1. Господарське життя на Правобережжі
1. Що сприяло відновленню сільського господарства на Правобережжі?
Відновленню сільського господарства на Правобережжі сприяло те, що магнати та королівські урядники, щоб заселити спустошені війнами землі, звільняли новопоселенців від панщини на 15–20 років. Завдяки цьому населення швидко збільшилося, і господарство відновилося.
2. Як змінилося становище селян після завершення пільгового періоду?
Після завершення пільгового періоду магнати відновили фільварки, а панщина для селян подекуди сягала 4–6 днів на тиждень. Зросли й інші повинності: селян змушували працювати на будівництві панських осель, шляхів, мостів, а також збирали з кожного двору продукти.
3. Якою була ситуація в містах Правобережної України?
Багато міст Правобережної України здрібніли, втратили магдебурзьке право і перейшли під пряме управління королівських урядників або магнатів. Посади в містах дозволяли займати лише греко-католикам, православних і євреїв у деяких містах не допускали до проживання. Ситуація в містах була складною, права містян обмежувалися.
2. Гайдамаки. Коліївщина
1. Чому на Правобережжі часто відбувалися повстання?
На Правобережжі часто відбувалися повстання через відновлення панщини, збільшення повинностей селян і переслідування православних. Селяни прагнули відновити козацький лад, а жорстка експлуатація та релігійний тиск викликали масове невдоволення.
2. Коли й чому виникла Барська конфедерація?
Барська конфедерація виникла у 1768 році в містечку Бар (тепер Вінницька область). Її створила римо-католицька шляхта, щоб примусити польського короля відмовитися від зрівняння в правах православних, протестантів і католиків, яке було проведено під тиском Російської імперії.
3. Назвіть дату початку Коліївщини, територію поширення та ватажків повстання.
Коліївщина почалася в травні 1768 року в урочищі Холодний Яр, поблизу Чигирина. Повстання охопило Київщину та Брацлавщину. Головними ватажками були Максим Залізняк (проголошений гетьманом) та Іван Гонта (уманський полковник).
Фрагмент картини «Коліївщина» Олександра Шупляка. 2011 рік
1. Якою зброєю воювали повстанці-гайдамаки?
Повстанці-гайдамаки воювали переважно холодною зброєю: косами, списами, сокирами, а також рушницями, якщо вдавалося їх здобути.
2. Портрет якого українського поета зобразив художник на картині? Поміркуйте, чому.
На картині зображено портрет Тараса Шевченка. Його зобразили, бо саме він у поемі «Гайдамаки» увіковічив події Коліївщини й оспівав героїзм повстанців, тому Шевченко став символом боротьби українського народу за волю.
3. Висловте припущення. Що символізує птах над повстанцями?
Птах, що летить над повстанцями, імовірно, символізує свободу, волю та прагнення до незалежності, а також дух боротьби українського народу.
Острів цікавинок
1. Займіть обґрунтовану позицію. Максим Залізняк та Іван Гонта – борці за права народу чи безжальні розбійники і бандити?
Максим Залізняк та Іван Гонта були борцями за права народу. Вони піднялися на повстання проти панщини, яка сягала 4-6 днів на тиждень, проти збільшених повинностей і переслідування православних. Повстанці мріяли про відновлення козацького ладу на Правобережжі. Хоча вони й проявляли жорстокість (страшенний погром в Умані), це було типово для того часу – і повстанці, і їхні вороги діяли так само жорстоко. В пам’яті українського народу вони залишилися героями й були оспівані в народних думах, піснях і легендах.
2. З допомогою додаткових джерел інформації дослідіть, у яких фольклорних, літературних, мистецьких творах увіковічена пам’ять про гайдамаків.
Пам’ять про гайдамаків увіковічена в народних думах, піснях, легендах і переказах. Найвідомішим літературним твором є поема Тараса Шевченка “Гайдамаки” (1841), у якій поет оспівав події Коліївщини. Також їхню пам’ять зберігають народні пісні про Максима Залізняка та Івана Гонту, історичні думи про гайдамацькі повстання. У сучасному мистецтві їх зображують на картинах (наприклад, “Коліївщина” Олександра Шупляка) та в інших творах, присвячених українській історії.
3. Включення Правобережної України до Російської імперії
1. Які результати другого і третього поділів Речі Посполитої?
Внаслідок другого поділу Речі Посполитої 1793 року майже вся Правобережна Україна (Київщина, Брацлавщина, Поділля, частина Волині) відійшла до Російської імперії. Після третього поділу 1795 року Росія приєднала Західну Волинь, а Річ Посполита припинила існування.
2. Який адміністративний устрій було уведено на Правобережжі?
На Правобережжі ліквідували воєводства, а у 1796 році створили Київську, Подільську та Волинську губернії. Вони об’єднувалися у Київське генерал-губернаторство, яким керував генерал-губернатор. Містами управляли виборні думи.
3. Як діяла Російська імперія в соціальній сфері?
Шляхта, духівництво та містяни складали присягу на вірність імператриці. Тих, хто відмовлявся, змушували виїхати. На новоприєднаних землях продовжували діяти Литовські статути, але адміністративна система змінювалася на загальноімперську. Становище селян-кріпаків, якими були переважно українці, залишилося таким же складним, як і раніше.
Барвограй ідей
1. Віднайдіть українські землі, які потрапили під владу Російської імперії в результаті поділів Речі Посполитої.
До Російської імперії після другого (1793) і третього (1795) поділів Речі Посполитої відійшли Київщина, Брацлавщина, Поділля, майже вся Волинь, а також частина Західної Волині.
2. Відшукайте, які українські землі увійшли до складу Російської імперії в результаті війн з Османською імперією.
Унаслідок війн з Османською імперією до Росії приєдналися території Південної України: Причорномор’я, Крим, Приазов’я та землі між Дніпром і Дністром.
3. З’ясуйте, які територіальні переваги перед сусідами отримала Російська імперія завдяки новоприєднаним землям.
Російська імперія отримала прямий вихід до Чорного моря, контроль над родючими степами Півдня, стратегічно важливі міста та торгові шляхи, а також значне розширення кордонів на захід і південь, що посилило її політичний і економічний вплив у регіоні.
Галявина творчості
Упродовж XVIII століття населення Правобережної України пережило чимало випробувань: затяжну економічну кризу, посилення соціальних і національних утисків, наростання міжконфесійної напруженості, переділ територій між імперіями. Об’єднайтеся у групи та підготуйте творчий проєкт (на вибір): «Статус українців під владою Речі Посполитої та Російської імперії у 20–90-х роках XVIII століття» або «Гайдамаки очима сучасників»
Проєкт: «Статус українців під владою Речі Посполитої та Російської імперії у 20–90-х роках XVIII століття»
1. Статус українців під владою Речі Посполитої (1720–1793):
- Селяни Правобережжя після заселення отримували пільги (звільнення від панщини на 15–20 років), але після завершення цього терміну їхнє становище різко погіршувалося: панщина сягала 4–6 днів на тиждень, зростали повинності, селян змушували працювати на панських будівлях, шляхах і мостах, збирали продукти з кожного двору.
- Міста занепадали, втрачали магдебурзьке право, переходили під владу магнатів або королівських урядників. До посад у містах допускалися лише греко-католики, а православним і євреям у деяких містах забороняли проживати.
- Релігійний тиск: православні єпархії під тиском короля та сейму поступово приймали унію (греко-католицьку віру), що викликало невдоволення серед українців.
2. Статус українців під владою Російської імперії (1793–1799):
- Після поділів Речі Посполитої майже вся Правобережна Україна (Київщина, Брацлавщина, Поділля, частина Волині) увійшла до складу Російської імперії. На цих землях створили нові губернії – Київську, Подільську, Волинську, які об’єднувалися в генерал-губернаторство.
- Шляхта отримала російські дворянські титули, греко-католицьку церкву силоміць повертали до православ’я, а римо-католицьку утискали.
- На землях Південної України (колишнє Запорожжя та Причорномор’я) імперія заохочувала поселення іноземців (німців, болгар, сербів), щоб освоїти край. На Правобережжі соціальна структура залишалася більш традиційною, але під контролем російської адміністрації.
3. Висновок: Українці на Правобережжі у XVIII столітті були під подвійним тиском: спочатку польської шляхти та католицької церкви, а потім російської адміністрації та православної церкви. Їхнє становище залишалося тяжким, а права обмеженими. Єдиною розрадою для народу залишалися пісні, думи й легенди про козацьке минуле.
Проєкт: «Гайдамаки очима сучасників»
- Гайдамаки – це селяни і козаки, які повставали проти соціального, національного та релігійного гніту. Сучасники (як польська шляхта, так і частина міщанства) часто вважали їх бунтівниками та розбійниками, але для українського народу вони були героями, борцями за справедливість і волю.
- Повстання гайдамаків, особливо Коліївщина 1768 року, стало символом боротьби за права і віру. У народних думах, піснях, легендах і творах мистецтва (наприклад, поема Тараса Шевченка «Гайдамаки», народні балади, картини сучасних художників) гайдамаки постають як борці за свободу.
- Ставлення до гайдамаків було неоднозначним: для одних – це безжальні месники, для інших – символи незламності і прагнення до справедливості.