§26. Середньовічне місто та його мешканці

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Найдавніші грецькі міста на території України:

• Борисфен (на острові Березань) – найдавніше, засноване в VII столітті до н.е.
• Ольвія
• Херсонес Таврійський
• Пантікапей
• Тіра
• Феодосія
• Керкінітида

Елементи міського життя в період античності:

• Поліс як основа суспільного життя – місто-держава, що об’єднувала місто і навколишні землі
• Розвиток ремесел: металообробка, гончарство, деревообробка, каменярство та інші
• Торгівля з місцевими племенами та грецькою метрополією
• Розвиток наук, мистецтва, театрального життя, спорту
• Релігійне життя – поклоніння грецьким, згодом римським богам
• Писемність та освіта

Поняття “урбаністичний” стосується явищ, пов’язаних з міським способом життя та взаємодією жителів із забудованим середовищем. Це підхід до вивчення, планування і розвитку міст, який приділяє особливу увагу взаємодії міських жителів з їхнім оточенням.

“Громадський простір” – це відкриті міські території, доступні для всіх. Це місця для спілкування, дозвілля, прогулянок, відпочинку, творчості та освіти. Вони відображають якість життя у місті і враховують інтереси різних груп користувачів.

26.1. Міста: де і як виникали, якими були

1. Визначте основні причини виникнення міст у Середньовіччі.

• Розвиток ремесла і його відокремлення від сільського господарства
• Пожвавлення торгівлі та потреба в торгових центрах
• Виникнення на перетині важливих торгових шляхів
• Формування навколо замків і монастирів
• Відродження античних міських центрів
• Заснування нових міст правителями як адміністративних центрів

2. Розкажіть про особливості життя в середньовічному місті.

Особливості життя в середньовічному місті:

• Тісна забудова, вузькі вулиці, оточення міськими мурами
• Антисанітарія, відсутність каналізації та водогону
• Розвинене ремісниче виробництво, організоване в цехи
• Активна торгівля на ринках і ярмарках
• Самоврядування через магістрати на основі магдебурзького права
• Строкатий склад населення – ремісники, купці, духовенство, жебраки
• Проведення міських свят, карнавалів, театралізованих вистав

3. Прочитайте відомості ал-Казвіні про міста франків. Про що, на вашу думку, свідчить наявність дирхем та східних прянощів у місті, що на річці Рейн?

Наявність дирхем (арабських срібних монет) та східних прянощів у місті на Рейні свідчить про:

• Активну міжнародну торгівлю, що пов’язувала Європу зі Сходом
• Включення німецьких міст у систему далеких торговельних зв’язків
• Попит на екзотичні східні товари в Європі
• Циркуляцію арабських монет як міжнародного платіжного засобу
• Розвиток торгових шляхів, що з’єднували Схід і Захід через німецькі землі
• Економічне процвітання міст на Рейні завдяки вигідному розташуванню

Це демонструє, що середньовічні міста, особливо ті, що розташовувались на важливих торгових артеріях, були центрами міжнародної торгівлі та культурного обміну між різними регіонами.

26.2. Середньовічні торгівля, ремесло та міське самоуправління

1. Які торговельні організації діяли в Середні віки?

Торговельні організації, що діяли в Середні віки:

• Гільдії – об’єднання купців для захисту своїх інтересів та привілеїв.
• Ганзейський союз – великий торговий союз міст Північної Європи, що існував з середини XIII до XVII століття.
• Торгові ярмарки – щорічні масштабні розпродажі у великих містах.

2. Визначте особливості розвитку середньовічного ремесла.

Особливості розвитку середньовічного ремесла:

• Організація ремісників у цехи для захисту своїх прав та інтересів.
• Сувора регламентація виробництва та якості товарів через цехові статути.
• Ієрархічна структура: майстер – підмайстер – учень.
• Заборона на технічні вдосконалення та обмеження конкуренції.
• Поєднання економічних, соціальних та релігійних функцій цехів.

3. Що таке магдебурзьке право? Які переваги воно надавало містянам?

Магдебурзьке право – це система міського самоврядування, що надавала містам значну автономію.

Переваги для містян:

• Самоврядування через виборні органи (магістрат).
• Власна судова система.
• Економічні привілеї, зокрема право на ведення торгівлі.
• Регулювання ремісничого виробництва.
• Звільнення від феодальних повинностей.
• Сприяння розвитку ремесел, торгівлі та економічному зростанню міст.

Магдебурзьке право сприяло формуванню міського самоврядування, розвитку економіки та становленню міського способу життя в середньовічній Європі, включаючи українські землі.

26.3. Руські міста та міське населення

1. Які чинники сприяли утворенню міст на території України в Середньовіччі?

• Руські міста переважно розвивалися як центри колишніх племінних князівств. Князівські резиденції: Деякі міста були засновані князями як їхні столиці та адміністративні центри, наприклад, Холм, заснований Данилом Романовичем, та Львів, розбудований його сином Левом.
• Торгівля: Міста часто виникали на перетині важливих торгових шляхів, біля річкових переправ та мостів, що сприяло розвитку торгівлі та економічному зростанню.
• Ремесло: Розвиток ремесла та спеціалізованих виробництв стимулював концентрацію населення в певних місцях, де ремісники могли обмінюватися досвідом та продавати свої вироби.
• Адміністративні та військові центри: Міста часто виникали навколо укріплених замків, монастирів та адміністративних центрів, що забезпечувало захист та адміністративну підтримку.

2. Назвіть основні категорії міського населення, розташуйте їх у порядку спадання.

Знать:

• Князь та його дружина
• Бояри
• Вищі духовні особи (чорне духовенство: ченці, архієреї)

Заможні городяни:

• Купці (гості)
• Майстри-ремісники

Напіввільні люди:

• Закупи (люди, що працювали на землі за борг)
• Рядовичі (ремісники, що працювали за договором)

Невільні люди:

• Холопи (раби)
• Челядь (домашні слуги)

3. Коли на територію України поширилось магдебурзьке право?

Магдебурзьке право почало поширюватися на території України у XIV столітті. Першими містами, які отримали це право, були:

• Сянок (1339 р.)
• Львів (1356 р.)
• Кам’янець-Подільський (1374 р.)
• Луцьк (1432 р.)
• Київ (1494 р.)

Магдебурзьке право передбачало звільнення міст від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів, що сприяло розвитку міського самоврядування, торгівлі та ремесел.

1. Вправа «Мандрівка в часі».

За допомогою додаткових джерел підберіть візуальний ряд для уявної мандрівки середньовічними містами Європи. Підготуйте короткий текст-супровід мандрівки.

Ось короткий текст-супровід для уявної мандрівки середньовічними містами Європи:

Запрошуємо вас у захоплюючу подорож вузькими вуличками середньовічних міст Європи! Перше, що ви побачите – це високі кам’яні мури, що оточують місто. Проходимо через масивні ворота і опиняємось на жвавих вулицях. Навколо вирує життя – ремісники працюють у своїх майстернях, купці розкладають товари, городяни поспішають у справах.

Зверніть увагу на дерев’яні будинки з нависаючими верхніми поверхами. На вивісках крамниць – яскраві картинки, адже мало хто вміє читати. На ринковій площі гамірно – тут продають все: від свіжих овочів до вишуканих тканин.

Проходимо повз величну ратушу, де засідає міська рада. Неподалік – головний собор міста, його шпилі височіють над дахами. У затишних двориках монастирів панує тиша і спокій. Вечоріє, і вулиці поступово порожніють. Лише де-не-де блимають вогники у вікнах будинків. Нічна варта обходить місто, а з таверн долинають веселі голоси.

Так жили і працювали мешканці середньовічних міст, творячи свою неповторну культуру та закладаючи основи сучасної Європи.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли на територію України поширилось магдебурзьке право? Відповідь: Магдебурзьке право почало поширюватися на території України у XIV столітті. Першими містами, які отримали це право, були Сянок (1339 р.), Львів (1356 р.), Кам’янець-Подільський (1374 р.), Луцьк (1432 р.), Київ (1494 р.).:

Що таке магдебурзьке право? Відповідь: Магдебурзьке право – це міське право, що виникло в XIII столітті в Німеччині. Воно передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів і створення міського самоврядування.

Хто складав верхівку міського населення Київської Русі? Відповідь: Верхівку міського населення Київської Русі складали князі, бояри, вищі духовні особи, заможні купці та майстри-ремісники.

Де виникали середньовічні міста? Відповідь: Середньовічні міста виникали на торгових шляхах, при великих монастирях, довкола укріплених замків-«бургів», при важливих переправах, а також на узбережжі Середземного моря.

Звідки ми можемо дізнатися про кількість церков і торжищ у Києві на початку XI століття? Відповідь: Про кількість церков і торжищ у Києві на початку XI століття ми можемо дізнатися зі свідчень саксонського хроніста Тітмара Мерзебурзького.

Чому магдебурзьке право було важливим для міст України? Відповідь: Магдебурзьке право було важливим для міст України, оскільки воно сприяло розвитку міського самоврядування, торгівлі та ремесел, а також наближало українські міста до західноєвропейських стандартів.

Як відбувалося заснування нових міст у Київській Русі? Відповідь: Нові міста в Київській Русі засновувалися князями, які закладали їх як центри своїх князівств. Наприклад, Данило Романович заснував Холм, а його син Лев розбудував Львів.

Який результат поширення магдебурзького права на українські міста? Відповідь: Результатом поширення магдебурзького права на українські міста стало звільнення їх від управління місцевих феодалів, створення міського самоврядування і розвиток торгівлі та ремесел.

2. Які чинники сприяли відродженню міського життя у Середні віки?

Економічне піднесення: Зростання виробництва зерна, розвиток садівництва, виноградарства та городництва призвели до надлишку сільськогосподарських продуктів, які можна було обміняти на ремісничі вироби.

Розвиток ремесла і торгівлі: Відокремлення ремесла від сільського господарства сприяло формуванню міських ремісничих центрів. Торгові операції приносили величезні прибутки, що сприяло розвитку міст як економічних центрів.

Банківська справа: Розвиток банківської справи та лихварства також сприяли економічному піднесенню міст.

Стратегічне розташування: Міста виникали на перехрестях важливих шляхів, річкових переправах, біля стін замків і монастирів, що забезпечувало постійний потік людей і товарів.

Політично-адміністративні та воєнні центри: Міста часто ставали адміністративними та воєнними центрами, що сприяло їхньому розвитку та захисту.

3. Складіть глосарій до теми параграфа.

• Магдебурзьке право: міське право, що передбачало звільнення міста від управління місцевих феодалів і створення міського самоврядування.
• Ремесло: виробництво товарів ручної роботи, яке стало основою міської економіки.
• Торгівля: обмін товарів і послуг, що сприяло економічному піднесенню міст.
• Гільдія: об’єднання купців або ремісників для захисту своїх прав та інтересів.
• Лихварство: надання грошової позики з умовою сплати за неї відсотків.
• Цех: об’єднання ремісників однієї чи споріднених спеціальностей для регулювання виробництва та захисту своїх прав.
• Комуна: самоврядна міська громада, яка об’єднувала городян для захисту від феодалів.
• Віче: загальні збори всіх вільних мешканців міста, що мали вплив на управління містом.
• Ратуша: будівля міського самоврядування, де засідали управлінці та вирішували громадські справи.
• Феодал: власник земельного маєтку, який мав владу над залежними від нього людьми.

4. Поміркуйте, чому у середньовіччі вважали, що міське повітря робить людей вільними? Власну думку аргументуйте.

У середньовіччі існувала приказка “Stadtluft macht frei” (міське повітря робить вільним), яка відображала реальність того часу. Ця приказка мала юридичне підґрунтя і означала, що якщо кріпак проживе в місті протягом одного року і одного дня, він ставав вільним і не міг бути повернутий своєму феодалу.

Аргументи:

Юридичний статус:

У містах діяло магдебурзьке право, яке надавало мешканцям міста певні свободи та права, включаючи звільнення від феодальної залежності. Це право дозволяло містам мати власне самоврядування і судову систему, що було значним кроком до особистої свободи для багатьох людей.

2. Економічні можливості:

Міста були центрами торгівлі та ремесел, що надавало мешканцям можливість займатися підприємницькою діяльністю, заробляти гроші і покращувати свій соціальний статус. Це було значно привабливіше порівняно з важкою працею на землі під владою феодала.

3. Соціальна мобільність:

У містах існувала більша соціальна мобільність. Люди могли змінювати свій соціальний статус завдяки власним зусиллям і таланту, що було неможливо в умовах феодальної системи. Міста приваблювали різноманітні групи людей, включаючи ремісників, купців, науковців та авантюристів, що створювало динамічне і різноманітне середовище.

4. Захист від феодалів:

Міські стіни та самоврядування забезпечували захист від феодалів, які не могли вільно втручатися у справи міста. Це створювало відчуття безпеки і свободи для мешканців міста, які могли жити і працювати без постійного страху перед свавіллям феодалів.

5. Культурні та освітні центри:

Міста часто були центрами освіти, культури та науки. Тут знаходилися університети, бібліотеки, майстерні художників і ремісників, що сприяло інтелектуальному і культурному розвитку мешканців.Отже, міське повітря в середньовіччі символізувало свободу завдяки юридичним, економічним, соціальним і культурним можливостям, які надавали міста своїм мешканцям.

5. Вправа «Картографія». На основі матеріалу параграфа, додаткової інформації створіть план типової забудови середньовічного міста.

6. Вправа «Цехи». Уявіть себе цеховим учнем, опишіть один день із вашого життя та побут цеховиків.

Ранок:

Мій день починається рано, ще до сходу сонця. Я, як цеховий учень, живу в домі майстра, де розташована його майстерня. Прокидаюся і одразу ж приступаю до своїх обов’язків. Спершу допомагаю з хатніми справами: приношу воду з криниці, розпалюю вогонь у печі та готую простий сніданок для майстра і його родини.

Робочий день:

Після сніданку починається робота в майстерні. Мій майстер – коваль, і я навчаюся у нього цьому ремеслу. Спершу я прибираю майстерню, готую інструменти та матеріали для роботи. Потім допомагаю майстру в куванні металу, виконуючи найпростіші завдання: тримаю розпечений метал, подаю інструменти, працюю на міхах, щоб підтримувати вогонь у горні.

Протягом дня я уважно спостерігаю за майстром, вчуся його технікам і прийомам. Він суворий, але справедливий. Якщо я роблю помилку, він не соромиться мене виправити, іноді навіть суворо. Але я знаю, що це необхідно для мого навчання.

Обід:

Обід у нас простий, але ситний. Ми їмо хліб, сир, овочі та іноді м’ясо. Після обіду у нас короткий відпочинок, під час якого я можу трохи поспілкуватися з іншими учнями та підмайстрами, які працюють у майстерні.

Післяобідня робота:

Після обіду ми повертаємося до роботи. Я продовжую допомагати майстру і вчуся новим технікам. Сьогодні, наприклад, я вперше пробую самостійно викувати простий предмет – цвях. Це важливий етап у моєму навчанні, і я дуже стараюся, щоб все вийшло правильно.

Вечір:

Робочий день закінчується з заходом сонця. Після роботи ми всі разом вечеряємо. Вечеря схожа на обід, але може бути трохи багатшою, якщо день був вдалим. Після вечері я допомагаю прибрати майстерню і готую її до наступного дня.

Вільний час:

Після всіх робіт у мене є трохи вільного часу. Я можу поспілкуватися з іншими учнями, послухати історії майстра або навіть почитати, якщо є така можливість. Інколи ми граємо в прості ігри або співаємо пісні.

Ніч:

Перед сном я молюся і дякую за ще один день навчання. Потім лягаю спати, щоб знову рано прокинутися і продовжити свій шлях до майстерності.

Побут цеховиків

Цехи у середньовічних містах були професійними об’єднаннями ремісників, які мали власні статути та правила. Вони нагадували сільську общину, де всі члени допомагали один одному і захищали свої інтереси. Цехи мали ієрархічну структуру:

• Майстри: Власники майстерень, які мали найбільший досвід і вплив. Вони керували роботою підмайстрів та учнів.
• Підмайстри: Ремісники, які працювали у майстрів і допомагали їм у роботі. Вони мали більше досвіду, ніж учні, але ще не досягли рівня майстра.
• Учні: Підлітки та юнаки, які тільки починали своє навчання. Вони виконували найпростіші завдання і вчилися ремеслу під керівництвом майстрів.

Цехи мали свої прапори, печатки та урочисте вбрання. Вони організовували свята, ярмарки та інші заходи, що сприяло згуртованості та підтримці серед членів цеху.