Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Якою була доля Священної Римської імперії?
Священна Римська імперія існувала з 962 по 1806 рік. Вона була заснована Оттоном I, який був коронований імператором у Римі, що символізувало відродження Римської імперії. Імперія об’єднувала німецькі, італійські та інші європейські землі, але ніколи не стала централізованою державою. Її розпад був спричинений наполеонівськими війнами, коли останній імператор Франц II зрікся престолу, а території імперії увійшли до Рейнського союзу під протекторатом Наполеона.
Подумайте, чому Візантію протягом її існування називали «імперією ромеїв».
Візантійська імперія вважалася спадкоємницею Римської імперії, а її жителів називали ромеями, що походить від латинського слова “Romanus” — римлянин. Це підкреслювало їхню спадковість від римського народу та культури, навіть після того, як столиця була перенесена до Константинополя.
Поміркуймо!
Яке значення мала коронація Оттона І?
Коронація Оттона І в 962 році означала відродження Римської імперії на Заході та об’єднання німецьких і північноіталійських земель під владою одного правителя.
Чим відрізнялася відроджена Оттоном І імперія від колишньої Західної Римської імперії?
Відроджена імперія була меншою за розмірами, охоплюючи переважно німецькі та північноіталійські землі. Вона мала феодальну структуру і була децентралізованою, на відміну від античної Римської імперії.
В яких умовах виникла нова держава?
Нова держава виникла в умовах потреби об’єднання німецьких земель для захисту від зовнішніх загроз, таких як набіги угорців, і прагнення німецьких королів здобути імператорський титул та розширити свої володіння.
Діємо: практичні завдання
Роздивившись зображення Оттона І з “Хроніки саксів і Тюрингів”, можна виділити такі елементи, що свідчать про його імператорську владу:
Символи імператорської влади:
- Корона на голові – символ монаршої влади
- Скіпетр у правій руці – символ правління та влади
- Держава (куля з хрестом) у лівій руці – символ світового панування
- Розкішне золоте вбрання – підкреслює багатство та високий статус
Герб під ногами імператора:
Оттон І стоїть на гербі, який має червоно-білі смуги. Це герб Саксонії, звідки походив Оттон І. Використання цього герба підкреслює його походження та владу над саксонськими землями.
Ці деталі зображення наочно демонструють імператорський статус Оттона І та його владу над Священною Римською імперією, а також підкреслюють його саксонське коріння.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте інфографіку. Охарактеризуйте реформи Григорія VІІ. Визначте, яким був їх вплив на стосунки між церквою та світською владою.
Основні напрямки реформ:
- Заборона втручання світських осіб у призначення церковних ієрархів, включаючи імператорів.
- Зміна процедури обрання Папи – тепер це робила колегія кардиналів.
- Папа отримав право призначати на вищі церковні посади.
- Використання “Константинового дару” для обґрунтування претензій папства на світську владу над західним світом.
Вплив на стосунки між церквою та світською владою:
- Влада Папи проголошувалася вищою за імператорську.
- Церква намагалася здобути незалежність від світської влади у внутрішніх справах.
- Папство претендувало на верховенство над усією Західною Римською імперією.
- Ці реформи призвели до посилення ролі церкви у політичному житті та загострення конфлікту між духовною та світською владою.
Таким чином, реформи Григорія VII суттєво змінили баланс сил між церквою та світською владою, значно посиливши позиції папства.
Діємо: практичні завдання
Сьогодні існує крилатий вислів «йти до Каносси». Поміркуйте, яке значення він має. За допомогою додаткових джерел інформації укладіть інфографіку «Ходіння Генріха до Каносси». Чому цю подію також називають «Каносське приниження»? Про які особливості тогочасної духовної та світської влади можна зробити висновки з цієї події?
Значення вислову “йти до Каносси”:
Цей вислів означає вимушене визнання своєї поразки, принизливе каяття або підкорення. Він походить від історичної події – подорожі імператора Генріха IV до замку Каносса для отримання прощення від папи Григорія VII.
“Ходіння Генріха до Каносси”:
- Дата: січень 1077 року
- Причина: конфлікт між імператором і папою через призначення церковних ієрархів
- Дії Генріха IV:
- Пройшов пішки через Альпи взимку
- Стояв босоніж перед замком 3 дні в одязі грішника
- Просив прощення у папи
Чому це називають “Каносським приниженням”:
Ця подія вважається приниженням, бо могутній імператор був змушений принизливо просити прощення у папи, демонструючи перевагу духовної влади над світською.
Висновки про особливості духовної та світської влади:
- Духовна влада папи могла бути сильнішою за світську владу імператора.
- Церква мала значний вплив на політичне життя.
- Відлучення від церкви було серйозною загрозою для правителів.
- Існувало протистояння між світською та духовною владою за вплив і призначення на церковні посади.
Робота з картою
Розгляньте карту, подану в електронному додатку. Визначте, як змінювалися кордони Священної Римської імперії протягом Х–ХІ ст. Які землі входили до їх складу? З якими державами межувала Священна Римська імперія?
Розглянувши карту, можна зробити наступні висновки щодо кордонів та складу Священної Римської імперії у X-XI століттях:
Зміни кордонів:
Кордони імперії розширювались протягом X-XI століть, особливо на схід та південь.
Землі у складі імперії:
- Німецькі землі (герцогства Саксонія, Франконія, Швабія, Баварія)
- Північна та Центральна Італія (Ломбардія, Тоскана, Сполетто)
- Бургундське королівство
- Чеське королівство (з 1004 року) та Моравія
- Лотарингія
- Фрислдандія
- Слов’янські землі (лютичі, поморяни, ободрити)
Сусідні держави:
- Франція – на заході
- Данія – на півночі
- Польща – на сході
- Угорщина – на південному сході
- Венеціанська республіка – на південному сході
- Папська область – в центральній Італії
- Норманське королівство Сицилія – на півдні Італії
Священна Римська імперія займала центральне положення в Європі, об’єднуючи значну частину німецьких та італійських земель, а також межуючи з багатьма важливими середньовічними державами.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Якими були особливості політики Оттона І?
Політика Оттона І характеризувалася:
- Об’єднанням німецьких земель під своєю владою
- Розширенням території імперії на схід та південь
- Коронацією імператором у Римі, що символізувало відродження Західної Римської імперії
- Встановленням контролю над Північною Італією
- Використанням церкви для зміцнення своєї влади, призначаючи єпископів та абатів на важливі державні посади
2. Які зміни відбулися у результаті розколу церкви на Західну та Східну?
Розкол церкви на Західну (католицьку) та Східну (православну) призвів до:
- Формування двох окремих християнських конфесій з різними догматами та обрядами
- Посилення влади Папи Римського на Заході
- Збільшення впливу візантійського імператора на церковні справи на Сході
- Культурного та політичного відчуження між Західною та Східною Європою
3. Укажіть наслідки реформ Папи Григорія VII.
- Заборона втручання світських осіб у призначення церковних ієрархів
- Посилення влади Папи над церквою та її незалежності від світської влади
- Запровадження обрання Папи колегією кардиналів
- Проголошення влади Папи вищою за імператорську
- Загострення конфлікту між церквою та світською владою
4. Які держави були сусідами Священної Римської імперії?
Згідно з картою, сусідами Священної Римської імперії були:
- Франція на заході
- Данія (Королівство Данія) на півночі
- Польща на сході
- Угорщина (Королівство Угорщина) на південному сході
- Венеціанська республіка на південному сході
- Папська область в центральній Італії
- Норманське королівство Сицилія на півдні Італії
II. Обговоріть у групі
Визначте особливості католицької та православної церков. Як і коли стався церковний розкол? Які передумови мала ця подія?
Особливості католицької церкви:
- Визнання верховенства Папи Римського
- Використання латинської мови в богослужінні
- Целібат для священників
Особливості православної церкви:
- Відсутність єдиного світового центру, автокефальність помісних церков
- Використання національних мов у богослужінні
- Дозвіл на шлюб для священників
Розкол відбувся в 1054 році, відомий як Велика схизма. Основні причини включали:
- Різницю в богословських поглядах і обрядах.
- Політичні суперечки між Західною та Східною імперіями.
- Суперечки щодо організації церкви та її підпорядкування
Цей розкол призвів до формування двох окремих християнських церков: католицької на Заході та православної на Сході.
III. Мислю творчо
Уявіть себе особистим хроністом / хроністкою Оттона І. Напишіть коротке есе «Один день із життя імператора Священної Римської імперії»
Ранок імператора Оттона І починається зі сходом сонця. У величному палаці в Аахені, де він часто перебуває, вже кипить життя. Слуги приносять сніданок, а радники збираються на ранкову аудієнцію. Оттон І уважно вислуховує звіти про стан справ у різних частинах імперії. Його цікавлять як внутрішні питання, так і зовнішня політика.
Після сніданку імператор вирушає на зустріч із представниками церкви. Він підтримує тісні стосунки з духовенством, оскільки розуміє важливість їхньої підтримки для зміцнення своєї влади. Разом вони обговорюють призначення нових єпископів, адже Оттон І прагне мати вірних людей на ключових церковних посадах.
В обідню пору Оттон приймає послів з сусідніх держав. Сьогодні прибули представники королівства Польща. Імператор веде переговори про зміцнення союзів і обговорює можливості розширення впливу імперії.
Після обіду Оттон І вирушає на огляд військ. Він особисто керує підготовкою армії, адже безпека кордонів завжди на першому місці. Імператор відомий як талановитий полководець, тому його присутність надихає воїнів.
Ввечері Оттон І проводить час із сім’єю та наближеними. За вечерею обговорюються плани на майбутнє: як зміцнити імперію та забезпечити її процвітання. Перед сном імператор молиться, дякуючи Богу за ще один плідний день.
Так проходить типовий день великого правителя, який присвячує своє життя зміцненню та розширенню Священної Римської імперії.