§45. Новгород. Московія. Українські землі в складі Московії

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Згадайте, які держави називають республіками.

Республіками називають держави, в яких верховна влада належить народу, а керівні органи обираються або формуються представницьким шляхом.

Згадайте імена руських князів, які княжили в Новгороді.

У Новгороді княжили такі відомі князі: Рюрик, Олег Віщий, Ігор Рюрикович, Святослав Ігорович, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Всеволод Мстиславич.

Як ви розумієте поняття «віче», «бояри»?

• Віче — це народні збори, на яких вирішували важливі питання, як-от оголошення війни чи миру, запрошення або вигнання князів. У Новгородській республіці віче було головним органом управління, де громадяни брали участь у прийнятті рішень.
• Бояри — це представники знаті, які володіли великими маєтками (вотчинами). Вони мали значний вплив на управління державою, особливо в Новгороді, де фактично керували містом через віче.

45.1. Новгородська республіка – спроба створення європейської держави

1. Які чинники сприяли економічному піднесенню Новгорода?

• Новгород розташувався на перетині важливих торговельних шляхів, що сприяло розвитку торгівлі.
• Новгородці налагодили торговельні зв’язки з європейськими країнами, зокрема зі Швецією, Німеччиною та Англією, що забезпечувало стабільні прибутки.
• У XIV—XV ст. новгородські купці активно співпрацювали з Ганзою, що дозволяло їм розширювати свій вплив на довкільні землі.
• Новгород був центром ремісництва та культури, що сприяло розвитку економіки.

2. Порівняйте політичне становище новгородських та галицьких бояр. Визначте спільні та відмінні риси.

3. Поміркуйте, чому перед ординською загрозою Новгородська республіка вистояла, а перед московською – ні?

Новгородська республіка вистояла перед ординською загрозою завдяки болотистій місцевості, яка унеможливила просування монгольської кінноти. Також Новгород добровільно визнав залежність від Золотої Орди та почав платити данину ханам, що дозволило уникнути прямого вторгнення

Перед московською загрозою Новгород не вистояв через внутрішні проблеми та зовнішні фактори:

• Внутрішні проблеми: Бояри повністю контролювали віче, що призвело до зниження його ефективності та демократичності. Вони також помилилися з вибором союзників, що призвело до втрати підтримки.
• Зовнішні фактори: Московські князі, зокрема Іван ІІІ, використовували підкуп та насильство для підкорення Новгорода. У 1478 році московські війська вдерлися до міста, вирізали багатьох бояр та переселили вцілілих до закутків Московії.

45.2. Занепад Золотої Орди і зростання Московського князівства

1. Як встановлення монгольського панування на теренах Русі сприяло зміцненню позицій Московського князівства?

Московські князі, зокрема Іван І Калита, виконували всі забаганки ординців, що дозволило їм отримати особливі привілеї, зокрема право збирати данину з сусідніх земель та залишати частину зібраного собі. Це зміцнило їхні фінансові позиції.

Коли Золота Орда занепала, її влада над підлеглими народами ослабла, що дало можливість Московському князівству розширити свої володіння

2. Які методи використовували князі Москви для розширення власних територій?

• Вони насильством приєднували та поневолювали руські землі, як це зробив Іван ІІІ з Новгородською боярською республікою.
• Шлюбні союзи: Іван ІІІ одружився зі Софією Палеолог, що надало йому символічне право претендувати на спадок Візантії та зміцнило його позиції.
• Військові походи: Московські війська здійснювали походи на сусідні землі, як це було під час Литовсько-московської війни 1512—1522 років.

3. Охарактеризуйте правління Івана ІІІ.

• Іван ІІІ (1462–1505) значно розширив території Московського князівства, приєднавши Новгородську республіку та інші землі.
• Він запровадив централізоване управління, уклав «Судебник» – перший збірник законів Московії.
• Його шлюб із Софією Палеолог сприяв утвердженню Москви як спадкоємиці Візантії. Герб Візантії – двоголовий орел – став символом Московії.
• За його правління Московія почала набувати рис східної деспотії, із сильною владою монарха та безправністю підданих.

45.3. Українські землі в складі Московського князівства

1. Які українські землі та за яких обставин потрапили до складу Московського князівства?

Українські землі, зокрема Чернігово-Сіверщина, потрапили до складу Московського князівства внаслідок політичних і військових подій у XV—XVI ст. У другій половині XV ст. вплив Москви на ці землі зріс через перехід дрібних князів на службу до Івана ІІІ, які визнавали васальну залежність Москви та передавали свої володіння. Під час Литовсько-московської війни 1493—1500 рр. Московія захопила Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Глухів і Стародуб. Місцеве населення чинило опір, але бунтівників жорстоко карали, а багатьох вивозили до Московії.

2. Охарактеризуйте систему управління українськими територіями, що були підпорядковані Москві.

Після захоплення українських земель Москва запровадила систему управління, яка базувалася на централізації влади. Чернігово-Сіверщину поділили на частини, які очолювали воєводи — представники московської адміністрації. Вони замінили місцевих князів і здійснювали контроль над територією від імені московського князя. Ця система була спрямована на інтеграцію захоплених земель до складу Московського князівства та придушення будь-яких проявів автономії чи спротиву.

3. Визначте причини московсько-литовського протистояння.

Московсько-литовське протистояння було зумовлене кількома причинами:

• Боротьба за “давньоруську спадщину”: Москва прагнула повернути всі землі Київської Русі під свій контроль, що стало основною ідеологічною підставою для конфлікту.
• Територіальні претензії: Московія прагнула розширити свої володіння за рахунок земель Великого князівства Литовського.
• Релігійний фактор: Москва використовувала православ’я як засіб впливу на населення українських і білоруських земель, які перебували під владою Литви.
• Економічні інтереси: Контроль над стратегічними містами та торговельними шляхами (наприклад, Смоленськом) був важливим для обох сторін.

1. Вправа «Воїн та меценат»

Найславетнішою сторінкою в житті Костянтина Острозького стала перемога князя у великій битві під містечком Орша, що на території сучасної Білорусі. Ця битва була ключовою перемогою Великого Гетьмана Литовського, у Московсько-Литовській війні (1512 — 1522 рр.) яку ще називають Десятирічною війною.

Битва під Оршею

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року між військами Великого князівства Литовського під командуванням князя Костянтина Острозького та московськими військами під командуванням Івана Челядіна. Ця битва стала ключовою перемогою Великого Гетьмана Литовського у Московсько-Литовській війні (1512—1522 рр.), яку ще називають Десятирічною війною.

Передумови битви:

• У 1514 році московські війська захопили Смоленськ, що стало найбільшим успіхом московського війська. Після цього вони почали грабувати околиці та захоплювати інші міста.
• Московські війська на чолі з Іваном Челядіним вирушили в бік містечка Орша, що на території сучасної Білорусі.

Хід битви:

• Підготовка: Вночі 7 вересня князь Острозький привернув увагу московських розвідників до свого табору, а сам під покровом ночі переправив своє військо через Дніпро нижче за течією, де вже стояв табір московитів.
• Розгортання військ: Острозький вибудував своє військо в дві лінії. В першій лінії по центру розташувалися латники, по флангах — легка литовська кіннота, а в центрі також була частина артилерії. В другій лінії стояла важка польська кіннота, по флангах якої розміщувалася легка кіннота. На узліссі з правого флангу була засідка з гармат, прикрита піхотою.
• Московські війська: Вони вишикувалися в три лінії, виключно з кавалерії, під командуванням Михайла Булгакова-Голиці та Івана Челядіна. Між ними був «местнический спор» щодо головного командувача.
• Початок битви: Острозький віддав наказ артилерії почати обстріл полку правої руки московських військ. Під обстрілом московські війська рушили в атаку на лівий фланг польсько-литовського війська, але атака захлинулася через втручання важкої кавалерії Острозького.
• Контратака: Після провалу атаки Булгакова, Челядін атакував правий фланг польсько-литовського війська. Війська Острозького вдавано відступали, заманюючи московитів під вогонь артилерії. Залпи гармат нанесли важкі втрати московитам.
• Завершення битви: Остаточна контратака військ Острозького змусила московські війська відступати до річки Кропивна, де вони зазнали найбільших втрат.

Наслідки битви:

• Поразка московського війська була дуже важкою: з 11 великих воєвод 6 потрапило в полон, 2 було вбито, і тільки трьом вдалося втекти. Загальні втрати оцінюються від чотирьох до десяти тисяч вбитими.
• Костянтин Острозький проявив себе як розсудливий стратег, використавши розбіжності в московському таборі на свою користь і здобувши рішучу перемогу.
• Битва під Оршею стала вирішальною в тій війні, зупинивши подальшу експансію Великого князівства Московського на захід.

Вшанування перемоги:

• У столиці Литовської держави Вільно було організовано тріумфальний в’їзд князя Острозького.
• Повернувшись в Острог, князь розпочав будівництво Богоявленського собору на замковій горі, що й сьогодні є окрасою міста.
• За значні заслуги Костянтина Острозького було відзначено привілеєм ставити печатки «червоним воском», що було правом тільки осіб королівської крові.

Перевірте себе

1. Запитання до тексту параграфа:

• Коли відбулося захоплення Смоленська московитами?
• Що сприяло економічному піднесенню Новгородської республіки?
• Хто командував московським військом у битві під Оршею?
• Де розташовувалася Новгородська боярська республіка?
• Звідки ми можемо дізнатися про взаємини князя та новгородців?
• Чому Новгородська республіка не вистояла перед московською загрозою?
• Як князь Острозький здобув перемогу в битві під Оршею?
• Який результат мала битва під Оршею для Московсько-Литовської війни?

2. Особливості розвитку Новгородської боярської республіки:

• Розташування на перетині торговельних шляхів сприяло економічному процвітанню.
• Активна торгівля з країнами Європи (Швецією, Німеччиною, Англією).
• Ганзейська співпраця забезпечувала сталий прибуток.
• Віче як головний орган управління, де вирішували питання війни, миру та призначення посадовців.
• Бояри мали значний вплив, володіючи великими маєтками.
• Монгольська навала майже не зачепила місто через природні умови (болота). Але платили данину.
• Занепад через внутрішні суперечки бояр і захоплення московитами у 1478 році.

3. Розгорнутий план на тему «Послаблення Золотої Орди. Зростання Московського князівства»:

1. Послаблення Золотої Орди:
   • Причини занепаду: внутрішні конфлікти, боротьба за владу.
   • Втрата контролю над підлеглими територіями.
2. Розвиток Московського князівства:
   • Підкорення інших руських земель під час правління Івана І Калити.
   • Привілеї від Орди (збір данини для хана).
   • Розширення територій через дипломатію, підкуп і насильство.
3. Правління Івана III:
   • Приєднання Новгородської республіки (1478 р.).
   • Символічне зміцнення влади через шлюб із Софією Палеолог.
   • Боротьба з монголами на річці Угра (1480 р.) та формальне звільнення від ярма.
4. Результати:
   • Формування централізованої держави із рисами східної деспотії.
   • Підготовка до перетворення Московського князівства в царство.

4. Поміркуйте, чому Новгород став «ласим шматком» для Москви.

Новгород був «ласим шматком» для Москви через його економічне багатство, розташування на важливих торговельних шляхах, зв’язки з Ганзою і Європою, а також через слабкість внутрішньої політичної системи. Москва прагнула зміцнити свою владу, а контроль над Новгородом забезпечував доступ до ресурсів і стратегічних територій.

5. Вправа «Асоціативне гроно». Створіть асоціативне гроно «Українські землі у складі Московського князівства».

• Чернігово-Сіверщина: включення до складу Московії після Литовсько-московських війн.
• Політичний контроль: управління через воєвод і ліквідація місцевого самоврядування.
• Експансія: намагання Москви «повернути давньоруську спадщину».
• Репресії: переселення населення та покарання бунтівників.

6. Вправа «Історичний портрет». Укладіть історичний портрет князя Костянтина Острозького.

Князь Костянтин Іванович Острозький (1460–1530) був визначним військовим і державним діячем Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтського. Він народився на Волині, рано втратив батьків і розпочав свою військову кар’єру за часів короля Яна I Ольбрахта. У 1497 році отримав посаду Великого гетьмана Литовського після перемоги біля Очакова над силами хана Мехмет-Ґірея. Костянтин Острозький провів 65 битв, з яких програв лише три. Однією з найвідоміших його перемог стала битва під Оршею 1514 року, де він розгромив московське військо.

Князь був не лише полководцем, а й меценатом. Він фінансував будівництво церков, таких як Богоявленський собор в Острозі та церква Святої Трійці в Межирічах. Православний за віросповіданням, він сприяв відновленню православних храмів і захищав права Церкви у Великому князівстві Литовському. Завдяки його впливу православна церква отримала незалежність у внутрішніх справах.

Костянтин Острозький також був одним із найбагатших магнатів свого часу, володіючи понад 100 містами та 1300 селами. Його маєтності називали «Країною князя Острозького». Помер князь у Турові й був похований у Києво-Печерській лаврі.