Разом із Кліо проаналізуйте лінію часу. Які історичні процеси відображено на лінії часу?
На лінії часу відображено процеси поділів Речі Посполитої, війни між Російською та Османською імперіями, а також приєднання українських земель до Австрійської та Російської імперій у другій половині XVIII століття. Це означає зміну державної належності значної частини українських територій: Галичина, Буковина, Правобережна Україна, Крим, Волинь, Поділля та інші регіони переходили під контроль нових імперських центрів.
Як вони вплинули на українські землі?
- Внаслідок цих процесів українські землі були розділені між двома імперіями — Австрійською та Російською.
- Відбувалася денаціоналізація заможної частини українців, які для збереження привілеїв змушені були пристосовуватись до нових порядків, часто втрачаючи національну ідентичність.
- Селяни залишалися в тяжкому становищі, були кріпаками, що призводило до соціального напруження, втеч до Карпат і розвитку опришківського руху.
- У західноукраїнських землях впроваджувалися австрійські реформи: обмеження панщини, надання особистої свободи селянам, реформи в освіті та релігії, що поступово покращували становище простих людей, хоча й викликали опір з боку великих землевласників.
- У складі Російської імперії українські землі зазнали русифікації, посилення кріпосного права та адміністративних змін.
Визначте, про які історичні події йтиметься на уроці.
- Поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795) та їх наслідки для українських земель.
- Приєднання Галичини й Буковини до Австрійської імперії.
- Включення Правобережної України, Криму, Волині, Поділля до складу Російської імперії.
1. Буковина. Галичина. Закарпаття. Рух опришків
1. Що зумовило денаціоналізацію заможної частини українців?
Денаціоналізацію заможної частини українців зумовило те, що лише у випадку відмови від своєї національної ідентичності та переходу до польської, угорської, румунської чи іншої домінуючої культури їм гарантували збереження прав, маєтків і привілеїв. Через це багато заможних українців поступово забували про своє коріння і прагнули бути поляками, угорцями, румунами тощо.
2. Які особливості руху опришків?
Рух опришків виник у Карпатах серед селян-кріпаків, наймитів та інших знедолених, які тікали від утисків. Опришки створювали невеликі загони, нападали на заможних землевласників, купців, орендарів, грабували їх і швидко відступали в гори, часто змінюючи місце розташування. Вони були добре озброєні, діяли зненацька, а селяни допомагали їм, переховували та годували. Гроші для опришків були не самоціллю, а засобом для існування ватаги, часто вони допомагали нужденним і жертвували кошти на храми.
3. Коли й з яким ватажком пов’язано піднесення опришківського руху?
Піднесення опришківського руху відбулося у 1738—1745 роках і пов’язане з іменем Олекси Довбуша.
Олекса Довбуш
1. Усно укладіть історичний портрет Олекси Довбуша за алгоритмом: родина, погляди, діяльність.
Олекса Довбуш народився в селі Печеніжин біля Коломиї в бідній родині: його батько Василь був ковалем, сім’я не мала власної хати і знімала куток у багатшого селянина. Дитинство провів у горах, випасаючи овець, завдяки чому добре орієнтувався на місцевості. За поглядами був народним месником, захисником бідних і знедолених, для нього гроші не були самоціллю — він часто роздавав їх нужденним і жертвував на храми. Як ватажок опришків, Довбуш діяв на Гуцульщині, Буковині, Закарпатті, а також на Галицькому Поділлі. Його загін здійснював раптові напади на маєтки багатіїв, швидко відступав у гори, а селяни допомагали йому переховуватися. Довбуш був сильним, хоробрим, завжди носив із собою два пістолі, сокиру та рушницю, одягався як звичайний гуцул. Загинув від кулі зрадника, але залишився легендарною постаттю в історії.
2. Письмово сформулюйте наслідки діяльності ватажка опришків, використовуючи слова: грабіж, благодійність, прожиток, помста, рятунок, покарання, голодна смерть.
Діяльність Олекси Довбуша як ватажка опришків мала такі наслідки: його загін здійснював грабіж маєтків багатіїв, але частину здобичі використовував на прожиток ватаги, а решту роздавав бідним, проявляючи благодійність. Для знедолених селян опришки були рятунком від голодної смерті. Довбуш і його побратими вбачали свою місію у помсті за кривди селян, а для багатіїв їхні напади ставали покаранням за жорстокість і визиск.
Барвограй ідей
1. З’ясуйте, які території охоплював гайдамацький рух у 1734, 1735–1740, 1750-х роках.
У 1734 році гайдамацький рух охоплював території Правобережної України, зокрема Київщину, Брацлавщину. У 1735–1740 роках рух поширився на ті ж самі землі, але охопив дещо ширшу площу. У 1750-х роках гайдамацькі виступи відбувалися знову на Київщині, Брацлавщині та Поділлі, тобто на тих самих правобережних землях.
2. Знайдіть на карті район, охоплений Коліївщиною 1768 року.
Район, охоплений Коліївщиною 1768 року, позначений на карті червоною лінією.
3. Дізнайтеся, чи були в районі, охопленому Коліївщиною, гайдамацькі виступи раніше. Якщо так, то коли саме?
Так, у районі, охопленому Коліївщиною, гайдамацькі виступи відбувалися раніше — у 1734, 1735–1740 і 1750-х роках.
4. Назвіть територію поширення опришківського руху на чолі з Олексою Довбушем.
Територія поширення опришківського руху під проводом Олекси Довбуша — це Гуцульщина, Прикарпаття, частково Буковина і Закарпаття (Карпати).
5. Знайдіть поселення, поблизу якого загинув легендарний ватажок.
Олекса Довбуш загинув поблизу села Космач, що відмічено на карті спеціальним знаком.
2. Включення Галичини і Буковини до складу Австрійської імперії
1. Які українські землі увійшли до Австрійської імперії в 1772 році?
У 1772 році до Австрійської імперії приєднали Галичину, до якої входили землі Руського й Белзького воєводств, а також західні околиці Волинського і Подільського воєводств.
2. Коли й у результаті яких обставин Австрія включила Буковину до свого складу?
У 1774 році Австрійська імперія приєднала Буковину після завершення війни між Російською та Османською імперіями 1768—1774 років, коли Османська імперія ослабла і втратила контроль над цією територією.
3. Стисло охарактеризуйте адміністративний устрій Галичини, Буковини, Закарпаття.
- Галичина входила до складу Королівства Галичини й Лодомерії з центром у Львові, поділялася на 12 округів (дистриктів), мала крайовий сейм із представників шляхти та духовенства.
- Буковина з 1786 року увійшла до Королівства Галичини й Лодомерії на правах автономії, адміністративним центром були Чернівці, діяло окружне управління зі старостою.
- Закарпаття не було окремою адміністративною одиницею, а входило до угорської частини імперії, поділялося на жупи (комітати), які очолювали жупани.
Барвограй ідей
Об’єднайтеся у трійки. Попрацюйте з історичною картою «Результати поділів Речі Посполитої та війн між Російською та Османською імперіями другої половини XVIII століття» на с. 232 та виконайте завдання 1–3.
1. Віднайдіть українські землі, які потрапили під владу Австрійської імперії в результаті поділів Речі Посполитої.
У результаті поділів Речі Посполитої до Австрійської імперії приєднали Галичину, до якої входили землі Руського й Белзького воєводств, а також західні околиці Волинського і Подільського воєводств.
2. Відшукайте, які українські землі увійшли до складу Австрійської імперії в результаті війн між Російською й Османською імперіями.
Після війни між Російською та Османською імперіями 1768—1774 років до складу Австрійської імперії увійшла Буковина.
3. Визначте, у складі якої країни опинилася більшість українських земель.
Більшість українських земель у другій половині XVIII століття опинилася у складі Російської імперії, оскільки до Австрії приєдналися лише західноукраїнські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття), а майже вся Правобережна Україна та інші території були включені до Російської імперії.
3. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
1. Що змінилося в становищі селян завдяки аграрній реформі?
Завдяки аграрній реформі було обмежено панщину до 30 днів на рік, селянам надали земельні наділи для особистого користування (але не у власність), заборонили поміщикам самостійно судити селян — цим займалися державні чиновники. Селяни отримали особисті права: вільно одружуватися, торгувати, навчати дітей, звертатися до суду. Указами Йосифа II у 1780–1782 роках селяни отримали особисту свободу.
2. У чому полягає важливість релігійної й освітньої реформ?
Релігійна реформа зрівняла у правах римо-католицьку, греко-католицьку та протестантські церкви, підпорядкувала церкву державі, прирівняла священників до державних службовців, дозволила богослужіння рідною мовою. Освітня реформа ввела загальну початкову освіту, відкрила різні типи шкіл, відновила діяльність Львівського університету, зробила освіту доступною для селян і підвищила рівень освіченості греко-католицьких священників.
3. Назвіть наслідки реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ.
Реформи ліквідували найжорстокіші прояви кріпосного права, дали селянам можливість боротися за свої права, звертатися до суду, а також забезпечили використання української мови в церкві й школах. Початкова освіта стала доступною для селян, зросла освіченість місцевих священників, які згодом стали лідерами української громади.
Галявина творчості
Кліо пригадала вислів давньогрецького філософа Геракліта «У суперечці народжується істина». Як ви розумієте цей вислів? Чи розділяєте ви думку філософа? Відповідь обґрунтуйте. Подискутуйте в класі на одну із запропонованих тем (на вибір): «Особистість впливає / не впливає на хід історії: на прикладі Олекси Довбуша» або «Поділи Речі Посполитої покращили / погіршили становище населення західноукраїнських земель».
Як ви розумієте цей вислів? Чи розділяєте ви думку філософа? Відповідь обґрунтуйте.
Вислів Геракліта означає, що справжнє розуміння проблеми можна отримати лише через зіставлення різних думок і поглядів. Коли люди дискутують, вони розглядають питання з різних боків, що допомагає краще зрозуміти реальність. Я розділяю думку філософа, тому що в суперечці кожна сторона наводить свої аргументи, спростовує слабкі місця опонента, і таким чином виявляється найбільш переконлива позиція. Наприклад, обговорюючи історичні події, ми можемо побачити їх наслідки як позитивні, так і негативні, що дає повнішу картину.
Дискусія: “Особистість впливає на хід історії: на прикладі Олекси Довбуша”
Аргументи “ЗА” вплив особистості:
- Олекса Довбуш зумів об’єднати розрізнені опришківські загони у потужний рух, який охопив величезну територію від Гуцульщини до Галицького Поділля. Без його особистої харизми та лідерських якостей рух залишався б локальним явищем.
- Довбуш запровадив нову тактику ведення партизанської війни: раптові напади, швидкі відступи в гори, постійна зміна місця дислокації. Його стратегічне мислення дозволило загону з 30-50 людей створити враження значно більших сил.
- Довбуш не просто грабував багатіїв, а створив ідеологію народної справедливості: роздавав гроші нужденним, жертвував на храми. Це зробило його символом боротьби за соціальну справедливість.
- Його постать стала легендарною і вплинула на формування української національної свідомості. Навіть після смерті його возили по селах, щоб переконати людей у загибелі героя.
Аргументи “ПРОТИ” вплив особистості:
- Рух опришків існував і до Довбуша, і після нього — він був породжений об’єктивними причинами
- Карпати самі по собі створювали ідеальні умови для партизанської війни. Будь-який енергійний лідер міг скористатися цими природними перевагами для організації опору.
- Селяни допомагали опришкам не через особисту відданість Довбушу, а через власні інтереси: вони бачили в них захисників від гніту.
- Загибель Довбуша не зупинила опришківський рух одразу. Це доводить, що рух мав глибші корені, ніж просто особиста харизма одного лідера.
- Попри всю легендарність, Довбуш не зміг кардинально змінити соціально-політичну систему регіону. Кріпосне право залишилося, а реальні зміни прийшли лише з реформами Марії-Терезії та Йосифа II.
Тема для дискусії: «Поділи Речі Посполитої покращили / погіршили становище населення західноукраїнських земель».
Аргументи “ЗА” (становище покращилося):
- Після приєднання до Австрійської імперії були проведені реформи Марії-Терезії та Йосифа II, які полегшили життя селян.
- Панщину обмежили до 30 днів на рік, а згодом селяни отримали особисту свободу.
- Селянам дозволили вільно одружуватися, торгувати, вчитися і звертатися до суду, чого раніше не було.
- Греко-католицьку церкву зрівняли в правах з іншими, а в церквах і початкових школах дозволили використовувати українську мову.
- Було відкрито Львівський університет та семінарії, що підвищило рівень освіченості, особливо серед священників, які стали лідерами української громади.
Аргументи “ПРОТИ” (становище погіршилося):
- Українські землі остаточно втратили навіть натяк на власну державність і були розділені між імперіями, що ускладнювало боротьбу за незалежність.
- Реформам сильно опиралися місцеві пани, і деякі позитивні зміни, як-от скасування панщини, пізніше були тимчасово скасовані.
- Хоча українці були під владою іншої держави, процес денаціоналізації української еліти продовжувався, бо вони хотіли отримати привілеї від австрійської влади.
- Західноукраїнські землі залишалися під іноземним пануванням, і всі закони та порядки встановлювалися з Відня в інтересах імперії, а не місцевого населення.
- Землі розглядалися як джерело податків і солдатів для австрійської армії.