§39. Королівство Руське

Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак

Пригадайте. Коли та за яких обставин було утворено Галицько-Волинське князівство?

Галицько-Волинське князівство було утворено у 1199 році внаслідок об’єднання Волинського і Галицького князівств князем Романом Мстиславичем. Це стало можливим після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів, що дозволило Роману зайняти Галич і створити єдину державу на південному заході Рус.

Якою була зовнішня і внутрішня політика Романа Мстиславича?

• Зовнішня політика: Роман проводив активну зовнішню політику, спрямовану на зміцнення міжнародного становища князівства. Він укладав союзи з Польщею, Угорщиною та іншими європейськими державами, а також вів боротьбу проти половців. Його метою було забезпечення незалежності від впливу сусідніх держав і зміцнення авторитету князівства на міжнародній арені.
• Внутрішня політика: У внутрішній політиці Роман прагнув централізувати владу, обмежити вплив боярської знаті та зміцнити князівську владу. Він сприяв економічному розвитку своїх земель, розвивав міста та торгівлю, створював умови для стабільності й процвітання держави.

Діємо: практичні завдання

Перейдіть за QR-кодом або покликанням та перегляньте навчальне відео. Складіть розповідь про Данила Романовича, уклавши характеристику його правління до коронації та після

Данило Романович, відомий як Данило Галицький (1238–1264), був видатним правителем, який відіграв ключову роль у становленні Галицько-Волинської держави та її перетворенні на Королівство Руське. Його правління можна умовно поділити на два етапи: до коронації 1253 року та після.

Правління до коронації

Данило Романович розпочав своє правління зі складної боротьби за батьківську спадщину. У 1238 році він об’єднав Галичину і Волинь, відновивши єдність Галицько-Волинського князівства. У 1239 році він став київським князем, що зміцнило його позиції на Русі. У 1245 році Данило здобув вирішальну перемогу в битві під Ярославом, остаточно утвердившись на престолі.

Данило активно розвивав міста, укріплював фортеці та сприяв економічному зростанню своїх земель. Водночас він був змушений визнати залежність від Золотої Орди, отримавши ярлик на княжіння в 1245 році. Однак він прагнув позбутися монгольського ярма, шукаючи союзників серед європейських держав і виступаючи ініціатором створення християнської коаліції проти орди.

Правління після коронації

У грудні 1253 року в місті Дорогичині Данило був коронований посланцем папи Інокентія IV, отримавши титул короля Русі. Ця подія стала важливим міжнародним визнанням його держави як Королівства Руського. Після коронації він продовжував боротися з монголами, зокрема успішно протистояв військам хана Куремси у 1254 році.

Данило також зміцнював зовнішньополітичні зв’язки з Угорщиною, Польщею та німецькими імператорами. Проте спроби організувати хрестовий похід проти монголів не увінчалися успіхом. У 1258 році через вторгнення монгольського воєначальника Бурундая князю довелося зруйнувати укріплення багатьох міст, що стало серйозним викликом для його влади.

Оцінка правління

Данило Романович залишився в історії як талановитий політик і полководець, який прагнув об’єднання руських земель і захисту їх незалежності. Його діяльність заклала основи для розвитку Королівства Руського, яке стало важливим центром політичного і культурного життя Східної Європи.

Діємо: практичні завдання

Укладіть в зошиті або нотатнику порівняльну таблицю правління нащадків Данила Романовича за зразком.

Робота з джерелом

Опрацюйте уривок із листа Папи Бенедикта ХІІ до краківського римо-католицького єпископа (1341 р.), поданий у е-додатку. Визначте:

Чим католицька церква зумовлює втручання польського короля в справи Галичини?

Католицька церква зумовлює втручання польського короля Казимира III у справи Галичини, посилаючись на необхідність захисту християнської віри. У листі Папа Бенедикт XII виправдовує дії короля як помсту за вбивство князя Болеслава, яке називається злочином проти християнства.

Які задачі визначав король Казимир III, укладаючи угоду з боярином Дмитром Дедьком?

Король Казимир III прагнув забезпечити контроль над Галичиною, уклавши угоду з Дмитром Дедьком. Він гарантував збереження прав, звичаїв і обрядів місцевого населення, щоб уникнути конфліктів і стабілізувати владу в регіоні.

Якою була реакція Папи Римського?

Папа Бенедикт XII висловив сумнів щодо відповідності дій Казимира III Божій волі та закликав звільнити короля від присяги, яку той дав Дмитру Дедьку. Це свідчить про підтримку католицькою церквою подальшої централізації влади під егідою Польщі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Охарактеризуйте зовнішню політику Данила Романовича. Чому він прийняв корону від Папи Римського?

Зовнішня політика Данила Романовича була спрямована на зміцнення міжнародного становища Галицько-Волинського князівства. Він підтримував дипломатичні зв’язки з Угорщиною, Польщею, Литвою та німецькими імператорами, а також намагався створити союз із західноєвропейськими державами для боротьби проти монголів. У 1253 році Данило прийняв корону від Папи Римського, щоб отримати підтримку в організації хрестового походу проти монгольської загрози. Однак ці плани не були реалізовані, і союз із Заходом втратив актуальність.

2. У чому особливість внутрішньої та зовнішньої політики нащадків Данила Романовича?

• Лев Данилович (1264-1301) спочатку правив спільно з дядьком Васильком, а потім став одноосібним правителем. Він приєднав частину Закарпаття, переніс столицю до Львова, розвивав міста. Визнав себе васалом Золотої Орди. Зіпсував відносини з литовцями. Прославився як мужній воїн і полководець, але нерозважливий і нестриманий політик. Занедбав своє князівство через часті війни з сусідами.
• Юрій I Львович (1301-1308) був останнім правителем, який носив королівський титул. Він переніс столицю до Володимира, сприяв господарському і культурному розвитку держави, домігся створення Галицької митрополії. Його зовнішня політика була спрямована на протистояння з монголами та підтримку зв’язків з європейськими державами.
• Андрій і Лев II (1308-1323) вели боротьбу проти Золотої Орди, підтримували контакти з Польщею та Ливонським орденом, але загинули в поході проти монголів.
• Юрій II Болеслав Тройденович (1325-1340) обмежив повноваження бояр, підтримував дружні стосунки з Великим князівством Литовським, уникав конфліктів з Ордою, заохочував переселення польських та німецьких купців і ремісників, підтримував католицьке духівництво.

4. Які фактори сприяли занепаду Королівства Руського?

• Постійна загроза з боку Золотої Орди.
• Внутрішні конфлікти між боярами й князями, що послаблювали державу.
• Відсутність сильного спадкоємця після смерті останніх Романовичів.
• Територіальні претензії сусідніх держав (Польща, Угорщина, Литва).
• Економічне виснаження через війни та спустошення земель.

II. Обговоріть у групі

1. Які можливості для об’єднаня Русі відкривалися після здобуття Данилом Романовичем Києва в 1239 р.? Які обставини перешкодили втіленню їх у життя?

Після здобуття Києва в 1239 році Данило Романович отримав можливість стати лідером у процесі об’єднання руських земель під єдиною владою. Це могло зміцнити політичну, військову та економічну єдність Русі, а також створити сильну державу, здатну протистояти зовнішнім загрозам.

Проте ці плани зірвали:

• Монгольська навала 1240 року, яка зруйнувала Київ і послабила його роль як політичного центру.
• Вплив Золотої Орди, що змусив руські князівства визнати залежність від монголів.

2. Охарактеризуйте антимонгольську політику Данила Романовича. Визначте, якими були її результати. Чи вдалося йому втілити в життя всі свої плани?

Антимонгольська політика Данила включала:

• Військові дії проти монголів, зокрема похід проти хана Куремси у 1254 році.
• Спроби створити коаліцію із західноєвропейськими державами та Папою Римським для організації хрестового походу проти монголів.
• Укріплення міст і фортець для оборони від монгольських нападів.

Результати:

• Данило здобув тимчасові перемоги над монголами, але не зміг звільнити свої землі від їхнього впливу.
• Плани хрестового походу не були реалізовані через байдужість європейських союзників.
• У 1258 році монголи змусили князя зруйнувати укріплення міст, що ослабило оборону князівства.

Отже, Данилу вдалося частково реалізувати свої плани, але повного звільнення від монгольського ярма досягти не вдалося через складні внутрішні та зовнішні обставини.

3. Дослідник І. Крип’якевич відзначав, що «Лев був талановитим володарем, із незвичайною енергією проводив свої плани, намагався скупчити у своїх руках якнайбільшу територію і вести провід над іншими членами свого роду»

А. Доведення або спростування твердження І. Крип’якевича

Твердження І. Крип’якевича про те, що Лев Данилович був “талановитим володарем”, який “із незвичайною енергією проводив свої плани”, можна підтвердити історичними фактами:

1. Розширення територій і військова активність:
   • Лев Данилович успадкував Галицьке, Перемишльське та Белзьке князівства після смерті батька Данила Галицького, а також приєднав Холмське князівство.
   • Він активно вів війни для розширення своїх володінь, зокрема здійснював походи на Польщу, Литву та Угорщину. Наприклад, у 1281 році Лев приєднав Закарпаття до своїх земель.
   • Попри невдачі у боротьбі за краківський престол, він здобув Люблінську землю, яка залишалася під його контролем до 1302 року.
2. Дипломатія і васалітет:
   • Лев визнав себе васалом Золотої Орди, що дозволило йому зберегти контроль над своїми землями та отримати підтримку татар у військових кампаніях.
   • Він підтримував союз із Чехією та Угорщиною, що свідчить про його дипломатичні здібності.
3. Заснування міста Львова:
   • Заснування міста Львова, названого на його честь, є свідченням його прагнення до централізації влади та розвитку інфраструктури.

Однак слід зазначити й недоліки його правління:

• Вбивство литовського князя Войшелка погіршило відносини з Литвою та зруйнувало перспективу створення єдиної Русько-Литовської держави.
• Часті війни виснажували ресурси князівства, що негативно впливало на внутрішній розвиток.

Б. Оцінка діяльності Льва Даниловича

Лев Данилович був видатним політичним і військовим діячем свого часу. Його діяльність можна оцінити як амбітну та цілеспрямовану:

Позитивні аспекти:

• Він проявляв мужність і стратегічне мислення у військових кампаніях.
• Розширив території князівства та зберігав його незалежність завдяки дипломатії.
• Заснування Львова стало важливим кроком у розвитку регіону.

Негативні аспекти:

• Політична нерозважливість у відносинах із сусідами (наприклад, конфлікт із Литвою) обмежувала його успіхи.
• Занедбання внутрішніх справ через постійні війни послаблювало князівство.

Отже, Лев Данилович був талановитим правителем із великими амбіціями, але його політика часто була суперечливою та мала як значні досягнення, так і помилки.

III. Мислю творчо

Чи поділяєте ви наведену оцінку діяльності князя Данила?

Так, я поділяю оцінку М.Ф. Котляра, адже Данило Романович був талановитим правителем, який об’єднав Галичину і Волинь, зміцнив державу та намагався звільнити її від монгольського ярма. Його зусилля щодо згуртування Південної Русі та боротьби з ворогами заслуговують на повагу.

Дайте власну оцінку постаті Данила Романовича. Чи вважаєте ви, що король Данило — найвагоміша постать в історії Галицько-Волинської держави? Відповідь аргументуйте.

Данило Романович є однією з найзначніших постатей в історії Галицько-Волинської держави. Його правління стало періодом відновлення та зміцнення держави, він зумів об’єднати розрізнені землі, укріпити міста, розвивати економіку та культуру. Його коронація в 1253 році стала важливим кроком у міжнародному визнанні Русі як суверенної держави. Данило активно протистояв монголам, шукаючи союзників серед європейських держав, що свідчить про його далекоглядність та прагнення до незалежності. Його діяльність заклала основи для розвитку Королівства Руського, яке стало важливим центром політичного і культурного життя Східної Європи. Тому, враховуючи його внесок у розвиток держави та боротьбу за незалежність, можна стверджувати, що Данило Романович є однією з найвагоміших постатей в історії Галицько-Волинської держави.