Практична робота “Школи Русі-України, Волинсько-Галицької держави”

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків

Прочитайте літописні уривки-характеристики князів Русі-України та Волинсько-Галицької держави. У зошит запишіть їхні імена й дати правлінь у хронологічній послідовності. Зробіть висновок про рівень освіченості русько-українських державотворців. Порозмірковуйте щодо цього в класі.

1. Думаємо і діємо

Імена князів та дати їх правлінь у хронологічній послідовності:

1. Володимир Великий (980–1015) – згаданий у характеристиці Г: «Став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне…».
2. Ярослав Мудрий (1019–1054) – згаданий у характеристиці Б: «І до книг він мав любов, читаючи їх часто: вдень і вночі. Зібрав багато писців і перекладали вони з грецького на слов’янське…».
3. Володимир Мономах (1113–1125) – згаданий у характеристиці В: «…У рік[1125] представився благовірний князь, христолюбивий великий князь всієї Русі…».
4. Володимир Василькович (1270–1288) – згаданий у характеристиці А: «…Христолюбивий великий князь Володимир, син Васильків, онук Романів…».

Висновок про рівень освіченості русько-українських державотворців:

Князі Русі-України та Волинсько-Галицької держави були високоосвіченими людьми свого часу. Вони не лише самі читали й писали, але й сприяли поширенню освіти серед населення. Наприклад:

• Володимир Великий запроваджував книжне навчання для дітей.
• Ярослав Мудрий активно створенням бібліотек.
• Володимир Мономах був відомий своєю просвітницькою діяльністю.
• Володимир Василькович сам переписував книги, що свідчить про його глибокий інтерес до знань.

Це показує, що державотворці Русі-України розуміли важливість освіти та культури для розвитку держави.

2. Думаємо і діємо

Об’єднайтеся в пари. Послуговуючись підручником з історії України, іншими джерелами інформації, обміркуйте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1. Діалог про шкільництво в Русі-Україні:

• Оля: Чи були школи в Київській Русі?
• Максим: Так, князь Володимир Великий започаткував навчання дітей знатних родин, щоб вони вивчали книжне писання.
• Оля: А хто ще сприяв розвитку освіти?
• Максим: Ярослав Мудрий любив книги, перекладав їх зі грецької мови і створив бібліотеку при Софійському соборі.
• Оля: А що вивчали діти в школах?
• Максим: В основному церковні тексти, граматику і писання.

2. Пояснення слів літописця:

«Володимир землю зорав і розпушив її» означає, що він підготував суспільство до прийняття християнства та культурного розвитку. «Ярослав засіяв книжними словами» свідчить про його внесок у поширення освіти та літератури, що стало основою духовного і культурного зростання Русі.

3. Три речення з «Повчання дітям» Володимира Мономаха про значення освіти:

• “Що вмієте доброго, того не забувайте, а чого не вмієте, того учітеся.”
• “Лінощі ж – мати всьому [злому]: що [людина] вміє, те забуде, а чого ж не вміє, того не навчиться.”
• “При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися.”

3. Думаємо і діємо

Послуговуючись підручником з історії України, пошуковими системами інтернету, виконайте завдання самостійно.

1. Дізнайтеся про бересту як матеріал для письма. Скориставшись простим олівцем, виготовіть стилізований берестяний аркуш та напишіть на ньому розповідь про шкільництво в Русі-Україні та у Волинсько-Галицькій державі.

Береста — це верхній шар кори берези, який використовували як матеріал для письма в Київській Русі. Її переваги полягали в доступності, міцності та зручності для нанесення тексту. На бересті писали спеціальними загостреними паличками — стилосами. Берестяні грамоти, знайдені археологами, свідчать про те, що цей матеріал активно використовувався для записів у побуті та освіті.

Текст для написання:

“У Київській Русі князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий сприяли розвитку освіти. Дітей навчали читати й писати, перекладали книги з грецької мови. У Волинсько-Галицькій державі продовжували освітні традиції, а князі самі переписували книги.”

2. На сторінках руських книг деякі речення починали заголовними літерами — буквицями. Розгляньте їхні зразки в підручнику з історії України і на альбомному аркуші намалюйте буквицю свого імені або прізвища.

Буквиці — це великі декоративні літери, які використовувалися на початку текстів у давньоруських книгах. Для створення буквиці:

• Оберіть першу літеру свого імені чи прізвища.
• На альбомному аркуші намалюйте її великим розміром.
• Прикрасьте літеру орнаментами, квітами чи геометричними візерунками, як це робили в давньоруських рукописах.

Наприклад, якщо ваше ім’я починається з “В”, можна зробити букву округлої форми з рослинним орнаментом навколо.

4. Думаємо і діємо

Розгадайте ребуси. У зошиті з відгаданими словами складіть речення про писемність та книгописання в Русі-Україні і Волинсько-Галицькій державі. Зачитайте свої речення в класі.

Розгадані слова:

1. Графіті — напис чи малюнок, зроблений на стінах або інших поверхнях, часто зустрічається в давньоруських храмах і спорудах.
2. Скрипторій — місце в монастирях, де переписували книги.

Складені речення:

1. У Київській Русі графіті на стінах храмів були одним зі способів передачі письмової інформації.
2. Скрипторії в монастирях Київської Русі та Волинсько-Галицької держави стали центрами книгописання, де створювали рукописні книги.
3. Завдяки графіті та роботі скрипторіїв збереглося багато свідчень про розвиток писемності й культури в давньоруській державі.

5. Думаємо і діємо

У зошиті або на аркуші з блокнота складіть кросворд. Назвіть його. Запропонуйте розгадати в класі чи вдома

Назва: “Писемність у Русі-Україні”

Графіті (7 літер) — напис, зроблений гострим предметом на стіні будівлі.

Береста (7 літер) — кора дерева, що її використовували як матеріал для письма.

Пергамент (9 літер) — матеріал для письма з недубленої шкіри тварин.

Мініатюра (9 літер) — рукотворний малюнок, що ним ілюстрували книги в Середньовіччі.

Скрипторій (10 літер) — у Русі-Україні майстерня, де переписували книги.

Анна (4 літери) — ім’я черниці, доньки князя Всеволода Ярославовича, яка заснувала першу школу для дівчат у Русі.

Ізборник (8 літер) — назва своєрідної енциклопедії, укладеної за князювання Святослава Ярославовича.

Нестор (6 літер) — ім’я ченця Києво-Печерського монастиря, якого вважають «батьком» русько-української історичної науки.

Літопис (7 літер) — історично-літературний твір, де опис подій вели за роками (літами).

Бібліотека (10 літер) — приміщення для зберігання книг.