Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Які хронологічні межі має період Середньовіччя?
Період Середньовіччя тривав від падіння Західної Римської імперії у 476 році до кінця XV століття, коли почалися Великі географічні відкриття та Реформація. Умовно його поділяють на три етапи:
- Раннє Середньовіччя (V–X ст.)
- Зріле (високе) Середньовіччя (X–XIV ст.)
- Пізнє Середньовіччя (XIV–XV ст.).
Наскільки залежною є людина від природно-географічних умов, у яких вона проживає?
Людина в Середньовіччі була дуже залежною від природних умов:
- Помірний клімат Європи сприяв землеробству та осілому способу життя.
- Похолодання чи потепління впливали на політичну стабільність: наприклад, похолодання IX–X ст. сприяло утворенню імперій, а потепління XI–XII ст. — політичній роздробленості.
- Ландшафт визначав розташування поселень і види діяльності: рівнини сприяли землеробству, степи — скотарству, а річки були важливими для торгівлі.
- Ліси забезпечували деревину, паливо та їжу, але також були джерелом небезпеки через розбійників і диких тварин.
Таким чином, природно-географічні умови значною мірою формували спосіб життя і господарство людей.
Стоп. Фейк
За допомогою QR-коду або покликання прочитайте статтю на сайті BBC News Україна «Причиною Малого льодовикового періоду стали вулкани». Подумайте, чи можна довіряти цій статті. Перевірте інформацію, яка міститься в ній, зробіть висновки про її достовірність.
Стаття на сайті BBC News Україна є достовірною, оскільки:
- Джерело інформації — BBC News є авторитетним медіа, яке дотримується високих стандартів журналістики.
- Наукова основа — матеріал базується на дослідженнях міжнародної команди вчених, які використовували радіовуглецевий метод і аналіз мінеральних відкладень для визначення причин Малого льодовикового періоду.
- Підтвердження іншими джерелами — інформація про вплив вулканічних вивержень на клімат підтверджується іншими науковими публікаціями, зокрема дослідженнями NASA та IPCC, які також вказують на роль вулканів і зниження сонячної активності як ключових факторів похолодання.
Висновок: стаття заслуговує довіри, оскільки її зміст відповідає сучасним науковим уявленням про кліматичні зміни в період Малого льодовикового періоду.
Поміркуймо!
Пригадайте, які верстви населення найактивніше долучалися до внутрішньої колонізації.
Найактивніше до внутрішньої колонізації долучалися:
- Селяни, які освоювали нові землі, вирубували ліси, осушували болота та перетворювали їх на родючі поля.
- Ремісники, які переселялися в нові поселення для забезпечення побутових і господарських потреб.
- Феодали (сеньйори), які заохочували селян до обробітку цілинних земель, надаючи їм пільги або звільняючи від податків.
Ці групи були основними рушіями процесу через потребу в нових ресурсах для виживання та економічного розвитку.
Поміркуймо!
Як ви розумієте твердження Томаса Мальтуса?
Томас Мальтус вказує, що доступність родючих земель за низьку ціну або безкоштовно є потужним стимулом для міграції. Люди готові долати будь-які труднощі, щоб отримати можливість обробляти такі землі, адже це гарантує їм виживання та економічну стабільність.
Які причини могли спонукати населення до внутрішніх міграцій у Середні віки?
- Дефіцит землі — зростання населення призводило до нестачі земель, що змушувало людей освоювати нові території.
- Економічні стимули — феодали надавали пільги або звільняли від повинностей селян, які переселялися на нові землі.
- Природні умови — зміни клімату (наприклад, потепління чи похолодання) впливали на врожайність і змушували шукати кращі умови для життя.
- Соціальні фактори — війни, голод, епідемії та перенаселення сприяли переміщенню людей у пошуках безпечніших і стабільніших регіонів.
Ці причини визначали характер внутрішніх міграцій і сприяли розвитку господарства та суспільства в Середньовіччі.
Діємо: практичні завдання
Порівняння раціону харчування різних верств середньовічного населення
- Селяни:
- Основу харчування складали злакові культури (жито, ячмінь), з яких пекли чорний хліб.
- Вживали овочі (капуста, горох, квасоля, цибуля), молочні продукти та рибу.
- М’ясо їли рідко, переважно на свята.
- Їжа була простою та залежала від врожаю.
- Феодали та знать:
- Їли білий хліб із пшениці, м’ясо (дичину, свинину, яловичину) та рибу у великій кількості.
- Використовували дорогі прянощі зі Сходу (кориця, перець).
- Споживали вино, сири та екзотичні продукти.
- Їхній раціон був різноманітним і багатшим завдяки доступу до ресурсів і слуг.
Особливості харчування мого регіону
Харчові звички українців у різних областях відрізняються через природно-географічні умови, історичні впливи та традиції:
- Захід України: популярні страви з картоплі, кукурудзи, молочних продуктів; поширені борщі, вареники, банош.
- Центральна Україна: традиційно готують борщ із салом, каші; популярні страви з картоплі.
- Південь України: вплив Причорномор’я — багато риби, овочів; популярні плов і страви з баклажанів.
- Схід України: більше вживають м’ясо, соління; традиційними є куліш і пироги. Теж популярні страви з картоплі.
Чим це зумовлюється?
- Кліматом і природними умовами: у степових регіонах більше вирощують зернові та соняшник; у Карпатах — молочне тваринництво.
- Історичними впливами: Захід України зазнав впливу польської, угорської кухонь, Південь — турецької й грецької.
- Доступністю продуктів: ближче до водойм сприяє споживанню риби, а лісисті регіони дають гриби і ягоди.
Таким чином, харчові звички українців формуються під впливом природних ресурсів і культурних традицій кожного регіону.
Робота з джерелом
Чому середньовічні люди приписували епідеміям «божественне» походження?
Релігія займала центральне місце в житті, і всі біди пояснювалися гріхами людей. Через відсутність медичних знань люди не розуміли природи епідемій і пов’язували їх із надприродними силами. Величезна кількість смертей і швидке поширення хвороб сприймалися як прояв Божого гніву.
Чому чума отримала назву «чорна смерть»?
Уражені бубонною чумою мали чорні плями на тілі через внутрішні крововиливи. Хвороба забирала життя мільйонів людей, що символізувало темряву та смерть. Термін «чорна смерть» передавав жах і безнадію, які охоплювали людей під час епідемії.
Діємо: практичні завдання
Прочитайте уривок з історичного джерела та розгляньте мініатюру Пьєра дю Тілта з хроніки Жиля ля Мюізі (1353 р.) «Поховання жертв “Чорної смерті” в Турне». Зробіть висновки про те, як середньовічні люди ставилися до епідемії чуми.
Середньовічні люди ставилися до епідемії чуми з великою тривогою, страхом і відчаєм:
- Як тільки чума спалахувала, населення впадало в паніку, міська влада не могла діяти, а уряд паралізувався.
- Вулиці, площі та церкви були всіяні трупами, що викликало жах і відчуття, що живі заздрять мертвим.
- Люди підозрювали один одного, навіть найближчих родичів, через страх заразитися. Через небезпеку зараження, люди не проявляли жалості навіть до друзів.
- Заселені місця обезлюдніли, що саме по собі викликало страх і розпач.
Таким чином, епідемія чуми викликала не тільки фізичні страждання, але й глибокий психологічний вплив на суспільство, породжуючи страх, недовіру та відчай.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття: «міграція», «колонізація», «епідемія».
Міграція — це переміщення людей з одного місця проживання до іншого, як правило, через економічні, соціальні чи природні причини. У Середньовіччі це часто були внутрішні переселення в межах країни для освоєння нових земель.
Колонізація — це процес освоєння нових територій, наприклад, розчищення лісів чи осушення боліт для землеробства. У Середньовіччі колонізація сприяла збільшенню посівних площ і врожаїв.
Епідемія — це масове поширення інфекційних хвороб серед населення. Наприклад, у Середньовіччі найстрашнішою епідемією була “Чорна смерть” (чума), яка забрала життя третини населення Європи.
2. Схарактеризуйте особливості «малого льодовикового періоду».
«Малий льодовиковий період» тривав із XIV до XVIII століття. Для нього були характерні:
- Весняні морози та снігопади, які знищували врожаї.
- Часті голоди через неврожай. У XV столітті в Європі вимерло 20–40% сіл у різних регіонах.
- Суворий клімат сприяв централізації держав, наприклад, у Московії.
3. Як на людину у Середньовіччі впливали географічний та кліматичний фактори?
Географічні фактори: Рівнинний ландшафт сприяв землеробству, а степові райони — скотарству. Ліси забезпечували деревину й паливо, але водночас були небезпечними через розбійників. Річки слугували основними торговельними шляхами.
Кліматичні фактори: Потепління сприяло роздробленості й конфліктам, а похолодання — згуртованості суспільства та утворенню імперій. Наприклад, похолодання IX–X століть пов’язане з утворенням Русі.
II. Обговоріть у групі
За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, як тема чуми позначилася на середньовічному мистецтві. Оберіть один витвір мистецтва на тему чуми та схарактеризуйте його за планом:
- Автор / автори: Пітер Брейгель Старший.
- Дата створення: приблизно 1562–1563 роки.
- Назва: «Тріумф смерті».
- Основна ідея: Картина відображає неминучість смерті, яка торжествує над усім людством незалежно від соціального статусу чи досягнень. На полотні зображена армія скелетів, що знищує світ живих, демонструючи хаос і страх. Брейгель передав атмосферу безнадії та жаху, характерну для суспільства, яке пережило епідемії чуми. Картина є алегорією смертності та марності людських зусиль перед обличчям смерті.
III. Мислю творчо
Уявіть себе жителем / жителькою середньовічного міста. З якими проблемами ви могли б зіткнутися? Як позначився б на вашому повсякденному житті клімат та географічне положення міста? Складіть методом сторітелінгу коротку розповідь «Один день із середньовічного життя міщанина / міщанки».
Один день із середньовічного життя ремісника
Я — ремісник, майстер-коваль, і живу в невеликому середньовічному місті на березі річки. Сьогоднішній день розпочався рано: ще до світанку я розпалив горно в своїй майстерні, що розташована на першому поверсі мого будинку. Вузькі вулиці міста вже заповнені шумом: хтось несе воду, хтось торгує на ринку, а десь чути дзвін молотків інших ремісників.
Моя робота важка, але потрібна. Сьогодні я виготовляю залізні підкови для коней місцевого купця. Поруч працює мій підмайстер, який допомагає мені підтримувати вогонь і носить воду.
Місто живе своїм звичним життям. На площі біля собору зібралися торговці з різних міст, продаючи тканини, спеції та посуд. Вузькі вулиці брудні, а відходи часто виливають просто на дорогу. Ми завжди боїмося нових епідемій.
Клімат і географія впливають на наше життя. Річка забезпечує нас водою і слугує торговим шляхом, але часті дощі роблять дороги болотистими й ускладнюють пересування. Узимку холод проникає навіть у кам’яні стіни будинків, а під час весняних паводків вода може затопити частину міста.
Ввечері я закінчую роботу й вирушаю до цеху — нашого об’єднання ремісників. Ми обговорюємо справи міста та плануємо захист наших прав перед міською радою. Після цього повертаюся додому, де вечеряю чорним хлібом і супом із капусти. Завтра буде новий день із тими ж викликами та турботами.