§5. Повсякденне життя населення Західної Європи

Назад до змісту

1. Населення

➡️ Які чинники впливали на зміну кількості населення в Ранньомодерну добу?

Чинники, що сприяли зростанню населення:

• Зростання народжуваності.
• Покращення умов життя.
• Зміни в раціоні харчування.

Чинники, що призводили до зменшення населення:

• Висока смертність, особливо дитяча, через відсутність належної медичної допомоги та нехтування гігієною.
• Епідемії чуми, віспи, холери та тифу, які спустошували міста.
• Голод, що виникав у неврожайні роки.
• Війни, які стали ще більш смертоносними через використання вогнепальної зброї.
• Масові міграції європейців на інші континенти, такі як Америка та Австралія, після Великих географічних відкриттів.

2. Міста

➡️ Покажіть на карті атласу найбільші міста Європи Ранньомодерної доби.

Найбільшим містом Європи був Париж із населенням 300 тис. осіб. Йому поступалися Неаполь (270 тис. осіб), Лондон і Амстердам (по 200 тис. осіб). Великими містами також вважалися Венеція та Антверпен, де проживало по 150 тис. осіб, а також Рим, Мілан, Генуя, Брюгге і Прага з населенням по 100 тис. осіб у кожному.

➡️ Висловіть припущення, чому в тогочасному Лондоні часто виникали пожежі.

У тогочасному Лондоні пожежі часто виникали через дуже щільну забудову та використання легкозаймистих матеріалів. Будинки, зведені переважно з дерева, стояли впритул один до одного, а їхні дахи часто покривали соломою або очеретом. Окрім того, для опалення житла та приготування їжі всередині помешкань використовували відкриті вогнища, що значно підвищувало ризик виникнення пожежі та її швидкого поширення на сусідні будівлі.

3. Житло і побут

➡️ Як змінилися європейське житло і хатнє начиння в Ранньомодерну добу?

У Ранньомодерну добу житло та побут європейців зазнали змін, особливо це стосувалося мешканців міст, тоді як оселі селян змінювалися мало.

Житло селян:

• Будинки переважно будували з каменю на півдні Європи та з дерева на півночі.
• Дахи вкривали соломою або очеретом.
• Житло зазвичай складалося з однієї спільної кімнати для всієї родини.
• Меблів було небагато: стіл, лави, скриня для речей та сінник замість ліжка.
• Їжу готували у спільному казані над вогнищем.

Житло містян:

• У містах почали зводити більше кам’яних будинків, часто кількаповерхових.
• Заможні люди вставляли у вікна скло, а іноді й вітражі, тоді як простіші містяни використовували пергамент або промаслений папір.
• Підлогу в багатих будинках вкривали кам’яною чи керамічною плиткою, або навіть паркетом; дахи почали крити дорогою черепицею.
• З’явилися паперові шпалери, які спочатку використовували прості люди, а згодом і знать.
• У будинках заможних громадян виникли окремі кімнати: вітальні, спальні, їдальні та робочі кабінети.

Хатнє начиння:

• Меблі та речі свідчили про багатство господаря. Дорогий посуд виставляли на спеціальних полицях.
• Для зберігання речей використовували скрині, які італійські майстри згодом почали ставити вертикально, що призвело до появи у XVI столітті шафи.
• Центральним елементом залишався стіл з лавами, але для голови сім’ї призначалося окреме крісло.

Які продукти зобразив художник на столі тогочасних європейців? Які з них, на вашу думку, з’явилися на ньому завдяки Великим географічним відкриттям?

На картині художник зобразив продукти, характерні для столу заможних європейців того часу: великі головки сиру, хліб, яблука, лимони, апельсини, горіхи та вино.

Майже всі ці продукти були традиційними для Європи. Проте поява цитрусових, таких як лимони та апельсини, на столах жителів північних країн, як-от Голландія, свідчить про розвиток торгівлі. Хоча ці фрукти не були привезені з Америки, їх поширення стало можливим завдяки новим морським шляхам, відкритим у добу Великих географічних відкриттів.

4. Шлюб, сім’я. Становище жінки. Освіта

➡️ Поясніть, як ви розумієте поняття «патріархальна сім’я». Чим різниться становище європейської жінки в сім’ї в Ранньомодерну добу та зараз?

Патріархальна сім’я — це така родина, де чоловік має повну владу над дружиною та дітьми. Він є головою сім’ї та приймає всі важливі рішення.

Становище жінки в Ранньомодерну добу значно відрізнялося від сучасного. У той час жінка матеріально повністю залежала від чоловіка і була слабко захищена законами. Шлюб укладався церковний і на все життя, а розлучення католицька церква забороняла.

Сьогодні жінки в європейських сім’ях мають рівні права з чоловіками, можуть бути економічно незалежними, а рішення в родині зазвичай приймаються спільно. Також, на відміну від минулого, зараз шлюб можна розірвати за законом.

➡️ Які висновки про склад зображеної сім’ї можна зробити за ілюстрацією?

На ілюстрації зображена велика та заможна родина, ймовірно, купецька. Можна зробити висновок, що сім’я є патріархальною, оскільки чоловіки займають центральне, почесне місце за столом. У родині дуже багато дітей різного віку, від немовлят до юнаків та дівчат, що свідчить про тогочасну багатодітність.

5. Примхлива мода

➡️ Що було характерним для моди Ранньомодерної доби?

Для моди Ранньомодерної доби було характерно те, що вона почала швидко змінюватися, а фасони суконь і костюмів оновлювалися майже щорічно. Цей процес стосувався переважно заможних людей, оскільки селяни та бідняки мали дуже обмежений гардероб.

Законодавцями моди в різний час були різні країни:

• Наприкінці XV — на початку XVI ст. панувала італійська мода з її пишними костюмами, широкими рукавами, парчею та оксамитом.
• У XVI ст. популярним став строгий чорний іспанський костюм, застебнутий до самого підборіддя.
• На початку XVII ст. поширився голландський стиль, для якого були характерні великі мереживні коміри та високі капелюхи.
• Пізніше провідною стала французька мода, що пропонувала костюми вільного крою з яскравого шовку.

Наслідування моди сприяло розвитку суспільства, стимулюючи торгівлю та виробництво.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО: масштаби, сутність і характер змін у повсякденному житті європейського населення в XVI-XVII ст.

Масштаби змін були помітними, але стосувалися насамперед міського населення, особливо заможних верств. Життя селян змінювалося повільно, зберігаючи багато середньовічних рис.

Сутність змін полягала у поступовому зростанні населення, попри епідемії та війни, та початку масових міграцій на нові континенти. У побуті з’явився більший розрив між багатими та бідними: знать і купці будували кам’яні будинки з кількома кімнатами, скляними вікнами та новими меблями, як-от шафи, тоді як селяни продовжували жити в простих оселях. Також виникла динамічна мода, яка швидко змінювалася і стала рушієм для торгівлі та виробництва.

Характер змін відображав перехід від середньовічного до ранньомодерного суспільства. Ці перетворення були зумовлені Великими географічними відкриттями, розвитком торгівлі та мануфактур, що призвело до поглиблення соціальної нерівності та формування нових культурних звичок.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

2. Кількість населення Європи наприкінці XVII ст. становила…

Б 126 млн осіб

Згідно з текстом підручника, наприкінці XVII століття населення Європи налічувало понад 128 мільйонів осіб.

3. Якими були основні причини міграцій європейського населення після Великих географічних відкриттів?

Основними причинами міграцій європейців були:

• Політичні — втеча від переслідувань.
• Релігійні — утиски за віросповіданням.
• Соціально-економічні — бажання знайти краще життя на нових землях.

4. Назвіть основні ознаки шлюбно-сімейних стосунків Ранньомодерної доби.

Для шлюбно-сімейних стосунків того часу були характерні патріархальна влада чоловіка в родині та повна матеріальна залежність жінки. Шлюб укладався в церкві один раз на все життя, а розлучення було заборонено (розірвати шлюб можна було особливому випадку, наприклад, через нездатність жінки народити дитину).

5. Опишіть житло та хатнє начиння європейського населення цього періоду.

У Ранньомодерну добу житло селян і містян суттєво відрізнялося. Селяни жили в простих будинках із дерева чи каменю, часто з однією кімнатою та мінімумом меблів: стіл, лави, скриня та сінник замість ліжка. Містяни, особливо заможні, будували кількаповерхові кам’яні будинки, вставляли у вікна скло, а підлогу вкривали плиткою чи паркетом. У їхніх оселях з’явилися окремі кімнати, паперові шпалери та нові меблі, наприклад шафи, які виникли в XVI столітті.

6. Чому наслідування моди в Європі у XV-XVII ст. перетворилося на стимул розвитку суспільства?

Наслідування моди стало стимулом для розвитку суспільства, оскільки воно сприяло зростанню виробництва та торгівлі, а також появі нових мануфактур для виготовлення одягу та тканин.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

Я не можу показати карту, але можу перелічити те, що на ній мало б бути.

1) Найбільші міста Європи на початку Ранньомодерної доби:

Згідно з текстом, найбільшими містами були:

• Париж (300 тис. осіб)
• Неаполь (270 тис. осіб)
• Лондон (200 тис. осіб)
• Амстердам (200 тис. осіб)
• Венеція (150 тис. осіб)
• Антверпен (150 тис. осіб)
• Рим, Мілан, Генуя, Брюгге, Прага (по 100 тис. осіб)

2) Найбільші країни тогочасної Європи:

Найбільшими та найвпливовішими державами в XVI-XVII ст. були:

• Іспанська імперія
• Королівство Франція
• Священна Римська імперія
• Османська імперія
• Річ Посполита

3) Держави, у складі яких були українські землі наприкінці XVI ст.:

Наприкінці XVI століття українські землі входили до складу кількох держав:

• Річ Посполита (охоплювала переважну більшість українських земель).
• Московське царство (контролювало невелику частину на північному сході).
• Османська імперія та її васал Кримське ханство (володіли землями Північного Причорномор’я та Криму).
• Трансильванське князівство

8. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Повсякденне життя населення Західної та Східної Європи». Зробіть висновок.

Висновок: Зміни в повсякденному житті Західної Європи в XVI-XVII ст. були більш стрімкими та торкалися ширших верств населення, особливо в містах. У Східній Європі схожі процеси відбувалися повільніше, зберігалося більше традиційних рис, а нові тенденції поширювалися переважно серед найзаможнішої верхівки суспільства.

✍️ Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо в малих групах. Використовуючи штучний інтелект, згенеруйте картинку «У гостях у міському європейському будинку XVI-XVII ст.». Проаналізуйте згенеровані зображення щодо наявності історичних неточностей.

Аналізуючи згенероване зображення, можна зробити висновок, що воно загалом досить точно відтворює інтер’єр та побут міського європейського будинку XVII століття, особливо якщо йдеться про заможну родину, наприклад, у Голландії.

У будинку є великий камін, який використовували для обігріву та приготування їжі. Підлога вкрита плиткою, що було характерно для будинків заможних містян. Вікно має скляні шибки, що також було ознакою достатку, оскільки бідніші люди використовували промаслений папір або пергамент.

На зображенні ми бачимо міцний дерев’яний стіл та стільці. Це відповідає історичним реаліям, адже меблі свідчили про заможність господаря, і в таких будинках уже використовували стільці, а не прості лави.

Стиль одягу персонажів нагадує голландську моду початку XVII століття. Для неї були характерні стримані кольори, відносно прості коміри та чепчики у жінок. Це одяг заможних городян, а не аристократії чи селян.

Історичних неточностей на зображенні немає, але можна припустити, що це дещо ідеалізована картина: приміщення виглядає дуже чистим, що не завжди відповідало дійсності навіть у заможних будинках того часу. Проте загалом зображення коректно передає атмосферу та деталі побуту заможної міської родини вказаного періоду.

10. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією (представленням класу) про італійський, іспанський, голландський і французький стилі одягу в європейській моді XVI—XVII ст.

Італійський стиль

Наприкінці XV — на початку XVI століття законодавцями європейської моди були італійці. Модними центрами були Флоренція, а згодом — Венеція.

• Характерні риси: Костюми були пишними, яскравими та життєрадісними, що відповідало духу італійського Відродження. Чоловічий та жіночий одяг мав широкі рукави, прикрашався золотим і срібним шитвом.
• Тканини: Використовували дорогі матеріали, такі як оксамит, шовк та парча з вишитими золотими орнаментами.
• Зміни у XVI столітті: Італійська мода зазнала змін. У ній з’явилися іспанські мотиви: одяг на каркасі, глибоке декольте, пишні спідниці у складках та червоний колір. Також поширилися темні, зокрема чорні, кольори та простіший крій.
• Нововведення: Саме в XVI столітті в Італії вперше з’явилися панчохи, мереживо та спідня білизна. Взимку почали використовувати муфти з шовку та хутра.

Іспанський стиль

У XVI столітті в Європі набув популярності строгий іспанський костюм, який носили при дворі іспанських Габсбургів. Цей стиль характеризувався жорсткістю та використанням каркасів.

• Чоловічий костюм: Складався з сорочки, короткої куртки (колет), штанів на стегнах, короткого плаща-накидки та жорсткого капелюха з вузькими полями. Костюм мав жорсткі форми, які створювали за допомогою набивок з вати чи кінського волосу.
• Жіночий костюм: Жіночі сукні повторювали чоловічі силуети. Широкі спідниці без складок надягали на жорсткий каркас з обручів (вердугос), що ускладнювало рухи.
• Кольори та тканини: Спочатку використовували візерункові тканини з великими малюнками, геральдичними мотивами та великою кількістю золота і срібла. Наприкінці XVI століття модними стали темні тони: сірий, фіолетовий, коричневий, а особливо — чорний.
• Коміри: Характерною деталлю були величезні гофровані коміри, які називали «млиновими жорнами».

Голландський стиль

На початку XVII століття, із зростанням економічної могутності Голландії, поширився голландський стиль в одязі.

• Характерні риси: Цей стиль був більш стриманим порівняно з іспанським. Для нього були характерні високі капелюхи та широкі мереживні або лляні коміри, що прийшли на зміну іспанським фрезам.
• Чоловічий одяг: Модними стали широкі прямі штани до коліна, іноді прикрашені бахромою зі стрічок.
• Жіночий одяг: Жінки носили скромні сорочки з високим горлом, широкі полотняні коміри та глибокі манжети, рясно прикрашені мереживом.
• Загальний силует: Силует одягу пом’якшився і розширився. Рукави стали дуже об’ємними, часто з розрізами, щоб показати сорочку під ними.

Французький стиль

У другій половині XVII століття законодавцем моди стає Франція, витіснивши голландський стиль. Французький костюм був вільного крою і шився з яскравого шовку.

• Загальні тенденції: На зміну темним і важким тканинам прийшли легкі та яскраві атласні тканини пастельних кольорів. Костюм став більш об’ємним.
• Чоловічий костюм: Складався з сорочки, багато прикрашеної мереживом та бантами, короткої куртки та широких штанів, відомих як ренграви. У середині XVII століття в моду увійшли довгі чоловічі перуки із завитими локонами.
• Жіночий костюм: Француженки запозичили іспанські каркасні спідниці, але зробили їх ширшими та конусоподібними. Сукні мали гарне декольте. Рукави робили з двох великих смуг тканини, з’єднуючи їх стрічками біля плеча та на зап’ясті.