Писемність
Першими хто винайшов писемність були шумери – народ який жив у Дворіччі. Їхня писемність називалася клинописом і мала близько двох тисяч знаків.
З часом клинопис шумерів перейняли й інші народи Передньої Азії.
Для письма використовували глиняні таблички завдовжки 7-9 сантиметрів. Писали на них загостреними паличками.
Наукові відкриття
Ще за часів шумерів жерці спостерігали за зорями та планетами. Вони передбачали сонячні і місячні затемнення, складали гороскопи.
Саме шумери вперше встановили 7-денний тиждень. Також вони поділили добу на 24 години, годину – на 60 хвилин, а хвилину – на 60 секунд. Коло було поділене ними на 360 градусів. Жерці вміли лікувати різні хвороби за допомогою трав та мінералів. У Вавилоні жили чудові математики. Вони створили таблиці додавання й віднімання, таблицю множення. Також вони вміли знаходити квадратний корінь, обчислювати відсотки та площу геометричних фігур.
Мешканці Месопотамії добре знали географію та вміли складати карти. У храмах зберігалися глиняні таблички з описом маршрутів. За часів царя Саргона була створена карта світу у вигляді кола з Вавилоном посередині.
Освіта
Перші школи з’явилися у шумерських містах близько 3000 року до н.е. Їх називали “будинками табличок”, а керівника – “батьком будинку табличок”. Учнів називали “синами будинку табличок”.
До школи ходили лише хлопчики. Спочатку вони вивчали мову, літературу, а згодом – граматику, математику та астрономію.
Знайдені глиняні таблички були першими “підручниками”. На них були записані імена богів, назви тварин, рослин тощо. Учні мали їх завчити.
Щодня, крім 3 святкових днів та 3 днів відпочинку, учні вчилися з ранку до вечора – 24 дні на місяць.
Література
Найдавнішим літературним твором шумерів вважається запис на глиняній табличці про війну між містами Лагаш та Умма датується XXIV ст. до н. е.
Найвідомішою пам’яткою є “Поема про Гільгамеша”. Вона розповідає про пригоди царя Урука, на ім’я Гільгамеш.
У поемі “Політ Етани на небо” йдеться про те, як герой Етана на орлі літав у небо.
Серед міфів шумерів є розповідь про всесвітній потоп.
Також у спадщині шумерів знайдено вірші про кохання, молитви, казки, прислів’я та байки.
Релігія
Шумери поклонялися трьом головним богам: Ану – богу неба, Енлілю – богу землі та Енкі – богу води.
Аккадці вшановували Шамаша – бога сонця, Сіна – бога місяця, Іштар – богиню кохання і Таммуза – бога природи.
Головним божеством Вавилонії був Бел-Мардук. Саме він створив людину з глини.
Коли владу в регіоні захопили ассирійці, головним богом на кілька століть став Ашшур – божество однойменного міста Ашшур, столиці Ассирії.