Укладіть схему «Культурне життя на українських землях у XVI – на початку XVIІ ст.» у формі дерева життя. Усно прокоментуйте, яким історичним процесам, явищам, фактам надали символічного значення коренів, гілок, паростків. Спрогнозуйте, які культурні досягнення доби мали продовження в наступні епохи, а які стали надбанням історії.
Схема «Культурне життя на українських землях у XVI – на початку XVIІ ст.»
Корені (основа, що живила культуру):
- Поширення магдебурзького права та розвиток міст.
- Вплив ідей європейського Відродження (Ренесансу).
- Постійна потреба в обороні земель.
- Діяльність церковних братств та меценатів (князі Острозькі, Костянтин Корнякт).
- Розвиток книгодрукування.
- Збереження давньоруських мистецьких традицій.
Стовбур: Культура українських земель XVI – початку XVII ст.
Гілки (основні галузі культури):
- Містобудування
- Архітектура
- Образотворче мистецтво
- Книжкова культура
Паростки та плоди (конкретні досягнення):
- Від гілки “Містобудування”:
- Регулярна забудова центрів міст, як у Львові .
- Формування ринкових площ із ратушами .
- Від гілки “Архітектура”:
- Ренесансні ансамблі (ансамбль Успенського братства у Львові) .
- Будівництво замків-палаців (Меджибізький замок) .
- Розбудова оборонних замків (Острозький замок) .
- Дерев’яні церкви (церква Зішестя Святого Духа в с. Потеличі) .
- Від гілки “Образотворче мистецтво”:
- Розквіт іконопису (художники Олексій Горошкович, Федуско) .
- Виникнення світського портретного живопису (портрети Стефана Баторія, Яна Гербурта) .
- Розвиток скульптури (надгробок Костянтина Острозького) .
- Від гілки “Книжкова культура”:
- Рукописні мініатюри (Пересопницьке Євангеліє).
- Початок української книжкової гравюри (“Апостол” Івана Федорова 1574 р.).
У цій схемі коренями дерева є історичні процеси, які стали основою для культурного піднесення. Наприклад, магдебурзьке право дало містам свободу і стимул для розбудови. Ідеї Ренесансу прийшли з Європи і змінили вигляд будівель та мистецтва. Постійна загроза змушувала будувати міцні замки . А багаті меценати та церковні братства замовляли й оплачували створення нових церков, ікон та книг.
Гілками є основні сфери, в яких розвивалася культура: як будували міста, які споруди зводили, як малювали та як створювали книги.
Паростки та плоди — це конкретні результати, культурні досягнення тієї епохи. Це і красиві будівлі, як Чорна кам’яниця у Львові, і видатні твори мистецтва, наприклад, ікони Олексія Горошковича або перші друковані гравюри Івана Федорова.
Прогноз розвитку культурних досягнень
- Книгодрукування та гравюра стали основою для масового поширення книг і освіти в майбутньому.
- Світський портрет як жанр живопису набув великої популярності в наступні століття .
- Принципи регулярного планування міст використовувалися й надалі при розбудові нових міських районів.
- Ренесансний стиль в архітектурі став основою для розвитку наступного великого стилю — бароко.
Стали надбанням історії:
- Масове будівництво оборонних замків старого типу поступово припинилося, оскільки з’явилася нова, більш потужна артилерія, і фортифікація змінилася.
- Мистецтво рукописної мініатюри значною мірою поступилося місцем дешевшій та швидшій друкованій гравюрі.
- Особливий стиль іконопису XVI ст., наприклад, перемишльської школи, з часом змінився новими художніми напрямами.
1. Витлумачте поняття та терміни: кам’яниця; каплиця; скульптура; гравюра.
- Кам’яниця — це мурований (з каменю) житловий будинок, зазвичай у кілька поверхів, які в містах будували впритул один до одного.
- Каплиця — це невелика споруда, призначена для молитов, але, на відміну від церкви, вона не має вівтаря.
- Скульптура — це вид мистецтва, де твори є об’ємними і створюються з твердих матеріалів. Прикладом може бути статуя або рельєф (об’ємне зображення на плоскій поверхні).
- Гравюра — це вид графіки, коли на дошці або металевій пластині вирізають зображення, а потім друкують з нього відбитки на папері.
2. Які особливості містобудування та архітектури стали прикметою XVI ст.?
У XVI столітті в містах з магдебурзьким правом поширилась регулярна забудова: центр міста планували за чіткою геометричною сіткою. Головним місцем стала ринкова площа з ратушею посередині, від якої, як промені, розходилися вулиці. Через обмеженість міськими мурами забудова була дуже щільною, будинки-кам’яниці стояли впритул. В архітектурі, особливо на західноукраїнських землях, став популярним стиль ренесанс, що видно на прикладі ансамблю Успенського братства у Львові. Також активно будували та перебудовували оборонні споруди, як-от Острозький замок, і почали з’являтися замки-палаци.
3. Які нові види та жанри образотворчого мистецтва з’явилися у ранньомодерну добу? Із чим це було пов’язане?
У ранньомодерну добу з’явилися такі нові жанри:
- Скульптурний портрет у вигляді надгробного пам’ятника. Це було пов’язано з ренесансною традицією зображати померлих ніби уві сні, як на надгробку Костянтина Острозького.
- Світський портретний живопис. Раніше в основному малювали ікони, а тепер почали створювати портрети реальних людей, наприклад, королів чи шляхтичів, як-от портрет Яна Гербурта.
- Книжкова гравюра. Її поява безпосередньо пов’язана з початком книгодрукування. Перші гравюри прикрасили книги Івана Федорова, наприклад, «Апостол» 1574 року.