Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Відбудова промисловості. Курс на індустріалізацію
1. Стисло охарактеризуйте стан промисловості УСРР на середину 1920-х років.
Промисловість УСРР була відновлена до довоєнного рівня, зокрема важка промисловість, яка виплавляла 89% союзного чавуну, 53% сталі та 57% прокату чорних металів. Машинобудування, особливо сільськогосподарське, розвивалося інтенсивно, а енергетика демонструвала позитивну динаміку.
2. Які форми власності сформувалися в добу непу?
Визначальну роль у розвитку легкої й харчової промисловості відігравав приватний сектор, який володів більшістю дрібних і середніх підприємств. У перші роки непу вони давали майже третину всієї промислової продукції республіки.
3. Який курс у промисловості проголосив XIV з’їзд ВКП(б)?
У грудні 1925 року XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію. Основні її завдання передбачали ліквідацію техніко-економічної відсталості країни, розвиток промисловості групи «А» (виробництво засобів виробництва), тоді як галузям групи «Б» (виробництво предметів особистого споживання населення) відводилася другорядна роль; створення військово-промислового комплексу за умов «ворожого оточення» та можливої ізоляції країни.
2. Перехід до директивної економіки. Джерела індустріалізації
Який напрямок розбудови економіки став визначальним?
Визначальним напрямком розбудови економіки стала форсована індустріалізація, яка передбачала прискорений розвиток важкої промисловості за рахунок інших сфер, зокрема сільського господарства.
Визначте джерела індустріалізації.
Головними джерелами індустріалізації стали: «перекачування» коштів із села в місто, збільшення податків, внутрішні позики, випуск паперових грошей, продаж горілки, експорт зерна та інших ресурсів, а також використання фактично неоплачуваної праці в’язнів ГУЛАГу.
Яка економіка змінювала ринкову? Охарактеризуйте її.
Ринкову економіку змінила директивна економіка, яка базувалася на централізованому плануванні та управлінні. Підприємства працювали за директивами центральних органів влади, що вимагало великого бюрократичного апарату. Ця система часто супроводжувалася неефективністю та марнотратством.
Мовою джерела. З постанови бюро Полтавського міськкому КП(б)У «Про організацію соціалістичного змагання — походу імені 20-річчя Жовтня» (9 травня 1937 рік).
Про яке джерело індустріалізації в ньому йдеться?
У документі йдеться про соціалістичне змагання як джерело індустріалізації. Це була форма трудового ентузіазму, яка стимулювала працівників до перевиконання планів і підвищення продуктивності праці через змагання між колективами.
3. Результати перших п’ятирічок
1. Якими показниками визначали досягнення в економіці?
Досягнення в економіці визначали за зростанням обсягів промислового виробництва, зокрема у важкій промисловості. Наприклад, у перші п’ятирічки було збудовано металургійні заводи («Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»), Дніпрогес, Харківський тракторний завод. Виробництво сталі зросло на 37 %, а вугілля — на 81 %.
Досягнення в економіці визначалися за такими показниками, як розвиток важкої промисловості, зокрема металургійних підприємств («Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь»), будівництво заводів (Харківський тракторний, Краматорський машинобудівний), запуск великих електростанцій (Дніпрогес), а також реконструкція існуючих підприємств
2. Як змінилася структура економіки за перші п’ятирічки?
Структура економіки змінилася в бік збільшення частки важкої промисловості та військово-промислового комплексу. Це призвело до диспропорцій, таких як посилення промислової могутності Півдня і Сходу України, тоді як легка і харчова промисловість залишилися недостатньо розвиненими, створювалася неякісна техніка, яка швидко псувалася.
3. Чи сприяла індустріалізація підвищенню життєвого рівня населення?
Індустріалізація майже не сприяла підвищенню життєвого рівня населення. Навпаки, вона супроводжувалася зубожінням, дефіцитом товарів першої потреби, чергами та продовольчими картками. Економічні ресурси спрямовувалися на зміцнення тоталітарного режиму, а не на задоволення потреб людей.
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять:
- Індустріалізація: Форсований процес розвитку промисловості, особливо важкої, з метою ліквідації економічної відсталості. У СРСР здійснювалася через централізовані п’ятирічні плани, часто за рахунок перенапруження людських і матеріальних ресурсів.
- Стаханівський рух: Масовий трудовий рух у СРСР, започаткований шахтарем Олексієм Стахановим у 1935 році. Його метою було перевиконання виробничих норм як приклад соціалістичного змагання.
- Соціалістичні змагання: Форма трудового суперництва між підприємствами чи працівниками, яка стимулювала підвищення продуктивності через моральні та матеріальні заохочення.
- П’ятирічний план: Централізований державний план економічного розвитку на п’ять років. Основна увага приділялася важкій промисловості, часто на шкоду іншим галузям і життєвому рівню населення.
- Директивна економіка: Економічна система, в якій виробництво і розподіл ресурсів визначаються централізованими планами, обов’язковими для виконання. Характеризується відсутністю ринкових механізмів і жорстким контролем держави.
3. Історична довідка «Соціалістична індустріалізація»:
Соціалістична індустріалізація в СРСР почалася з кінця 1920-х років і була спрямована на прискорений розвиток важкої промисловості. Вона здійснювалася через п’ятирічні плани, які передбачали будівництво нових підприємств, реконструкцію існуючих, а також розвиток науки й техніки. Основні завдання індустріалізації включали ліквідацію техніко-економічної відсталості країни, розвиток промисловості групи «А» (виробництво засобів виробництва), створення військово-промислового комплексу та зміни соціальної структури населення (збільшення робітників). В Україні індустріалізація призвела до значного зростання промислового потенціалу, особливо на Півдні та Сході, але водночас викликала диспропорції в економіці, дефіцит товарів першої необхідності та обмеження життєвого рівня населення.
4. Аргументовано доведіть або спростуйте думку: «Директивні методи керування є ефективними».
Директивні методи керування мають як переваги, так і недоліки:
- Переваги: Вони дозволяють швидко мобілізувати ресурси для досягнення стратегічних цілей, як це було під час індустріалізації в СРСР. Завдяки централізованому плануванню вдалося створити потужну промислову базу та зміцнити обороноздатність країни.
- Недоліки: Відсутність ринкових механізмів призводила до неефективного використання ресурсів, диспропорцій у розвитку галузей економіки та низької якості продукції. Жорсткий контроль гальмував ініціативу й інновації.
Отже, директивні методи можуть бути ефективними у короткостроковій перспективі для досягнення конкретних цілей, але в довгостроковій перспективі їх недоліки переважають.