§27. Суспільство Русі-України

Суспільство – це сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. У контексті Київської Русі це означало складну систему соціальних взаємовідносин між різними верствами населення.
Віче – це загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду та вирішення важливих громадських справ. Віче було важливим елементом політичного життя, особливо у великих містах, де воно могло впливати на рішення князя, обирати або виганяти правителів.

27.1. Структура руського суспільства

1. Перелічіть основні категорії населення, що належали до привілейованих станів.

Основні категорії населення, що належали до привілейованих станів у Київській Русі:

Великий князь київський
Удільні князі
Князівські дружинники
Бояри
Духівництво

2. Які правові норми регулювали соціальні відносини в Русі?

Соціальні відносини в Русі регулювалися правовими нормами, викладеними в “Руській правді”. Цей документ встановлював покарання за різні види злочинів, регулював штрафи та визначав права різних категорій населення.

3. Порівняйте приписи «Руської правди» та «Салічної правди». Визначте подібності. Чому, на вашу думку, життя представників різних категорій оцінювалося по-різному? Хто був «найдорожчий»? Чому?

Порівнюючи “Руську правду” та “Салічну правду”, можна виявити такі подібності:

Обидва документи встановлювали систему штрафів за вбивство
Розмір штрафу залежав від соціального статусу вбитої особи
Обидва закони передбачали участь родичів у відшкодуванні або отриманні компенсації

Життя представників різних категорій оцінювалося по-різному через ієрархічну структуру суспільства. “Найдорожчими” були представники вищих верств:

У “Руській правді” найвищий штраф (80 гривень) встановлювався за вбивство князівського мужа чи тіуна
У “Салічній правді” найвищий штраф (600 солідів) призначався за вбивство людини на королівській службі або вільної жінки

Такий підхід відображав соціальну нерівність та прагнення захистити представників влади й вищих верств суспільства. Це було характерно для середньовічного періоду, коли соціальна ієрархія вважалася природним порядком речей, а представники вищих станів розглядалися як більш цінні для суспільства та держави.

27.2. Повсякденне життя

1. Чим різнилося житло привілейованих та непривілейованих станів?

Житло привілейованих та непривілейованих станів відрізнялося наступним чином:

Селяни та малозаможні городяни жили в напівземлянках або скромних дерев’яних хатах.
Багаті люди мали окремі кімнати для відпочинку.
Княжі тереми оздоблювали плитками та декоративною різьбою.

2. Охарактеризуйте меню жителів Русі-України.

Меню жителів Русі-України включало:

Каші
Рибу
Яйця
Сир
Житній хліб
Горох, боби
Часник, ріпу, капусту, цибулю
Напої: пиво, молоко, кисіль

Знать частіше споживала м’ясо дичини та свійських тварин. Під час посту від м’яса відмовлялися.

3. Назвіть основні елементи середньовічного костюма.

Основні елементи середньовічного костюма:

Для жінок:

Довгі сорочки
Спідниці
Каптани з широкими рукавами

Для чоловіків:

Довгі сорочки з поясом
Полотняні штани

Для зимового періоду:

Кожухи
Каптани, оздоблені хутром (для заможніших)
Капелюхи

Представники привілейованих станів носили більш вишуканий та дорогий одяг.

27.3. Роль торгівлі в житті Русі-України

1. Охарактеризуйте розвиток торгівлі.

Розвиток торгівлі в Русі-Україні характеризувався наступним:

Русь постачала на міжнародні ринки мед, віск, хутро, шкіри, ремісничі вироби, сільськогосподарську продукцію та рабів.
Імпортувалися золото, срібло, коштовні тканини, вина, посуд, церковні предмети та зброя.
Хутро було особливо важливим експортним товаром, який вивозили до Візантії.
Міжнародна торгівля сприяла розвитку міст, які в XI-XIII ст. зросли до кількох тисяч жителів.
Основними торговельними партнерами були Візантія, Хозарія, країни Арабського Сходу, скандинавські та європейські держави.

2. Які грошові одиниці використовувались у торгівельних операціях?

“Куни” – назва руських грошей, прирівняних до шкурок куниць.
Гривна – використовувалась з IX століття.
Існувало три види гривень: київська (140-160 г), новгородська (198-207 г) та чернігівська.

3. Назвіть основні торгівельні шляхи, що зв’язували Русь-Україну з іншими державами.

Шлях “із варягів у греки” – найвідоміший торговельний маршрут.
Соляний шлях – поєднував Подніпров’я з північнокримськими територіями.
Залозний шлях – також з’єднував Подніпров’я з Північним Кримом і вів далі до Малої Азії та країн Сходу

1. Вправа «Мініпроєкт».

Об’єднайтеся в групи. Підготуйте мініпроєкт на одну із тем: «Мода часів Русі-України», «Меню русів», «Ремесла у часи Русі-України», «Розвиток середньовічної торгівлі на території України».

Ось короткий огляд мініпроєктів на задані теми:

“Мода часів Русі-України”

Основні елементи одягу:

Чоловіки: сорочка, штани, плащ (корзно), шапка, чоботи
Жінки: довга сорочка, спідниця, занавіска, головні убори

Матеріали: льон, вовна, шовк, хутро

Прикраси: фібули, браслети, намиста

Особливості: багате оздоблення одягу знаті, використання візантійських тканин

“Меню русів”

Основні страви:

Каші
Хліб (переважно житній)
Овочі: капуста, ріпа, цибуля, часник
Бобові: горох, боби
М’ясо (частіше у знаті)
Риба
Молочні продукти

Напої: квас, пиво, медовуха, молокоОсобливості: різниця в раціоні знаті та простолюду, вплив церковних постів”

Ремесла у часи Русі-України”

Основні галузі:

Металургія та ковальство
Гончарство
Ювелірна справа
Ткацтво та кравецтво
Теслярство
Зброярство

Особливості: високий рівень майстерності, широка спеціалізація (до 60-100 ремесел), розвиток у містах

Розвиток середньовічної торгівлі на території України

Основні торговельні шляхи:

“Шлях із варягів у греки”
Дніпровський шлях
Соляний шлях
Залозний шлях

Товари на експорт: мед, віск, хутро, шкіри, ремісничі вироби, раби

Імпорт: золото, срібло, тканини, вина, зброяОсобливості:

Розвиток міст як торгових центрів
Використання “кун” (хутра) та гривень як грошових одиниць
Торгівля з Візантією, арабськими країнами, Західною Європою

Кожен з цих мініпроєктів можна розширити, додавши більше деталей, ілюстрацій та цікавих фактів з історичних джерел.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли почала використовуватися гривна як грошова одиниця в Русі? Відповідь: Гривна почала використовуватися з IX століття.
Що експортувала Русь на міжнародні ринки? Відповідь: Русь експортувала мед, віск, хутро, шкіри, ремісничі вироби, сільськогосподарську продукцію та рабів.
Хто належав до привілейованих станів у Русі-Україні? Відповідь: До привілейованих станів належали великий князь київський, удільні князі, князівські дружинники, бояри та духівництво.
Де зазвичай будували міста в Русі-Україні? Відповідь: Міста часто зводили на берегах річок.
Звідки ми можемо дізнатися про соціальну структуру та правові норми Русі? Відповідь: З “Руської правди” – збірника законів Русі-України.
Чому життя представників різних категорій населення оцінювалося по-різному? Відповідь: Через ієрархічну структуру суспільства, де вищі верстви вважалися ціннішими для держави.
Як розвивалася міжнародна торгівля в Русі-Україні? Відповідь: Торгівля розвивалася завдяки експорту місцевих товарів та імпорту предметів розкоші, що сприяло зростанню міст.
Який результат мав розвиток торгівлі для міст Русі-України?Відповідь: Завдяки міжнародній торгівлі міста зросли і в XI-XIII ст. налічували до кількох тисяч жителів.

2. Які категорії населення формували соціальну драбину на Русі?

Привілейовані стани:

Великий князь київський
Удільні князі
Князівські дружинники
Бояри
Духівництво

Вільні люди:

Купці
Ремісники
Вільні селяни (смерди)

Напівзалежні категорії:

Закупи
Рядовичі

Залежні категорії:

Холопи
Челядники

Особлива категорія:

Ізгої

3. Складіть розгорнутий план підпараграфа «Повсякденне життя».

I. Житло

A. Селяни та малозаможні городяни

Напівземлянки
Скромні дерев’яні хати

B. Заможні люди

Окремі кімнати для відпочинку

C. Княжі тереми

Оздоблення плитками та декоративною різьбою

II. Інтер’єр та побут

A. Освітлення

Тріски
Свічки
Олійні лампи

B. Опалення

Пічки

C. Меблі

Стільці
Скрині
Лави
Ложе (спальні лави)

III. Харчування

A. Основні продукти

Каші
Риба
Яйця
Сир
Житній хліб
Горох, боби
Часник, ріпа, капуста, цибуля

B. Напої

Пиво
Молоко
Кисіль

C. Особливості харчування знаті

Частіше вживання м’яса дичини та свійських тварин
Обмеження під час посту

IV. Одяг

A. Жіночий одяг

Довгі сорочки
Спідниці
Каптани з широкими рукавами

B. Чоловічий одяг

Довгі сорочки з поясом
Полотняні штани

C. Зимовий одяг

Кожухи
Оздоблені хутром каптани (для заможних)
Капелюхи

4. Поміркуйте, які товари постачали руські купці на міжнародні ринки.

Мед
Віск
Хутро
Шкіри
Ремісничі вироби
Сільськогосподарська продукція
Раби

5. Вправа «Соціальна драбина». Створіть схему основних груп населення Русі-України.

6. Вправа «Один день з минулого». Оберіть одну із соціальних груп руського суспільства. Опишіть один день із життя представника / представниці цієї категорії.

Для цієї вправи я оберу соціальну групу ремісників у Русі-України. Ось опис одного дня з життя ремісника-коваля:

Ранок:

Коваль прокидається на світанку. Він живе у невеликій дерев’яній хаті на околиці міста. Снідає простою їжею – житнім хлібом, сиром та молоком. Після сніданку одягає довгу сорочку з поясом та полотняні штани.

День:

Коваль прямує до своєї майстерні, розташованої неподалік від дому. Він розпалює горно і починає роботу. Протягом дня він виготовляє різноманітні металеві вироби – знаряддя праці для селян, цвяхи, підкови для коней, а також елементи зброї для князівської дружини.

Час від часу до майстерні заходять покупці – селяни, які потребують нових серпів чи сокир, або міські жителі, яким потрібні побутові металеві вироби. Коваль торгується з ними, встановлюючи ціну в “кунах” – шкурках куниць, які використовуються як грошова одиниця.

Обід:

На обід коваль їсть кашу, рибу та овочі – капусту й цибулю. Запиває їжу квасом або пивом.

Вечір:

Після заходу сонця коваль завершує роботу. Він прибирає майстерню і повертається додому. Вечеряє з родиною, розповідаючи про події дня. Після вечері він може зайнятися ремонтом домашнього начиння або виготовленням дрібних металевих прикрас для дружини та доньки.

Перед сном коваль може відвідати сусідів, щоб обмінятися новинами або обговорити справи ремісничого цеху. Освітлення в хаті забезпечують свічки або олійні лампи.

Цей опис демонструє типовий день ремісника в Русі-України, відображаючи його працю, побут, харчування та соціальні взаємодії, характерні для того часу.

27.1. Структура руського суспільства

27.2. Повсякденне життя

27.3. Роль торгівлі в житті Русі-України

1. Вправа «Мініпроєкт».

Перевірте себе

Залишити відповідь Скасувати коментар