Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Власов
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар. Що вказує на оборонний характер зображеної споруди? Поміркуйте, чому на Поділлі наприкінці XV ст. було збудовано таку церкву. Про які ознаки тогочасного життя в Україні це свідчить?
На оборонний характер Покровської церкви в Сутківцях вказують товсті кам’яні стіни, вузькі бійниці, а також наявність двох поверхів: нижній використовувався як храм, а верхній був пристосований для оборони.
Церкву побудували для захисту від частих нападів татарських загонів, які спустошували Поділля в цей період.
Це свідчить про те, що життя в Україні було небезпечним через постійну загрозу нападів, і люди будували споруди, які поєднували релігійні та оборонні функції.
Назвіть три найхарактерніші ознаки архітектури доби та наведіть приклад споруд, у яких вони втілені. Позначте на контурній карті найвідоміші архітектурні пам’ятки доби.
- Оборонний характер споруд
- Масивні стіни, бійниці, башти.
- Приклад: Кам’янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця.
- Поєднання релігійного та оборонного призначення
- Храми, які одночасно виконували функції фортець.
- Приклад: Покровська церква в Сутківцях.
- Вплив готичної архітектури
- Гостроконечні арки, стрільчасті вікна, декоративні елементи.
- Приклад: Латинський кафедральний собор у Львові.
Позначення на контурній карті:
На карті слід позначити:
- Кам’янець-Подільську фортецю (Поділля).
- Покровську церкву в Сутківцях (Поділля).
- Латинський кафедральний собор (Львів).
- Луцький замок (Волинь).
- Хотинську фортецю (Буковина).
Роздивіться ілюстрації. Порівнявши зображені споруди, визначте елементи готичної архітектури, втілені у львівському храмі. Поділіться припущеннями, чому готика не набула поширення в українській архітектурі.
Втілено такі елементи готичної архітектури:
- Гостроконечні арки.
- Стрільчасті вікна.
- Високі склепіння з нервюрами (ребристі склепіння).
- Вежі, що спрямовані вгору, створюючи відчуття вертикальності.
Чому готика не набула поширення в українській архітектурі?
Готика не набула значного поширення в українській архітектурі через такі причини:
- Релігійні традиції. Українські землі мали сильний вплив православної церкви, яка дотримувалася візантійських традицій у будівництві храмів.
- Політичні та культурні впливи. Готика поширювалася переважно на західноукраїнських землях, які входили до складу Польщі.
- Функціональні потреби. Через часті напади та нестабільність більшість споруд зводили з оборонними функціями, що обмежувало використання суто декоративних елементів готики.
Це свідчить про те, що українська архітектура розвивалася на перетині європейських і місцевих традицій, але зберігала власну самобутність.
Роздивіться ілюстрації та прочитайте замітку. Що найбільше вразило в розповіді про Луцький замок? Доповніть замітку інформацією, яку довідалися з відео. Намалюйте листівку – запрошення до замку та складіть текст до неї.
Найбільше вразило те, що Луцький замок є однією з найкраще збережених фортець України. Його будівництво почалося ще в XIV столітті за князя Любарта, і замок зберіг свій вигляд до сьогодні. Вразила також майстерність будівництва: використання місцевої глини для виготовлення цегли та продумана оборонна система з трьома вежами, які поступово перебудовувалися для захисту від нових видів зброї.
Луцький замок був не лише оборонною спорудою, а й важливим політичним та адміністративним центром Волині. У ньому проводився з’їзд європейських монархів, що свідчить про його стратегічне значення. Замок мав три основні вежі: Надбрамну (В’їзну), Владичу та Стирову, які були з’єднані потужними мурами.
Текст до листівки-запрошення:
“Запрошуємо вас відвідати величний Луцький замок – перлину Волині! Пориньте у середньовічну атмосферу, дізнайтеся про історію князів Любарта та Вітовта, прогуляйтеся старовинними мурами та насолодіться краєвидами. Луцький замок чекає на вас!”
Роздивіться ілюстрацію. Погортавши сторінки / підручника, знайдіть зображення найдавніших рукописних книг Руси. Що змінилося в оформленні сторінки, техніці письма, оздобленні? Поділіться припущеннями, із чим ці зміни пов’язані.
Що змінилося в оформленні сторінки, техніці письма, оздобленні?
У Київському псалтирі 1397 року з’являються численні мініатюри на берегах, які зображують сцени з біблійних текстів, а також рослинні й тваринні мотиви. Це робить сторінку більш декоративною порівняно з ранніми рукописами Русі, де переважали строгі орнаменти.
Текст написаний каліграфічним уставом, що відзначається чіткістю та рівномірністю літер. У ранніх книгах Русі шрифт був менш витонченим і часто нерівномірним.
Використано яскраві кольори для мініатюр і заставок, що свідчить про розвиток техніки книжкової мініатюри. Раніше книги були менш барвистими, з обмеженим використанням кольорів.
Із чим ці зміни пов’язані?
Замовники: Книги створювалися на замовлення заможних осіб або церковних діячів, які прагнули підкреслити свій статус через багатство оформлення рукописів.
Майстри вдосконалювали свої навички в роботі з пергаментом, фарбами та золотом, що дозволяло створювати більш вишукані книги.
Що в матеріалах уроку вважаєте найпереконливішим свідченням зв’язку української та європейської культур? Наведіть приклади поєднання європейських і національних традицій.
Поява готичних елементів в українській архітектурі, особливо в західних регіонах.
Приклади поєднання європейських і національних традицій:
- Латинський кафедральний собор у Львові: Готичний стиль із національними архітектурними елементами.
- Покровська церква в Сутківцях – оборонний храм, що відображає місцеву потребу захисту та європейські архітектурні впливи (готика).
Яку пам’ятку вважаєте символом доби?
Символом доби можна вважати Луцький замок, оскільки він уособлює політичну, оборонну та культурну роль українських земель у складі Литовсько-Польської держави. Замок був не лише фортецею, а й центром адміністративного управління Волині та місцем проведення важливих подій.
1. Скільки минуло років від будівництва Луцького замку за князя Любарта?
Будівництво Луцького замку за князя Любарта розпочалося близько 1340 року. Станом на 2025 рік минуло 685 років.
2. Виберіть з переліку пам’ятки, створені в другій половині XIV – на початку XVI ст.:
- б) ікона Юрія Змієборця із с. Станиля (кінець XIV ст.).
- г) ікона Богоматері Одигітрії із с. Красів на Львівщині (XV ст.).
- ґ) Кам’янець-Подільська фортеця (перебудова XV-XVI ст.).
- е) церква-фортеця в Сутківцях на Поділлі (1476 р.).
3. Що характерне для образотворчого мистецтва доби?
- Розвиток іконопису на основі візантійських та місцевих традицій.
- Популярність образів святих-воїнів, наприклад, ікона Юрія Змієборця.
- Формування багатоярусного іконостаса як важливого елементу храму.
- Використання яскравих барв і соковитих кольорів у книжкових мініатюрах, як у Київському псалтирі 1397 року.
Ці особливості свідчать про поєднання місцевих традицій із європейськими впливами та розвиток українського мистецтва в умовах литовсько-польської доби.