1. Проведіть конкурс знавців термінології. Для перемоги вньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять.
- Воєводство – це адміністративно-територіальна одиниця на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської у XV–XVIII ст. на чолі з воєводою.
- Річ Посполита – це ранньомодерна парламентська монархія, яка виникла після об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського, де головну роль відігравала шляхта.
- Республіка – це така форма правління, при якій вища влада належить представницьким органам, що обираються на певний час.
- Федеративна держава – це об’єднання кількох держав, які зберігають свої органи влади, але водночас підпорядковуються новим спільним органам влади.
- Сейм – назва вищого законодавчого органу влади, що представляв різні стани суспільства.
- Вальний сейм – вищий законодавчий орган Корони Польської, а згодом і Речі Посполитої у XV–XVIII ст..
- Сеймики – це збори шляхти на рівні повітів, земель та воєводств у Короні Польській.
- Литовські статути – це збірки законів Великого князівства Литовського (1529, 1566, 1588 рр.), створені на основі місцевого руського (українського та білоруського) права.
- Українська шляхта – вищий привілейований стан, аристократія на українських землях у складі різних держав.
- Магнати – це аристократи, родовиті та великі землевласники.
- Пани – група привілейованої шляхти у Великому князівстві Литовському та Короні Польській.
- Фільварок – велике шляхетське господарство, що працювало на ринок і базувалося на примусовій праці селян (панщині).
- Товарне виробництво – це виробництво продукції не для власного споживання, а для продажу.
- Кріпацтво – система, за якою селянин перебував у повній адміністративній та судовій залежності від землевласника.
- Панщина – примусова й безоплатна праця залежних селян у господарстві землевласника.
- Козак – слово тюркського походження, що означало вільну людину, шукача пригод.
- Козакування – це спосіб життя, пов’язаний зі степовими промислами, військовою службою та походами, поширений на прикордонних територіях Дикого Поля.
- Великий Луг – історична назва річкових плавнів на лівому березі Дніпра, між річками Дніпро та Конка.
- Запорозька Січ – військово-адміністративна організація українського козацтва, що існувала за порогами Дніпра.
- Кіш – центральний орган управління на Січі, що виконував військові, адміністративні та судові функції; також так називали козацький табір під час походів.
- Козацька рада – загальні збори козаків, вищий орган козацького самоврядування, де вирішувалися найважливіші питання.
2. Об’єднайтеся в команди й проведіть навчальну гру «Чотири зупинки».
- Життя у фільварку:
- Центр: Фільварок.
- Пелюстки: Товарне виробництво, праця кріпаків, панщина, належить шляхті, “Устава на волоки”, погіршення життя селян, орієнтація на європейський ринок.
- Польське місто Люблін під час роботи сейму 1569 р.:
- Центр: Люблінська унія.
- Пелюстки: Створення Речі Посполитої, спільний сейм і король, інкорпорація українських земель, поширення “шляхетської демократії”, початок полонізації, об’єднання Корони Польської та ВКЛ.
- Життя в Бахчисараї, столиці Кримського ханату:
- Центр: Бахчисарай.
- Пелюстки: “Місто-сад”, столиця ханату, Ханський палац, диван, іслам, торгівля, ремесла, резиденція династії Гераїв.
- Участь у поході разом з українськими козаками:
- Центр: Козацький похід.
- Пелюстки: Чайки, шаблі, рушниці, табір з возів, морські та сухопутні рейди, захист земель, здобич, козацька рада, гетьман.
3. Працюємо в парах. Відтворіть уявні діалоги, які могли відбутися між:
- прибічником і противником об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в одну державу:
- Прибічник (український шляхтич): Нарешті ми отримаємо “золоті вольності”, як у польської шляхти! Будемо брати участь у сеймах і матимемо надійний захист від татарських нападів.
- Противник (литовський магнат): Це поглинання, а не об’єднання! Ми втрачаємо власну державність і сейм. Поляки почнуть панувати на наших землях, а православну віру будуть утискати.
- представниками привілейованого і напівпривілейованого станів на українських землях у XVI ст.:
- Шляхтич: Моє походження дає мені право володіти землею і селянами та не платити податки. Мій обов’язок — військова служба.
- Міщанин: Я маю право на самоврядування у місті завдяки магдебурзькому праву, але я плачу податки та виконую повинності. До ваших привілеїв мені далеко.
- прибічником і противником унії православної та католицької церков:
- Прибічник: Унія з Римом дасть нашій церкві рівні права з католицькою, а наше духовенство зможе засідати в сенаті. Ми збережемо наш обряд, але отримаємо захист короля.
- Противник: Це зрада віри предків! Нас хочуть змусити підкорятися Папі Римському. Це призведе до ще більших утисків і втрати нашої самобутності.
- українським козаком і кримським татарином:
- Козак: Ваші орди постійно нападають на наші села, грабують і забирають людей у ясир. Ми змушені відповідати походами, щоб захистити свою землю і визволити полонених.
- Татарин: Дикий Степ — це кочовища наших орд. Ви приходите на наші землі, а ваші походи на Крим руйнують наші міста. Війна дає нам здобич, так само як і вам.
4. Працюємо в малих групах. Обговоріть наведені проблеми та зробіть висновки:
1) Наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства цієї доби:
З одного боку, більшість українських земель об’єдналися в межах однієї держави — Речі Посполитої. Українська шляхта отримала рівні права з польською. Через Польщу на українські землі поширювалися європейська культура та освіта. З іншого боку, посилилося соціальне гноблення селян (панщина) та почалися національно-релігійні утиски православних, що призвело до полонізації значної частини української еліти.
2) Роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті тогочасної України:
Фільварки стали відповіддю на зростання попиту на зерно в Європі, перетворивши сільське господарство на товарне виробництво. Це збагачувало магнатів і шляхту. Водночас поширення фільварків призвело до масового закріпачення селян, збільшення панщини та погіршення їхнього становища.
3) Формування республіканських цінностей українського народу за часів Запорозької Січі:
На Січі склався республіканський устрій. Договірний характер влади проявлявся у виборності всієї старшини на козацькій раді. Право, хоч і звичаєве, було найвищою цінністю, а рішення ради були обов’язковими для всіх. Суспільний діалог відбувався на загальних радах, де кожен козак мав право голосу для вирішення найважливіших питань.
5. Колективне обговорення. Висловіть обґрунтовані судження про:
1) Внесок у події на українських землях таких історичних діячів, як В.-К. Острозький та Д. Вишневецький:
Василь-Костянтин Острозький був найвпливовішим українським магнатом свого часу, “некоронованим королем Русі”. Він володів величезними землями, був захисником православ’я, заснував Острозьку академію та друкарню, що зробило його центром культурного та освітнього життя.
Дмитро Вишневецький є одним із засновників козацтва як організованої сили. Він об’єднав козацькі ватаги й заснував на острові Мала Хортиця укріплення, яке стало прототипом Запорозької Січі. Його діяльність була спрямована на захист українських земель від татарських нападів.
2) Роль магдебурзького права й цехової організації ремісництва в розвитку міського життя на українських землях:
Магдебурзьке право сприяло розвитку міст, надаючи їм самоврядування та власні суди. Це стимулювало розвиток торгівлі та ремесел, роблячи міста економічними центрами.
Цехи об’єднували ремісників, регулювали якість продукції та захищали їхні інтереси. Однак вони часто обмежували конкуренцію та ускладнювали доступ до ремесла для православних міщан та нецехових майстрів (партачів).
3) Правове становище руського (українського) населення міст:
Правове становище українців у містах було складним. Вони зазнавали національно-релігійних обмежень, особливо в містах, де панував католицький патриціат. Їм часто забороняли вступати до престижних цехів, обіймати посади в магістраті та навіть селитися в центральних частинах міста.
4) Історичне значення заснування Запорозької Січі:
Заснування Січі мало величезне значення. Вона стала військово-політичним центром українського козацтва, який взяв на себе функцію захисту південних кордонів від нападів. На Січі сформувалася унікальна козацька республіка з демократичними традиціями, що стало важливим етапом у розвитку української державності та національної свідомості.