ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Висловте припущення, як Римсько-католицька церква могла протидіяти Реформації? Які заходи були б, на вашу думку, дієвими? Порівняйте свої міркування з текстом параграфа.
Я думаю, що Римсько-католицька церква могла протидіяти Реформації кількома способами. По-перше, силою — наприклад, через інквізицію, відлучення від церкви або навіть військові дії проти протестантських князів. По-друге, вона могла спробувати виправити ті недоліки, на які вказували реформатори, наприклад, заборонити продаж індульгенцій та підвищити освіченість священників. По-третє, церква могла активно поширювати свої ідеї, відкриваючи школи та друкуючи книги, щоб сперечатися з протестантами.
Які заходи були б, на вашу думку, дієвими?
На мою думку, найдієвішими були б не силові методи, а внутрішні реформи. Якби церква сама боролася зі зловживаннями, підвищувала освіченість свого духовенства та вела діалог з вірянами, це могло б повернути їй довіру. Також ефективним було б створення мережі якісних навчальних закладів, які б виховували молодь у католицькому дусі та могли б конкурувати з протестантськими ідеями.
Порівняння моїх міркувань із текстом параграфа:
Мої припущення багато в чому збігаються з інформацією в тексті. Текст підтверджує, що вище католицьке духовенство розуміло необхідність оновлення. Вони почали боротися зі зловживаннями, підвищувати освітній рівень священників. Моє припущення про силовий тиск також виявилося правильним. Параграф вказує, що папство значно більше покладалося на інші методи: активізувалася діяльність інквізиції, було створено орден єзуїтів для боротьби з протестантизмом та запроваджено цензуру — «Індекс заборонених книг». Я мав рацію щодо важливості освіти. Орден єзуїтів створював школи з високим рівнем викладання для виховання вірних прихильників католицизму. Текст доповнює мої думки інформацією про Тридентський собор (1545–1563), який засудив Реформацію, підтвердив усі католицькі догмати та вирішив посилювати церковну дисципліну.
ПОМІРКУЙТЕ
Прочитайте уривок із дослідження української історикині Наталії Яковенко. Чому найбільші християнські церкви протидіяли оновленню та демократизації парафіяльного життя? У чому духовенство вбачало найбільшу загрозу від поширення ідей Реформації?
Найбільші християнські церкви, як католицька, так і православна, виступали проти оновлення та демократизації, оскільки це загрожувало їхній владі. Згідно з текстом, церковні верхи були обурені тим, що звичайні люди, наприклад, «кравці й шевці», почали втручатися у справи ієрархії та вимагати контролю над духовенством, що підривало основи їхнього впливу.
Для духовенства найбільша загроза від поширення ідей Реформації полягала у втраті свого виняткового становища та авторитету. По-перше, прості люди почали самостійно читати й тлумачити Святе Письмо, що раніше було виключно справою церкви. По-друге, вони почали претендувати на право контролювати самих священнослужителів, що ставило під сумнів усю церковну ієрархію.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте картину італійського художника Паскуале Каті.
Що ви бачите на ілюстрації? Як ви вважаєте, чи підтримував автор ідеї Контрреформації?
На картині зображено засідання Тридентського собору: у верхній частині бачимо зібрання єпископів та інших священників, а нижче — алегоричні фігури, які уособлюють Католицьку церкву.
Як ви вважаєте, чи підтримував автор ідеї Контрреформації?
Так, Паскуале Каті явно підтримував ідеї Контрреформації. Він показує собор як урочисту, важливу подію, а Католицьку церкву — шляхетною й великою силою, що об’єднує вірян.
Якими художніми засобами він це передав?
Автор використовує яскраві фарби, гармонійне розташування персонажів, багато світла і величну композицію. Алегоричні фігури виглядають натхненними, а зверху — повний порядок і серйозність, що передає ідею сили й стабільності Церкви.
Яке враження, на вашу думку, картина мала справляти на глядачів та глядачок?
Картина повинна була викликати повагу до Католицької церкви, показати її об’єднуючу та ключову роль у християнському світі, підкреслити тріумфальність і впевненість Церкви під час боротьби з Реформацією.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте з курсу всесвітньої історії, який ви вивчали в 7 класі, як саме Римсько-католицька церква вирішувала конфлікти зі світськими правителями.
З того, що я пам’ятаю, Римсько-католицька церква мала великий вплив і могла, наприклад, відлучити правителя від церкви. Це було серйозним покаранням, бо тоді його піддані могли не коритися йому.
Чому між монархами не було єдності в питанні віри?
У монархів не було єдності щодо віри, бо кожен мав свої інтереси.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте картину французького художника Едуарда Деба-Понсана. Що ви бачите на ілюстрації?
На ілюстрації зображено наслідки жорстокої розправи. На передньому плані лежать тіла вбитих і поранених людей. За ними, біля воріт великої кам’яної будівлі, стоїть група аристократів у пишному вбранні, які спокійно розглядають жертв.
Як ви вважаєте, яку подію змалював живописець?
Живописець, імовірно, змалював Варфоломіївську ніч — масове вбивство гугенотів (протестантів) у Парижі, що сталося в 1572 році. Назва картини, «Одного ранку біля воріт Лувру», прямо вказує на місце та час цієї трагічної події.
Чи можна визначити, кого підтримував художник: католиків чи протестантів?
Художник явно співчуває протестантам. Він зобразив їх як беззахисних жертв, що викликає жаль та співчуття. Натомість представники католицької знаті показані холодними та байдужими спостерігачами кривавої розправи, що створює негативне враження про них.
Яка інформація потрібна, аби детальніше проаналізувати сюжет полотна?
Щоб детальніше проаналізувати сюжет, потрібно було б більше інформації про історичний контекст створення картини, оскільки вона написана в 1880 році, через багато століть після самої події. Також було б корисно дізнатися, хто саме з історичних діячів зображений на полотні та які політичні й релігійні погляди мав сам художник Едуард Деба-Понсан.
ПОМІРКУЙТЕ
Про які особливості реформаційних впливів ідеться в тексті?
У тексті йдеться про те, що Реформація принесла творче збудження. Її прихильники для поширення своїх ідей засновували школи та друкарні, завдяки чому утверджувалася польська мова в літературі. Спочатку, у XVI столітті, Річ Посполита була країною релігійної терпимості, що було великою рідкістю для тогочасної Європи.
Як влада Речі Посполитої реагувала на поширення протестантизму?
Спочатку влада Речі Посполитої ставилася до протестантизму досить терпимо, що пояснювалося великим впливом шляхти, яка вимагала поважати її релігійні погляди. Однак згодом ситуація змінилася. Королі почали активно підтримувати Контрреформацію, що призвело до посилення репресій проти протестантів та успішної пропаганди єзуїтів.
ПОМІРКУЙТЕ
Об’єднайтеся в чотири групи. Запропонуйте кілька аргументів, які, на вашу думку, могли б переконати шляхту та простолюд українських земель підтримати ідеї Реформації чи Контрреформації. Обговоріть свої висновки з учасниками та учасницями інших груп.
Група 1: Аргументи на користь Реформації для шляхти
- Більше влади і контролю. Підтримавши Реформацію, ми зможемо самі контролювати церковні справи на своїх землях, а не підкорятися наказам з Риму.
- Економічна вигода. Це дасть нам можливість послабити церкву і навіть отримати її багаті землі та майно.
- Свобода віри. Наші шляхетські права гарантують нам свободу вибору релігії, і ми можемо вимагати поваги до наших поглядів.
Група 2: Аргументи на користь Реформації для простолюду
- Доступ до Святого Письма. Реформація дозволяє нам самим читати й тлумачити Біблію, не залежачи від священників, які не завжди говорять правду.
- Справедливість. Деякі проповідники вимагають скасувати кріпацтво та зменшити важкі повинності, що може покращити наше життя.
- Контроль над духовенством. Ми зможемо вимагати від священників жити чесно і не зловживати своєю владою.
Група 3: Аргументи на користь Контрреформації для шляхти
- Підтримка короля і стабільність. Залишаючись католиками, ми підтримуємо короля і центральну владу, що забезпечує порядок у Речі Посполитій.
- Найкраща освіта для дітей. Єзуїти відкривають колегії з високим рівнем викладання, де наші діти отримають блискучу освіту і зможуть зробити кар’єру.
- Сильна і оновлена церква. Католицька церква проводить реформи, бореться зі зловживаннями, і бути на її боці — означає бути на боці сильних.
Група 4: Аргументи на користь Контрреформації для простолюду
- Мир і порядок. Реформація призводить до кривавих війн, як ми бачимо в інших країнах Європи. Залишаючись католиками, ми зберігаємо мир на наших землях.
- Традиційна віра. Католицизм — це віра наших предків, яка завжди підтримувала людей у важкі часи.
- Ефективна пропаганда. Єзуїти — розумні та переконливі проповідники, які вміють повернути людей до істинної віри і зміцнити її.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Визначте основні заходи Контрреформації.
Основними заходами Контрреформації були :
- Внутрішні реформи церкви: боротьба зі зловживаннями, підвищення освітнього рівня духовенства, підтримка мистецтва та науки
- Активізація інквізиції: посилення боротьби з інакодумцями.
- Створення Ордену єзуїтів: у 1540 році було створено «Товариство Ісуса» для ефективної боротьби з протестантизмом.
- Запровадження цензури: видання «Індексу заборонених книг» для контролю за поширенням ідей.
- Тридентський собор (1545–1563): на ньому було засуджено Реформацію та підтверджено всі основні католицькі догми.
2. Стисло схарактеризуй діяльність ордену єзуїтів.
Орден єзуїтів, заснований Ігнатієм Лойолою, був головною силою Контрреформації. Єзуїти були дуже освіченими та дисциплінованими, беззаперечно корилися Папі Римському. Вони відкривали по всій Європі школи та колегії з високим рівнем викладання, щоб виховувати молодь у дусі католицизму. Також вони були вправними проповідниками, дипломатами та місіонерами, які переконували людей повернутися до католицької віри.
3. Склади хронологічну задачу, пов’язану з найвизначнішими подіями Реформації та Контрреформації. Запропонуй однокласникам й однокласницям її розв’язати.
Задача: Тридентський собор, що став важливою подією Контрреформації, розпочався у 1545 році. Через 27 років після його початку сталася Варфоломіївська ніч у Парижі. А ще через 26 років після цієї події король Франції видав Нантський едикт, який поклав край релігійним війнам у країні.
Запитання: У якому році сталася Варфоломіївська ніч та в якому році було видано Нантський едикт?
4. Чому релігійні конфлікти були дуже тривалими?
Релігійні конфлікти були такими тривалими, тому що вони стосувалися не лише віри, а й політики та економіки. Правителі та аристократія мали різні інтереси: одні хотіли захопити церковні землі, інші — посилити свою владу, а хтось боявся, що зміни в церкві призведуть до змін у державі. Це переплетення релігійних, політичних та особистих інтересів робило протистояння дуже глибоким і складним, тому його неможливо було вирішити швидко.
Чи були досягнуті між католиками та протестантами компроміси дієвим способом зняти напругу?
Так, компроміси були дієвим, хоча часто тимчасовим способом зняти напругу. Наприклад, Аугсбурзький релігійний мир 1555 року завершив війни між князями в Німеччині, дозволивши їм самим обирати віру для своїх підданих. У Франції Нантський едикт 1598 року дав права гугенотам і припинив релігійні війни на тривалий час. Однак ці компроміси не вирішували всіх суперечностей, і згодом, як у Франції, права протестантів знову почали обмежувати.
5. Назви основні прояви Реформації та Контрреформації в Україні.
Основні прояви цих рухів в Україні були такими:
- Реформація: Протестантські ідеї поширилися в другій половині XVI ст., переважно серед шляхти. Протестанти відкривали школи й друкарні, що сприяло розвитку освіти та культури. Спочатку в Речі Посполитій панувала релігійна терпимість, бо шляхта захищала своє право на свободу віросповідання.
- Контрреформація: Польські королі підтримали католицизм, що призвело до посилення тиску на протестантів. Головною силою Контрреформації стали єзуїти, які відкривали колегії з високим рівнем освіти, куди вступала навіть православна й протестантська молодь. Це призвело до занепаду протестантизму та переходу багатьох шляхетських родин у католицизм.
6. Поясни значення виразів «Чия влада, того й віра»; «Париж вартий меси!».
- «Чия влада, того й віра» — це принцип, встановлений Аугсбурзьким миром 1555 року. Він означав, що правитель (князь) має право визначати, якою буде офіційна релігія на його землях, а піддані мусять її прийняти.
- «Париж вартий меси!» — цей вислів приписують королю Франції Генріху IV. Він був протестантом (гугенотом), але щоб стати королем усієї Франції та припинити релігійні війни, він прийняв католицизм. Фраза означає, що велика політична мета (отримати корону Франції, столицею якої є Париж) варта того, щоб піти на релігійний компроміс.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Історичний портрет Жана Кальвіна
Жан Кальвін народився 10 липня 1509 року у французькому місті Нуайон у родині адвоката. Батько спершу хотів, щоб син зробив церковну кар’єру, але згодом відправив його вивчати право, оскільки це приносило більший дохід. Кальвін здобув чудову освіту в найкращих університетах Франції, де познайомився з ідеями гуманізму та Реформації. Приблизно у 1533 році він пережив те, що сам називав «раптовим наверненням», порвав із католицькою церквою та став палким прихильником реформаційних ідей. Через переслідування протестантів у Франції він змушений був тікати і, врешті-решт, опинився в Женеві, де реформатор Гійом Фарель переконав його залишитися й очолити церковні перетворення.
Кальвін був людиною суперечливою. З одного боку, він мав гострий розум, виняткову пам’ять і був надзвичайно працьовитим, що дозволило йому написати величезну кількість творів. Він вів дуже скромний спосіб життя, відмовлявся від підвищення платні й не прагнув багатства. Мені подобаються його цілеспрямованість та інтелектуальна сила. Проте, з іншого боку, він був нетерпимим до чужих думок, запальним і жорстоким у суперечках. Мені не подобається його фанатичність, яка призводила до трагічних наслідків.
Головною справою життя Кальвіна стало перетворення Женеви на «протестантський Рим» — центр європейської Реформації. Він запровадив суворі церковні правила («ордонанси»), створив консисторію — церковний суд, який стежив за моральним життям громадян. Його найвідоміша праця, «Настанови в християнській вірі», стала основою нового напряму в протестантизмі — кальвінізму. Великим успіхом було також заснування Женевської академії, яка готувала проповідників для всієї Європи. Однак його діяльність мала й темні сторони. Через суворість його навіть виганяли з Женеви на кілька років. Найбільшою ж невдачею та ганебною сторінкою його біографії є справа Мігеля Сервета, вченого, якого засудили до спалення на вогнищі за єретичні погляди, і Кальвін підтримав цей вирок. Його підтримували протестантські біженці та частина міщан, що прагнули реформ. А ворогами були як католицька церква, так і впливові женевські родини, що не хотіли підкорятися його суворій дисципліні, та ідеологічні супротивники, як Сервет. Його друзями були інші реформатори — Фарель, Буцер, Беза.
Наслідки діяльності Кальвіна були величезними. Для сучасників він був лідером, який дав чітке вчення та прихисток у Женеві, але його правління також означало жорсткий контроль та переслідування інакодумців. Для нащадків його ідеї про працю, дисципліну та обов’язок вплинули на розвиток капіталізму та поширення освіти. Людство пам’ятає його як одного з найвпливовіших діячів Реформації, засновника кальвінізму.
Моє ставлення до Жана Кальвіна неоднозначне. Його діяльність викликає повагу до сили його розуму та волі, але водночас і страх перед його релігійним фанатизмом. Я схвалюю його прагнення до освіти та створення шкіл. Проте я засуджую використання насильства та страт для боротьби з тими, хто думав інакше. Мені здається, що мета не може виправдовувати такі жорстокі засоби.