Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ
1. Як відбувалося поширення християнства за князювання Аскольда та Ольги?
Поширення християнства за князювання Аскольда та Ольги відбувалося поступово:
- За князя Аскольда відбулася невдала спроба офіційного хрещення Русі у 860 році. Це була перша спроба запровадження християнства на державному рівні.
- Княгиня Ольга особисто прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. Вона намагалася поширювати християнство мирними засобами, але не змогла навернути свого сина Святослава.
- У цей період християнство поширювалося переважно через контакти з Візантією. Аскольд і Ольга вбачали можливість християнізації Русі лише за допомогою Константинополя чи Риму.
2. Які слов’янські союзи племен входили до складу Русі за правління князя Святослава?
- Поляни – жили в Середньому Подніпров’ї з центром у Києві.
- Древляни – населяли територію сучасного Полісся.
- Сіверяни – займали землі в басейні річок Десна, Сейм і Сула.
- В’ятичі – були підкорені Святославом і приєднані до Русі. Жили в басейні Оки.
- Уличі – мешкали в Нижньому Подніпров’ї.
- Тиверці – займали землі між Дністром і Прутом.
- Волиняни – жили на території Волині.
3. Які зміни в управлінні державою здійснив князь Святослав напередодні другого Болгарського походу?
Напередодні другого Болгарського походу князь Святослав здійснив такі зміни в управлінні державою:
- Поділив землі Русі між своїми синами: Ярополку віддав Київ, Олегу – землі древлян, а Володимиру – Новгород.
- Це дозволило йому зосередитися на зовнішніх походах, залишивши синів керувати різними частинами держави.
4. Коли, за повідомленням літописця, печеніги вперше з’явилися біля кордонів Русі?
За повідомленням літописця, печеніги вперше з’явилися біля кордонів Русі у 915 році. У цей час вони воювали з хозарами й уклали договір з київським князем.
1. Міжусобна війна Рюриковичів. Початок правління князя Володимира
Як розпочалося правління князя Володимира?
Правління князя Володимира розпочалося з міжусобної війни між представниками династії Рюриковичів після смерті князя Святослава.
Основні події:
- Сини Святослава – Олег і Володимир – не визнали старшого брата Ярополка новим великим князем київським.
- Ярополк розпочав війну проти братів. У 977 році він:
- Вирушив у Деревлянську землю і переміг Олега, який загинув у битві.
- Захопив Новгород і вигнав звідти Володимира, який утік до Швеції.
- Володимир повернувся з варязькою дружиною і розпочав війну проти Ярополка.
- У результаті нетривалої війни Ярополк загинув, і Володимир став великим князем київським у 980 році.
- Ставши єдиновладним правителем, Володимир розпочав активну внутрішню та зовнішню політику:
- Здійснив заходи з підпорядкування Києву слов’янських земель.
- У 981 році відвоював у Польщі “червенські міста”.
- Приєднав нові землі в басейні Західного Бугу.
- Двічі приборкував в’ятичів (981-982 рр.), білих хорватів (981 р.) та радимичів (984 р.).
- Володимир розпочав реформування держави:
- Провів адміністративну реформу, замінивши місцеву племінну знать своїми намісниками.
- Здійснив військову реформу для захисту від печенігів.
- Розпочав карбування власної монети – златників і срібників.
Таким чином, правління Володимира розпочалося з боротьби за владу, а після її здобуття – з активних заходів щодо розширення та зміцнення держави.
2. Внутрішня політика князя Володимира
Якими стали основні заходи внутрішньої політики князя Володимира та їхні наслідки для Русі?
Основними заходами внутрішньої політики князя Володимира та їхніми наслідками для Русі стали:
Адміністративна реформа:
- Заміна місцевої племінної знаті намісниками князя.
- Зосередження влади в руках князівської родини, що усунуло племінний сепаратизм.
- Зміцнення централізації держави та єдиновладдя київського князя.
Військова реформа:
- Створення нової системи оборони “Змієві вали” південних кордонів від печенігів.
- Роздача земельних володінь в обмін на військову службу.
- Посилення обороноздатності держави.
Релігійна реформа – запровадження християнства:
- Об’єднання населення Русі навколо єдиної релігії.
- Зміцнення князівської влади, яка отримала ідеологічну підтримку церкви.
- Долучення Русі до кола християнських держав, підвищення її міжнародного авторитету.
- Поштовх до розвитку писемності, освіти, літератури, мистецтв.
- Спроба карбування власної монети – златників і срібників. Але економічного значення вони не мали.
- Сприяння розвитку торгівлі та зміцненню економіки держави.
Містобудівна діяльність:
- Розбудова Києва, зокрема будівництво нової міської фортеці “міста Володимира”.
- Спорудження перших кам’яних храмів, зокрема Десятинної церкви.
Правова реформа:
- Запровадження “Уставу земляного” – збірника норм усного звичаєвого права.
Наслідки цих реформ:
- Зміцнення державності Русі та її територіальної єдності.
- Посилення централізації влади та авторитету київського князя.
- Підвищення обороноздатності держави.
- Культурний та економічний розвиток.
- Інтеграція Русі до європейської християнської спільноти.
- Формування нової системи суспільних відносин, наближеної до феодальної.
Таким чином, внутрішня політика князя Володимира сприяла перетворенню Русі на могутню середньовічну державу з розвиненою системою управління, економікою та культурою.
1. На які слов’янські племена поширили свою владу київські князі?
Київські князі поширили свою владу на такі слов’янські племена:
- Поляни (біля Києва)
- Сіверяни (над Десною)
- Деревляни
- Кривичі
- Словени
- В’ятичі
- Радимичі
- Волиняни
- Білі хорвати
2. З якою державою розгорілась боротьба за Червенські міста?
Боротьба за Червенські міста розгорнулася між Руссю та Польщею. У 981 році князь Володимир відвоював у Польського князівства “червенські міста” (Волинь, Червень, Белз і Перемишль).
3. За часів Володимира Великого напади яких племен стримували «Змієві вали»?
За часів Володимира Великого “Змієві вали” стримували напади печенігів. Це була система укріплень на південних кордонах Русі для захисту від кочових племен.
3. Запровадження князем Володимиром християнства в Русі
Як відбулося хрещення Русі та які наслідки воно мало?
Хрещення Русі відбулося наступним чином і мало такі наслідки:
- Князь Володимир прийняв християнство у 988 році в Херсонесі.
- Масове хрещення киян відбулося у річці Почайна того ж року.
- Поступово християнство поширилося на інші землі Русі, подекуди зустрічаючи опір.
- Було зруйновано язичницькі капища і збудовано перші християнські храми, зокрема Десятинну церкву в Києві.
- Християнство стало державною релігією Київської Русі.
- Це сприяло зміцненню княжої влади та централізації держави.
- Русь увійшла до кола християнських держав Європи, особливо зблизившись із Візантією.
- Почався розвиток писемності, освіти, літератури та мистецтва на основі християнської культури.
- Змінилися світогляд та система цінностей суспільства.
- Церква отримала значний вплив на суспільне та політичне життя.
Працюємо в парах. Обговоріть і проаналізуйте причини запровадження князем Володимиром у своїй державі нової віри та сформулюйте обґрунтоване судження про важливість цієї події для подальшого розвитку Русі.
Основні причини прийняття християнства:
Політичні:
- Прагнення зміцнити державність Русі та її територіальну єдність. Єдина релігія мала об’єднати різні племена.
- Посилення централізації влади та авторитету київського князя. Християнство надавало божественну легітимність княжій владі.
Міжнародні:
- Бажання долучитися до кола християнських держав Європи і підвищити міжнародний авторитет Русі.
- Налагодження тісніших політичних та культурних зв’язків з Візантією.
Соціальні:
- Потреба в новій ідеології для регулювання суспільних відносин в умовах феодалізації.
- Християнські цінності краще відповідали новим соціальним реаліям, ніж язичництво.
Культурні:
- Прагнення долучитися до більш розвиненої візантійської культури та освіти.
Важливість прийняття християнства для подальшого розвитку Русі:
Державотворення:
- Сприяло зміцненню єдності держави та централізації влади.
- Посилило міжнародний авторитет Русі та її зв’язки з іншими країнами.
Культурний розвиток:
- Стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва.
- Сприяло поширенню освіти та створенню шкіл при церквах.
Духовне життя:
- Змінило світогляд населення, запровадивши нові моральні цінності.
- Сприяло гуманізації суспільних відносин.
Правова сфера:
- Вплинуло на розвиток законодавства, зокрема сімейного права.
Економіка:
- Стимулювало розвиток ремесел, пов’язаних з церковним будівництвом та оздобленням.
Отже, прийняття християнства стало поворотним моментом в історії Київської Русі, визначивши її подальший політичний, культурний та духовний розвиток. Ця подія сприяла інтеграції Русі до європейської християнської спільноти, зміцненню державності та створенню передумов для формування самобутньої культури.
Працюємо із джерелом
Працюємо в парах.
1. Як, на вашу думку, хотів вплинути на киян і осилити їх до хрещення князь Володимир, наказавши бити палицями статую Перуна?
Князь Володимир наказав знищити статую Перуна та інших язичницьких богів, щоб:
- Продемонструвати безсилля старих богів і переконати людей у їхній неспроможності.
- Публічно показати рішучий розрив зі старою вірою.
- Психологічно вплинути на киян, змусивши їх відмовитися від язичництва.
- Усунути можливість повернення до старих вірувань, знищивши їхні символи.
2. Яким є ставлення Нестора до подій, про які він розповідає? Чому ви так вважаєте?
Нестор описує події досить нейтрально, але можна помітити певну прихильність до християнства:
- Він називає язичників “невірними людьми”, що вказує на негативне ставлення до старої віри.
- Детально описує знищення ідолів, що підкреслює важливість цієї події.
- Підкреслює масовість хрещення киян (“зійшлося людей без ліку”), що показує успішність християнізації.
- Згадує про молитви священиків над людьми під час хрещення, надаючи цьому сакрального значення.
Нестор, будучи християнським монахом, очевидно схвалює дії Володимира та розглядає хрещення Русі як позитивну, доленосну подію. Водночас, він намагається об’єктивно передати перебіг подій, зазначаючи і про тих, хто оплакував старих богів.
Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Синтез думок» обговоріть і поясніть, які наслідки мало хрещення Русі.
Політичні:
- Зміцнення князівської влади та державності
- Централізація управління
- Подолання родоплемінних відносин
Соціальні:
- Поширення християнських цінностей та моралі
- Зміни у світогляді та суспільних відносинах
- Розвиток освіти та писемності
Культурні:
- Розквіт архітектури, іконопису, літератури
- Збагачення культури візантійськими впливами
- Формування самобутньої давньоруської культури
Міжнародні:
- Підвищення авторитету Русі на міжнародній арені
- Налагодження дипломатичних і династичних зв’язків
- Долучення до кола християнських держав Європи
Хрещення Русі стало доленосною подією, що визначила цивілізаційний шлях розвитку держави та мала всебічний вплив на її подальшу історію.
Спираючись на ілюстрації, висловіть аргументовану думку про важливість збереження пам’яток минулого для суспільства.
- Освітня функція: пам’ятки є джерелом знань про історію та культуру, допомагають краще зрозуміти минуле.
- Формування ідентичності: історичні пам’ятки сприяють усвідомленню національної та культурної приналежності.
- Духовна цінність: пам’ятки втілюють духовні та моральні цінності попередніх поколінь.
- Естетичне значення: історичні споруди часто мають високу художню цінність.
- Економічний потенціал: пам’ятки приваблюють туристів, стимулюючи розвиток місцевої економіки.
- Наукова цінність: пам’ятки є об’єктами досліджень для істориків, археологів та інших науковців.
- Зв’язок поколінь: збереження пам’яток забезпечує спадкоємність культурного досвіду.
Отже, збереження пам’яток минулого є запорукою культурного, духовного та економічного розвитку суспільства, а також формування національної свідомості.
4. Зовнішня політика князя Володимира
Визначте основні складові й особливості зовнішньої політики князя Володимира.
Основні складові й особливості зовнішньої політики князя Володимира:
Активна дипломатія:
- Розвиток відносин із провідними європейськими державами, зокрема Візантією, Священною Римською імперією та Польщею.
- Обмін посольствами зі Священною Римською імперією та Папою Римським.
Шлюбна дипломатія:
- Використання династичних шлюбів для зміцнення міжнародних зв’язків та укладання політичних союзів.
- Одруження самого Володимира з візантійською принцесою Анною.
- Шлюби дітей Володимира з представниками правлячих династій інших держав (Польщі, Швеції, Угорщини, Чехії).
Військова експансія:
- Відвоювання “червенських міст” у Польського князівства.
- Походи проти печенігів для захисту південних кордонів.
Релігійна політика:
- Прийняття християнства як спосіб інтеграції Русі до кола європейських християнських держав.
- Використання християнізації для підвищення міжнародного авторитету Русі.
Економічна дипломатія:
- Карбування власної монети (златників і срібників) для утвердження міжнародного статусу Русі.
- Розвиток торговельних зв’язків з іншими державами.
Балансування між різними центрами сили:
- Підтримання відносин як із Візантією, так і з Західною Європою.
- Укладання миру з болгарами для захисту південних кордонів.
Особливості зовнішньої політики Володимира:
- Комплексний підхід, що поєднував військові, дипломатичні та культурно-релігійні методи.
- Прагнення до підвищення міжнародного статусу Русі та її інтеграції до європейської спільноти.
- Гнучкість у виборі союзників та методів досягнення зовнішньополітичних цілей.
- Використання християнізації як інструменту зовнішньої політики.
Така багатовекторна зовнішня політика сприяла зміцненню позицій Київської Русі на міжнародній арені та її становленню як впливової європейської держави.
1. Які особливості діяльності князя Володимира відображено на пам’ятнику?
- Хрещення Русі: Володимир тримає великий хрест, що символізує запровадження ним християнства як державної релігії.
- Державотворення: Княжа мантія та корона вказують на його роль як правителя та об’єднувача земель Русі.
2. У «Повісті минулих літ» Нестор писав про князя Володимира Великого, що «він є новим Константином великого Риму». Пригадайте, чим уславився римський імператор Константин. Чому літописець порівнює князя Володимира саме з ним?
Нестор порівнює князя Володимира з Константином Великим з таких причин:
- Прийняття християнства: Як і Константин, який легалізував християнство в Римській імперії, Володимир запровадив християнство на Русі як державну релігію.
- Підтримка церкви: Обидва правителі активно підтримували християнську церкву, будували храми та надавали їй привілеї.
- Державні реформи: Константин провів монетну реформу та реорганізував управління імперією. Володимир також здійснив адміністративну та військову реформи.
- Об’єднання держави: Константин об’єднав Римську імперію, а Володимир – землі Київської Русі.
- Заснування нових міст: Константин заснував Константинополь, Володимир розбудовував Київ та інші міста.
Літописець порівнює Володимира з Константином, підкреслюючи його роль як реформатора, який змінив релігійне та політичне обличчя своєї держави, сприяв її централізації та культурному розвитку. Це порівняння також підносить статус Київської Русі, ставлячи її в один ряд з Римською імперією.
Сформулюйте судження про:
Князь Володимир Великий посідає визначне місце в історії Русі як:
- Видатний державний діяч і реформатор. Він здійснив низку важливих реформ (адміністративну, військову, релігійну), які сприяли централізації влади та зміцненню держави.
- Об’єднувач руських земель. Володимир підкорив непокірні племена (в’ятичів, радимичів) та приєднав нові території (Червенські міста, землі ятвягів), розширивши кордони Русі.
- Талановитий дипломат. Князь активно використовував “шлюбну дипломатію” для зміцнення міжнародних зв’язків Русі.
- Захисник держави. Володимир створив ефективну систему оборони від кочівників (“Змієві вали”).
- Просвітитель і культурний реформатор. Запровадження християнства дало поштовх розвитку писемності, освіти, мистецтва.
- Засновник нової епохи в історії Русі. Правління Володимира ознаменувало перехід від язичницької, племінної Русі до християнської, феодальної держави європейського типу.
Прийняття християнства мало величезне значення для Русі:
- Політичне значення:
- Сприяло централізації влади та зміцненню авторитету князя.
- Прискорило процес формування державності.
- Підвищило міжнародний престиж Русі.
- Культурне значення:
- Стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва.
- Сприяло поширенню освіти через створення шкіл при церквах.
- Соціальне значення:
- Сприяло руйнуванню родоплемінних відносин.
- Затверджувало ідею рівності всіх перед Богом.
- Економічне значення:
- Стимулювало розвиток ремесел, пов’язаних з церковним будівництвом.
- Геополітичне значення:
- Долучило Русь до кола християнських держав Європи.
- Відкрило нові можливості для міжнародних відносин.
- Ідеологічне значення:
- Змінило світогляд населення, запровадивши нові моральні цінності.
- Надало ідеологічне обґрунтування княжій владі.
Таким чином, запровадження християнства стало поворотним моментом в історії Русі, визначивши її подальший розвиток як європейської християнської держави та заклавши основи для формування самобутньої культури.
Запитання і завдання
Знаємо
1. Який з наведених переліків містить назви «червенських міст»?
Б Волинь, Червень, Белз, Перемишль
2. Коли розпочалося запровадження князем Володимиром Великим християнства в Русі?
Запровадження християнства князем Володимиром Великим в Русі розпочалося у 988 році.
3. Прочитайте назву терміна, переставивши букви, і поясніть його значення.
Переставивши літери “Е И Ф Р М О Р”, отримуємо слово “РЕФОРМИ”.
Реформи – це перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя, галузі знань. Реформи спрямовані на вдосконалення певних систем, структур, відносин без радикальної їх зміни.
Аналізуємо і пояснюємо
4. Наведіть відповідні факти та підтвердьте, що після смерті князя Святослава в Русі розпочалася міжусобна війна.
Після смерті князя Святослава в Русі дійсно розпочалася міжусобна війна. Це підтверджується такими фактами:
- Між синами Святослава – Ярополком, Олегом і Володимиром – розгорнулася боротьба за владу.
- Ярополк вирушив із військом у Деревлянську землю проти Олега. У битві Олег зазнав поразки і загинув.
- Ярополк захопив Новгород і вигнав звідти Володимира, який був змушений тікати до Швеції.
- Володимир повернувся з варязькою дружиною і розпочав війну проти Ярополка.
- У результаті нетривалої війни Ярополк загинув, а Володимир став єдиновладним правителем Русі.
5. Чи можна стверджувати, що у внутрішній політиці князь Володимир діяв як активний реформатор? Чому?
Можна впевнено стверджувати, що у внутрішній політиці князь Володимир діяв як активний реформатор. Це підтверджується наступними фактами:
- Адміністративна реформа: заміна місцевої племінної знаті намісниками князя, що сприяло централізації влади.
- Військова реформа: створення нової системи оборони від печенігів, будівництво укріплень “Змієвих валів”.
- Релігійна реформа: запровадження християнства як державної релігії.
- Карбування власної монети – златників і срібників.
- Правова реформа: запровадження “Уставу земляного” – збірника норм усного звичаєвого права.
- Містобудівна діяльність: розбудова Києва, будівництво нових міст і фортець.
Ці реформи сприяли зміцненню державності Русі, її територіальній єдності, економічному та культурному розвитку, а також підвищенню міжнародного авторитету держави. Таким чином, Володимир проявив себе як далекоглядний і активний реформатор, який прагнув модернізувати та зміцнити свою державу.
6. Як зовнішня політика князя Володимира Великого впливала на міжнародний авторитет його держави? Дайте аргументовану відповідь.
Зовнішня політика князя Володимира Великого значно підвищила міжнародний авторитет Русі:
- Активна дипломатія, включаючи обмін посольствами з європейськими державами, зокрема Священною Римською імперією.
- Використання “шлюбної дипломатії” для зміцнення міжнародних зв’язків.
- Військові перемоги, зокрема відвоювання “червенських міст” у Польщі.
- Прийняття християнства, що долучило Русь до кола християнських держав.
- Карбування власної монети, що демонструвало економічну силу держави (але економічного значення ці монети не мали).
Ці дії сприяли визнанню Русі як могутньої держави в регіоні та підвищили її статус на міжнародній арені.
7. Підтвердьте або спростуйте твердження, що прийняття християнства як державної релігії не мало визначального впливу на розвиток Русі.
Твердження про те, що прийняття християнства як державної релігії не мало визначального впливу на розвиток Русі, можна спростувати. Прийняття християнства мало надзвичайно важливий вплив на розвиток Русі:
- Сприяло руйнуванню родоплемінних відносин і зміцненню князівської влади.
- Долучило Русь до кола християнських держав, підвищивши її міжнародний авторитет.
- Відкрило нові можливості для міжнародних відносин.
- Стало фундаментом для розвитку писемності, освіти, літератури та мистецтва.
- Спричинило докорінні зміни у світогляді слов’янства.
Застосовуємо і творимо
8. Простежте за картою зміну території Русі під час князювання Володимира Великого. Які можна зробити висновки?
Володимир значно розширив територію держави:
- На заході приєднав “червенські міста” (Волинь, Червень, Белз, Перемишль)
- Підкорив землі в’ятичів на сході
- Зміцнив південні кордони, збудувавши систему укріплень “Змієві вали”
Висновки:
- Територія Русі суттєво збільшилася в усіх напрямках
- Держава стала більш централізованою та могутньою
- Зміцнилися кордони, особливо на півдні для захисту від кочівників
9. Працюємо в малих групах. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно переказати один із пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає група, розповідь якої буде стислішою, але водночас правильно передаватиме зміст.
Складові та особливості зовнішньої політики князя Володимира:
- Володимир використовував військову силу і дипломатію у відносинах з сусідами. Він відвоював у Польщі “червенські міста” та приєднав землі ятвягів.
- Русь розвивала дипломатичні відносини із Західною Європою, зокрема зі Священною Римською імперією, обмінюючись посольствами.
- Князь уклав мир з болгарами для захисту південних кордонів та налагодив добросусідські відносини з Візантією на основі спільної християнської віри. Він активно застосовував “шлюбну дипломатію”, одруживши своїх дітей з правителями Польщі, Швеції, Угорщини та Чехії.
10. Розв’яжіть хронологічні задачі.
1) Розташуйте у хронологічній послідовності події князювання Володимира Великого.
Хронологічна послідовність подій князювання Володимира:
- 980 р. – початок правління Володимира
- 981 р. – приєднання “червенських міст”
- 988 р. – хрещення Русі
- Близько 988 р. – проведення адміністративної реформи
- 989-996 рр. – будівництво Десятинної церкви
- 1015 р. – смерть Володимира
2) Коли святкувалося тисячоліття хрещення Русі та скільки років від цієї події минуло на час, коли ми вивчаємо цей матеріал?
Тисячоліття хрещення Русі святкувалося у 1988 році.
На момент вивчення цього матеріалу (2024 рік) від хрещення Русі минуло: 2024 – 988 = 1036 років.
11. Працюємо в парах. Продовжте складання таблиці «Князі Русі-України».
12. Працюємо в малих групах. До практичного заняття за розділом виберіть одне із завдань.
1) Підготуйте і представте класу повідомлення на тему «Християнізація Русі».
Християнізація Русі стала одним з найважливіших етапів в історії держави.
На початку свого правління князь Володимир намагався реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом, але ця спроба виявилася невдалою. Стара віра вже не відповідала новим суспільним відносинам, а язичницька Русь сприймалася сусідами як “варварська” держава. Тому Володимир вирішив прийняти християнство візантійського зразка – релігію наймогутнішої держави того часу.
Хрещення Русі відбулося у 988 році, коли князь Володимир охрестився в Херсонесі та одружився з візантійською принцесою Анною. Повернувшись до Києва, він організував масове хрещення киян у Дніпрі, а потім поступово християнство поширилося на інші землі Русі.
Прийняття християнства мало величезне значення для подальшого розвитку держави. Воно сприяло зміцненню княжої влади, руйнуванню родоплемінних відносин та формуванню нової соціальної структури. Русь увійшла до кола християнських держав, що підвищило її міжнародний авторитет та відкрило нові можливості для дипломатичних відносин.
Християнство стало основою для розвитку писемності, освіти, літератури та мистецтва, що призвело до культурного розквіту Русі. Воно також сприяло зміні світогляду населення, запровадивши нові моральні цінності.
Таким чином, християнізація Русі стала поворотним моментом в її історії, визначивши подальший шлях розвитку держави як європейської християнської країни.