Пригадайте з попередніх уроків, яку роль у житті козацької держави передбачав Б. Хмельницький для свого сина Юрія.
Богдан Хмельницький планував запровадити в Україні спадкову гетьманську владу, тому вбачав у своєму синові Юрії наступника, який мав продовжити розбудову незалежної держави.
Що стало на заваді для втілення цих задумів одразу після смерті гетьмана?
Я думаю, що головними перешкодами стали неповноліття та політична недосвідченість Юрія Хмельницького, а також гостра боротьба за владу між старшинськими угрупованнями, які мали різні погляди на зовнішню політику держави.
Чому історичних діячів на портретах не завжди зображено такими, якими вони були насправді?
На мою думку, художники часто ідеалізували постаті правителів, щоб надати їм героїчного вигляду, підкреслити мужність чи високий соціальний статус відповідно до тогочасних мистецьких канонів. Окрім того, як свідчить приклад із портретами Юрія Хмельницького, гравюри могли створюватися іноземними майстрами, які не бачили діяча особисто і керувалися лише уявою про «ідеального генерала».
ЯКОЮ БУЛА ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНА ЮРІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО?
ПОМІРКУЙТЕ
Яким було становище Української козацької держави на час приходу до влади Ю. Хмельницького?
Становище держави було дуже складним, адже на Лівобережжі перебували московські війська, а відносини з Москвою та Варшавою були напруженими. Існувала постійна загроза війни з обох боків, що змушувало керівництво держави шукати шляхи порозуміння з одним із сусідів.
Якими діями він розпочав своє гетьманування?
Він розпочав гетьманування з укладення нового договору з Московською державою у жовтні 1659 року. Через тиск московських воєвод Юрій Хмельницький був змушений підписати невигідні Переяславські статті, які суттєво обмежували права України.
Порівняйте договір 1654 р. з Переяславськими статтями 1659 р. Чим вони відрізнялися?
Статті 1659 року, на відміну від договору 1654 року, фактично перетворювали Україну на автономну частину Московського царства. Новий документ розширював кількість міст із московськими залогами, повністю забороняв гетьману вести самостійну зовнішню політику та позбавляв його права призначати старшину без дозволу царя.
Які наслідки Чуднiвської кампанії?
Головними наслідками кампанії стали поразка українсько-московських військ та підписання Слободищенської угоди з Польщею. Це призвело до того, що більша частина Лівобережжя відмовилася визнавати владу Юрія Хмельницького, присягнувши цареві, що поглибило розкол України на дві частини.
2. ЯКІ ПОДІЇ СПРИЧИНИЛИ ПОДІЛ ГЕТЬМАНЩИНИ?
Що визначало гетьманування Павла Тетері?
Гетьманування Павла Тетері визначалося його орієнтацією на підтримку Речі Посполитої та спробами об’єднати Україну під своєю владою через воєнні походи на Лівобережжя. Його політика супроводжувалася жорстокими каральними заходами проти повстанців, що призвело до втрати популярності серед козацтва та його втечі до Польщі у 1665 році.
Чим закінчилася боротьба за владу на Лівобережній Україні?
Боротьба за владу на Лівобережжі закінчилася скликанням Чорної ради в Ніжині у червні 1663 року, на якій за підтримки московського війська гетьманом було обрано Івана Брюховецького. Його основні суперники, Яким Сомко та Василь Золотаренко, були заарештовані та згодом страчені за наказом нового гетьмана.
Що передбачали Московські статті 1665 р.?
Московські статті передбачали значне обмеження автономії України, зокрема розміщення московських воєвод із залогами в більшості великих міст та збирання ними податків до царської казни. Також документ позбавляв гетьманський уряд права на проведення самостійної зовнішньої політики та встановлював, що вибори гетьмана можуть відбуватися лише з дозволу царя.
Чому підписання Андрусівського договору вважають однією з найтрагічніших подій другої половини XVII ст.?
На мою думку, цей договір вважають трагічним через те, що він був укладений таємно від українців і юридично закріпив насильницький поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством та Річчю Посполитою. Я думаю, що це фактично звело нанівець результати двадцятирічної боротьби українського народу за створення єдиної та незалежної держави.
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК З ДЖЕРЕЛА
Про яку подію згадує у своєму листі І. Брюховецький?
У своєму листі Іван Брюховецький згадує про свій офіційний візит до Москви у 1665 році для зустрічі з московським царем.
Навіщо гетьман звертається до впливового російського вельможі з таким листом?
Щоб продемонструвати свою повну покору московській владі та протиставити себе попереднім гетьманам, яких він звинувачує у зраді та зв’язках з іноземними державами.
Як це характеризує І. Брюховецького?
На мою думку, цей текст характеризує Івана Брюховецького як підлесливого та несамостійного політика, який заради прихильності царя та особистих вигод був готовий принижувати гідність своєї посади та держави.
ПОПРАЦЮЙТЕ З ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ
1. Які терени обіймала Українська держава на початок гетьманування Ю. Хмельницького? З якими державами сусідила?
На початок гетьманування Юрія Хмельницького Українська держава охоплювала землі Київщини, Чернігівщини та Брацлавщини, а її сусідами були Московське царство, Річ Посполита, Кримське ханство та Османська імперія.
2. Де відбулися основні події 1659–1665 рр.?
Основні події цього періоду відбулися в Переяславі (підписання статей 1659 р.), під Чудновом на Волині та в Слободищі (воєнна кампанія та угода 1660 р.), у Ніжині (Чорна рада 1663 р.) та в Москві (підписання статей 1665 р.).
3. Як було переділено Гетьманщину за Андрусівським перемир’ям?
За умовами Андрусівського перемир’я Гетьманщину було поділено по річці Дніпро: Лівобережна Україна, Сіверщина та Смоленщина залишилися під владою Московської держави, а Правобережна Україна та білоруські землі відійшли до Речі Посполитої. Київ передавався Московії в тимчасове володіння на два роки, а Запорозька Січ мала перебувати під спільним управлінням обох держав.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, чому козацьку раду 1663 р. в Ніжині називають Чорною.
Цю раду називають Чорною через те, що в ній, окрім козацької старшини, брали участь широкі верстви простого люду — так звана «чернь», до якої належали рядові козаки, селяни та міська біднота.
Простежте на прикладі цієї події, як відбулася зміна значення назви цієї події: від конкретного («чорна» – через участь у ній простолюду (черні) – рядових козаків, міської бідноти, селян) до символічного («чорна», бо нещаслива, лиховісна).
Зміна значення назви відбулася через те, що спочатку слово «чорна» лише вказувало на соціальний склад її учасників, але через трагічні наслідки ради — підписання обмежувальних Московських статей, страту опонентів та поглиблення розколу України — ця подія стала сприйматися як лиховісна та нещаслива для всього народу.
Чи виправдана, на вашу думку, така символіка щодо названої події?
На мою думку, така символіка є цілком виправданою, оскільки події 1663 року в Ніжині призвели до значного обмеження автономії козацької держави, посилення московського впливу та подальшого занепаду Гетьманщини в часи Руїни.
Перейшовши за посиланням. Визначте, до якого часу відносяться події, обіграні у пропонованому сюжеті.
Події, обіграні у сюжеті роману та фільму «Чорна рада», відносяться до 1663 року, що відповідає періоду міжусобних воєн та територіального поділу України в другій половині XVII століття.
Чи вдалося актору передати вдачу запорозького отамана та методи, якими він здобув прихильність запорожців? Відповідь обґрунтуйте.
На мою думку, Богдану Ступці вдалося дуже точно передати характер Івана Брюховецького як хитрого та майстерного маніпулятора. Я вважаю так, тому що актор показав вміння героя грати на почуттях простого народу та використовувати популістські гасла, що відповідає історичним фактам про залучення Брюховецьким на свій бік «черні» та запорожців через обіцянки рівності.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, чому Андрусівське перемир’я український літописець Самійло Величко назвав «Андрусівським торгом».
На мою думку, літописець використав таку назву, бо Московська держава та Річ Посполита таємно від українців домовилися між собою, фактично розторгувавши українські території та поділивши Гетьманщину по Дніпру.
Наведіть конкретні приклади політики московського уряду, спрямованої проти незалежності козацької України.
Конкретними прикладами є заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику за Переяславськими статтями 1659 року та передача функцій збору податків до рук московських воєвод за Московськими статтями 1665 року.
ЗАВДАННЯ
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) Андрусівське перемир’я; б) підписання Ю. Хмельницьким Переяславських статей; в) підписання І. Брюховецьким Московських статей.
Події розташовуються у такій послідовності:
- б) підписання Ю. Хмельницьким Переяславських статей (1659 р.);
- в) підписання І. Брюховецьким Московських статей (1665 р.);
- а) Андрусівське перемир’я (1667 р.).
2. Як змінилася територія Гетьманщини за Андрусівським договором?
За Андрусівським перемир’ям 1667 року територія Гетьманщини була фактично поділена по Дніпру між Московським царством та Річчю Посполитою. Під владою Москви залишалася Лівобережна Україна, а також їй поверталися Сіверщина, Смоленщина та на два роки передавався Київ. Річ Посполита закріпила за собою Правобережну Україну (крім Києва) та білоруські землі, а Запорозька Січ мала перебувати під спільним контролем обох держав.
3. Кого з гетьманів стосується свідчення сучасників: а) «У нас у предках бояр не бувало, а він заводить нові порядки, а вольності наші всі отходять»; б) «Хай іде до лихого, як з нами не хоче жити, а злякавшися, клобуком покриває голову»?
Свідчення під літерою «а» стосується гетьмана Івана Брюховецького, який першим серед українських гетьманів поїхав до Москви та отримав титул боярина. Цитата під літерою «б» описує Юрія Хмельницького, який після невдалих спроб втримати владу зрікся булави та постригся в ченці під ім’ям Гедеон.
Оцініть діяльність кожного як історичного діяча.
На мою думку, діяльність Івана Брюховецького мала здебільшого негативні наслідки для України, оскільки він заради особистої вигоди та боярського титулу підписав Московські статті, які значно обмежили автономію Гетьманщини. Щодо Юрія Хмельницького, я вважаю його слабким політичним лідером, який не мав авторитету батька і своїми нерішучими діями та підписанням суперечливих угод спричинив початок територіального розколу держави та періоду Руїни.