Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024
Про що «розповідає» хмаринка слів (колона, арка, склепіння, вежа, вівтар, альтанка, донжон)? Дайте їй назву.
Хмаринка слів розповідає про архітектурні елементи середньовічних споруд. Їй можна дати назву «Архітектура Середньовіччя».
Діємо: практичні завдання
Порівняйте культові споруди, визначте спільні риси в їх екстер’єрі (зовнішньому вигляді)
Спільні риси екстер’єру Софійського собору в Києві та Церкви Святої Ірини:
- Купольна конструкція. Обидві споруди мають куполи, що є характерною рисою візантійської архітектури.
- Масивність форм. Споруди виглядають велично та монументально, з товстими стінами.
- Арки. Використання арок у конструкції будівель.
- Симетрія. Архітектура побудована з дотриманням симетрії та гармонії форм.
Ці риси свідчать про вплив візантійської архітектурної традиції на обидві споруди.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте уважно ілюстрації та визначте, які елементи будівлі храму є схожими з християнськими, а які зумовлені релігійними настановами ісламу.
Схожі з християнськими:
- Купол. Як у Софійському соборі, так і в мечеті Купол Скелі є центральний купол, що символізує небесний зв’язок.
- Арки. Використання аркових конструкцій є спільною рисою обох архітектурних стилів.
- Масивність форм. Обидві споруди виглядають монументально та велично.
Зумовлені релігійними настановами ісламу:
- Оздоблення орнаментами. У мечеті Купол Скелі відсутні зображення людей чи святих через заборону ісламу, натомість використані геометричні та рослинні орнаменти.
- Наріжний камінь. Центральний елемент мечеті — камінь світобудови, який має особливе значення в ісламській традиції.
- Яскраві кольори. Оздоблення мечеті блакитною плиткою та золотим куполом відповідає мусульманським традиціям прикрашання храмів.
ПОМІРКУЙМО!
Чим, на вашу думку, були зумовлені особливості романського стилю в архітектурі Середніх віків?
Особливості романського стилю в архітектурі Середніх віків були зумовлені потребою в захисті та обороні, що відображалося в масивних кам’яних склепіннях, потужних стінах з нечисленними вузькими вікнами, ступінчастих заглиблених входах та вежах, які нагадували фортеці.
Перегляньте відеореконструкцію та складіть розповідь про будівництво готичного собору
Будівництво готичного собору — це складний і тривалий процес, який вимагав високої майстерності архітекторів, інженерів і робітників. Готичні собори відрізнялися своєю висотою, стрілчастими арками, великими вітражами та витонченими деталями. Основою конструкції були опорні стовпи, між якими будували тонкі стіни. Це дозволяло створювати величезні вікна, що наповнювали собор світлом.
Для підняття важких матеріалів використовували дерев’яні крани та підйомники. Будівництво починалося з фундаменту, а потім поступово зводили стіни, арки та склепіння. Особливу увагу приділяли оздобленню: скульптури, вітражі та декоративні елементи несли як естетичну, так і символічну функцію. Вітражі розповідали біблійні сюжети, а скульптури прикрашали фасади й портали.
Діємо: практичні завдання.
Уважно розгляньте ілюстрації розрізу двох храмів. Визначте, який з них належить до романського, а який — до готичного стилів. Які характерні риси архітектури на це вказують?
Кафедральний собор Нотр-Дам в Ам’єні належить до готичного стилю.
- Характерні риси: висота споруди, стрілчасті арки, великі вітражі, витончені деталі, скульптури та шпилі, що спрямовані вгору.
Костел в абатстві Сант-Антімо належить до романського стилю.
- Характерні риси: масивні стіни, вузькі вікна, напівкруглі арки та загальна приземленість будівлі, що нагадує фортецю.
Розгляньте скульптурні портрети. Які, на вашу думку, риси характеру людей вдалося передати середньовічному скульптору? У чому художня цінність твору?
Середньовічному скульптору вдалося передати різні риси характеру людей:
- У скульптурі маркграфа Еккехарда — сила, грубість, владність і рішучість, що відображає образ типового рицаря тих часів.
- У скульптурі Ути фон Балленштед — жіночність, витонченість і внутрішню шляхетність, що підкреслює її спокій і гармонію.
Художня цінність твору: Скульптури є не лише прикрасою храму, а й своєрідною “енциклопедією” середньовічних уявлень про людину та її характер. Вони демонструють майстерність у передачі емоцій і деталей зовнішності, що робить їх важливими пам’ятками мистецтва тієї епохи.
Як ви думаєте, чому вітражі собору у м. Шартр називають «скляною Біблією»?
Вітражі собору у м. Шартр називають «скляною Біблією», тому що вони зображують біблійні сюжети, сцени з життя святих та релігійні символи. Завдяки цьому навіть неписьменні люди могли «читати» ці історії, споглядаючи яскраві кольорові картини зі скла. Художня цінність полягає в майстерності виконання вітражів, їхньому символізмі та здатності наповнювати храм світлом і духовною атмосферою.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу розрізняти пам’ятки візантійської, мусульманської, романської, готичної архітектури.
- Візантійська архітектура: характерні багатокупольні храми, мозаїки на золотому тлі, фресковий розпис, облицювання мармуром.
- Мусульманська архітектура: мечеті з куполами, мінарети, багатий орнамент без зображення людей.
- Романська архітектура: масивні стіни, вузькі вікна, напівкруглі арки, суворість форм.
- Готична архітектура: стрілчасті арки, великі вітражі, висота споруд, мереживні шпилі.
Можу пояснити, що таке «мозаїка», «фреска», «вітраж».
- Мозаїка: декоративна композиція з кольорових камінців або скла, часто на золотому тлі.
- Фреска: живопис на сирій штукатурці.
- Вітраж: картина чи орнамент із кольорового скла, що пропускає світло.
Можу розрізняти жанри середньовічного мистецтва.
- Епічні поеми: оспівують подвиги рицарів («Пісня про Роланда»).
- Лірична поезія: оспівує кохання та служіння дамі серця (трубадури, мінезингери).
- Рицарські романи: історії про пригоди рицарів («Про короля Артура»).
- Театр: містерії (біблійні сюжети) та мораліте (моральні теми).
Можу пояснити, під впливом яких чинників формувалися стилі середньовічного мистецтва.
- Релігія: вплив християнства та ісламу визначав тематику та естетику.
- Антична спадщина: використання римських і візантійських традицій.
- Соціально-політична ситуація: замкове будівництво через війни (романський стиль).
Обговорюємо в групі
2. За допомогою додаткових джерел інформації поцікавтеся, у яких регіонах Старого світу поширювалися традиції візантійського, мусульманського, романського, готичного стилів. Чи можна провести чіткі межі поширення їх у світі? Поміркуйте чому
- Візантійський стиль: Поширювався у Східній Римській імперії (Візантії), а також у країнах, які зазнали її культурного впливу: на Балканах, у Київській Русі, Вірменії, Грузії та частково в Італії (наприклад, собор Святого Марка у Венеції). Межі поширення були розмитими через релігійний і політичний вплив Візантії.
- Мусульманський стиль: Охоплював Близький і Середній Схід, Північну Африку, Іспанію (Альгамбра), Індію (Тадж-Махал), Кавказ, Центральну Азію та Османську імперію. Чіткі межі важко визначити через динамічне розширення ісламських держав і культурну адаптацію архітектурних традицій до місцевих умов.
- Романський стиль: Найбільше поширений у Західній Європі (Франція, Німеччина, Італія, Англія) з осередками в регіонах Бургундії, Каталонії та Провансу. Хоча стиль мав загальноєвропейський характер, його межі змінювалися залежно від політичної стабільності й християнських паломництв.
- Готичний стиль: Виник у Франції й поширився по всій Західній Європі (Німеччина, Англія, Іспанія, Чехія). У Східній Європі він був представлений у західних регіонах України та Польщі. Межі стилю визначалися культурними зв’язками із Західною Європою.
Чи можна провести чіткі межі? Чому?
Чіткі межі важко встановити через взаємодію різних культур і релігій. Архітектурні стилі формувалися під впливом політичних завоювань, торгівлі та релігійної експансії.
3. Перегляньте відео про історію будівництва Пізанської вежі. Визначте, які наукові знання застосовані для її будівництва, яких помилок припустилися будівничі та як їх виправляли.
Пізанська вежа, відома своєю унікальною архітектурою та нахилом, є однією з найбільш інтригуючих історико-архітектурних пам’яток світу. Будівництво вежі розпочалося 9 серпня 1173 року, коли було закладено перший камінь дзвіниці Святої Марії.
Наукові знання, застосовані під час будівництва:
- Архітектура та інженерія: Вежа була спроектована з урахуванням архітектурних стилів того часу, зокрема романського стилю, який характеризується масивними стінами та арковими конструкціями.
- Матеріали: Використовувалися місцеві матеріали, такі як мармур та камінь, що були доступні в регіоні.
Помилки, допущені будівничими:
Основною помилкою стало недостатнє вивчення ґрунту, на якому будувалася вежа. Після зведення другого поверху земля почала просідати, що спровокувало нахил. Фундамент вежі був закладений на м’якому ґрунті, що призвело до нестабільності конструкції.
Виправлення помилок:
- Зупинка будівництва: Після виявлення нахилу будівництво було зупинено, а майстер Бонано Пізано покинув місто.
- Періодичне відновлення робіт: Через деякий час роботи з будівництва відновлювалися, і до 1233 року було побудовано чотири поверхи.
- Зміцнення фундаменту: У 1990-х роках було проведено масштабні роботи зі зміцнення фундаменту, включаючи видалення ґрунту з протилежного боку нахилу та встановлення сталевих тросів для стабілізації вежі.
- Моніторинг та моделювання: Вчені постійно моніторять стан вежі, використовуючи комп’ютерну графіку для моделювання можливих сценаріїв руйнування.
Пізанська вежа залишається об’єктом пильної уваги вчених і архітекторів, які докладають зусиль для її збереження та стабілізації. Це архітектурне диво продовжує привертати увагу туристів з усього світу, і хоча її нахил продовжує змінюватися, вчені працюють над тим, щоб вежа простояла ще довгі роки.
Мислю творчо
4. Проаналізуйте малюнок-реконструкцію та складіть розповідь про мистецтво створення вітражів. Які знання, на вашу думку, мали застосувати майстри під час творчості.
Мистецтво створення вітражів у середньовічних храмах було складним і вимагало високої майстерності. Майстри створювали декоративні композиції з кольорового скла, які пропускали світло і ставали частиною архітектурного оздоблення храму. Вітражі часто зображували біблійні сюжети, символи або орнаменти, перетворюючи храм на «скляну Біблію».
Знання, які мали застосувати майстри:
- Хімія та обробка скла: Майстри повинні були знати технологію виготовлення кольорового скла, додаючи до нього оксиди металів для отримання різних відтінків.
- Композиція та дизайн: Розробка ескізів вітражів із врахуванням сюжету, пропорцій та символіки.
- Техніка різання скла: Використання спеціальних інструментів для точного вирізання деталей.
- Спаювання свинцевими рамками: З’єднання шматочків скла за допомогою свинцевих смужок для створення міцної конструкції.
- Математика та архітектура: Розрахунок розмірів і форми вітража, щоб він точно вписувався у стрілчасті готичні вікна.
- Робота зі світлом: Розуміння гри світла і кольорів, щоб досягти бажаного ефекту при сонячному освітленні.
Таким чином, створення вітражів було не лише мистецтвом, а й наукою, що вимагала знань у багатьох галузях.