Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Складіть хронологічну таблицю подій.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1920 | У Празі засновано Українську військову організацію (УВО) |
| 1920 | Бессарабський протокол узаконив приєднання Бессарабії до Румунії |
| 1921 | Ризький мирний договір закріпив приналежність Західної Волині до Польщі |
| 1923 | Рада послів Антанти визначила приналежність Східної Галичини до Польщі |
| 1924 | 31 липня – польський уряд затвердив “кресовий” закон про освіту |
| 1925 | Створено Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) |
| 1929 | У Відні створено Організацію українських націоналістів (ОУН) |
| 1930 | Розпочато кампанію пацифікації в Галичині |
| 1938 | 11 жовтня – Закарпаття одержало автономію в складі Чехословаччини |
| 1939 | 15 березня – проголошено незалежність Карпатської України |
2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.
- А) Зайвим поняттям у цьому логічному ланцюжку є “колонізація”. Решта понять – “кооперація”, “осадництво” і “пацифікація” – стосуються політики польського уряду щодо українських земель у міжвоєнний період. Колонізація ж була ширшим явищем, не обмеженим лише цим регіоном і періодом.
- Б) Зайвим поняттям тут є “кооператив “Центросоюз”. Решта – товариство “Рідна школа”, Український таємний університет та Наукове товариство імені Тараса Шевченка – були культурно-освітніми та науковими установами, що діяли на західноукраїнських землях. “Центросоюз” був кооперативним об’єднанням, що відрізняється від решти за своєю природою.
- В) Зайвим поняттям є “товариство “Просвіта”. Українофіли, Християнська народна партія та русофіли були політичними течіями та партіями, що діяли на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Товариство “Просвіта” ж було культурно-освітньою організацією, а не політичною силою
- Г) Зайвим є поняття “націонал-комунізм”. Інтегральний націоналізм був ідеологією, а Організація українських націоналістів та Українська військова організація – реальними політичними силами, що його сповідували. Націонал-комунізм же був радше ідеологічним конструктом, що не мав організаційного оформлення в той час
3. Виконайте завдання за історичною картою (с. 101):
а) віднайдіть територію, на якій здійснювали пацифікацію;
Територією, на якій здійснювали пацифікацію, була Східна Галичина
б) окресліть регіон Татарбунарського повстання
Регіон Татарбунарського повстання знаходився в південній частині Бессарабії біля Чорного моря.
в) простежте напрямок наступу угорських військ на Закарпатську Україну
Напрямок наступу угорських військ на Закарпатську Україну був з південного заходу на північний схід, від міста Мукачево до Хуста.
г) локалізуйте місто, де було відкрито Український таємний університет
Місто, де було відкрито Український таємний університет – Львів.
4. Пригадайте, які міжнародно-правові акти закріплювали приєднання західноукраїнських земель до іноземних держав
Міжнародно-правові акти, що закріплювали приєднання західноукраїнських земель до іноземних держав:
- Східна Галичина і Західна Волинь відійшли до Польщі за умовами Ризького договору 1921 року та рішенням Ради послів Антанти у 1923 році.
- Приєднання Північної Буковини до Румунії закріпив Сен-Жерменський договір 1919 року між Австрією і країнами-переможцями у Першій світовій війні.
- Приєднання Бессарабії до Румунії узаконив Бессарабський протокол 1920 року між державами Антанти та Королівством Румунії.
- Закарпаття ввійшло до складу Чехословаччини згідно з рішеннями Паризької мирної конференції 1919 року.
5. Порівняйте національну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення. Що впливало на розвиток чи відставання кожного з українських регіонів?
Національна політика цих держав мала значний вплив на розвиток чи відставання українських регіонів:
- Польща проводила політику асиміляції, що включала обмеження української мови та культури, дискримінаційну освітню політику (утраквістичні школи), а також активну колонізацію українських земель поляками. Це призвело до соціальної напруженості та етнічних конфліктів.
- Румунія також проводила асиміляційну політику, забороняючи українські школи, румунізуючи географічні назви та прізвища. Румунська політика сприяла зниженню рівня освіти та культурного розвитку українського населення.
- Чехословаччина мала більш ліберальну національну політику, дозволяючи розвиток української мови, культури та освіти. Попри це, обіцянка надати Закарпаттю автономію так і не була виконана. Втім, порівняно з Польщею та Румунією, українці в Чехословаччині мали кращі умови для національного розвитку
6. Проаналізуйте геополітичне становище Карпатської України
Геополітичне становище Карпатської України було складним. Вона виникла в умовах зростання агресії Німеччини та Угорщини, які претендували на території Чехословаччини. Після Мюнхенської угоди 1938 р. Чехословаччина була змушена надати автономію Закарпаттю. Проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. стало реакцією на окупацію Чехословаччини Німеччиною. Однак через кілька днів Карпатську Україну окупувала Угорщина..
7. Поміркуйте, яка спільна мета єднала діяльність УНДО, УНП, УВО, ОУН. Назвіть чинники, що завадили досягненню цієї мети.
Спільною метою УНДО, УНП, УВО, ОУН було досягнення незалежності України та відстоювання національних інтересів українців. Однак досягненню цієї мети завадили кілька чинників:
- Зовнішньополітичний тиск та агресія з боку сусідніх держав, які мали територіальні претензії до українських земель.
- Внутрішні розбіжності між різними політичними силами та їхніми візіями майбутнього України.
- Міжнародна ізоляція та відсутність ефективної підтримки з боку західних держав.
Ці чинники ускладнили об’єднання зусиль у боротьбі за незалежність та створили перешкоди на шляху досягнення спільної мети.
8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданих далі та у § 35 (Євген Коновалець, Василь Мудрий, Ольга Басараб). Стисло, одним реченням, визначте їхній внесок у вітчизняну історію. Чия діяльність імпонує вам найбільше? Чому?
Августин Волошин став символом боротьби за автономію Карпатської України, очоливши її як президент у складні часи перед Другою світовою війною.
Андрей Шептицький відіграв ключову роль у розвитку Української греко-католицької церкви, підтримував українську культуру та освіту, і врятував багато життів під час Голокосту.
Володимир-Сергій Залозецький-Сас був активним політичним діячем, який захищав інтереси України на Буковині, а також зробив значний внесок у розвиток мистецтва та культури.
Євген Коновалець був засновником та лідером Організації Українських Націоналістів, що мала значний вплив на розвиток українського національного руху у XX столітті
Василь Мудрий був видатним українським громадським і політичним діячем, журналістом, який відіграв важливу роль у розвитку українського національного руху в Галичині в міжвоєнний період
Ольга Басараб була відомою розвідницею та зв’язковою Євгена Коновальця, що зробила значний внесок у діяльність українського визвольного руху.
Мені особисто імпонує діяльність Андрея Шептицького, оскільки він не лише займався духовними справами, але й активно підтримував українську культуру, освіту та відстоював гуманітарні цінності, рятуючи життя під час війни. Його зусилля врятувати євреїв під час Голокосту є прикладом мужності та гуманізму, які залишаються актуальними й сьогодні.