Закони Хаммурапі – це набір законодавчих актів, створений близько 1750 року до н. е владою Вавилонської держави, на чолі якої стояв цар Хаммурапі.
Закони Хаммурапі були відкриті французькими археологами під час розкопок у Сузах у 1901-1902 рр. Закони складалися з 282 статей і були вибиті клинописом на чорній діоритовій (гірська порода) стелі з вирізьбленими на ній по обидва боки.
Вони регулювали різні сфери життя, такі як власність, шлюб, розлучення, злочини та покарання.
Особливістю законів Хаммурапі було те, що вони встановлювали різні ступені покарань залежно від соціального статусу людини й тяжкості злочину.
Закони Хаммурапі були важливим кроком в розвитку права та законодавства і вплинули на подальший розвиток правової системи в цивілізаціях Стародавнього Сходу.