§39. Античні міста-держави — осередки давньогрецької цивілізації на теренах України

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

Пригадайте, що таке Велика грецька колонізація. Коли і чому вона розпочалася? Де греки засновували свої колонії?

Велика грецька колонізація — це процес масового переселення греків у VIII–VI століттях до н. е. та заснування ними нових поселень (колоній) на берегах Середземного і Чорного морів.

Причинами цього явища стали перенаселення, нестача родючої землі в Греції, а також пошук нових ринків для торгівлі та джерел сировини.

Греки засновували свої колонії в різних регіонах:

• На узбережжі Південної Італії та Сицилії.
• На півночі Африки.
• На узбережжі сучасної Франції та Іспанії.
• Уздовж усього узбережжя Чорного моря, зокрема на південних територіях сучасної України, де виникли такі міста-держави, як Ольвія, Херсонес, Тіра та Пантікапей.

1. АНТИЧНІ ПОЛІСИ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

Працюючи з текстом, укладіть опорний конспект «Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї». Орієнтовний план конспекту:

1. Назви та розташування найбільших грецьких міст-держав.

• Ольвія: заснована у VII ст. до н. е. на правому березі Бузького лиману.
• Херсонес: заснований у V ст. до н. е. на околиці сучасного Севастополя.
• Тіра: заснована наприкінці VI – на початку V ст. до н. е. у гирлі річки Дністер.
• Пантікапей: заснований у VI ст. до н. е. на Керченському півострові, на березі зручної бухти.
• Березань — острів біля виходу з Бузького лиману; перша мілетська колонія.

2. Державний устрій грецьких колоній.

Більшість грецьких колоній, зокрема Ольвія та Херсонес, за своїм державним устроєм були рабовласницькими демократіями . Про це свідчить, наприклад, “Клятва жителів Херсонеса”, в якій громадяни присягали не порушувати демократію та діяти на благо міста.

3. Господарство та заняття населення колоній.

• Сільське господарство: Жителі займалися землеробством (вирощували зернові культури, виноград) та скотарством .
• Ремесла: В Ольвії було розвинене гончарне та металообробне ремесло .
• Торгівля: Колонії активно торгували з місцевими племенами (скіфами, сарматами) та іншими грецькими містами, як-от Афіни. Вони обмінювали вино, оливкову олію, зброю, тканини та прикраси на хліб, продукти тваринництва і рабів.

4. Культура та релігійні уявлення грецьких колоній.

У містах будували мури для захисту, а в центрі розташовувались агори (площі) з громадськими будівлями. В Ольвії були гімнасій (школа), театр, іподром, храми та жертовники на честь олімпійських богів. Релігія була важливою частиною життя, про що свідчить клятва херсонеситів, де згадуються Зевс, Гея, Геліос та інші боги. Ольвія карбувала власні монети у вигляді дельфінчиків та статерів.

1. Поміркуйте, чи можуть українці нині вільно відвідати цю пам’ятку. Чому?

На жаль, українці нині не можуть вільно відвідати Херсонес Таврійський. Ця пам’ятка розташована на території тимчасово окупованого Російською Федерацією півострова Крим, на околиці Севастополя. Через окупацію в’їзд на півострів з материкової частини України значно ускладнений.

2. Яку загрозу історичній спадщині України становить нинішній стан пам’ятки?

Нинішній стан пам’ятки становить серйозну загрозу для історичної спадщини України. Оскільки Херсонес Таврійський перебуває під контролем окупаційної влади, Україна не може забезпечити належний догляд, реставрацію та захист цього об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Існує ризик незаконних розкопок, вивезення культурних цінностей, а також руйнування пам’ятки через неналежне поводження або військові дії.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте текст і визначте, яку інформацію про державний лад, культуру Херсонеса можна з нього довідатись.

З тексту «Клятви жителів Херсонеса» можна дізнатися таку інформацію:

• Про державний лад:
  • У місті існувала демократія, яку громадяни присягалися не порушувати.
  • Владу в місті здійснювали посадові особи — деміурги.
  • Основою суспільного життя був обов’язок дбати про добробут міста та громадян.
  • Існувала система законів і судочинства, де громадяни брали участь у голосуванні.
• Про культуру:
  • Мешканці Херсонеса вірили в олімпійських богів (Зевса, Гею, Геліоса), богинь (Діву) та шанували місцевих героїв.
  • Клятва свідчить про високий рівень громадянської свідомості та відповідальності перед суспільством.
  • Моральні норми вимагали чесності та забороняли чинити зло іншим громадянам.

Факт чи фейк

Припускають, що в цьому театрі виступали Сіріск — перший відомий історик на землях України — та «батько історії» Геродот — автор праці «Скіфія», що розповідає про життя народів Північного Причорномор’я. Виконайте мінідослідження доступних джерел історичної інформації та з’ясуйте, якими доказами оперують прибічники представленої інформації. Які історичні джерела можна залучити для доведення достовірності наведеної гіпотези?

Це припущення, або гіпотеза, складається з двох частин, які варто розглянути окремо.

Щодо виступу Геродота:

Гіпотеза про виступ Геродота в театрі Херсонеса є малоймовірною через хронологічну невідповідність. «Батько історії» Геродот жив у V столітті до н. е., а театр у Херсонесі, як зазначено у тексті, був споруджений у першій половині III століття до н. е.. Таким чином, Геродот помер задовго до будівництва цього театру і не міг у ньому виступати.

Щодо виступу Сіріска:

Інформації про історика Сіріска, якого в тексті названо «першим відомим істориком на землях України», досить мало. Щоб підтвердити або спростувати гіпотезу про його виступи, потрібно було б точно знати роки його життя і мати докази його перебування в Херсонесі.

Докази та джерела для перевірки гіпотези:

Наразі прямих доказів, які б підтверджували виступи цих істориків у херсонеському театрі, немає. Такі припущення зазвичай є науковими гіпотезами, які потребують підтвердження. Для доведення достовірності цієї інформації можна було б залучити такі історичні джерела:

• Письмові джерела. Це могли б бути твори інших античних авторів, які б згадували про виступи Геродота чи Сіріска в Херсонесі.
• Епіграфічні джерела. Це написи на камені, знайдені під час розкопок у Херсонесі. Наприклад, почесні декрети на честь гостей міста або театральні афіші могли б містити їхні імена.
• Археологічні знахідки. Хоча це малоймовірно, теоретично могли б знайтись артефакти, безпосередньо пов’язані з цими істориками.

Отже, на сьогодні ця інформація залишається цікавою, але не доведеною гіпотезою.

Мовою документів

1. Яку інформацію можна дізнатися з історичного документа?

З історичного документа можна дізнатися про похід Перікла в Херсонес, який приніс порятунок грекам, що там проживали. Перікл привів афінських поселенців і збільшив населення міста. Він також побудував укріплення і вал від моря до моря, щоб захистити Херсонес від нападів фракійців.

2. Про яку особливість відносин греків-колоністів з місцевим населенням Криму йдеться в документі?

В документі йдеться про довготривалу і виснажливу війну, в якій Херсонес безпосередньо страждав через напади фракійців, що населяли околиці міста. Перікл побудував укріплення для захисту від цих нападів, що привело до завершення війни та забезпечило безпеку місту.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

Коли і де на теренах України виникли грецькі (античні) міста?

Грецькі міста-держави на території сучасної України виникли у VII–VI століттях до нашої ери в районах Північного Причорномор’я. Першою колонією, заснованою вихідцями з Мілета, був острів Березань біля Бузького лиману. Згодом з’явилися такі міста, як Ольвія, Херсонес, Тіра та Пантікапей.

Чим землі Північного Причорномор’я привабили грецьких колоністів?

Землі Північного Причорномор’я приваблювали греків можливістю займатися землеробством, скотарством та ремеслами. Також важливу роль відігравали зручні для кораблів бухти та розташування на важливих торговельних шляхах, що сприяло активній торгівлі з місцевим населенням (скіфами та сарматами) та іншими грецькими містами. Греки обмінювали свої товари, такі як вино, оливкова олія та ремісничі вироби, на хліб, продукти тваринництва та рабів.

Як було влаштоване життя античних міст-держав?

Життя в античних містах-державах було організовано наступним чином:

• Державний устрій: Більшість колоній були рабовласницькими демократіями. Про це свідчить, наприклад, “Клятва жителів Херсонеса”, в якій громадяни присягалися не порушувати демократію.
• Господарство: Населення займалося сільським господарством (вирощували зерно, виноград), ремеслами (гончарство, металообробка) та торгівлею.
• Міська забудова: Міста оточували міцними оборонними мурами з вежами. У центрі знаходилась агора (площа) з громадськими будівлями, гімнасієм, театром та іподромом. Також були священні місця з храмами (теменосі) та водогони.
• Культура та релігія: Мешканці колоній вшановували олімпійських богів, на честь яких будували храми та жертовники.

Які пам’ятки античної доби збереглися до наших днів на теренах України?

На теренах України збереглося кілька пам’яток античної доби:

• Херсонес Таврійський: Давнє грецьке місто біля сучасного Севастополя в Криму. Тут збереглися руїни храмів, театру та інших будівель.
• Ольвія: Давнє грецьке місто-держава, що знаходиться на південному заході України. Археологи виявили тут залишки будівель, монет та інші предмети.
• Пантікапей: Давнє місто-держава на Керченському півострові. Збереглися руїни стін, будівель та інші археологічні знахідки.
• Знахідки на острові Березань: Тут археологи виявили залишки давньогрецької колонії та предмети побуту.

2. Утворітьпаризназв грецьких міст-держав уПівнічномуПричорномор’ї та місць їхнього розташування

• 1 Ольвія — А Берег Бузького лиману
• 2 Херсонес — Б Мис поблизу сучасного м. Севастополь
• 3 Пантікапей — Г Бухта поблизу сучасного м. Керч
• 4 Тіра — В Гирло річки Дністер

Д Острів Березань — перша грецька колонія, але не входить до зазначених у переліку міст.

ІІ. Обговоріть у групі

Уявіть, що вам потрібно дослідити монету як історичне джерело. Сформулюйте запитання, які допоможуть виконати дослідження.

Щоб дослідити монету як історичне джерело, варто поставити такі запитання:

• Що можна дізнатися із зовнішнього вигляду монети?
  • З якого металу її виготовлено?
  • Яка її вага та розмір?
  • Яким способом її зробили — вилили у форму чи викарбували?
• Про що розповідають зображення та написи?
  • Хто або що зображено на лицьовій та зворотній сторонах (наприклад, правитель, бог, тварина, герб міста)?
  • Чи є на монеті написи? Про що вони повідомляють і якою мовою зроблені?
• Яке походження та історія монети?
  • У якому місті-державі та коли її викарбували?
  • Де саме її знайшли археологи? Чи може це свідчити про торговельні зв’язки?
• Яким було призначення монети?
  • Це були гроші для щоденних дрібних покупок чи для великих торговельних операцій?
  • Чи використовували її для торгівлі з іншими народами?
  • Що можна сказати про багатство та могутність держави, яка випустила цю монету?

ІІІ. Мислю творчо

Підготуйте творчий проєкт (лепбук, тематичний календар, презентація тощо) «Скарби античної цивілізації на українських землях»

Проєкт включає створення тематичного календаря, який відображає різноманітні артефакти та пам’ятки античної культури на теренах України. Кожна сторінка календаря присвячена окремій пам’ятці і містить такі елементи:

1. Зображення пам’ятки: на сторінці розмістити фото або ілюстрацію обраної пам’ятки.
2. Історична інформація: додати коротку історичну довідку про пам’ятку, включаючи її походження, значення та особливості.
3. Культурні аспекти: вказати, як пам’ятка відображає культурні та релігійні аспекти античної цивілізації.
4. Археологічні знахідки: описати основні археологічні знахідки, що були зроблені на об’єкті.
5. Зв’язок із сучасністю: розглянути, як пам’ятка впливає на сучасне суспільство та культуру.

Календар можна оформити у вигляді альбому, де кожна сторінка має виразне оформлення з використанням кольорів, шрифтів та ілюстрацій, що відповідають стилістиці античної культури.

Проєкт можна також представити у вигляді презентації, де кожен слайд присвячений окремій пам’ятці. У презентації можна додати анімацію, звукові ефекти та інші елементи, які допоможуть краще передати атмосферу античності.

Цей творчий проєкт дозволить більш детально ознайомитися з багатством античної цивілізації на українських землях та показати його значення для сучасного світу.

Скачати приклад можна тут