1. Пригадайте, як можна було здобути освіту за доби Раннього Нового часу?
Винахід друкарського верстату Гутенбергом у 1439 році та початок книгодрукування значно спростили збереження та поширення наукових та освітніх матеріалів. Це змінило ставлення до освіти, коли отримання неї стало важливою турботою сім’ї.
У Ранньому Новому часі навчали хлопчиків з заможних родин, а більшість населення, зокрема селяни та ремісники, не мали такої можливості.
У XVI ст. з’явилися школи для дівчаток, а в XVІI ст. навчання поза межами рідного дому стало буденністю. У середній школі головним предметом була латинська мова, граматика, риторика, логіка та математика. Латинська мова була основою науки та культури.
У Ранньому Новому часі з’явилися університети, що дозволили більшій кількості людей отримати вищу освіту. Університети надавали навчання з різних наукових галузей, таких як медицина, право, теологія та філософія. Цей період дав світу великих геніїв, таких як Леонардо да Вінчі, Вільям Шекспір, Йоганн Себастьян Бах, Ісаак Ньютон.
У Ранньому Новому часі набули поширення гуманістичний світогляд епохи Відродження та Просвітництво, а реформаційні процеси сприяли баченню нової сутності християнства.
2. Які давні центри освіти у Європі ви пам’ятаєте з попередніх років вивчення історії?
- Академія Платона у Давній Греції (387 до н.е.) – це була одна з перших вищих навчальних установ у світі, де вивчали філософію, науку та культуру.
- Александрійська бібліотека у Давньому Єгипті (3 ст. до н.е. – 7 ст. н.е.) – це була найбільша бібліотека в світі, де зберігалися рукописи, книги, карті та інші джерела знань.
- Університет у Болоньї в Італії (заснований у 1088 році) – це був один з перших університетів у світі, де навчали різним науковим галузям, таким як медицина, право, філософія та теологія.
- Оксфордський та Кембриджський університети в Англії (засновані у 12-13 ст. н.е.) – ці університети є одними з найстаріших університетів у світі та надали освіту багатьом науковцям, письменникам та політикам.
- Сорбонна у Парижі, Франція (заснована у 1257 році) – це була відома університетська школа, де навчалися та викладали багато філософів та науковців.
- Гейдельберзький університет, 1386 р. Німеччина.
В Україні:
- Києво-Могилянська академія, заснована у 1632 році.
- Острозька академія (1576-1636).
- Львівський університет, заснований у 1661 р.
3. Яке значення, на вашу думку, освіта широких верств суспільства має для розвитку держави?
Освіта є ключовим фактором розвитку держави, оскільки освічене населення забезпечує сталий економічний розвиток країни.
Освіта дозволяє людям розвивати свій потенціал та отримувати нові знання, уміння та навички, які можуть бути застосовані для вирішення різноманітних проблем.
Крім того, освічене населення може бути більш відповідальним та свідомим щодо своїх прав та обов’язків громадянина, що сприяє підвищенню рівня культури та моралі в суспільстві.
Освіта також забезпечує людям більші шанси на отримання високооплачуваних робіт, що дозволяє їм забезпечити достаток для своєї родини та сприяє розвитку економіки країни в цілому.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Розкажіть, як формувалося шкільне законодавство та управління освітою в різних країнах світу.
Прусія: У 1794 році «Загальним положенням про школи» було зроблено освітні заклади державними, а також створена Вища рада з освіти. У 1808 році Міністерством внутрішніх справ з питань шкільної освіти були внесені зміни.
Франція: Законодавство про школи було введено у часи Наполеона Бонапарта. Був визначений статус державних середніх шкіл (ліцеїв) та створена система шкільних округів (університетів). У 1881 році була запроваджена безкоштовна шкільна освіта. У 1882 році навчання стало обов’язковим для дітей від шести до шістнадцяти років.
Велика Британія: У 1830 році англійський уряд почав виділяти бюджетні кошти на утримання шкіл. У 1847 році було запроваджено державне інспектування навчальних закладів та обов’язкова початкова освіта. У 1891 році прийнято закон про безкоштовну шкільну освіту. Департамент освіти щорічно видавав навчально-методичні рекомендації «Шкільні кодекси».
США: розробка державного шкільного законодавства почалася відразу після здобуття незалежності в 1783 році. У 1867 році було створено федеральний департамент народної освіти.
Управління шкільною справою в державах Заходу відбувалося у взаємодії двох напрямів – централізації (Прусія, Франція) та децентралізації (Велика Британія, США).
2. Як змінювалась роль релігії у шкільній освіті?
У середньовіччі в Європі релігія була головною складовою освіти, і навчання проводилося в основному в монастирях та церковних школах. Однак з часом роль релігії зменшувалася, а освіта набувала світських рис і ставала все більш налаштованою на потреби господарського розвитку аграрно-індустріального суспільства.
Таким чином, з’явилася потреба в розвитку нових форм освіти, які б забезпечували зростання кваліфікації населення та відповідали вимогам часу. Наприклад, почали з’являтися професійні школи, які надавали практичні знання та навички необхідні для роботи в різних сферах економіки. Також зростала роль університетів, які надавали вищу освіту і стали центрами наукових досліджень та інновацій.
3. Схарактеризуйте становлення системи середньої освіти в Західній Європі та США.
Розвиток середньої освіти відбувся завдяки реформаторській діяльності урядів країн Західної Європи та США.
Прусія: Освітні заклади оголошувалися державними (згідно “Загальних положень про школи” 1794 року). У 1808 році створено Міністерство внутрішніх справ з питань шкільної освіти.
Франція: Освітня законодавча база була впроваджена під час Першої імперії (за Наполеона Бонапарта). Було визначено статус державних середніх шкіл (ліцеїв), створена система шкільних округів (університетів). У 1881 році шкільна освіта стала безкоштовною. Навчання для дітей від шести до шістнадцяти років стало обов’язковим.
Велика Британія: З 1830 року було започатковано державне утримання шкіл, а також початкова освіта стала обов’язковою. З 1891 року діє закон про безкоштовну шкільну освіту. Департамент освіти щорічно видавав навчально-методичні рекомендації “Шкільні кодекси”.
США: У 1867 році було створено федеральний департамент народної освіти.
Управління шкільною справою у державах Заходу відбувалося у взаємодії двох напрямків – централізації (Прусія, Франція) та децентралізації (Велика Британія, США).
4. Коли й де було засновано найдавніший університет у Європі?
Найстаріший університет Європи засновано 1088 року в місті Болонья, що знаходиться на півночі Італії. На той час, це був юридичний освітній заклад, який забезпечував якісну освіту у галузі правознавства. За час свого існування, університет розширив свої можливості, і були створені медичний, філософський та теологічний факультети – це стало можливим у 14 столітті.
У наш час, Болонський університет займає високі позиції в рейтингах найкращих університетів світу і продовжує забезпечувати якісну освіту для студентів з усього світу.
5. Як розвивалася система вищої освіти у Великій Британії, Франції, на німецьких та українських землях?
В Європі та США вищу освіту, як правило, здобували в університетах.
Велика Британія: Вищу освіту здобували в університетах, коледжах та інститутах. Індустріальна епоха потребувала фахівців з технічних спеціальностей. Найпрестижнішими вищими навчальними закладами не тільки Великої Британії були університети Кембриджу та Оксфорду, а також вищі навчальні заклади у Лондоні, Ліверпулі, Ньюкаслі, Бірмінгемі, Глазго та Единбурзі. Спочатку у них були філософський, медичний та теологічний факультети, а пізніше додалися факультети технічного напрямку.
Німецькі держави: Середньовічні університети, засновані у минулому, продовжували розвиватися – Гейдельберзький університет (заснований у 1386 році), університети у Фрейбурзі, Тюбінгені. У Берліні було засновано університет у 1810 році.
Франція: Вищі навчальні заклади були представлені університетами, які перебували під контролем держави, та вищими школами, які були переважно приватними.
Україна: На теренах Західної України, що перебували на той час під владою Речі Посполитої, був заснований Львівський університет у 1661 році, який став потужним науковим центром. У ньому працювали філософський, богословський, правничий та медичний факультети.
У 1849 році було відкрито кафедру російської словесності (української мови та літератури), яку очолював Яків Головацький (учасник “Руської Трійці”).
У 1894 році почала діяти кафедра історії України, яку очолив Михайло Грушевський, а у 1900 році почала працювати друга кафедра української літератури під керівництвом Кирила Студинського.
Завдяки діяльності вченого Василя Каразіна у 1805 році було відкрито Харківський університет (під владою Російської імперії). Університет став науковим центром, там видавалися українські газети, журнали та альманахи.
У 1834 році було відкрито Київський університет Святого Володимира, якого очолив вчений-природознавець, філолог та історик Михайло Максимович.
У 1865 році на базі Рішельєвського ліцею було відкрито університет в Одесі. Університети мали історично-філологічний, фізико-математичний, юридичний та медичний факультети.
6. Дайте визначення поняття:
Університет – це вищий навчальний заклад, де вивчаються різні науки. Університет також займається науковою роботою. У ньому є декілька факультетів, на яких можна вивчати різні дисципліни, які є основою наукових знань.
II. Обговоріть у групі
1. Зіставте шкільне законодавство та управління освітою в різних країнах. Де воно було прогресивнішим?
Варто зазначити, що Велика Британія є лідером у сфері освіти завдяки своєму прогресивному шкільному законодавству. Кожен рік департамент освіти видавав навчально-методичні рекомендації “Шкільні кодекси”, що є ключовим інструментом для покращення якості навчання у школах Великої Британії. Ці рекомендації містять найновіші методики навчання, які допомагають вчителям ефективно викладати матеріал, а учням – краще засвоювати його.
2. Назвіть відомі вам провідні сучасні університети в Європі, Америці та Україні. Користуючись текстом підручника й додатковими матеріалами, спробуйте визначити, що є спільного та відмінного в їхній діяльності.
Європа:
- Університет Оксфорда (Велика Британія)
- Університет Кембриджа (Велика Британія)
- Університет Единбургу (Велика Британія)
- Університет Парижа (Франція)
- Технічний університет Мюнхена (Німеччина)
- ETH Цюрих (Швейцарія)
- Університет Амстердаму (Нідерланди)
- Університет Копенгагена (Данія)
- Університет Гельсінкі (Фінляндія)
- Університет Барселони (Іспанія)
Америка:
- Гарвардський університет (США)
- Масачусетський технологічний інститут (США)
- Стенфордський університет (США)
- Каліфорнійський технологічний інститут (США)
- Прінстонський університет (США)
- Єльський університет (США)
- Університет Торонто (Канада)
- Макгіллівський університет (Канада)
- Університет Британської Колумбії (Канада)
- Національний автономний університет Мексики (Мексика)
Україна:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- Національний університет “Києво-Могилянська академія”
- Львівський національний університет імені Івана Франка
- Національний технічний університет України “КПІ”
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
Є спільним, що університети в усіх трьох регіонах є вищими навчальними закладами, які пропонують різноманітні дисципліни для вивчення. У більшості випадків вони також займаються науковою діяльністю та публікують наукові роботи. Однак, в діяльності університетів кожного регіону є відмінності. Наприклад, в Європі університети часто знаходяться в історичних будівлях та мають довгу історію, а в Америці більшість університетів є приватними та фокусуються на наукових дослідженнях. Українські університети зазвичай мають багатий науково-дослідний потенціал, але часто стикаються з фінансовими труднощами та обмеженими можливостями для залучення міжнародних студентів та науковців.
III. Мислю творчо й самостійно
Порівняйте значення університетів у суспільному житті в ХІХ ст. й сьогодні.
Університети завжди відігравали і відіграють важливу роль у суспільному житті, але їх значення змінилося порівняно з XIX століттям. У минулому університети були закладами еліти, де навчалися обрані діти з багатих родин та аристократи.
Сьогодні університети стали доступними для більш широкого кола людей, які прагнуть отримати вищу освіту. Університети зосередилися на вивченні конкретних наук, таких як математика, фізика, біологія, медицина, право та технології. Вони стали центрами наукових досліджень та інновацій, які забезпечують розвиток суспільства та економіки. Університети також грають важливу роль у підготовці майбутніх кадрів для робочої сили та забезпеченні зайнятості випускників.
Значення університетів в суспільному житті значно змінилося з XIX століття до сьогоднішнього дня. Вони залишаються важливими центрами науки та освіти, але їх роль є більш різноманітною та комплексною.
Сьогодні університети виконують важливі соціальні функції, такі як підготовка лідерів та забезпечення розвитку регіонів та країн в цілому. Вони співпрацюють з владою, громадськістю та приватним сектором, щоб створювати інноваційні рішення для різних сфер життя. Більшість університетів також активно співпрацюють міжнародно та забезпечують обмін студентами та викладачами, що сприяє культурному та науковому розвитку.