§8. Освіта і книгодрукування в українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які чинники і як, на вашу думку, впливали на розвиток української культури в XVI — на початку XVII ст.? Висловте ваші припущення щодо напрямів цього розвитку.

На розвиток української культури в XVI — на початку XVII століття впливали декілька важливих чинників.

• Економічні: Міста зростали і ставали центрами культури та освіти. Розвиток торгівлі та ремесел також сприяв цьому.
• Релігійні: Існувало протистояння між православ’ям і католицизмом, особливо після Берестейської унії. Через це посилювалася роль православних братств, які відкривали власні школи для захисту своєї віри та культури.
• Політичні та соціальні: Більшість українських земель належали Речі Посполитій, тому українці відчували сильний соціальний та релігійний тиск. Польська влада намагалася полонізувати українську еліту.
• Впливи інших культур: В Україні поширювалися ідеї європейського Відродження, але водночас зберігалися сильні візантійські традиції.

Я припускаю, що через ці умови розвиток культури був спрямований на збереження власної ідентичності. Наприклад, у відповідь на тиск і поширення католицьких шкіл, українці почали створювати власні навчальні заклади — братські школи, Острозьку академію, а згодом і Києво-Могилянський колегіум. Їхньою метою було дати освіту, яка б не поступалася європейській, але ґрунтувалася на православних традиціях. Також активно розвивалося книгодрукування українською мовою, як-от Пересопницьке Євангеліє, щоб зробити книги доступнішими для людей і протистояти іноземним впливам. Отже, головними напрямами розвитку стали освіта та книгодрукування як спосіб самозбереження.

1. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАВСЯ РОЗВИТОК ОСВІТИ

ПОМІРКУЙТЕ

Опишіть основні типи шкіл, які були поширені у другій половині XVI — на початку XVII ст.

У другій половині XVI — на початку XVII століття на українських землях існувало кілька основних типів шкіл:

• Школи при православних церквах: Їх ще називали дяківськими, бо вчителями там були дяки. Це були початкові школи, що існували ще з часів Русі-України. Вони утримувалися за кошт батьків учнів.
• Єзуїтські колегії: Після Люблінської унії їх побільшало. Навчання було безкоштовним, а умови — дуже добрими. Там навчали дітей шляхти та міщан, але брали й талановитих дітей з бідних родин. Велику увагу приділяли фізичному розвитку, а домашніх завдань не задавали.
• Братські школи: Першу таку школу відкрили у Львові в 1586 році. Їх створювали православні братства, щоб дати якісну освіту на основі власних традицій. Важливою особливістю було те, що тут могли навчатися діти з різних станів, а сироти та бідні учні — безкоштовно.
• Острозька академія: Заснована князем Василем-Костянтином Острозьким близько 1576 року. Це був навчальний заклад вищого типу, де вивчали «сім вільних наук», а також філософію, богослів’я та медицину. Студенти опановували аж п’ять мов.
• Києво-Могилянська колегія: Виникла у 1632 році внаслідок об’єднання Київської братської школи зі школою Києво-Печерської лаври, яку заснував Петро Могила. Навчання велося за зразком єзуїтських колегій, а основною мовою була латина. Колегія також приймала на навчання всіх охочих, незалежно від походження.

ДОСЛІДІТЬ

З’ясуйте, якою була роль Гальшки Острозької у створенні Острозької академії.

Гальшка Острозька стала першою жінкою-меценаткою вищої освіти на українських землях, надавши значний фінансовий внесок у створення й розвиток Острозької академії. У своєму заповіті, датованому 9 березня 1579 року, вона передала академії значну суму.

ДОСЛІДІТЬ

1. Які вимоги до вчителя й учнів висувались у статуті Львівської братської школи? Чи можемо ми назвати ці вимоги гуманістичними? Чому?

У статуті Львівської братської школи, який називався «Порядок шкільний», були чіткі вимоги до вчителів та учнів.

• Вимоги до вчителя (дидаскала): Він мав навчати дітей, а за непослух карати спокійно, «по-учительськи», а не «по-тиранськи». Вчитель повинен був однаково любити й навчати всіх дітей — і багатих, і бідних сиріт.
• Вимоги до учнів: У школі всі були рівними. Багатий учень не мав жодних переваг над бідним, вищим його могла зробити лише власна «наука», тобто знання.

Ці вимоги точно можна назвати гуманістичними. По-перше, вони проголошували рівність усіх учнів незалежно від їхнього соціального походження та статків. По-друге, вони вимагали від учителя поваги до дитини, забороняючи жорстокі покарання. Головним у школі ставали знання та особисті досягнення учня, а не його багатство, що є однією з головних ідей гуманізму.

2. На основі тексту та ілюстрацій поясніть, що нового з’явилося у братських школах порівняно зі школами середньовіччя.

У братських школах з’явилося кілька важливих нововведень :

• Вони були відкриті для всіх, незалежно від багатства, а бідні діти навчалися безкоштовно.
• Мали власні друкарні для видання підручників, наприклад, «Букварів».
• Крім традиційних предметів вивчали «сім вільних наук», грецьку та латинську мови. Також велику увагу приділяли розвитку хорового співу та шкільного театру
• Були запроваджені гуманістичні принципи: рівність учнів та повага до них з боку вчителів.

ДОСЛІДІТЬ

Поясніть заголовки статей «Від воїна до митрополита — несподівані злами долі Петра Могили» та «Петро Могила — воїн, дипломат, святий» на основі наведених фактів.

Такі заголовки статей з’явилися тому, що життя Петра Могили було справді насиченим і мало декілька різких поворотів.

• Воїн: Спершу він був військовим. Після навчання в Європі Петро Могила служив у польському війську та брав участь у битвах під Цецорою та Хотином.
• Від воїна до митрополита: Згодом, під впливом митрополита Йова Борецького, він вирішив змінити військову кар’єру на церковну. Він став ченцем, а у 1633 році його обрали митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі. Це і є той самий «несподіваний злам долі» — перехід від військової служби до найвищої церковної посади.
• Дипломат: Могила проявив себе і як талановитий дипломат. Саме завдяки його зусиллям польський король Владислав IV Ваза офіційно визнав (узаконив) православну церкву в Речі Посполитій.
• Святий: За свою діяльність на користь церкви та освіти Петра Могилу було визнано святим і канонізовано більшістю православних церков.

ДОСЛІДІТЬ

1. На основі документа визначте, яким бачили братчики головне завдання навчального закладу.

Головним завданням своєї школи братчики бачили виховання людей, які були б відданими своєму народові та стійкими у своїх переконаннях. Вони хотіли, щоб випускники були непримиренними до національної та релігійної зради, до якої, на їхню думку, часто призводило навчання в католицьких школах.

2. За схемою розкажіть, які предмети вивчали в різних типах шкіл. Які школи були подібними за програмою? Чи могли учні після закінчення таких шкіл навчатися в європейському університеті? Чому?

Предмети в різних типах шкіл:

• Школи при православних церквах: Тут давали елементарні знання з письма, арифметики, а також вивчали Часослов, Псалтир і церковний спів. Термін навчання був коротким — 1-2 роки.
• Єзуїтські колегіуми: У цих закладах вивчали «сім вільних наук», філософію та теологію. Мовою спілкування була латина.
• Братські школи: Програма включала «сім вільних наук» та три мови: слов’янську, грецьку та латину. Важливою рисою була відсутність станових обмежень для учнів.
• Острозька академія: Тут була найширша програма: «сім вільних наук», філософія, теологія та п’ять мов — слов’янська, польська, давньоєврейська, грецька і латина.
• Києво-Могилянський колегіум: Учні вивчали «сім вільних наук», а навчання велося латиною. Як і в братських школах, не було станових обмежень.

Подібність програм

Найбільш схожими за програмами були єзуїтські колегіуми, братські школи, Острозька академія та Києво-Могилянський колегіум. Всі вони базувалися на вивченні «семи вільних наук» (граматика, поетика, риторика, арифметика, геометрія, діалектика й музика) та іноземних мов, що було стандартом тогочасної європейської освіти.

Навчання в європейських університетах

Так, випускники цих шкіл (крім початкових церковних) цілком могли продовжувати навчання в університетах Європи. Головна причина полягала у знанні латинської мови, яка була міжнародною мовою науки та освіти. Крім того, вивчення комплексу «вільних наук» та філософії створювало міцну освітню базу, яка відповідала вимогам європейських університетів.

3. Яку нову інформацію надають вам візуальні джерела? Які висновки можна зробити?

Візуальні джерела надають таку нову інформацію:

1. Поштова марка із серії «Славетні жінки України» (1999 р.) із зображенням Галшки Гулевичівни показує, що її внесок у розвиток освіти визнається на державному рівні в сучасній Україні. Галшка тримає в руках грамоту, що, ймовірно, символізує її дарчу на землю для заснування школи.
2. Сучасний вигляд будинку Галшки (2015 р.) свідчить про те, що її спадщина збереглася до наших днів. Те, що в цій будівлі зараз розташований Музей Києво-Могилянської академії, підкреслює її історичну цінність.
3. Реконструкція студентів Києво-Могилянської академії допомагає уявити, як виглядали учні того часу. Їхній одяг, різний за якістю, підтверджує, що в академії навчалися представники різних соціальних верств — і шляхти, і міщан, і козаків.
4. Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії, зображений на банкноті номіналом 500 гривень, демонструє велич та архітектурне багатство закладу. Це вказує на виняткове значення академії в історії та культурі України.

Висновки:

Ці зображення підкреслюють, що розвиток освіти в Україні значною мірою підтримувався меценатами, як-от Галшка Гулевичівна. Києво-Могилянська академія була не лише освітнім, а й важливим культурним центром, спадщина якого цінується і сьогодні, що підтверджується її зображенням на грошах та існуванням музею. Освіта в таких закладах була доступною для різних верств населення, що сприяло її поширенню.

2. ЯК РОЗВИВАЛОСЯ КНИГОДРУКУВАННЯ В УКРАЇНІ

ПОМІРКУЙТЕ

Яку роль відіграла діяльність Івана Федоровича в культурі України?

Після переїзду з Московії він відкрив друкарні у Львові, а згодом в Острозі. Це дало потужний поштовх для поширення освіти та книг.

У 1574 році у Львові він видав «Апостол», одну з найстаріших друкованих книг в Україні, та «Буквар» — перший друкований підручник у всій Східній Європі.

На запрошення князя Василя-Костянтина Острозького він переїхав до Острога, де в 1581 році надрукував знамениту Острозьку Біблію. Це видання вважається справжнім шедевром друкарського мистецтва.

Таким чином, Іван Федоров забезпечив українські школи та церкви необхідними друкованими книгами, що було надзвичайно важливо для розвитку культури та освіти в умовах, коли рукописних книг уже не вистачало.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на текст та ілюстрації, поясніть, чому, на вашу думку, саме ця книга є не тільки перлиною книжкового мистецтва XVI ст., а й одним із символів української державності.

Пересопницьке Євангеліє є і перлиною мистецтва, і символом державності з кількох причин.

По-перше, це справжній мистецький шедевр. Книга рукописна, створена на 482 пергаментних аркушах, що вже робить її унікальною. Ілюстрації показують, що вона розкішно прикрашена кольоровими мініатюрами та складними орнаментами, що вимагало великої майстерності та ресурсів. Її створення фінансували багаті меценати, що свідчить про її високу цінність ще в той час.

По-друге, це важливий символ української державності.

• Мова: Це перший відомий переклад Євангелія староукраїнською літературною мовою, зрозумілою для звичайних людей. Це був важливий крок у становленні нашої мови.
• Сучасний символ: Найголовніше, що з 1991 року саме на цій книзі, поряд із Конституцією, присягають новообрані президенти України. Це безпосередньо пов’язує її із сучасною українською державою та її найвищою посадою.

ДОСЛІДІТЬ

1. На основі тексту та ілюстрацій розкажіть про життя і діяльність Івана Федорова. Про що свідчить ушанування його пам’яті у Львові?

Іван Федоров (Федорович) був видатною постаттю в українській культурі, адже саме він заснував книгодрукування на наших землях. Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 1570-х років прибув до Львова.

Його діяльність можна поділити на два основні етапи:

• У Львові: Тут за допомогою меценатів у 1574 році він надрукував свої перші відомі в Україні книги: «Апостол», гравюру з якого ми бачимо на ілюстрації, та «Буквар» — перший друкований підручник у Східній Європі.
• В Острозі: Згодом, на запрошення князя Василя-Костянтина Острозького, Федоров переїхав до Острога. Там він видав ще один «Буквар», Новий Завіт і знамениту Острозьку Біблію (1581 р.), сторінка з якої також є на зображенні. Ця книга вважається шедевром друкарського мистецтва.

Ушанування пам’яті у Львові

Пам’ятник Івану Федорову у Львові свідчить про величезну повагу до його внеску в українську культуру. Львів’яни пишаються тим, що саме їхнє місто стало колискою українського книгодрукування. Цей монумент — це знак вдячності людині, яка зробила книгу доступнішою, що дало неймовірний поштовх для розвитку освіти й науки.

2. Визначте, кого зображено на полотні. Обговоріть свої припущення.

На полотні художника Артура Орльонова, яке відтворює процес створення Острозької Біблії, зображено ключових учасників цього історичного процесу. Можна припустити, що:

• Чоловік у червоному одязі, що сидить у кріслі, — це князь Василь-Костянтин Острозький. Його багате вбрання та центральне положення вказують на те, що він є головним меценатом і замовником видання.
• Сивочолий чоловік у зеленому жупані, який стоїть біля князя і тримає віддрукований аркуш, — це, найімовірніше, друкар Іван Федоров (Федорович). Він керує процесом друку, показуючи результат своєї роботи.
• Група вчених, що оточила князя, — це члени Острозького культурно-освітнього осередку. Серед них, імовірно, є і Герасим Смотрицький, перший ректор Острозької академії, який очолював гурток учених, що готували текст Біблії до друку.
• Робітники біля друкарського верстата — це помічники та учні Івана Федорова, які виконують технічну роботу: набирають текст та друкують аркуші.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були основні чинники, що впливали на розвиток культури в українських землях у XVI — на початку XVII ст.?

Основними чинниками були: економічні зміни (піднесення міщанства й розвиток міст як центрів освіти та культури, розвиток ремесел і торгівлі); релігійні впливи (протистояння православ’я з католицизмом, Берестейська унія 1596 року, ідеї Реформації та Контрреформації, зміцнення ролі братств); політичне й соціальне життя (перебування під владою Речі Посполитої, посилення тиску на українське населення, полонізація еліти); впливи інших культур (поширення ідей Відродження, взаємодія з польською та західноєвропейською культурами, вплив візантійських традицій)

2. Що спільного було в діяльності Острозької академії і братських шкіл?

Спільним було вивчення “семи вільних наук” (граматика, поетика, риторика, арифметика, геометрія, діалектика й музика), кількох мов (у тому числі слов’янської, грецької, латини), філософії та теології. Обидва типи закладів прагнули надавати високоякісну освіту на рівні західноєвропейських шкіл, але на основі власних культурних традицій.

3. Чим вирізнялися єзуїтські колегії з-поміж інших навчальних закладів?

Єзуїтські колегії мали безкоштовне навчання, розміщувалися у просторих будівлях із добрим обладнанням, у навчанні чергувалися заняття та відпочинок зі значною увагою до фізичного розвитку дітей, домашні завдання не задавались (весь матеріал засвоювався на заняттях), від учителів вимагали якісного навчання.

4. Які книги було надруковано Іваном Федоровим і коли?

Іван Федоров у 1574 році у Львові надрукував «Апостол» і «Буквар». Пізніше, в Острозі, він видав ще один «Буквар», Книгу Нового Завіту та Острозьку Біблію у 1581 році.

5. Який зв’язок існував між особливостями культурного розвитку й освітою цього періоду?

Розвиток освіти був прямою відповіддю на потреби часу — необхідність володіння польською й латинською мовами для отримання посад, конкуренція з єзуїтськими школами, потреба зберегти власні культурні традиції під тиском полонізації та католицизації. Освітні заклади стали центрами збереження та розвитку української культури.

6. Чому найкращі школи в українських землях створювали церковні братства?

Братства мали фінансові можливості та організаційну структуру для створення шкіл, прагнули надавати освіту без станових обмежень (“згідно з можливостями кожного”), хотіли конкурувати з католицькими школами, зберігаючи православні традиції. Вони об’єднували освічених міщан, які розуміли потребу у високоякісній освіті.

7. У чому значення діяльності Івана Федоровича?

Значення діяльності Івана Федоровича полягає в тому, що він започаткував книгодрукування в українських землях. Він надрукував перші підручники та видатні церковні книги, такі як «Апостол» та Острозька Біблія, що зробило їх доступнішими і сприяло поширенню освіти.

8. Чому розвиток книгодрукування був важливим для української культури?

Розвиток книгодрукування був важливим, оскільки рукописних книг не вистачало для забезпечення церков і шкіл. Друкована книга не тільки підвищувала рівень освіти, а й допомагала поширювати тексти тогочасною українською мовою, роблячи їх зрозумілими для простих людей.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Уяви себе учнем / ученицею одного з українських навчальних закладів Речі Посполитої другої половини XVI — початку XVII ст. Опиши свій навчальний день. Проілюструй розповідь малюнком чи колажем.

Мене звати Остап, і я спудей Львівської братської школи. Мій день починається рано, ще до сходу сонця, зі спільної молитви у каплиці. Ми, учні, живемо в бурсі при школі, бо мої батьки — бідні міщани, і братство утримує мене своїм коштом. У нашій школі всі рівні — і син багатого купця, і сирота, “тілом же рівні усі”, як каже наш статут. Головне — це жага до знань.

Після скромного сніданку починаються уроки. Наш дидаскал, пан Лаврентій, людина вчена і сувора, але справедлива. Він каже, що карати нас треба “не по-тиранськи, а по-учительськи”. Сьогодні ми вивчали граматику за його ж “Букварем”, а потім перейшли до риторики. Вчилися складати промови латиною та грецькою мовою, адже маємо вміти відстоювати нашу православну віру в диспутах з єзуїтами. Це важко, але я відчуваю гордість, коли мені вдається скласти речення правильно.

Після обіду ми займаємося церковним співом, готуючись до служби в Успенській церкві. Наш хор славиться на весь Львів! Потім — арифметика. Рахуємо на рахівницях, вирішуємо задачі про ціни на сукно та віск — це знадобиться у житті.

Ввечері, коли уроки закінчуються, я допомагаю у братській друкарні. Бачити, як під верстатом народжуються сторінки нових книг, — справжнє диво! Я розумію, що кожна ця книга — це наша зброя у боротьбі за збереження рідної культури та віри. Засинаю я втомлений, але з думкою, що мій день минув немарно, і я став на крок ближчим до того, щоб стати “відданою своєму народові людиною”.

2. Знайди на карті міста, у яких існували братські школи. Поясни, чому вони вперше виникли саме в цих населених пунктах.

Наприкінці XVI — на початку XVII століття братські школи існували у Львові (де у 1586 році відкрилася перша така школа), Києві, Луцьку, Кременці та інших містах, переважно в Галичині.

Вони виникли вперше саме в цих містах з кількох причин:

• Економічний розвиток. Це були великі торговельні та ремісничі центри, де формувався заможний прошарок українських міщан. Ці люди мали кошти й бажання об’єднуватися у братства для захисту своїх прав та фінансування освітніх і культурних потреб.
• Релігійний тиск. Після Люблінської та Берестейської уній на цих землях посилився тиск католицизму та почалося поширення єзуїтських колегій. Створення власних православних шкіл стало відповіддю на цю експансію. Братські школи мали на меті давати якісну освіту, що не поступалася єзуїтській, але ґрунтувалася на власних православних культурних традиціях.
• Політичне становище. Ці міста були важливими адміністративними центрами Речі Посполитої, де гостро відчувалася полонізація та потреба в освічених людях, які могли б на рівних вести дискусії та відстоювати інтереси православної громади.

Відповіді до робочого аркушу до § 8

1. Познач на стрічці часу основні дати та події, пов’язані з розвитком освіти та книгодрукування на українських теренах у другій половині XVI — на початку XVII ст.

1. 1556–1561 рр. — Створення Пересопницького Євангелія, першого відомого перекладу Святого Письма староукраїнською мовою.
2. 1574 р. — Іван Федоров (Федорович) у Львові друкує “Апостол” та перший друкований підручник у Східній Європі — “Буквар”.
3. бл. 1576 р. — Василь-Костянтин Острозький засновує Острозьку слов’яно-греко-латинську школу (Острозьку академію).
4. 1581 р. — Видання Острозької Біблії Іваном Федоровим, яка вважається шедевром друкарського мистецтва.
5. 1586 р. — У Львові відкривається перша братська школа.
6. 1615 р. — Галшка Гулевичівна дарує свою садибу Київському братству для заснування монастиря та школи.
7. 1632 р. — Київська братська школа об’єднується зі школою Києво-Печерської лаври, заснованою Петром Могилою, що дало початок Києво-Могилянській колегії.

2. Які основні типи шкіл існували, який рівень освіти вони надавали, які предмети вивчали учні? Заповни таблицю.

3. Чий портрет уміщено? Чому сучасні художники уславлюють цю жінку? Як ти вважаєш, чому не збереглося прижиттєвих її зображень?

На портреті зображено Гальшку (Ельжбету) Острозьку — княжну, племінницю Василя-Костянтина Острозького. Сучасні художники уславлюють її за значний фінансовий внесок у створення Острозької академії — першого вищого навчального закладу на українських землях.

Прижиттєві портрети, найімовірніше, не збереглися через трагічну долю княжни та численні війни і руйнування, що знищили багато культурних пам’яток того часу.

4. Коли і як виник цей заклад освіти? Чим він відрізнявся від інших тогочасних закладів? Чому він існує, на вашу думку, і до сьогодні?

Академію заснував князь Василь-Костянтин Острозький близько 1576 року як відповідь на посилення католицького впливу та для підготовки освічених кадрів.

Це був перший вищий навчальний заклад у Східній Європі. Тут, окрім “семи вільних наук”, вивчали п’ять мов (слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латину) та вищі науки (філософію, теологію, медицину).

Академія є символом давніх освітніх традицій України. Її відродження в наш час підкреслює її історичну роль як провідного центру науки та культури.

5. Про що розповідає джерело? Чому, на вашу думку, в авторів виникла ідея такої вистави в 2016 році? Чому її останній показ у липні 2024 р., як і зазвичай, зібрав значну кількість глядачів?

Це джерело — афіша музично-театральної постановки “Свої вогні запалює Острог”, присвяченої дню народження Гальшки Острозької.

Ідея такої вистави, ймовірно, виникла, тому що Гальшка Острозька — ключова постать в історії самої академії. Вона була головною меценаткою, яка надала найбільшу суму на розбудову Острозької слов’яно-греко-латинської школи.

Вистава популярна, бо історія Гальшки про підтримку української культури є дуже актуальною сьогодні. Крім того, за роки показів вона стала гарною традицією для університету та міста.

6. Портрет Гальшки Острозької на с.53 — перший жіночий портрет на сторінках підручника. Чому, на вашу думку, у розповідях про події в Україні XVI ст. так мало згадок про жінок?

На мою думку, у розповідях про події XVI століття так мало згадок про жінок, тому що тогочасне суспільство було патріархальним. Усі головні ролі у політиці, військовій справі та церковному житті належали чоловікам, і саме їхня діяльність найчастіше фіксувалася в літописах та історичних документах. Жінки, навіть знатного походження, переважно займалися справами родини та господарства..

7. Про які цілі та особливості організації діяльності братських шкіл розповідає джерело?

Головна мета — дати освіту “дітям християнським усіх станів”, щоб український православний народ “не був… неначе безсловесним через свою невченість”. Тобто, головним було прагнення зберегти свою віру та культуру через освіту.

8. Чому братства мусили організовувати власні школи?

В умовах посилення тиску католицизму після Берестейської унії та активної діяльності єзуїтських колегій, виникла гостра потреба мати власні навчальні заклади, які б виховували молодь у православних традиціях. Щоб конкурувати з добре організованими єзуїтськими колегіями, братства прагнули створити школи, які б не поступалися їм за якістю освіти, але при цьому ґрунтувалися на власних культурних традиціях.

9. Які риси фундаторки Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи Галшки Гулевичівни підкреслюють сучасні митці?

Щедрість і меценатство: Вона подарувала власну садибу для заснування Київської братської школи, що було визначним благодійним вчинком.

Освіченість і далекоглядність: Її зображують як мудру жінку, яка розуміла важливість освіти для збереження української культури та православної віри.

Шляхетність і гідність: Портрети та монета передають її високе походження та свідому позицію представниці української еліти.

Історична значущість: Випуск ювілейної монети та поштової марки підкреслює її роль як однієї з найвидатніших жінок в історії України, яка зробила вагомий внесок у національну освіту.

10. Чому історик називає діяльність православного навчального закладу на єзуїтських принципах «нечуваним фактом»? Чи погоджуєшся ти з його думкою щодо ролі Києво-Могилянської академії в українській культурі?

Історик Мирослав Попович називає це “нечуваним фактом”, тому що православна школа, яка була в ідеологічному протистоянні з католицизмом, взяла за основу передові методи навчання своїх головних опонентів — єзуїтських колегій. Це був дуже сміливий і прагматичний крок, щоб конкурувати з ними на рівних.

Я повністю погоджуюся з думкою історика. Києво-Могилянська академія справді мала “вирішальний вплив на духовну історію України”. Вона стала найпотужнішим освітнім центром, який виховав нову українську інтелектуальну еліту, здатну захищати та розвивати власну культуру впродовж століть.

11. Коли і як було створено Пересопницьке Євангеліє? У чому його значення?

Пересопницьке Євангеліє було створено протягом 1556–1561 років. Його переклали з церковнослов’янської мови на тогочасну народну українську мову за ініціативи українських шляхтичів та меценатства княгині Анастасії Заславської-Гольшанської.

Його значення величезне:

• Це перший відомий переклад Святого Письма на староукраїнську літературну мову.
• Це символ української державності, на якому з 1991 року присягають новообрані президенти України.

12. Розглянь сторінки «Апостола» та «Букваря». Коли і ким було створено ці книги? Чим малюнки в них відрізняються від книжкових мініатюр?

Ці книги були створені Іваном Федоровим (Федоровичем). “Апостол” був надрукований у Львові в 1574 році, а “Буквар” — в Острозі у 1581 році (перше видання було у 1574-му).

Малюнки в цих книгах — це гравюри, а не книжкові мініатюри. Головна відмінність полягає в тому, що:

• Мініатюри — це унікальні малюнки, написані вручну художником у кожному рукописі, вони часто кольорові.
• Гравюри — це друковані відбитки з вирізаної на дошці форми. Вони дозволяли робити багато однакових зображень для всього накладу книги і зазвичай були чорно-білими.