортур (ОМСТ) та Міжнародний Комітет Червоного Хреста.

ДІЄМО РАЗОМ

1. На основі матеріалу параграфа проаналізуйте наведені ситуації з огляду на наявність / відсутність у них порушень прав людини. Визначте та поясніть, до яких механізмів захисту прав і свобод можна звернутися в кожному випадку.

2. Проаналізуйте інфографіку на с. 74, де учасників опитування просили визначити найбільш дієві, на їхню думку, способи захисту прав людини. Уявіть, що ви: а) учасник / учасниця такого опитування. Як би відповіли ви? б) організатор опитування. Як розширили б ви перелік способів захисту прав людини та громадянина? Обґрунтуйте свою думку.

а) Найбільш дієвим способом захисту є звернення до суду та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), оскільки ці органи приймають юридично обов’язкові рішення, які держава повинна виконати для відновлення порушеного права.

б) Перелік способів захисту варто розширити такими пунктами: використання інструментів електронної демократії (електронні петиції), медіація (процедура позасудового врегулювання спорів за участю посередника) та звернення до спеціалізованих міжнародних арбітражів. Це обґрунтовано необхідністю розвитку швидких та технологічних методів вирішення правових конфліктів без тривалих судових розглядів.

Чи вважаєте ви дієвим способом захист прав людини шляхом звернення до медіа? Чому? А до правозахисних організацій? Чому?

Звернення до медіа є дієвим способом, оскільки публічний резонанс створює тиск на органи влади та змушує їх швидше реагувати на правопорушення, хоча медіа і не приймають юридичних рішень. Звернення до правозахисних організацій є ефективним через їхню здатність надавати фахову безоплатну юридичну допомогу, здійснювати незалежний моніторинг ситуації та представляти інтереси постраждалих на міжнародному рівні.

ПОМІРКУЙТЕ-ПРАКТИКУЙТЕ

Хто такий омбудсман? Якими компетенціями наділений Уповноважений з прав людини Верховної Ради України? Коли варто звертатися до нього за допомогою?

Омбудсман — це посадова особа, яка здійснює парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Уповноважений з прав людини Верховної Ради України наділений компетенціями щодо захисту прав, проголошених Конституцією та законами України, моніторингу дотримання прав органами влади та місцевого самоврядування, запобігання дискримінації, сприяння правовій інформованості населення та подання позовів до суду в інтересах осіб, які не можуть захистити себе самостійно. Звертатися до нього варто у випадках порушення прав з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також юридичних і фізичних осіб.

ДІЄМО РАЗОМ

1. На основі фрагменту статті дайте відповідь на запитання: Чому, на вашу думку, закон встановлює доволі високі вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини?

Високі вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого, зокрема віковий ценз у 40 років, володіння державною мовою, високі моральні якості та досвід правозахисної діяльності, встановлені для забезпечення професійної компетентності, незалежності та високого рівня суспільної довіри до цієї посади. Такі вимоги гарантують, що особа здатна ефективно контролювати діяльність державних органів, приймати об’єктивні рішення та мати достатній життєвий досвід для захисту прав громадян у складних ситуаціях.

2. Проведіть мінідослідження «Інші омбудсмани в Україні» за поданим планом:

ПІДСУМУЙТЕ

1. Що таке воєнний стан? Для чого його вводять?

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України чи її територіальній цілісності. Його впроваджують з метою забезпечення національної безпеки, надання органам державної влади та військовому командуванню повноважень для відсічі збройної агресії та усунення загрози державній незалежності.

2. Які права і свободи людини та громадянина можуть бути обмежені в період дії воєнного стану? А які не підлягають обмеженню?

У період дії воєнного стану можуть бути обмежені свобода пересування, право на вільний вибір місця проживання, право на мирні зібрання, право на недоторканність житла, таємниця листування та телефонних розмов, а також трудові права через залучення до суспільно-корисних робіт. Не підлягають обмеженню права на життя, на повагу до людської гідності, право на свободу від катувань та жорстокого поводження, право на судовий захист, право на звернення до державних органів, а також права на шлюб та сім’ю.

3. Які є механізми захисту прав і свобод людини? У чому важливість їх існування?

Механізми захисту прав і свобод людини поділяються на національні (внутрішньодержавні) та міжнародні. До національних механізмів належать судовий захист, адміністративний захист, діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена) та діяльність громадських організацій. Міжнародні механізми включають міждержавні організації (ООН, Рада Європи, Європейський суд з прав людини) та міжнародні неурядові організації (правозахисні, соціальні, екологічні). Важливість їх існування полягає у можливості зупинити свавілля, відновити справедливість та забезпечити реальну реалізацію прав, закріплених у Конституції та міжнародних актах.

4. Які завдання Уповноваженого з прав людини, на вашу думку, є основними?

Основними завданнями Уповноваженого з прав людини є здійснення парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини, захист прав від порушень з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, а також запобігання порушенням і сприяння їх поновленню. Важливими напрямами є також приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів, запобігання будь-яким формам дискримінації та сприяння правовій інформованості населення.

5. Чи є важливою, на вашу думку, для захисту прав і свобод людини ініціативна (активна) позиція самої людини? Чому? Чи це справа винятково держави?

Ініціативна позиція людини є вирішальною, оскільки більшість механізмів захисту (судовий, адміністративний, звернення до омбудсмена) спрацьовують лише за умови звернення самої особи, чиї права було порушено. Захист прав не є справою винятково держави, адже ефективність правової системи залежить від правової грамотності громадян та їхньої готовності наполегливо відстоювати свої законні інтереси.

6. Чому існування міжнародних та регіональних механізмів захисту є важливим для людини? Як це впливає на відповідальність держав перед своїми громадянами? Обґрунтуйте.

Міжнародні та регіональні механізми є додатковою гарантією захисту на випадок, коли національні засоби правового захисту вичерпані або виявилися неефективними. Наявність таких інституцій, як Європейський суд з прав людини, підвищує відповідальність держав, оскільки їхні дії стають об’єктом зовнішнього контролю. Це змушує держави ретельніше дотримуватися міжнародних стандартів, виконувати рішення міжнародних судів та вдосконалювати власне законодавство, щоб уникнути міжнародного осуду або юридичних санкцій.

ПОВПРАВЛЯЙСЯ

1. Відкрий е-додаток. Переглянь фрагмент відео (10.2). У чому різниця між обмеженням і порушенням прав людини?

Обмеження прав людини — це передбачений законом тимчасовий захід, що вводиться державою у чітко визначених ситуаціях (наприклад, воєнний стан) для захисту національної безпеки, територіальної цілісності або прав інших осіб. Порушення прав людини — це будь-яка протиправна дія або бездіяльність органів влади, посадових осіб чи приватних осіб, що призводить до незаконного ущемлення прав людини без належних юридичних підстав або з перевищенням встановлених законом меж.

РОБОЧИЙ АРКУШ

1. У частині першій статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» йдеться про заходи, які можуть запроваджувати в межах тимчасових обмежень військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Наприклад, запроваджувати трудову повинність або комендантську годину; проводити евакуацію населення в разі виникнення загрози його життю / здоров’ю; обмежувати свободу пересування осіб, запроваджувати в разі необхідності нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами та ін. Чому, на твою думку, військове командування та військові адміністрації, а не цивільні органи влади, мають такі повноваження?

Під час відсічі збройній агресії виникає потреба в оперативному ухваленні рішень, суворій централізації управління, мобілізації ресурсів та ефективній організації оборони. Військове командування та військові адміністрації володіють фаховою експертизою, засобами контролю та актуальною інформацією про безпекову ситуацію, що дозволяє діяти швидко для захисту держави та населення.

Як ти розумієш метафоричну фразу: у військовий час «цивільний піджак» поступається «військовому пікселю»?

Ця фраза означає, що під час воєнного стану звичні мирні правила та цивільні бюрократичні процедури відходять на другий план, поступаючись місцем військовому управлінню, де головними пріоритетами є оборона країни, безпека громадян та швидкість виконання наказів.

У чому, на твою думку, важливість Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у питанні обмежень прав людини?

Важливість цього Закону полягає у встановленні чітких юридичних рамок, вичерпного переліку підстав і меж для обмеження прав громадян, що унеможливлює свавілля посадових осіб і захищає непорушні права людини навіть у період війни.

Яке право людини обмежує комендантська година?

Комендантська година обмежує право на свободу пересування.

Чому це обмеження вважають необхідним заходом в умовах воєнного стану?

Це обмеження дозволяє підтримувати громадський порядок, оперативно виявляти ворожі розвідувально-диверсійні групи, спрощує роботу патрулів сил оборони та захищає цивільне населення від загроз у темний період доби.

Проведи моніторинг правового режиму: досліди особливості дії комендантської години у твоїй громаді (селі / селищі / місті) за таким планом:

Чинні часові межі: з якої по яку годину встановлено обмеження?

З 00:00 до 05:00 щоночі.

Суб’єкт рішення: який орган (військова адміністрація чи військове командування) видав наказ про встановлення такого режиму?

Обласна військова адміністрація спільно з відповідним військовим командуванням.

Обмеження: які дві ключові дії заборонено вчиняти громадянам у цей час?

Заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а також здійснювати рух приватними транспортними засобами без дозволу.

3. Поміркуй: як знайти баланс, коли введення воєнного стану, з одного боку, допомагає захистити державу, але з іншого може створювати нові загрози для прав і свобод громадян.

Баланс досягається через неухильне дотримання законності, коли обмеження застосовуються виключно у разі крайньої потреби, є суворо пропорційними загрозі, мають тимчасовий характер, а права, визначені Конституцією як абсолютні (наприклад, право на життя, свободу від катувань, судовий захист), залишаються цілком недоторканними.

4. Проаналізуй ситуацію за запитаннями до неї. До міського голови під час воєнного стану надійшло два звернення: від військового командування, яке вимагає заборонити будь-які масові зібрання, оскільки є ризик терористичних актів; від групи місцевих громадських активістів, які вимагають дозволити мітинг на підтримку українських військових, мотивуючи це правом на свободу мирних зібрань.

З якими правами людини пов’язана ця дилема?

Дилема пов’язана з правом людини на життя, охорону здоров’я та особисту безпеку з одного боку, та правом на свободу мирних зібрань (мітингів, походів і демонстрацій) з іншого боку.

Яке рішення має ухвалити міський голова, враховуючи необхідність захисту життя людей та вимоги закону про воєнний стан?

Міський голова зобов’язаний виконати законні вимоги військового командування та заборонити проведення масового вуличного мітингу, оскільки під час воєнного стану захист життя людей та запобігання терористичним актам мають найвищий пріоритет над свободою мирних зібрань.

Чи може міський голова ухвалити рішення, яке задовольнить обидві сторони? Якщо так, то яке? Якщо ні, то чому?

Так, міський голова може запропонувати активістам провести альтернативні безпечні заходи на підтримку армії: організувати збір допомоги або зустріч у захищеному приміщенні (укритті), провести інформаційну акцію в онлайн-форматі або розмістити офіційні звернення громади в медіа.

5. Будівля Європейського суду з прав людини в Страсбурзі, яку ще називають Палацом прав людини, спроєктована відомим британським архітектором Річардом Роджерсом. Вона має надзвичайно цікаву сучасну архітектуру й дизайн: великі скляні поверхні та відкриті простори всередині. Будівля інтегрована в ландшафт і оточена річкою. Які асоціації, пов’язані з правами людини, викликає у тебе ця будівля?

Скляні стіни та відкритий простір асоціюються з прозорістю, справедливістю, доступністю та відкритістю правосуддя, а поєднання архітектури з річкою та ландшафтом уособлює природний і невіддільний характер прав кожної людини.

З якого часу громадяни України отримали право звертатися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)?

Громадяни України отримали право звертатися до ЄСПЛ з 11 вересня 1997 року, коли для України набула чинності Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Які права можна захистити в цьому суді? Наведи 3-4 приклади.

У ЄСПЛ можна захистити:

1. Право на життя.
2. Право на свободу від катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
3. Право на свободу та особисту недоторканність.
4. Право на справедливий судовий розгляд.
5. Право на повагу до приватного і сімейного життя.

6. На основі поданої інформації дай відповідь на запитання й коротко обґрунтуй свою позицію. Чи можна, на твою думку, сказати, що Європейський суд з прав людини є останнім шансом для захисту прав громадян України? Чому? 

Так, Європейський суд з прав людини можна назвати останнім шансом для захисту прав, оскільки звернення до цієї інстанції можливе лише після того, як вичерпано всі національні юридичні засоби захисту на рівні держави.

Рішення ЄСПЛ є остаточними, обов’язковими для виконання державою та забезпечують відновлення порушених прав і виплату компенсацій.

7. На основі наведеного витягу зі статті дай відповіді на запитання. Із Закону України «Про уповноваженого Верховної Ради з прав людини» Стаття 7. Присяга Уповноваженого… Які слова, на твою думку, є ключовими в присязі Омбудсмана України?

Ключовими словами є: «чесно та сумлінно захищати права і свободи людини і громадянина», «керуватися справедливістю і власною совістю», «діяти незалежно, неупереджено, в інтересах людини і громадянина».

Як, на твою думку, текст присяги пов’язаний з високими вимогами до кандидата на цю посаду?

Присяга вимагає повної незалежності, високої моральності та стійкості до політичного тиску. Саме тому кандидат повинен володіти бездоганною репутацією, зрілим життєвим і професійним досвідом (вік від 40 років) та практичним досвідом правозахисної діяльності для неухильного відстоювання справедливості.

8. Знайди в новинній стрічці або на офіційному сайті Уповноваженого (https://ombudsman.gov.ua/) повідомлення про діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за останні 2-3 тижні. Які проблеми / питання, пов’язані з війною, розв’язує Омбудсман України (наприклад, захист прав військовополонених, повернення українських дітей тощо). Склади короткий перелік.

Перелік ключових питань, якими опікується Омбудсман:

1. Моніторинг дотримання прав, умов утримання та участь у процесах обміну військовополонених.
2. Пошук, верифікація та повернення депортованих до РФ українських дітей.
3. Захист прав внутрішньо переміщених осіб щодо житла, соціальних виплат та працевлаштування.
4. Розшук цивільних заручників та осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
5. Фіксація фактів воєнних злочинів для подальшого передання матеріалів міжнародним судовим інституціям.

Чому, на твою думку, така діяльність є особливо важливою нині?

Ця діяльність рятує життя і здоров’я українських військових і цивільних, повертає викрадених дітей додому, відновлює справедливість і забезпечує гуманітарну підтримку громадянам, які найбільше постраждали від воєнних дій.

9. На основі матеріалу заняття й здобутої тобою інформації створи плакат / комікс / інфографіку, що пояснює, чому навіть в умовах війни права людини є важливими. Сформулюй ключове повідомлення (слоган) для своєї роботи.

Які права, що не підлягають обмеженню за воєнного часу, ти відобразив / відобразила у своїй творчості? Чому саме їх?

У роботі відображено:

1. Право на життя.
2. Заборону катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
3. Право на звернення до суду за захистом своїх прав.
4. Презумпцію невинуватості.

Ці права є основою людської гідності та цивілізованого світу, вони формують ядро правової держави, яке не може бути зруйноване за будь-яких екстремальних умов.

10. Уяви, що на одній шальці терезів — безпека всього суспільства, а на іншій – права кожної людини. У чому полягає основна складність для держави: як водночас захищати права і, за потреби, обмежувати їх? Виклади свої міркування у невеликому есе (до 100 слів), використовуючи слова-маркери: пропорційність, законність, необхідність, тимчасовість.

Головна складність для держави під час війни полягає у збереженні рівноваги між колективною безпекою та правами особи. Будь-яке обмеження повинно мати непохитну законність і відповідати нормам Конституції. Держава зобов’язана доводити нагальну необхідність кожного запровадженого заходу виключно заради відсічі загрозам. Обов’язковим орієнтиром має бути пропорційність, щоб заходи примусу не перевищували рівень небезпеки. Важливо гарантувати сувору тимчасовість обмежень, адже після подолання загрози повнота всіх свобод має бути негайно відновлена.