§4. Утворення Київської держави. Русь

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Покажіть на карті атласу основні напрямки Великого розселення слов’янства.

Велике розселення слов’ян відбувалося в період V—VII століть і було частиною Великого переселення народів. Слов’янські племена, рухалися в різних напрямках, заселяючи території сучасної України від річки Прут до річки Оскіл. Це розселення сприяло формуванню племінних союзів, які об’єднували кілька племен.

2. Хто такі нормани і варяги?

Нормани, відомі також як “люди з півночі” або “люди північного вітру”, були скандинавами, які відомі своїми морськими походами та заснуванням держав у різних частинах Європи. У Східній Європі вони були відомі як “варяги”. Варяги, або вікінги, були активними в період VIII—XI століть, здійснюючи піратські набіги та торгівлю, а також заснували правлячу династію Рюриковичів у Київській Русі.

3. Покажіть на карті атласу шлях «із варягів у греки» і поясніть його назву.

Шлях «із варягів у греки» був основним водним торговим маршрутом Київської Русі, що з’єднував північні райони з південними та скандинавські країни з Візантійською імперією. Маршрут пролягав від Балтійського моря через річки та озера до Чорного моря і далі до Константинополя. Цей шлях мав велике значення для розвитку торгівлі та державного об’єднання східнослов’янських племен. Назва “із варягів у греки” відображає початкову та кінцеву точки маршруту — від скандинавських варягів до грецьких земель Візантії.

1. Зміни в розвитку слов’янства у VIII— IX ст.

Визначте основні події, що відображають зміст процесів у слов’янства в цей період

Основні події, що відображають зміст процесів у слов’янства у VIII-IX ст.:

1. Виникнення у слов’ян спільнот – союзів окремих племен. На теренах України це були деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і хорвати.
2. Початок будівництва міста Києва за правління братів Кия, Щека і Хорива, які походили з племені полян.
3. Поступове виникнення і поглиблення етнічних відмінностей між віддаленими союзами племен і головним слов’янським ядром на прабатьківщині між Дніпром та Віслою.
4. Формування нових утворень – племінних княжінь на чолі з князями шляхом об’єднання окремих союзів племен.
5. Формування близько середини IX ст. Київського князівства на основі племінного княжіння полян у Середньому Подніпров’ї. Його правителями були князі Аскольд і Дір.
6. Морський похід князя Аскольда проти Візантії у 860 р. та облога Константинополя.
7. Хрещення князя Аскольда з частиною дружини у Візантії в 60-х рр. IX ст.

Ці події відображають процеси політичної консолідації слов’янських племен, зародження державності, поступовий перехід від племінного ладу до ранньофеодальної монархії, а також початок християнізації.

Працюємо в парах. Обговоріть, як, за повідомленням Нестора, виник Київ

Згідно з легендою, записаною Нестором Літописцем у “Повісті минулих літ”, Київ був заснований трьома братами – Києм, Щеком і Хоривом, та їхньою сестрою Либіддю. Вони були представниками племені полян, які жили на цій території. Кожен з братів оселився на окремій горі:

• Кий – на горі, де зараз знаходиться Боричів узвіз;
• Щек – на горі, яка зараз називається Щекавиця;
• Хорив – на горі, що отримала назву Хоривиця.

Брати побудували укріплене місто (городок) і назвали його на честь старшого брата – Києвом.

Таким чином, за легендою, Київ виник як результат діяльності трьох братів-засновників та їхньої сестри, представників місцевого племені полян. Кожен з них заснував поселення на окремій горі, які потім об’єдналися в єдине місто, назване іменем старшого брата Кия.

Ця легенда відображає процес формування Києва як центру племінного союзу полян та закладення основ майбутньої столиці могутньої середньовічної держави – Київської Русі. Хоча історичність самих персонажів легенди викликає сумніви, сам переказ зберігає пам’ять про давнє походження Києва.

Працюємо в парах. Проведіть навчальну гру «Три речення». Для цього треба передати основний зміст пункту параграфа трьома простими реченнями. За підсумками обговорення всім класом визначаються пари, які виконали завдання найкраще.

Основний зміст пункту “1. Зміни в розвитку слов’янства у VIII— IX ст.” можна передати трьома простими реченнями:

1. У слов’ян виникли союзи племен, такі як поляни, деревляни та інші.
2. Почали поглиблюватися етнічні відмінності між віддаленими союзами племен.
3. Шляхом об’єднання племен утворювалися племінні княжіння на чолі з князями, зокрема Київське князівство.

2. Утвердження в Києві норманської династії Рюриковичів. Правління князя Олега

Якими стали основні заходи діяльності князя Олега?

1. У 882 році Олег зібрав велике військо і вирушив у похід на Київ. Прибувши до міста, він захопив владу, вбивши попередніх правителів Аскольда і Діра.
2. Олег проголосив Київ столицею своєї держави, сказавши: “Хай буде се мати городам руським”.
3. Він здійснював успішні походи на сусідні східнослов’янські племена – древлян, сіверян та радимичів, підкоривши їх та змусивши платити данину Києву.
4. У 907 році Олег організував великий похід проти Візантії, в якому взяли участь воїни підвладних племен. Похід завершився укладенням вигідного для Русі договору.
5. У 911 році був укладений ще один договір з Візантією, який врегульовував торговельні відносини та правовий статус русів у Візантії.

Працюємо в парах. Спираючись на схему, розкрийте зміст названих у схемі змін у розвитку слов’янства, яке заселяло терени сучасної України.

Спираючись на схему, можна розкрити зміст змін у розвитку слов’янства на теренах сучасної України у VIII-IX ст. наступним чином:

1. Велике розселення слов’янства – в результаті міграційних процесів слов’янські племена розселилися на значних територіях Східної Європи, зокрема на землях сучасної України.
2. На теренах України оселилися сім слов’янських союзів племен – деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і хорвати. Кожен союз об’єднував кілька споріднених племен.
3. Виникнення союзів племен – на основі спільності походження, мови, традицій та господарського життя у слов’ян почали формуватися великі міжплемінні об’єднання – союзи племен.
4. Поява племінних княжінь – шляхом подальшої консолідації союзів племен виникали нові політичні утворення – племінні княжіння на чолі з князями. Княжіння мали більш централізовану владу та військову організацію.
5. У Середньому Подніпров’ї формувалося племінне княжіння полян – одне з найсильніших слов’янських княжінь виникло на основі союзу племен полян з центром у Києві. Воно стало ядром майбутньої давньоруської держави.

Таким чином, у VIII-IX ст. у слов’ян відбувалися процеси політичної консолідації – від розселення та формування союзів племен до виникнення великих міжплемінних княжінь. Це закладало основи для подальшого державотворення та було важливим етапом етногенезу східних слов’ян.

3. Правління князя Ігоря

Чим уславився князь Ігор?

Згідно з інформацією в тексті, князь Ігор уславився такими діяннями:

1. Ігор був сином Рюрика, засновника династії Рюриковичів. Після смерті батька у 879 році Ігор був ще малолітнім, тому фактично правив його опікун – воєвода Олег.
2. У 915 р. біля кордонів Русі вперше з’явилися нові кочівники — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мир.
3. У 941 році Ігор здійснив невдалий похід на Візантію. Його флот був знищений “грецьким вогнем”, а сухопутне військо розбите.
4. У 943—944 рр. Ігор здійснив похід до Каспійського моря та Південного Кавказу проти місцевих племен, які були союзниками
   Візантії
5. У 944 році був укладений новий договір з Візантією, який підтверджував основні положення попередніх русько-візантійських угод.
6. 945 року Ігор пішов збирати данину з древлян. Він порушив норми збору данини, що викликало обурення древлян. Вони вбили Ігоря, що стало приводом для помсти з боку його дружини княгині Ольги.

Отже, князь Ігор уславився більше трагічною загибеллю від рук древлян та невдалим походом на Візантію. Його правління було не надто успішним і тривалим, проте важливим з погляду закріплення династії Рюриковичів у Києві та продовження традицій русько-візантійських договорів.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Групове обговорення» складіть і презентуйте класу характеристики діяльності князів Олега та Ігоря.

Отже, давайте складемо характеристики діяльності князів Олега та Ігоря на основі інформації з тексту.

Князь Олег:

1. У 882 році захопив владу в Києві, вбивши попередніх правителів Аскольда і Діра.
2. Проголосив Київ столицею своєї держави, сказавши: “Хай буде се мати городам руським”.
3. Здійснював успішні походи на древлян, сіверян та радимичів, підкоривши їх та змусивши платити данину Києву.
4. У 907 році організував великий похід проти Візантії, який завершився укладенням вигідного для Русі договору.
5. У 911 році уклав ще один договір з Візантією, який врегульовував торгівельні відносини.

Князь Ігор:

1. Був сином Рюрика, засновника династії Рюриковичів. Після смерті батька у 879 році фактично правив його опікун Олег.
2. У 941 році здійснив невдалий похід на Візантію. Його флот був знищений “грецьким вогнем”, а сухопутне військо розбите.
3. За його правління у 944 році був укладений новий договір з Візантією, який підтверджував положення попередніх русько-візантійських угод.
4. У 945 році, збираючи данину з древлян, порушив норми збору данини, за що був вбитий древлянами. Це стало приводом для помсти з боку його дружини Ольги.

Отже, Олег уславився розширенням і зміцненням Київської Русі, підкоренням сусідніх племен та успішними походами на Візантію. Ігор же більше відомий трагічною загибеллю та невдалим походом на Візантію, хоча і продовжив традиції укладання договорів з імперією.

4. Походження назви Русь

Якими є основні уявлення про походження назви Русь?

• Скандинавська. Від назв округів у Скандинавії зі схожою назвою
• Фінська. Від слова «ruotsi», яким фінські племена називали варягів
• Слов’янська. Від назв річок із коренем «рос» у Середньому Подніпров’ї та землях ільменських словенів
• Сарматська. Від назви «руси», яку араби й візантійці використовували щодо слов’ян і слов’янізованих сарматів — роксоланів, що належали до Антського союзу

Працюємо в парах. Чому, на вашу думку, сучасні історики здебільшого поділяють версію про фінське або скандинавське походження назви Русь? За необхідності зверніться до додаткових джерел.

Сучасні історики здебільшого поділяють версію про фінське або скандинавське походження назви “Русь” з кількох причин:

1. Наявність схожих етнонімів у фінських та скандинавських мовах. Фінське “Ruotsi” та шведське “Rhos” вказують на можливе запозичення назви з цих мов.
2. Активна присутність скандинавів (варягів) на території Русі у 9-11 ст., зафіксована в писемних джерелах. Варяги служили в дружинах руських князів, брали участь в управлінні державою.
3. Археологічні знахідки скандинавського походження (зброя, прикраси, поховання) на території Русі свідчать про тісні контакти зі Скандинавією.
4. Руські князі часто мали скандинавські імена (Рюрик, Олег, Ігор), що вказує на їх можливе скандинавське коріння.
5. Арабські та візантійські джерела 9-10 ст. ототожнювали русів зі скандинавами, називаючи їх “ар-рус”.
6. Теорія слов’янського походження назви “Русь” має слабше лінгвістичне та історичне обґрунтування порівняно зі скандинавською.

Отже, сукупність лінгвістичних, археологічних та писемних джерел дає більше аргументів на користь скандинавської або фінської версії походження назви “Русь”. Проте це питання досі лишається дискусійним в історичній науці.

Сформулюйте судження про:

Зміст і результати етнічних і державотворчих процесів у слов’янському середовищі VIII—IX ст.:

• У слов’ян виникли союзи племен, такі як поляни, деревляни, уличі та інші. Це свідчить про процеси політичної консолідації.
• Поступово між віддаленими союзами племен почали поглиблюватися етнічні відмінності, хоча спочатку слов’яни зберігали багато спільного в етнічному розвитку.
• Шляхом об’єднання союзів племен формувалися нові політичні утворення – племінні княжіння на чолі з князями. Це закладало основи державності.
• На основі племінного княжіння полян у Середньому Подніпров’ї в середині IX ст. виникло Київське князівство – важливий осередок державотворення у східних слов’ян.

Значення розуміння походження назви “Русь”:

• Назва “Русь” тісно пов’язана з процесом формування давньоруської державності зі столицею в Києві.
• Розуміння походження цієї назви дозволяє краще зрозуміти етнічні, політичні та культурні впливи на державотворчі процеси у східних слов’ян.
• Найбільш обґрунтованими є версії про скандинавське або фінське походження назви “Русь”, що вказує на роль цих народів в становленні Київської держави.
• Водночас використання назви “Русь” по відношенню до Київського князівства в літописах свідчить про формування відчуття єдності та політичної ідентичності у слов’ян Середнього Подніпров’я.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Згідно з літописом, Київ виник на землях слов’янського племінного союзу

В полян

2. Коли Олег захопив князівську владу в Києві та встановив там владу норманської династії Рюри-ковичів?

Олег захопив князівську владу в Києві та встановив там владу норманської династії Рюриковичів у 882 році.

3. Прочитайте назву терміна, розташувавши букви у правильній послідовності. Що він означає?

Полюддя – збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі

Аналізуємо і пояснюємо

4. Висловіть оцінне судження про значення діяльності перших князів для розвитку Руської землі.

Перші князі, такі як Олег та Ігор, відіграли важливу роль у становленні та розвитку Київської Русі як держави. Їхня діяльність сприяла:

• Об’єднанню східнослов’янських племен навколо Києва під владою єдиної князівської династії Рюриковичів. Це закладало основи державної єдності.
• Розширенню території Київської Русі шляхом підкорення сусідніх племен, зокрема древлян. Це зміцнювало позиції молодої держави.
• Налагодженню відносин з могутньою Візантійською імперією через укладання договорів, хоч і не завжди вдалих військових походів. Це сприяло міжнародному визнанню Русі.
• Започаткуванню династичної традиції успадкування князівської влади, що надавало стабільності політичній системі.

Отже, незважаючи на окремі невдачі, діяльність перших князів була важливою для закладення підвалин давньоруської державності з центром у Києві.

5. Із якою метою, на вашу думку, вчені прагнуть з’ясувати походження назви «Русь»? Навіщо нам знати походження назв минулого? Поясніть свою відповідь.

Встановлення походження назви “Русь” є важливим науковим завданням з кількох причин:

• Назва “Русь” тісно пов’язана з процесом формування давньоруської державності та етнічної самосвідомості населення. Розуміння її витоків проливає світло на ці процеси.
• Різні версії походження назви (скандинавська, слов’янська, фінська) вказують на ймовірні зовнішні впливи та взаємодії, що супроводжували становлення Русі. Це важливо для реконструкції історичного контексту.
• Для сучасної України як спадкоємиці Київської Русі з’ясування походження її назви має значення з точки зору історичної пам’яті та ідентичності.
• В умовах політизації теми спадщини Київської Русі науково обґрунтована відповідь на питання про походження її назви допомагає протистояти спекуляціям.

Застосовуємо і творимо

7. Розв’яжіть хронологічні задачі:

Скільки років тому відбувся перший похід князя Аскольда на Константинополь?

2024 – 860 = 1164 роки тому

Визначте, скільки років поділяє проголошення Карла Великого імператором Франкської імперії та утвердження в Києві нової норманської князівської династії Рюриковичів.

882 – 800 = 82 роки.

Обчисліть, через скільки років після появи біля Києва племен угрів на кордонах Руської землі вперше з’явилися печеніги.

Щодо появи угрів (предків сучасних угорців) та печенігів, історичні джерела вказують, що угри переселилися на територію сучасної Угорщини в кінці 9 століття, близько 895 року.

У 915 р. літописи фіксують першу появу біля кордонів Русі племен печенігів

915 – 895 = 20 років

8. Працюємо разом. За допомогою методу «Прес» порівняйте появу перших середньовічних держав у Західній Європі з виникненням Русі.

Проблеми:

• Західна Європа: Після падіння Західної Римської імперії в 476 році, територія розпалася на ряд малих королівств, що часто воювали між собою. Була потреба в централізації влади для забезпечення захисту та стабільності.
• Русь: Східнослов’янські племена також потребували об’єднання для захисту від зовнішніх загроз, таких як набіги кочівників, та для створення сприятливих умов для торгівлі та економічного розвитку.

Реакції:

• Західна Європа: Виникнення феодальних держав, таких як Франкське королівство під владою Карла Великого, який згодом став імператором і створив Священну Римську імперію.
• Русь: Об’єднання східнослов’янських племен під владою князя, зокрема під керівництвом князя Олега, який заснував Київську Русь як політичний центр.

Ефекти:

• Західна Європа: Створення міцних централізованих держав, які мали великий вплив на розвиток європейської цивілізації, права, культури та християнства.
• Русь: Виникнення могутньої держави, яка стала важливим гравцем у Східній Європі, зі своєю культурою та православним християнством як домінантною релігією.

Симптоми:

• Західна Європа: Розвиток феодалізму, зростання впливу католицької церкви, заснування монастирів та розповсюдження монашества, збільшення числа замків та укріплень.
• Русь: Створення мережі міст-держав, розвиток писемності та освіти, зокрема через прийняття християнства та культурних впливів Візантії, збільшення торгівлі з Візантією та іншими країнами.

Порівняння показує, що і в Західній Європі, і на Русі основними проблемами були потреба в об’єднанні для захисту та стабільності. Реакції на ці проблеми в обох регіонах включали створення централізованих держав, хоча механізми та культурні наслідки цього процесу були різними. Ефекти в обох регіонах включали зміцнення влади та релігійного впливу, а симптоми відображали соціально-економічні та культурні зміни, що супроводжували централізацію влади.

9. Працюємо в парах. За допомогою методу «Удвох» розпочніть складання таблиці «Князі Русі».

Ця таблиця є лише початковим прикладом, і ви можете продовжити її, додаючи інших князів та деталізуючи їхні політики та значення їхньої діяльності для історії Русі.

10. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Спільний проект» за додатковими джерелами, рекомендованими вчителем (вчителькою), підготуйте та презентуйте мініпроєкти на теми:

Дослідження походів київських князів на Константинополь

Похід 860 року

У 860 році князі Аскольд і Дір очолили військовий похід на Константинополь, який став першим відомим військовим конфліктом руських військ з Візантією. Вони вивели флот, що налічував від 200 до 360 кораблів і 6 000 – 10 000 воїнів, і здійснили успішний напад на береги Візантії, обложивши Константинополь. Цей похід завершився перемогою Русі та укладенням угоди з імператором Михаїлом III, що змусило його визнати силу руських військ

Похід 907 року

Князь Олег у 907 році здійснив грандіозний похід на Константинополь, в якому взяли участь численні слов’янські племена. Він використав інноваційну тактику, перевізши кораблі на колесах до стін міста, що змусило візантійців піти на переговори. Олег вимагав великої данини, і візантійці погодилися на його умови, що призвело до підписання русько-візантійської угоди. Цей похід зміцнив міжнародне становище Київської Русі

Походи 941 та 944 років

Князь Ігор у 941 та 944 роках спробував повторити успіхи своїх попередників, але його походи на Константинополь закінчилися невдачею. Візантійці використали грецький вогонь проти руських кораблів, що стало однією з причин поразки Ігоря

Похід 968–971 років

Князь Святослав у 968–971 роках здійснив походи на Візантію з метою закріплення влади в Болгарії та виведення її з-під влади Візантії. Ці походи були частиною більш широкої військової кампанії Святослава на Балканах

Похід 988 року

Князь Володимир у 988 році здійснив похід у Крим на місто Корсунь, щоб змусити імператора Василія II виконати умову угоди та видати за нього сестру Анну. Цей похід мав важливе значення для християнізації Русі

Похід 1043 року

Останній відомий похід Русі на Візантію відбувся у 1043 році і був викликаний ворожим ставленням імператора Константина IX до Русі. Цей похід не приніс значних результатів і закінчився без рішучих дій з обох сторін.

Походи київських князів на Константинополь мали велике значення для розвитку Київської Русі, її міжнародного статусу та відносин з Візантією. Вони відображають важливість воєнних кампаній для зміцнення державності та розширення впливу Русі в регіоні.

11. Працюємо в парах. Підготуйте та презентуйте класу уявний діалог, який міг відбутися між руським дружинником князя Аскольда, що прийняв християнство під час візантійського походу, і киянином-язичником.

Дружинник: Здрастуй, друже! Бачу, ти дивуєшся моєму новому виду. Я нещодавно прийняв християнську віру під час нашого походу на Царгород.

Киянин: Невже ти відрікся від віри наших предків? Як ти міг зрадити богів, які завжди оберігали наш народ?

Дружинник: Я не зрадив нікого, просто знайшов нову істину. Християнство – це віра в єдиного Бога, який є милосердним і всепрощаючим. Його вчення наповнене любов’ю та справедливістю.

Киянин: Але ж наші боги завжди були поруч з нами у боях та походах. Як ми зможемо перемагати без їхньої підтримки?

Дружинник: Християнський Бог – всемогутній і милостивий. Він допомагатиме нам, якщо ми будемо праведними та чесними. Під час походу на Царгород я бачив силу цієї віри, коли буря розметала кораблі невірних.

Киянин: Та невже ти гадаєш, що наші предки були невірними? Вони шанували богів і жили за їхніми законами.

Дружинник: Я не засуджую наших предків, але тепер ми маємо нагоду пізнати істинного Бога. Князь Аскольд прийняв хрещення, і це відкриває нові можливості для нашого народу. Ми зможемо торгувати з Візантією та іншими християнськими країнами без перешкод.

Киянин: Гаразд, я поки що не розумію всіх переваг цієї нової віри. Але якщо вона справді така могутня, то чому наш князь Аскольд загинув від рук Олега?

Дружинник: Це випробування для нашої віри. Бог діє непередбачувано, і ми маємо прийняти Його волю. Князь Аскольд став першим мучеником за християнську віру на Русі. Його пам’ять буде вшанована нащадками.

12.3а додатковими джерелами, рекомендованими вчителем (вчителькою), складіть характеристику діяльності одного з руських князів (на вибір): Аскольда, Олега, Ігоря. Презентуйте її класу.

Характеристика діяльності князя Олега

Князь Олег (бл. 880-912 рр.) відіграв ключову роль в об’єднанні східнослов’янських племен та утвердженні Київської держави. Його діяльність можна охарактеризувати так:

Внутрішня політика

• Захопив Київ у 882 р., усунувши князів Аскольда та Діра, і зробив його столицею об’єднаної держави.
• Визначив порядок збору данини з підкорених племен (полян, деревлян, сіверян, радимичів та ін.).
• Приєднав до Київської держави значні території, у т.ч. неслов’янські землі весі, мері та чуді.
• Утвердив у Київській Русі династію Рюриковичів, правлячи від імені малолітнього Ігоря.
• Уклав угоду з варягами, залучаючи їх до військових походів.

Зовнішня політика

• Організував опір угорським племенам, що проходили повз Київ.
• Здійснив кілька походів на узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфату.
• Двічі (907 та 911 рр.) ходив походами на Візантію, уклавши з нею вигідні торговельні договори. Це сприяло міжнародному визнанню Київської Русі.

Діяльність князя Олега мала велике значення для зміцнення та розбудови Київської держави. Він об’єднав східнослов’янські племена, розширив територію держави та забезпечив її міжнародне визнання завдяки успішним зовнішньополітичним акціям.