1. Історична гра
Який навчальний заклад я заснував?
Цей чоловік — князь Василь-Костянтин Острозький. Він заснував Острозьку академію у 1576 році, перший вищий навчальний заклад у Східній Європі.
Які держави володіли українськими землями на середину XVI ст.?
На середину XVI століття українські землі належали переважно Великому князівству Литовському та Королівству Польському. Також деякі території на півдні контролювала Османська імперія через свого васала — Кримське ханство, а на північному сході — Московське царство.
Що вам відомо про битву під Оршею?
Битва під Оршею відбулася у 1514 році. У ній об’єднані війська Великого князівства Литовського і Королівства Польського під командуванням князя Костянтина Острозького перемогли значно більше військо Московського царства.
Хто і чому був зацікавлений в утворенні Речі Посполитої?
В утворенні Речі Посполитої були зацікавлені декілька сторін. Польська шляхта хотіла поширити свій вплив і отримати нові землі. Литовська та українська шляхта прагнули здобути такі ж широкі права які мала польська. Для Великого князівства Литовського це був спосіб отримати сильного союзника у війні проти Москви.
Що вам відомо про цю пам’ятку архітектури?
На зображенні — Кругла вежа Острозького замку. Це частина оборонних укріплень міста Острог, яке у XVI столітті було важливим культурним та освітнім центром.
Назвіть передумови Люблінської унії.
Головними передумовами були: ослаблення Великого князівства Литовського через тяжку Лівонську війну з Московським царством; бажання польської шляхти розширити свої володіння на схід; прагнення литовської, української та білоруської шляхти отримати привілеї польського дворянства.
Яка роль в історії Петра Могили?
Петро Могила був видатним митрополитом Київським. Він провів реформу православної церкви, значно підвищив рівень освіти серед священників та заснував Києво-Могилянський колегіум, який згодом став академією.
Назвіть передумови Берестейської унії.
Передумовами унії були кризовий стан у православній церкві, прагнення частини вищого православного духовенства зрівнятися у правах із католицьким, а також політика польської влади та католицької церкви, спрямована на поширення католицизму.
Що таке фільварок?
Фільварок — це велике панське господарство, що базувалося на праці кріпосних селян. Такі господарства виробляли продукцію, переважно зерно, для продажу на ринках Західної Європи.
З якою подією пов’язана пам’ятка? Що вона символізує?
Ця скульптурна композиція пов’язана з Люблінською унією 1569 року. Вона символізує об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину державу — Річ Посполиту.
Яким був статус різних верств населення Речі Посполитої?
Суспільство було становим. Найвищий статус мала шляхта, яка мала значні політичні права та привілеї. Далі йшло духовенство. Міщани (жителі міст) мали самоврядування, але менше прав, ніж шляхта. Найнижче стояли селяни, більшість з яких були кріпаками й повністю залежали від панів.
2. Історична хронологія
1. Запропонуйте правильний варіант підпису назв історичних подій біля дат.
Правильні дати для подій на лінії часу такі:
- 1561 р. – Завершення роботи над Пересопницьким Євангелієм
- 1569 р. – Люблінська унія
- 1576 р. – Заснування Острозької слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії)
- 1596 р. – Берестейська церковна унія
- 1620 р. – Відновлення православної ієрархії в Києві («Феофанове» свячення)
- 1632 р. – Видання королем «Пунктів для заспокоєння народу руського»
2. Доберіть події з європейської історії, що відбувалися в хронологічних межах лінії часу.
У період, показаний на лінії часу (приблизно 1560–1640 рр.), в Європі відбулися такі важливі події:
- 1572 р. – Варфоломіївська ніч у Франції, масова розправа над гугенотами.
- 1588 р. – Англійський флот розгромив іспанську «Непереможну армаду».
- 1618–1648 рр. – Тридцятилітня війна, масштабний конфлікт, що охопив майже всю Європу.
3. Започаткуйте укладання синхронізованої хронологічної таблиці «Україна і світ у період Раннього Нового часу».
Ось початок таблиці з ключовими подіями:
| Події в Європі | Події на Сході | Події в Україні |
|---|---|---|
| Кінець XV–XVI ст. | ||
| 1571 р. – Битва під Лепанто. | 1582 р. – Завершення Лівонської війни. | 1569 р. – Люблінська унія. |
| 1572 р. – Варфоломіївська ніч. | 1598 р. – Початок Смутного часу в Московському царстві. | 1576 р. – Заснування Острозької академії. |
| 1588 р. – Розгром «Непереможної армади». | 1596 р. – Берестейська унія. | |
| XVII ст. | ||
| 1618–1648 рр. – Тридцятилітня війна. | 1613 р. – Початок правління династії Романових. | 1620 р. – Відновлення православної ієрархії. |
| 1640 р. – Початок Англійської революції. | 1632 р. – «Пункти для заспокоєння народу руського». | |
| 1648 р. – Початок Національно-визвольної війни. | ||
| XVIII ст. | ||
| … | … | … |
3. Фактологічна розминка
Річ Посполита – це об’єднання двох держав: Королівства Польського та Тевтонського ордену.
Річ Посполита – це об’єднання двох держав: Королівства Польського та Великого князівства Литовського.
1574 р. Іван Федорович видав книги «Апостол» і «Буквар» у Києві.
1574 р. Іван Федорович видав книги «Апостол» і «Буквар» у Львові.
1576 р. зусиллями князя В.-К. Острозького у Львові відкрито перше братство.
1576 р. зусиллями князя В.-К. Острозького в Острозі засновано Острозьку академію.
1596 р. шляхом злиття Лаврської і Братської шкіл був утворений Києво-Могилянський колегіум.
1632 р. шляхом об’єднання Київської братської школи та Лаврської школи був утворений Києво-Могилянський колегіум.
4. Документознавці
Аналіз історичного документа за пам’яткою
Основна частина тексту та головна ідея.
Головна ідея документа викладена у словах Катерини, де вона висловлює свою відмову від шлюбу. Ключове речення, що передає суть: “Однак я так розумію, що на те волі Божої і моєї в стан святий подружній за пана Лонського піти немає, і я на те не погоджуюсь”.
Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?
У документі йдеться про конкретну подію, що сталася 14 лютого 1599 року, — відмову шляхтянки Катерини від шлюбу. Це джерело розкриває таке явище, як становище жінки-шляхтянки в українському суспільстві кінця XVI ст. та її права у шлюбних питаннях. Головні персонажі: Катерина, її брат Ян Мервинський та її наречений Войтех Лонський.
Що важливо: Важливо те, що жінка, навіть сирота під опікою брата, могла відстояти своє право на вільний вибір.
Що потрібно запам’ятати: Варто запам’ятати, що особиста згода нареченої під час вінчання була обов’язковою, і її відсутність могла скасувати шлюб.
Про що довідались вперше: Я вперше дізнався, що такі випадки записували до судових книг, тобто вони мали юридичні наслідки.
Що було незвичним: Незвичайною є сміливість Катерини, яка не побоялася публічно виступити проти волі свого брата.
Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами «чому», «як», «що».
- Чому Катерина відмовила Войтеху Лонському?
- Як її брат домовився про цей шлюб?
- Що саме сказала Катерина священику під час церемонії?
Визначте своє ставлення до тексту.
Я впевнений у тому, що Катерина вчинила правильно, тому що кожна людина має право на власний вибір. Її слова “Не тільки брат мій, але батько і мати змусити на те мене не могли б” свідчать про її сильну волю та почуття власної гідності.
Власний сценарій завершення історії
Після сміливої відмови Катерини в домі запанувала тиша. Ображений Войтех Лонський зі своїми родичами швидко покинув дім. Брат Ян був розлючений через публічну ганьбу, але молодший брат та “приятелі”, яких згадала Катерина, стали на її захист. Справа потрапила до суду, де, спираючись на факт відсутності її згоди, шлюбну угоду визнали недійсною. Через деякий час Катерина вийшла заміж за власним вибором, а її історія стала прикладом відстоювання особистих прав.
Становище жінки в тогочасному українському суспільстві
Цей документ показує, що хоча долю жінки, зокрема шлюб, часто вирішували чоловіки-родичі, вона не була зовсім безправною. Шлюб вважався угодою між родинами. Однак закон та церковний обряд вимагали особистої згоди нареченої. Відмова під час вінчання, як у випадку Катерини, була законною підставою для скасування союзу. Це свідчить, що шляхтянки мали певні права і могли їх захищати, хоча це й вимагало великої сміливості.
Власні запитання до документа
Закриті запитання:
- В якому столітті відбулася описана подія?
- Чи знала Катерина про домовленість брата до самого вінчання?
- Хто, крім брата, за словами Катерини, не міг би змусити її до шлюбу?
Відкриті запитання:
- Як ви думаєте, які наслідки чекали на Катерину після її вчинку?
- Чому, на вашу думку, цей випадок потрапив до судової книги?
- Як цей документ змінює ваше уявлення про життя людей у XVI столітті?
5. Вправа «кінооператори»
Уявіть себе режисером / режисеркою. Розгляньте кадри та спробуйте поєднати їх у сюжет. Запропонуйте власний сценарій фільму.
Гаразд, я бачу ці кадри і в голові вже складається історія. Ось мій режисерський сценарій.
Назва фільму: “Клятва на Євангелії”
Жанр: Історична драма
Сюжет:
Кадр 1: Книга (Пересопницьке Євангеліє)
- Сцена: 1561 рік. Тиха келія монастиря. Молодий шляхтич-русин Дмитро приїздить до свого наставника, мудрого ченця, який саме завершує роботу над Пересопницьким Євангелієм. Чернець показує Дмитру книгу і каже: “Це наша душа, наша мова і віра. Що б не сталося із землями, поки живе слово — живий і народ”. Дмитро, вражений красою книги, дає обіцянку захищати свою віру і культуру.
Кадр 2: Сейм (Люблінська унія)
- Сцена: 1569 рік. Люблін. Дмитро вже дорослий і є одним із послів від руських земель на сеймі, де вирішується доля унії. Атмосфера напружена: палкі суперечки, політичні інтриги. Дмитро виступає з промовою, де вимагає гарантій для прав руської шляхти та збереження православної віри. Він згадує слова свого наставника і розуміє, що саме зараз вирішується, чи залишиться “слово” живим. Кульмінацією стає момент підписання унії — для Дмитра це важкий компроміс заради захисту від зовнішніх ворогів.
Кадр 3: Замок (Підгорецький замок)
- Сцена: Минуло кілька років. Дмитро повертається у свій родовий замок. Він став впливовим політиком, але бачить перші наслідки унії — поширення польської культури та тиск на православних. У каплиці свого замку він зберігає ту саму копію Євангелія, яку бачив у дитинстві.
- Фінальна сцена: Дмитро стоїть на балконі замку, дивиться на свої землі. Він розуміє, що політична боротьба — це лише частина справи. Головна битва — за збереження ідентичності, за те, щоб його нащадки читали цю книгу рідною мовою. Фільм закінчується тим, що Дмитро відкриває Євангеліє і починає читати його своєму маленькому сину.