§42. Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України в XX столітті

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

Практична робота № 5.

Завдання 1.

Проаналізуйте писемні джерела. Дайте письмові відповіді на запитання після історичних джерел. 1. Яку землю автор називає “срібною”

Автор називає “срібною” землю Галичину, рідний край Василя Пачовського. Ось чому:

  1. Василь Пачовський – відомий український поет і громадський діяч, який народився і жив у Галичині на зламі XIX-XX століть.
  2. У вірші згадуються гори (“В горах воскресла красна весна”, “Та й веде сонце до самих гір”), що вказує на гірський край – Карпати, які є невід’ємною частиною ландшафту Галичини.
  3. Образ “срібної землі” у поезії символізує красу, чистоту і духовне відродження рідного краю поета – Галичини, яка на той час перебувала під гнітом Австро-Угорської імперії.

Отже, “срібна земля” у вірші Василя Пачовського – це поетичний образ Галичини, його батьківщини, яку він оспівує і закликає до пробудження та визволення.

Визначте причини виникнення легенди про Срібну Землю

Легенда про Срібну Землю (Закарпаття) та Срібний дзвін виникла в той самий час, коли в Ужгороді встановили копію американського Дзвону свободи. Василь Пачовський поєднав історію про нібито знайдений в селі Богаревиця срібний дзвін з 1034 року з символікою Дзвону свободи зі США. Таким чином, народився поетичний міф про Срібну Землю та Срібний дзвін як символ свободи та єдності українців Закарпаття.

З кого було сформовано перший уряд Підкарпатської Русі?

Перший уряд Підкарпатської Русі, сформований у жовтні 1938 року, був коаліційним – між українофілами та русофілами. Його очолив Андрій Бродій – прем’єр-міністр і один з лідерів русофільського руху.

Як довго уряд протримався і чому?

Цей уряд недовго протримався через те, що сам Андрій Бродій був замішаний у співпраці з іноземними державами, які мали територіальні претензії до Чехословаччини, зокрема з Угорщиною.

Визначте особливості перебування українських земель у складі Чехословаччини.

За 20 років перебування в складі Чехословаччини українці Закарпаття і Пряшівщини швидко розвинули національну освіту – було відкрито близько 500 шкіл з українською мовою навчання. Чехословаччина також фінансово підтримувала українські навчальні заклади – Український національний університет, педагогічний інститут та Господарську академію.

Чехословаччина визнала “руський” характер цього краю, дозволивши українцям обіймати адміністративні посади. Хоча й обіцяла автономію для українських земель, але її впровадження було відкладено до 1938 року.

Що спонукало українців створювати загони самооборони?

Українці створювали загони самооборони, зокрема Карпатську Січ, через те, що з угорської та польської сторін діяли озброєні групи, які тероризували населення Карпатської України, вбивали людей, зривали мости та будинки. Ці дії мали на меті знесилити Карпатську Україну. Тому для її захисту й утримання потрібно було мати власні військові сили.

Чому вибори до крайового Сойму стали важливою подією в житті закарпатців?

Вибори до крайового Сойму 12 лютого 1939 року відіграли важливу роль у легітимізації державницьких планів уряду Августина Волошина. Вони дозволили сформувати проурядову партію Українське Національне Об’єднання (УНО)

При яких обставинах було введено назву «Карпатська Україна»?

У кінці грудня 1938 року уряд Августина Волошина офіційно дозволив поряд з назвою “Підкарпатська Русь” вживати назву “Карпатська Україна”.

З кого було сформовано Карпатську Січ?

Карпатська Січ формувалася з осередків “Пласту”, “Січі” та “Просвіти”. До неї вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військові. Також прибули добровольці з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини, що надавало Січі загальноукраїнського характеру.

Яку форму політичного устрою було запроваджено в Карпатській Україні?

Згідно із Законом про проголошення самостійності від 15 березня 1939 року, Карпатська Україна стала незалежною республікою з президентом, обраним Соймом, на чолі.

Яку символіку Карпатської України вводили?

Державними символами Карпатської України стали:

  • Державний прапор синьо-жовтих кольорів
  • Державний герб – дотеперішній (той самий, що був у Підкарпатській Русі)
  • Державний гімн “Ще не вмерла України…”

Хто захищав Карпатську Україну?

Карпатську Україну захищали підрозділи Карпатської Січі, а також регулярні частини чехословацької армії – зокрема, 36-й піхотний полк та розвідувальна рота 12-ї дивізії.

Які події відбувалися одночасно в Хусті й Празі 15 березня 1939 року?

15 березня 1939 року в Хусті була проголошена незалежність Карпатської України. Того ж дня о 17 годині надійшла звістка про вступ німецьких військ у Прагу. Після цього чехословацькі війська практично припинили активні бойові дії й зосередилися на евакуації з Закарпаття.

Як поводились угорці, захопивши Карпатську Україну?

Після захоплення Карпатської України угорці жорстоко поводилися з місцевим населенням. За саме слово “січовик” розстрілювали на місці без жодних питань. Українців, які мали проукраїнську позицію, ув’язнювали в табори, розстрілювали, знущалися.

Завдання 2.

Користуючись інформацією, отриманою з історичних джерел, визначте причини, передумови та наслідки спроби утвердження незалежності України в XX столітті на території Закарпаття.

Спроба утвердження незалежності України на території Закарпаття у XX столітті була складним і багатогранним процесом, який мав глибокі історичні передумови, важливі причини та значні наслідки.

Причини та передумови

  1. Історичні передумови: Закарпаття мало давню історію українського населення з чіткою національною ідентичністю. Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії регіон опинився у складі новоствореної Чехословаччини, яка обіцяла надати автономію українським землям, але впровадження цієї автономії затягувалося.
  2. Національне відродження: На кінець 30-х років виросло нове покоління жителів Закарпаття — освічених, з чіткою національною ідентичністю, що прагнуло більшої самостійності та визнання української культурної та політичної ідентичності.
  3. Політичні зміни в Європі: Політична нестабільність в Європі, зокрема анексія Судетської області Німеччиною та розпад Чехословаччини, створили умови для перегляду статусу Закарпаття.

Наслідки

  1. Проголошення незалежності: 15 березня 1939 року в Хусті була проголошена незалежність Карпатської України, що стало виразом прагнення українців Закарпаття до самовизначення.
  2. Військовий конфлікт: Незабаром після проголошення незалежності угорська армія атакувала Карпатську Україну, що призвело до військового конфлікту. Українські захисники, зокрема Карпатська Січ та частини чехословацької армії, намагалися захистити незалежність, але були змушені відступити перед переважаючими силами угорців.
  3. Репресії: Після захоплення Карпатської України угорськими військами розпочалися репресії проти українського населення. Багато активістів були арештовані, розстріляні або змушені емігрувати.

Висновок

Спроба утвердження незалежності Карпатської України була важливим виразом національно-визвольних прагнень українців Закарпаття. Ця подія мала глибокі історичні корені та стала важливим етапом в боротьбі українського народу за свою державність. Попри те, що незалежність не була збережена, вона залишила помітний слід в історії України та у свідомості українців.

Завдання 3. 

Складіть есей на тему «Третя спроба утвердження незалежності Карпатської України», використовуючи такі слова: президент, військо, українська мова, державна символіка.

Березень 1939 року став кульмінацією багаторічних прагнень українців Закарпаття до національного самовизначення. Після розпаду Чехословаччини та в умовах політичної нестабільності в Європі, уряд Августина Волошина вирішив скористатися історичним шансом і проголосити незалежність Карпатської України.

15 березня 1939 року в Хусті відбулася історична сесія Сойму, на якій було ухвалено Закон про самостійність Карпатської України. Згідно з цим законом, Карпатська Україна ставала незалежною республікою з президентом на чолі, обраним Соймом. Українська мова визнавалася державною, а державними символами стали синьо-жовтий прапор, герб Підкарпатської Русі та гімн “Ще не вмерла України…”.

Для захисту новоствореної держави було сформовано військо – Карпатську Січ, яка складалася з добровольців з різних регіонів України. До її лав вступили вчителі, лікарі, студенти, робітники та демобілізовані військові. Січовики мали право носити військову форму та легку зброю.

Проте незалежність Карпатської України виявилася нетривалою. Того ж дня, 15 березня, німецькі війська вступили в Прагу, що призвело до фактичного розпаду Чехословаччини. Чехословацькі частини, які спочатку підтримували Карпатську Україну, згодом припинили активні бойові дії та зосередилися на евакуації.

Слабоозброєна Карпатська Січ опинилася сам на сам проти переважаючих сил угорської армії, яка 23 березня розпочала широкомасштабний наступ. Після кількох днів запеклих боїв, під тиском чисельної угорської армії, Карпатська Україна була окупована.

Попри коротке існування, проголошення незалежності Карпатської України стало важливим етапом в історії українського державотворення. Воно продемонструвало прагнення українців Закарпаття до свободи та національного самовизначення, а також їхню готовність боротися за ці ідеали зі зброєю в руках.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *