Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Коли і як відбулося норманське завоювання Англії? Чому Англійське королівство не зазнало політичної роздробленості?
Норманське завоювання Англії відбулося у 1066 році. Герцог Нормандії Вільгельм переміг англосаксонського короля Гарольда II у битві при Гастінгсі. Після цього Вільгельм був коронований як король Англії й став відомий як Вільгельм I Завойовник.
Англійське королівство не зазнало політичної роздробленості через такі причини:
- Вільгельм I Завойовник встановив свій контроль над Англією, зводячи королівські замки по всій країні для контролю за територіями. Він конфіскував землі англосаксонської аристократії та роздав їх норманським лицарям, які стали відомі як барони, і які склали присягу на вірність королю.
- Вся земля вважалася власністю короля, і лише він мав право її надавати, що обмежувало вплив місцевих феодалів. Країна була поділена на графства, якими управляли королівські намісники — шерифи.
- Було створено централізовану систему управління, включаючи перепис земель і майна («Книга Страшного суду»), що забезпечило ефективний збір податків та контроль над територією.
Робота з джерелом
Прочитайте уривок із «Книги Страшного суду», поданий в е-додатку, та дайте відповіді на запитання.
Що було записано у «Книзі Страшного суду»?
У «Книзі Страшного суду» було записано детальну інформацію про всі землі Англії: назви помість, їхніх власників за часів короля Едуарда і на момент перепису, кількість земель (гайд), плугів, вілланів, рабів, вільних людей, лісів, млинів, рибних угідь та інше майно. Також зазначалися зміни у володіннях і доходах за різні періоди.
Із якою метою, на вашу думку, був проведений ретельний перепис маєтностей в Англії?
Перепис був проведений для впорядкування збору податків і контролю над володіннями. Це допомогло королю Вільгельму I Завойовнику централізувати владу та забезпечити стабільний дохід до скарбниці.
Як ви вважаєте, чому зазначений документ отримав назву «Книга Страшного суду»?
Документ отримав таку назву через його остаточність і неухильність. Як на Страшному суді неможливо уникнути відповідальності за свої дії, так і за даними цієї книги ніхто не міг уникнути сплати податків чи приховати своє майно.
Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте схему, дайте відповіді на запитання і, виконайте завдання.
1. Якими були основні положення реформ короля Генріха II?
- Адміністративна реформа: посилення влади шерифів, які збирали податки, переслідували порушників і керували ополченням.
- Судова реформа: створення королівського суду та впровадження суду присяжних.
- Військова реформа: заміна обов’язкової участі лицарів у походах на сплату «щитового гроша» для утримання найманого війська.
2. Які причини спонукали Генріха II до проведення реформ?
- Необхідність зміцнення королівської влади.
- Бажання централізувати управління та зменшити вплив місцевих феодалів.
- Бажання створити ефективне наймане військо замість феодального ополчення.
- Створення єдиної системи правосуддя для контролю над населенням.
3. Які верстви населення Англії виграли від проведення реформ?
- Всі верстви населення (крім залежних): отримали більше захисту завдяки централізованому суду.
- Міщани: виграли від стабільності та зменшення свавілля феодалів.
- Лицарі: могли уникати військової служби, сплачуючи податок (“щитові гроші”).
- Король: посилив свою владу, отримав стабільні фінанси та контроль над державою.
Діємо: практичні завдання
Ознайомтеся із уривком «Великої хартії вольностей», поданий в е-додатку, і дайте відповіді на запитання.
1. Про яких «вільних людей» йдеться в джерелі?
Йдеться про вільних людей середнього та вищого стану суспільства, які не були кріпаками чи залежними селянами. Це могли бути барони, лицарі, заможні городяни, які мали певні права та привілеї.
2. Чи не узаконювала ст. 61 феодальні війни, дозволивши підданим із зброєю в руках захищати власні права та привілеї?
Стаття 61 могла сприяти війнам, оскільки дозволяла баронам і громадянам чинити тиск на короля силою у разі порушення ним Хартії. Це створювало умови для збройного протистояння між королем і його підданими.
Поміркуймо!
Частина істориків вважає Хартію першою у світі Конституцією, що закріпила права та обов’язки всіх громадян. Інші — тільки переліком прав великих землевласників. Висловіть та обґрунтуйте власну думку з цього приводу.
На мою думку, «Велика Хартія Вольностей» не була повноцінною Конституцією, оскільки вона здебільшого захищала інтереси великих землевласників і баронів, а не всіх верств населення.
Ось основні аргументи:
- Захист прав баронів: Хартія спрямована на обмеження королівської влади, щоб захистити права баронів і феодалів, які були основними учасниками її укладення.
- Обмежений вплив на простий народ: Документ не враховував права селян чи бідних городян, які залишалися залежними від своїх господарів і не мали політичного впливу.
- Початок обмеження влади монарха: Водночас Хартія стала важливим кроком до формування правової держави, адже вона заклала основу для розвитку принципу верховенства права та обмеження абсолютної влади короля.
Таким чином, «Велика Хартія Вольностей» була важливим історичним документом, але вона більше нагадувала перелік привілеїв для еліти, ніж універсальний закон для всіх громадян.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте схему устрою парламенту Англії. Охарактеризуйте систему формування та діяльності палати лордів і палати общин. Порівняйте діяльність парламентів Англії та Франції.
Палата лордів: Формувалася з представників духовної та світської аристократії. Членство в палаті було переважно спадковим або призначалося королем.
Палата общин: Складалася з представників лицарських орденів і великих міст (по два представники від кожного графства та міста). Її члени обиралися, але вибори були обмежені майновим цензом.
Основними функціями парламенту були: затвердження податків, підтримка короля та з XIV ст. брали участь в розробці та утвердженні законодавчих актів.
Порівняйте діяльність парламентів Англії та Франції:
Англійський парламент:
- Скликався регулярно з XIV століття.
- Складався з двох палат (лордів і общин).
- Мав право затверджувати податки, що обмежувало владу короля.
- Поступово став впливовим органом у законодавчій сфері.
Французькі Генеральні штати:
- Скликалися нерегулярно, лише за потреби короля.
- Складалися з трьох станів: духовенства, дворянства та третього стану (міщан).
- Не мали законодавчої влади й постійного впливу на королівську владу.
Висновок:
Англійський парламент мав більший вплив на управління державою завдяки регулярності засідань і участі різних представників у законодавчому процесі, тоді як французькі Генеральні штати залишалися дорадчим органом із мінімальним впливом на короля. Генеральні штати не мали законодавчої влади та король не повинен був скликати їх регулярно.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте зображення сцени з п’єси Шекспіра «Генріх VI», де фракції обирають червоні або білі троянди. За допомогою додаткових джерел інформації, дізнайтеся, що зображував поданий сюжет у п’єсі.
Сцена з п’єси Вільяма Шекспіра «Генріх VI» символізує початок конфлікту між двома аристократичними родами Англії — Ланкастерами та Йорками. У цій сцені представники обох фракцій обирають троянди: червону (символ Ланкастерів) і білу (символ Йорків), що стало метафорою для їхньої боротьби за владу.
Цей сюжет відображає передумови Війни Червоної та Білої Троянд (1455–1487), яка була міжусобною війною за англійський трон. Конфлікт призвів до значного ослаблення англійської аристократії, численних жертв серед знаті та зміцнення королівської влади після перемоги Генріха VII Тюдора, який об’єднав дві династії через шлюб із представницею роду Йорків.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять:
- «Книга Страшного суду»: Реєстр земель і майна, створений у 1086 році за наказом Вільгельма Завойовника для впорядкування податкової системи. Документ містив детальну інформацію про власність населення Англії.
- «Щитові гроші»: Особливий податок, запроваджений Генріхом II Плантагенетом, який дозволяв лицарям уникати військової служби, сплачуючи кошти на утримання найманого війська.
- «Велика Хартія Вольностей»: Документ, підписаний у 1215 році королем Джоном Безземельним, що обмежував королівську владу та закріплював права баронів і вільних людей.
2. Установіть хронологічну послідовність подій:
- Утворення реєстру власності «Книга Страшного суду» (1086 р.).
- Проведення реформ Генріхом II Плантагенетом (1154–1189 рр.).
- Ухвалення «Великої Хартії Вольностей» (1215 р.).
- Створення парламенту в Англії (1265 р.).
- Війна Червоної й Білої Троянд (1455–1487 рр.).
3. За яких причин розпочалася війна Червоної та Білої Троянд? Чи можна називати цю війну міжусобною?
Причини війни Червоної і Білої Троянд:
- Династична боротьба між родами Ланкастерів і Йорків за англійський трон.
- Ослаблення королівської влади після Столітньої війни.
- Економічна криза та невдоволення населення політикою королів.
Так, цю війну можна назвати міжусобною, оскільки вона була конфліктом між двома аристократичними родами Англії, які боролися за владу всередині однієї країни. Війна мала руйнівні наслідки для англійської знаті й суспільства загалом.
II. Обговоріть у групі
1. Чи був англійський парламент органом, що враховував інтереси усіх станів? Хто мав найбільший вплив на ухвалення нових законів?
Англійський парламент не враховував інтересів усіх станів. У ньому були представлені лише вищі верстви суспільства: духовна та світська аристократія (палата лордів) і лицарі та заможні городяни (палата общин). Селяни та незаможні верстви населення не мали представництва.
Найбільший вплив на ухвалення нових законів мала палата лордів, оскільки її члени були представниками найвпливовіших станів — аристократії та духівництва.
2. Що спільного і відмінного мала «Правда Альфреда» і «Салічна правда»?
Спільне:
- Обидва документи були збірками законів, що регулювали суспільні відносини.
- Закони базувалися на традиціях і звичаях відповідних народів.
- Вони містили положення про захист приватної власності та покарання за злочини.
- Регулювали взаємини між різними соціальними верствами.
Відмінне:
- «Правда Альфреда»: була адаптована до англосаксонських традицій і включала християнські моральні норми, зокрема намагалася викорінити кровну помсту. Вона мала на меті зміцнення королівської влади.
- «Салічна правда»: була створена для франкського суспільства і базувалася на звичаєвому праві германських племен, зокрема акцентувала увагу на кровній помсті та матеріальній компенсації за злочини.
Таким чином, «Правда Альфреда» була більш централізованим і християнським документом, тоді як «Салічна правда» зберігала традиції племінного права.
III. Мислю творчо
Про Річарда ІІІ написано чимало історій. Його біографія привертала увагу відомих істориків, письменників, митців. Видатний англійський драматург В. Шекспір у драмі «Річард ІІІ» описував не лише зовнішність та характерні риси правління короля, а й його особисті звички. В деяких творах і літописах про короля писали, що він був справжнім чудовиськом: згорблений і сухорукий карлик, позбавлений будь-яких моральних якостей, якому приписують убивство Генріха IV. Натомість, навіть вороги визнавали, що Річард ІІІ був дуже кмітливим і хоробрим воїном, талановитим полководцем. Підготуйте творчий проєкт про постать Річарда ІІІ. Презентуйте його у класі.
Творчий проєкт про постать Річарда III
Біографія Річарда III
- Дата народження: 2 жовтня 1452 року.
- Походження: Одинадцята дитина герцога Річарда Йоркського та Сесілії Невілл. Представник династії Йорків.
- Правління: Король Англії з 1483 до 1485 року.
- Смерть: Загинув у битві під Босвортом 22 серпня 1485 року. Його смерть завершила війну Червоної та Білої Троянд.
Особистість і правління
Характеристика:
- Річард III був хоробрим воїном, талановитим полководцем і енергійним адміністратором.
- Відомий своєю кмітливістю, стратегічними здібностями та відданістю своїй справі.
Політика:
- Провів реформи, спрямовані на упорядкування судочинства та заборону насильницьких поборів.
- Підтримував торгівлю, розвивав інфраструктуру (будівництво доріг і кораблів).
- Посилював економіку через політику протекціонізму.
Суперечливість постаті
- У літописах його зображували як жорстокого тирана, якому приписували вбивство племінників (Едуарда V та його брата).
- Шекспір у драмі «Річард III» змалював його як фізично потворного й морально зіпсованого правителя.
Реальність:
- Історики вважають, що багато негативних характеристик Річарда були вигадані його політичними ворогами, зокрема династією Тюдорів.
- Археологічні дослідження підтвердили, що він мав викривлення хребта, але це не заважало йому бути вправним воїном.
Смерть і спадщина
- Річард III загинув у битві під Босвортом через зраду лорда Стенлі, який перейшов на бік Генріха Тюдора (майбутнього Генріха VII).
- Його смерть завершила війну Червоної та Білої Троянд і поклала початок правлінню династії Тюдорів.
Річард III у мистецтві
- Шекспір увіковічив його в п’єсі «Річард III», яка стала класикою світової літератури.
- Сучасні дослідники та письменники (наприклад, Джозефіна Тей у романі «Дочка часу») намагаються реабілітувати його образ.
Висновок
Річард III — одна з найсуперечливіших постатей англійської історії. Попри наклепи й міфи, він залишив слід як талановитий правитель і воїн, чия трагедія стала символом кінця епохи середньовічної Англії.