§44–45. Гетьманщина в Північній війні

Назад до змісту

44-45.1. Гетьманщина в Північній війні

Які полкові міста Правобережжя охопила паліївщина?

Збройний виступ на Правобережжі, відомий як “паліївщина”, охопив значні території, включаючи Поділля, Брацлавщину та Київщину. Згідно з картою, центрами правобережних козацьких полків, які були осередками повстання, є такі міста:

• Фастів
• Біла Церква
• Богуслав
• Корсунь
• Брацлав
• Умань

Які терени України були під владою І. Мазепи в 1704—1709 рр.?

У 1704 році, за наказом московського царя, війська гетьмана Івана Мазепи зайшли на Правобережжя для придушення повстання Палія. Внаслідок цього Іван Мазепа фактично об’єднав під своєю владою Лівобережну та Правобережну Україну.

Визначте за легендою карти, на чиєму боці виступали козаки І. Мазепи в Полтавській битві.

Згідно з легендою карти, рух військ Івана Мазепи показаний тією ж стрілкою, що й рух армії шведського короля Карла XII. Це свідчить про те, що під час Полтавської битви 27 червня 1709 року козаки на чолі з гетьманом Іваном Мазепою виступали на боці Швеції проти московських військ Петра I.

1. Як Петро І використовував ресурси Гетьманщини для ведення Північної війни?

Під час Північної війни Петро І використовував військові та людські ресурси Гетьманщини. Козацька піхота, яка звикла воювати з опорою на табір чи фортецю, виявилася не дуже ефективною проти регулярної європейської армії. Тому її все частіше залучали до небойових завдань, таких як копання укріплень, перевезення вантажів та заготівля фуражу. Лише легка козацька кіннота показувала хороші результати в боях. Таке використання козаків призводило до падіння престижу військової служби.

2. Що таке «Паліївщина»? Яка роль І. Мазепи у її придушенні?

«Паліївщина» — це збройне повстання на Правобережжі (Поділля, Брацлавщина, Київщина), що тривало протягом 1701–1702 років під проводом фастівського полковника Семена Палія. Воно спалахнуло після того, як у 1699 році сейм Речі Посполитої ліквідував правобережне козацтво і наказав розпустити полки.

Оскільки польська влада не могла самотужки придушити повстання через наступ шведських військ, вона звернулася по допомогу до російського царя. У 1704 році за наказом Петра І на Правобережжя увійшли козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. Мазепа, вбачаючи в Палієві конкурента за гетьманську владу, заарештував його та відправив на заслання до Сибіру. Таким чином, Мазепа придушив повстання і фактично об’єднав під своєю булавою Лівобережну та Правобережну Україну.

3. Які плани держави-учасниці Північної війни мали щодо території Правобережної України? Чи збігалися вони з планами гетьмана І. Мазепи?

Плани держав-учасниць Північної війни щодо Правобережної України суттєво різнилися і не завжди збігалися з прагненнями гетьмана Івана Мазепи:

• Річ Посполита прагнула відновити свою повну владу на Правобережжі та ліквідувати козацтво, що й стало причиною “паліївщини”. Ці плани кардинально суперечили інтересам Мазепи.
• Московське царство прагнуло поширити свій вплив. Спочатку Петро I використав Мазепу для придушення повстання, що тимчасово відповідало інтересам гетьмана в об’єднанні українських земель. Проте кінцевою метою царя було повне підпорядкування Гетьманщини.
• Швеція та Іван Мазепа уклали договір, за яким українські землі мали стати незалежним князівством під протекторатом Швеції. Цей план повністю відповідав прагненням Мазепи здобути незалежність для своєї держави.

Отже, плани Івана Мазепи щодо створення незалежної української держави збігалися лише з планами Швеції, яка вбачала в цьому можливість послабити Московське царство.

44-45.2. Союз І. Мазепи та Карла XII. Битва під Полтавою

Мовою історичного джерела

Із промови Івана Мазепи до козацького війська у жовтні 1708 року

Яке «зло» із двох можливих запропонував обрати козакам Іван Мазепа?

Іван Мазепа запропонував козакам обрати союз зі Швецією як «менше зло». У своїй промові він говорить про «два провалля», маючи на увазі Московське царство та Швецію, які воювали між собою на українських землях. Залишатися з царем Петром І означало б «занапастити Гетьманщину», а союз зі шведським королем Карлом XII давав шанс «зберегти Україну». Тому він обрав шведів, сподіваючись здобути незалежність.

Чи керувався він корисливими мотивами?

Ні, гетьман не керувався корисливими мотивами. У своїй промові він прямо каже: «Я нащадків не маю і нічого не шукаю, окрім щастя тому народові, який ушанував мене гетьманською гідністю і довірив мені долю свою». Це означає, що він діяв не заради власної вигоди чи збагачення, а заради блага України.

Поясніть свої міркування.

Мазепа розумів, що подальша вірність московському царю призведе до повного виснаження Гетьманщини та остаточної втрати її автономії. Козаків і так уже використовували на важких роботах, а не в боях, що загрожувало ліквідацією козацтва як військової сили. Союз зі Швецією був ризикованим, але давав надію на створення незалежного Українського князівства під захистом шведського короля. Мазепа вважав, що такий крок — єдиний спосіб врятувати свою батьківщину, яка опинилася в центрі жорстокої війни між двома імперіями.

1. Пригадайте, чи мала Гетьманщина досвід союзних відносин зі Швецією. Коли та за яких умов?

Так, Гетьманщина вже мала досвід союзу зі Швецією за часів гетьмана Богдана Хмельницького. Під час шведського вторгнення до Речі Посполитої, відомого як «Потоп», українська козацька держава та Швеція стали союзниками у боротьбі проти спільного ворога.

2. Поміркуйте, що спонукало І. Мазепу перейти на сторону Карла ХІІ.

Івана Мазепу спонукало до переходу на бік Карла XII усвідомлення загрози для існування Гетьманщини. Московський цар Петро І використовував козацькі полки на важких небойових роботах, що підривало престиж та боєздатність війська. До того ж приклад ліквідації правобережного козацтва поляками у 1699 році показував, що автономії загрожує небезпека. Гетьман опинився перед вибором: або «занапастити Гетьманщину», залишившись вірним царю, або «зберегти Україну», уклавши союз зі шведами. Він обрав другий варіант, сподіваючись створити незалежне українське князівство під захистом Швеції.

3. Яку ціну заплатила Гетьманщина за спробу вибороти незалежність?

Спроба вибороти незалежність коштувала Гетьманщині надзвичайно дорого. Після переходу Мазепи на бік шведів московські війська вчинили терор, дощенту зруйнували гетьманську столицю Батурин, знищивши запаси зброї та продовольства. Також була зруйнована Чортомлицька Січ. Вирішальна поразка в Полтавській битві 1709 року призвела до смерті гетьмана Івана Мазепи на чужині та втечі його прихильників. Внаслідок цих подій Гетьманщина остаточно втратила шанс на незалежність і потрапила під ще більший контроль з боку Московського царства.

44-45.3. Гетьманство і Конституція Пилипа Орлика

1. Схарактеризуйте боротьбу гетьмана Пилипа Орлика за відновлення козацьких прав.

Після смерті Івана Мазепи гетьманом обрали Пилипа Орлика, який продовжив боротьбу за незалежність. У 1710 році він уклав «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького», які обмежували владу гетьмана та закріплювали республіканський устрій. У 1711 році Орлик разом із татарами та козаками здійснив військовий похід на Правобережжя, але він зазнав невдачі. Після цього гетьман поїхав до Європи, де до самої смерті шукав дипломатичної підтримки для України, але не знайшов її.

2. Визначте результати Прутського походу Петра І.

Прутський похід 1711 року завершився для Петра І повною катастрофою. Біля річки Прут 8-9 липня було розбите найкраще московське військо, яке здобуло перемогу під Полтавою. Сам цар ледь врятувався від полону, уклавши з османами Прутський мирний договір.

За умовами договору українські землі пропонувалося віддати під протекторат Кримського ханства та Османської імперії. Петро І організував черговий згін населення Правобережжя на лівий берег Дніпра. Московське царство втратило свої позиції на півдні та змушене було припинити експансію в цьому регіоні.

3. Поміркуйте, чому Північна війна не принесла Гетьманщині бажаних результатів.

Північна війна не принесла Гетьманщині незалежності через кілька причин. Головною стала вирішальна поразка шведсько-козацьких військ у Полтавській битві 1709 року, якій передувало знищення гетьманської столиці Батурина з усіма запасами. Також не було єдності в українському суспільстві: частина населення не підтримала Мазепу через звичку до московської влади та страх перед терором, який влаштували царські війська. Нарешті, міжнародна ситуація була несприятливою, оскільки після поразки Швеція вже не могла допомагати, а інші європейські держави не були зацікавлені в незалежній Україні.

Працюємо разом

Вправа «Текст історичного джерела». Відкрийте текст Конституції Пилипа Орлика на сайті Верховної Ради України. У парах або групах випишіть основні положення Конституції Пилипа Орлика. Поміркуйте, у чому полягає історичне значення цього документа.

На основі наданого тексту, основні положення Конституції Пилипа Орлика 1710 року можна згрупувати за такими напрямками:

Державний устрій та міжнародні відносини

• Державна релігія: Православ’я східного обряду проголошувалося державною релігією. Українська церква мала вийти з-під підпорядкування Московського патріархату і повернутися під юрисдикцію Константинопольського патріарха.
• Територіальна цілісність: Встановлювалася непорушність кордонів Української держави, зокрема по річку Случ, як це було за гетьмана Богдана Хмельницького.
• Зовнішньополітичний курс:
  • Проголошувався вічний протекторат Швеції над Україною для захисту її суверенітету.
  • Передбачалося укладення союзницького договору з Кримським ханством для спільної оборони.
  • Гетьман був зобов’язаний вимагати від Москви повернення українських полонених та відшкодування завданих війною збитків.

Розподіл влади та обмеження повноважень гетьмана

• Законодавча влада: Найвищим законодавчим органом ставала Генеральна Рада, що складалася з генеральної старшини, полковників та представників від кожного полку і Запорозької Січі.
• Виконавча влада: Влада гетьмана суттєво обмежувалася. Він не мав права ухвалювати важливі державні рішення, розпоряджатися державними фінансами чи вести міжнародні переговори без згоди Генеральної Ради.
• Судова влада: Гетьман позбавлявся права судити і карати старшину чи козаків. Цю функцію передавали Генеральному військовому суду, що робило його незалежним від волі гетьмана.
• Регулярність скликання ради: Генеральна Рада мала збиратися тричі на рік: на Різдво, Великдень та Покрову.

Фінанси та боротьба з корупцією

• Державна скарбниця: Створювалася державна скарбниця, якою завідував виборний Генеральний підскарбій. Гетьман не мав права втручатися в її справи та мав утримуватися за рахунок власних, чітко визначених маєтностей.
• Виборність посад: Усі військові та цивільні посади, зокрема полковників, мали бути виборними, а не призначатися гетьманом за хабарі чи особисті симпатії.
• Заборона зловживань: Старшині заборонялося використовувати працю козаків і посполитих у своїх приватних господарствах, примушувати їх до панщини, відбирати майно та землі.

Соціальний захист та права населення

• Захист вразливих верств: Вдови, сироти та родини козаків, що перебували у поході, звільнялися від податків та повинностей.
• Податкова реформа: Скасовувалися обтяжливі для населення податки на утримання компанійських і сердюцьких полків та повинності з надання підвод і провіанту для проїжджих (постої).
• Права міст: Підтверджувалися права і привілеї Києва та інших міст з магдебурзьким правом.
• Захист Запорозької Січі: Усі землі та угіддя, що належали Запорозькій Січі, мали бути повернуті їй у повне володіння, а збудовані там московські фортеці — ліквідовані.

Перевірте себе

1. Запитання до тексту параграфа:

• Коли тривала Північна війна?
• Що таке «паліївщина»?
• Хто очолив козаків, що підтримали Івана Мазепу, і прибув до нього на допомогу?
• Де відбулася вирішальна битва, що визначила долю союзу Івана Мазепи та Карла XII?
• Звідки ми можемо дізнатися про мотиви Івана Мазепи, який обрав союз зі Швецією?
• Чому козацьку піхоту під час Північної війни переважно використовували для небойових робіт?
• Як називався документ, ухвалений під час обрання Пилипа Орлика гетьманом?
• Який результат мав Прутський похід для армії Петра І?

2. Лінія часу основних подій Північної війни:

• 1700 р. — Початок Північної війни.
• 1701–1702 рр. — Повстання на Правобережжі, відоме як “паліївщина”.
• 1704 р. — Придушення “паліївщини” військами Івана Мазепи, який об’єднав під своєю владою Лівобережну та Правобережну Україну.
• 1708 р. — Іван Мазепа переходить на бік шведського короля Карла XII.
• 1709 р. — Зруйнування московськими військами Чортомлицької Січі та вирішальна битва під Полтавою, що завершилася поразкою шведсько-козацького війська.
• 1710 р. — Обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції та ухвалення «Пактів й Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького».
• 1711 р. — Невдалий Прутський похід Петра І та примусовий “згін” населення з Правобережжя на Лівобережжя.
• 1714 р. — Остаточне придушення виступів козаків на Правобережжі.
• 1721 р. — Завершення Північної війни.

3. Чинники, які спонукали І. Мазепу перейти на бік Карла ХІІ:

• Загроза ліквідації Гетьманщини: Існувала реальна перспектива скасування Війська Запорозького як окремої військової формації та ліквідації козацьких привілеїв з боку Московського царства.
• Принизливе використання козаків: Козацькі війська, особливо піхоту, залучали до небойових завдань, таких як копання укріплень, що підривало престиж військової служби.
• Приклад Правобережжя: Ліквідація правобережного козацтва Річчю Посполитою у 1699 році показувала, що автономії загрожує небезпека.
• Прагнення зберегти Україну: Гетьман опинився перед вибором: або “врятувати царя, занапастивши Гетьманщину”, або “врятувати короля, зберігши Україну”.
• Шанс на незалежність: Договір з Карлом XII передбачав створення незалежного українського князівства під протекторатом Швеції.

4. Ментальна мапа «Північна війна та Україна»:

5. Вправа «Трагедія Батурина». Створіть короткий текст для допису у соціальних мережах про долю гетьманської столиці.

Листопад 1708 року. Гетьманська столиця Батурин, що підтримала прагнення Івана Мазепи до незалежності, заплатила за це страшну ціну. Московські війська дощенту зруйнували місто, знищивши не лише запаси продовольства та зброї, що були так потрібні шведській армії, а й влаштувавши жорстокий терор проти мирних жителів.

Ця трагедія, відома як «Батуринська різанина», стала каральною акцією царя Петра І у відповідь на союз гетьмана зі Швецією і мала на меті залякати все українське населення. Батурин було стерто з лиця землі, а його доля — це нагадування про те, яку високу ціну довелося заплатити Україні за спробу вибороти свободу.

#Батурин #ТрагедіяБатурина #ІсторіяУкраїни #Мазепа #ПівнічнаВійна

6. Вправа «Я вважаю, що…». Чи можна вважати Пилипа Орлика амбасадором ідеї незалежності Гетьманщини у Європі? Відповідь аргументуйте.

Так, Пилипа Орлика можна вважати амбасадором ідеї незалежності Гетьманщини в Європі. Його діяльність після поразки під Полтавою була повністю присвячена просуванню української справи на міжнародній арені.

Аргументи на користь цієї тези:

• Цілеспрямована дипломатична місія: Після невдалого військового походу 1711 року, Пилип Орлик у 1714 році розпочав багаторічну дипломатичну подорож європейськими країнами. Він відвідав німецькі держави та Францію з чіткою метою — «агітуючи європейських володарів підтримати його країну в боротьбі з Московією».
• Створення «бренду» держави: Ухвалена в 1710 році «Конституція Пилипа Орлика» була своєрідним маніфестом, що презентував європейським монархам модель цивілізованої, правової та незалежної української держави, яку варто було підтримати.
• Незламність та відданість ідеї: Навіть після завершення Північної війни в 1721 році, коли він втратив підтримку Швеції, та попри постійні відмови від інших держав, Орлик не полишив своїх зусиль. Він до самої смерті у 1742 році продовжував шукати можливості для відновлення української незалежності, що робить його справжнім представником (амбасадором) інтересів своєї нації.