Практичне заняття за розділом І

Назад до змісту

Пригадайте

1. Укажіть дати наведених історичних подій:

• «Попис земський» — 1528 р.
• Перший Литовський статут — 1529 р.
• Другий Литовський статут — 1566 р.
• Третій Литовський статут — 1588 р.
• «Устава на волоки» — 1557 р.
• Люблінська унія — 1569 р.
• Перша в історії офіційна згадка про дії козаків 1489 рік у Хроніці Польській М. Бельського

2. Які зміни відбулися в адміністративно-територіальному устрої українських земель після Люблінської унії?

Після Люблінської унії українські землі увійшли до складу Польщі, втратили старий адміністративний поділ. Було утворено нові воєводства: Київське, Волинське, Брацлавське. Впроваджувався польський адміністративно-територіальний устрій, польське право та адміністрація. Посилився вплив католицизму і полонізація шляхти, зросла панщина й кріпацтво.

3. Що вам відомо про Литовські статути?

Литовські статути — це кодифіковані закони Великого князівства Литовського, видані у 1529, 1566, 1588 роках. Вони регулювали різні сторони життя: державне, кримінальне, цивільне та процесуальне право. Статути закріпили ідею шляхетської держави, охороняли права шляхти і закріпачували селян, діяли десятиліттями навіть на українських землях під владою Речі Посполитої.

4. Як ви розумієте поняття «повсякденне життя»? Назвіть особливості повсякденного життя представників основних верств суспільства європейських країн у XVI — першій половині XVII ст.

Повсякденне життя — це звичні буденні дії, традиції, умови побуту, праця, сімейні стосунки, їжа, одяг, дозвілля людей.

Особливості повсякденного життя:

• Селяни: основа життя — важка сільськогосподарська праця. Жили в простих хатах, харчувалися кашею, овочами, рідко м’ясом. Більшість населення була неписьменною.
• Шляхта й аристократія: мали маєтки, носили коштовний одяг, займалися політикою, полюванням. Побут був урочистішим, доступ до кращої освіти.
• Міщани: займалися ремеслом, торгівлею, жили в містах, іноді мали самоврядування (магдебурзьке право). Побут залежав від багатства: від майстрів до багатих купців.
• Духовенство: відігравали значну роль у суспільстві, користувалися привілеями, займалися освітою та церковними справами.
• В більшості країн була велика соціальна нерівність, часті епідемії, рідкісні подорожі, погані гігієнічні умови. Окремо виділялася козацька спільнота: свобода, військова справа, рівність, побратимство, самостійний побут у степах.

Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Розпочніть складання синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу».

2. Метод «Удвох». Норми Литовських статутів:

В уривках із Литовських статутів можна знайти такі норми, що відображають ці ідеї:

• Рівність вільних людей перед законом: Другий Литовський статут 1566 року зрівняв у правах служилу шляхту з магнатами, надавши їм однакову можливість брати участь в управлінні державою через сеймики.
• Особиста недоторканність: В уривку з Третього Литовського статуту (1588) є Артикул 11, який прямо говорить: «…людина вільна, за будь-який борг у неволю вічну віддана бути не може…». Це захищало вільну людину від перетворення на раба через борги.
• Юридичний захист прав та особиста відповідальність: Артикул 8 того ж статуту встановлює, що якщо вільна людина уклала письмову угоду («лист-запис») на майно, яке взяла в пана, то такий документ має законну силу. Це свідчить про визнання правової дієздатності вільної особи та її відповідальності за укладеними угодами.

3. Опис повсякденного життя представників основних верств українського суспільства XVI — першої половини XVII ст.:

Шляхта

Шляхтичі були привілейованим станом. Верхівку становили князі та пани (магнати), які володіли величезними землями, містами й навіть власними військовими загонами. Їхнє життя проходило у розкішних замках та маєтках. Вони брали участь в управлінні державою через сейми та сеймики. Після Люблінської унії багато шляхтичів почали активно займатися товарним виробництвом, створюючи фільварки та продаючи зерно, худобу й іншу продукцію до Європи. Водночас шляхта часто розв’язувала суперечки через збройні «наїзди» на маєтки суперників.

Духовенство

Духовенство також належало до привілейованих і становило майже десяту частину населення. Священники не підлягали світському суду. Вищі ієрархи православної церкви (митрополит, єпископи) посідали свої посади лише з дозволу короля чи великого князя литовського. Життя нижчого духовенства, парафіяльних священників, значною мірою залежало від шляхти, на землях якої розташовувалася їхня церква. Католицьке духовенство, на відміну від православного, мало повну підтримку держави.

Міщани

Міщани були напівпривілейованим станом. Найбагатші з них, патриціат, керували міським життям, оскільки міста часто мали магдебурзьке право — власне самоврядування. Основна маса міщан — бюргери — це цехові майстри та купці. Вони займалися ремеслом і торгівлею. У містах проводили ярмарки та торги, а товари з українських земель (віск, мед, зерно) везли до Європи. Найбідніші міщани (плебс) не мали власності. Православні міщани часто зазнавали утисків, наприклад, їм обмежували доступ до ремісничих цехів.

Селяни

Селяни становили найчисленнішу (близько 80%) і найбільш безправну верству населення. Їхнє становище значно погіршилося з поширенням фільварків. Селяни втрачали землю та особисту свободу, перетворюючись на «непохожих», тобто прикріплених до землі. Вони мусили відробляти панщину, яка постійно зростала і могла сягати 3–6 днів на тиждень.

Козацтво

Козаки були міжстановим прошарком, що формувався здебільшого з утікачів, які прагнули волі. Їхнє повсякденне життя було суворим і проходило в степах Дикого Поля. Жили козаки в куренях з очерету, харчувалися простою, але поживною їжею — саламахою, тетерею (страви з пшона та борошна), рибою та дичиною. Одяг був простий. Головними цінностями для них були особиста свобода, рівність і побратимство.

Хід роботи

I. Робота з контурними картами

II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»

1. Які події зі всесвітньої історії ви внесли до таблиці? Чому ви обрали саме їх?

До таблиці я вніс такі події зі всесвітньої історії:

• Доба Великих географічних відкриттів, Реформація та Контрреформація. Я обрав ці процеси, тому що в підручнику прямо сказано, що українські землі, як і інші регіони Європи, зазнали їхнього впливу.
• Варфоломіївська ніч у Франції (1572 р.). Ця подія є яскравим прикладом релігійних воєн, що охопили Європу внаслідок Реформації.
• Розгром «Непереможної армади» (1588 р.). Це важлива подія, яка змінила баланс сил у Європі, показавши зростання могутності Англії.
• Поява преси в Європі. Я обрав цю подію, оскільки вона змінила способи поширення інформації, і, як зазначено в тексті, у європейських газетах з’являлися відомості й про Україну.

2. Які події з історії України ви внесли до таблиці? Поясніть свій вибір.

З історії України я обрав такі ключові події:

• 1489 р. — перша згадка про козаків. Ця дата важлива, бо вона знаменує появу козацтва — явища, що визначило всю подальшу історію України цієї доби.
• 1529 та 1588 рр. — Литовські статути. Я вніс їх, оскільки це були головні зводи законів, що визначали права та обов’язки всіх верств населення, зокрема закріпачення селян.
• 1555–1556 рр. — заснування Дмитром Вишневецьким замку на Малій Хортиці. Це, по суті, перша спроба створити козацьку фортецю, що стала прообразом Запорозької Січі.
• 1569 р. — Люблінська унія. Це одна з найважливіших подій, бо більшість українських земель опинилася у складі однієї держави — Речі Посполитої, що мало величезні наслідки.
• 1593 р. — заснування Базавлуцької Січі. Ця подія показує, що після знищення першої січі козацтво не зникло, а продовжило розвиватися як організована сила.

3. Проаналізуйте зв’язок між подіями всесвітньої історії та історії України. Про що, на вашу думку, це свідчить?

Зв’язок між подіями дуже тісний. Наприклад:

• Реформація в Європі призвела до поширення протестантських ідей на українських землях. Це викликало релігійну боротьбу, схожу на ту, що точилася в інших країнах.
• Зростання попиту на зерно в Західній Європі стало причиною появи в Україні фільварків. Це, своєю чергою, призвело до посилення кріпацтва.
• Лівонська війна, великий європейський конфлікт, настільки ослабила Велике князівство Литовське, що воно було змушене піти на Люблінську унію з Польщею.

На мою думку, це свідчить про те, що історія України не була ізольованою. Навпаки, українські землі були невіддільною частиною європейського простору, а головні європейські політичні, економічні та культурні процеси безпосередньо впливали на життя нашого народу, як і зазначено в тексті: “Історія України — складова частина всесвітньої історії”.

III. Робота з історичними джерелами

Працюємо з джерелом

Із Першого Литовського статуту про відповідальність за образу державних урядників (1529 р.)

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела. Чи вважаєте ви справедливими названі в джерелі норми розгляду звинувачення в правопорушеннях і покарання за них? Поясніть свою думку.

Так, я вважаю ці норми досить справедливими для того часу. По-перше, нікого не могли покарати просто так, без суду, навіть якщо образили самого правителя. Потрібно було довести провину в суді. По-друге, дуже справедливо, що людина, яка звинуватила іншу, але не змогла цього довести, сама отримувала те покарання, якого вимагала для іншого. Це захищало людей від наклепів і несправедливих звинувачень.

Із Другого Литовського статуту про права шляхти на уряди в державі (1566 р.)

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, які права в наведеному джерелі були гарантовані шляхті.

У цьому джерелі шляхті гарантувалися такі права:

• Право обіймати всі державні та духовні посади у Великому князівстві Литовському. Статут прямо забороняв призначати на них іноземців.
• Право на те, що прості люди не будуть стояти вище за них при владі.
• Право отримувати посади та уряди від правителя за свою службу.

Із Другого Литовського статуту про права жінок (1566 р.)

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте обсяг прав, які статут гарантував жінкам.

Статут гарантував жінкам шляхетського стану право вільно обирати собі чоловіка, їх не могли видати заміж силою. Але це право було обмеженим. Якщо дівчина виходила заміж без згоди батьків, вона втрачала свій посаг та спадок. А якби шляхтянка вийшла заміж за простолюдина, то вона втрачала всі свої маєтки, які переходили до її родичів. Тобто, хоч формально свобода вибору була, насправді жінка була дуже залежною від волі родини та станових правил.

Із Третього Литовського статуту про статус підкоморських судів (1588 р.)

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, чи можна стверджувати, що підкоморський суд сприяв правовому вирішенню земельних спорів. Чому?

Так, можна стверджувати, що підкоморський суд сприяв правовому вирішенню земельних спорів. По-перше, це був спеціальний суд, який займався саме земельними та межовими суперечками. По-друге, він був виборним з місцевих жителів, що робило його більш доступним. По-третє, суд мав розглядати скарги від представників будь-якого стану, навіть від простих людей, і швидко ухвалювати рішення. Це означає, що суперечки вирішувалися за законом, а не силою.

Із Третього Литовського статуту про відповідальність за вбивство (1588 р.)

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, як Литовський статут захищав людське життя.

Литовський статут захищав людське життя, але робив це не однаково для різних станів. Життя шляхтича цінувалося набагато більше за життя простої людини. Наприклад, якщо шляхтич вбивав простолюдина, його могли стратити, але він міг уникнути покарання, якщо казав, що це був самозахист. А от якщо проста людина вбивала шляхтича, то страчували всіх винних без винятків. Це показує, що хоч за вбивство й карали, але правосуддя було становим і нерівним.

IV. Робота в малих групах

Ми в малих групах обговорили підготовлені нами описи повсякденного життя і вирішили, що найцікавіше було б розповісти класу про такі верстви суспільства:

Життя українського шляхтича. Наша група вважає, що цей опис цікавий, бо показує, наскільки різним було життя всередині одного стану.

Шляхтич, особливо якщо він був магнатом, як, наприклад, князь Острозький, жив у розкоші. Його день минав в управлінні величезними землями, де працювали тисячі селян. Він мав власний військовий загін, брав участь у засіданнях сейму, де вирішувалася доля держави, і жив у великому замку чи палаці. Дрібний шляхтич, натомість, часто сам ніс військову службу, мав невеликий маєток і намагався здобути прихильність багатшого пана. Головним для всієї шляхти було відстоювання своїх “шляхетських вольностей” — прав і привілеїв.

Життя міщанина у місті з магдебурзьким правом. Ця розповідь важлива, бо показує, як розвивалися міста і з якими проблемами стикалися їхні жителі.

Міщанин у місті, що мало магдебурзьке право, наприклад, у Львові чи Кам’янці, був відносно вільною людиною. Якщо він був майстром, то належав до цеху — організації ремісників, яка встановлювала правила роботи та ціни на товари. Його день проходив у майстерні, де він працював і навчав учнів. Він міг брати участь у міському самоврядуванні, обираючи раду і лаву. Проте православним міщанам, яких називали русинами, часто було важко, бо їх обмежували в правах, не пускали до деяких цехів, а владу в місті захоплювали католики.

Повсякдення українського селянина. Ми рекомендуємо цю розповідь, бо життя селян — найчисленнішої верстви — дуже змінилося і погіршилося в цей час.

День селянина починався і закінчувався важкою працею на землі. На початку XVI століття багато селян були “похожими”, тобто вільними, і могли піти від одного пана до іншого. Вони сплачували данину (чинш) продуктами або грошима. Але з поширенням фільварків, великих панських господарств, життя селян стало нестерпним. Їх змушували відробляти панщину, яка постійно зростала і могла сягати 3-6 днів на тиждень. Селяни втрачали землю і свободу, стаючи “непохожими” (кріпаками), яких пан міг продати разом із землею.

Побут і звичаї козака на Січі. Ця тема точно зацікавить клас, бо розповідає про унікальний світ, що виник на українських землях.

Життя козака було суворим і підпорядкованим військовим потребам. Козаки жили в куренях на Січі, яку будували як фортецю для захисту від ворогів. Їхній день минав у військових вправах, ремонті зброї, підготовці до походів. Їжа була простою, але поживною: саламаха, тетеря, риба. Головними цінностями для них були свобода, рівність і побратимство. Усі найважливіші питання вирішувалися на козацькій раді, де кожен мав право голосу. У вільний час козаки співали думи, грали на кобзі та змагалися у своїй вправності.

V. Підсумки заняття

Спільне формулювання висновків про те, як проведене практичне заняття сприяло поглибленню знань і уявлень про розглянутий період історії України.

Проведене практичне заняття допомогло нам набагато краще зрозуміти, як насправді жили люди в Україні у XVI – першій половині XVII століття. Коли ми обговорювали повсякденне життя шляхтича, міщанина, селянина і козака, історія ніби ожила. Ми зрозуміли, якою величезною була різниця між багатим магнатом, що жив у замку, і селянином, який мусив працювати на панщині по кілька днів на тиждень. Також стало зрозуміліше, чому посилення кріпацтва і національно-релігійних утисків змушувало людей тікати на Запорожжя і ставати козаками. Такий урок допомагає не просто запам’ятати дати і події, а уявити собі життя людей того часу, їхні проблеми та мрії.