§31. Суцільна колективізація сільського господарства

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Хлібозаготівельна криза 1927-1928 років. Курс на суцільну колективізацію

1. Чому більшовики прагнули запровадити на селі колективну форму господарювання?

Більшовики вважали, що побудова соціалізму неможлива без ліквідації приватної власності на землю та перетворення селянських господарств на колективні. Це дозволяло примусити селян працювати безоплатно та забезпечити контроль над виробництвом і розподілом сільськогосподарської продукції.

2. Визначте причини хлібозаготівельної кризи.

Причинами хлібозаготівельної кризи стали низькі ціни на сільськогосподарську продукцію та високі ціни на промислові товари, що призвело до небажання селян продавати зерно за невигідними умовами. Це спричинило дефіцит хліба для міст і армії та зменшення експорту зерна, що було важливим для отримання валюти для імпорту техніки.

3. Який вихід із хлібозаготівельної кризи знайшло більшовицьке керівництво?

Більшовицьке керівництво вирішило примусово вилучати “зернові надлишки” у селян за допомогою надзвичайних заходів, що включали штрафи та конфіскацію майна. Це рішення супроводжувалося репресіями проти селян, які не погоджувалися з новими умовами, і стало частиною курсу на суцільну колективізацію.

1. Охарактеризуйте темпи колективізації в Україні. Поясніть, які чинники впливали на прискорення колективізації в листопаді 1931 року.

Темпи колективізації в Україні були нерівномірними:

• У січні 1930 року в колгоспах було лише близько 15% господарств.
• У березні 1930 року цей показник зріс до 60%, що свідчить про різке прискорення через примусові заходи.
• У січні 1931 року частка зменшилася до 35%, що пояснюється тимчасовим послабленням тиску після критики «перегинів».
• У листопаді 1931 року рівень колективізації знову зріс до 70%.

Чинники прискорення колективізації в листопаді 1931 року:

• Примусова політика більшовицької влади, яка включала репресії проти незгодних селян.
• Необхідність забезпечити промисловість ресурсами за рахунок сільського господарства.
• Впровадження адміністративного тиску та скорочення термінів завершення колективізації.

2. Насильницьке створення колгоспів. «Розкуркулення» селян

1. Назвіть основні заходи колективізації.

• Насильницьке створення колгоспів.
• Ліквідація заможного селянства («куркулів») як класу.
• Усуспільнення майна селян (худоби, реманенту, посівних площ).
• Обмеження переселення селян до міст.
• Репресії проти тих, хто чинив опір або не бажав вступати до колгоспів.

2. Яка доля спіткала заможних селян під час колективізації?

Заможних селян (куркулів) ліквідовували як клас. Частину розстрілювали або ізолювали в концтаборах. Інших виселяли у віддалені райони СРСР або на землі за межами колгоспів. Виселених селян використовували як робочу силу на важких роботах у Сибіру та на Півночі. Їхні права пересування були обмежені, а багато з них загинули.

3. Визначте соціально-економічні наслідки колективізації.

• Встановлено повний контроль влади над сільським господарством.
• Забезпечено ресурси для індустріалізації та військово-промислового комплексу.
• Дезорганізовано аграрний сектор, знищено найбільш кваліфікованих господарів.
• Селянство втратило ініціативність і хазяйновитість, поширилися зрівнялівка та відсутність стимулів до праці.
• Колективізація стала економічною та соціальною катастрофою для українського села.

3. Голодомор 1932-1933 років — геноцид українського народу

1. Назвіть причини Голодомору 1932-1933 років

• Надвисокі норми хлібозаготівель, встановлені без врахування можливостей сільського господарства України.
• Примусове вилучення зерна та їжі владою, що створило умови для фізичного винищення населення.
• Кліматичні аномалії (вимерзання озимих і засуха).
• Заборона виїзду селян за межі України, що унеможливило пошук порятунку.

2. За які «провини» населені пункти заносили до «чорних дощок»?

Населені пункти заносили до «чорних дощок» за невиконання планів хлібозаготівель і саботаж, що означало блокування села, обшуки та вилучення всього їстівного.

3. Які наслідки Голодомору 1932-1933 років для українського народу?

• Мільйонні людські втрати та знищення старого українського села з його традиціями.
• Переселення жителів з інших регіонів СРСР у спорожнілі села.
• Непоправна шкода українському національному життю, але збереження віри та любові до України серед тих, хто вижив.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять:

• Ножиці цін: Різниця між низькими цінами на сільськогосподарські товари та високими цінами на промислові товари, що ускладнює обмін між селом і містом.
• Хлібозаготівельна криза: Ситуація, коли держава не може зібрати достатньо зерна для забезпечення потреб міст і армії через відмову селян здавати зерно за заниженими цінами.
• Суцільна колективізація: Примусове об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні (колгоспи) для контролю над сільським господарством.
• Куркуль: Заможний селянин, якого більшовики вважали ворогом радянської влади й підлягав розкуркуленню.
• Розкуркулення: Конфіскація майна і виселення заможних селян, які не бажали вступати до колгоспів.
• «Спецпереселенці»: Люди, виселені з рідних місць у віддалені райони СРСР для виконання важких робіт.
• «Чорні дошки»: Списки населених пунктів, які не виконали плани хлібозаготівель, що призводило до блокади та вилучення всіх запасів їжі.

3. Напишіть есей «Голодомор 1932-1933 років — злочин геноциду проти української нації».

Голодомор 1932-1933 років є однією з найтрагічніших сторінок в історії України. Це був свідомо організований радянським керівництвом геноцид, спрямований на знищення української нації. Основною метою цього злочину було покарання українців за опір колективізації та ліквідація їхньої національної ідентичності.

Однією з причин Голодомору стали надвисокі норми хлібозаготівель, які влада встановила без урахування реальних можливостей сільського господарства України. Держава забрала все зерно, залишивши селян без засобів до існування. Введення «закону про п’ять колосків» тільки посилило репресії проти тих, хто намагався вижити.

Влада застосувала жорсткі заходи для придушення будь-якого опору. Населені пункти, які не виконали плани хлібозаготівель, заносили до «чорних дощок», блокували озброєними загонами та піддавали повальним обшукам. Забирали не лише зерно, але й будь-які запаси їжі. Це призвело до масового голоду та загибелі мільйонів людей.

Наслідки Голодомору були катастрофічними. Він завдав непоправної шкоди українському національному життю, практично знищивши старе українське село з його багатими традиціями. Однак Голодомор не зміг зламати дух українського народу. Багато людей зберегли віру в краще майбутнє та любов до своєї країни.

Визнання Голодомору геноцидом є важливим кроком у відновленні історичної справедливості. Це нагадування про те, наскільки важливо берегти свою ідентичність і пам’ятати про трагедії минулого, щоб вони ніколи не повторилися.

4. Заповніть таблицю «Суцільна колективізація в УСРР»: