Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ
1. Яку роль відігравали міста в Русі?
Міста в Русі були центрами ремесла, торгівлі, культури та політичного життя. Вони виконували оборонну функцію, захищаючи населення від ворогів, і слугували адміністративними осередками князівської влади. Міста також були важливими вузлами на торговельних шляхах, такими як “із варяг у греки” і “соляний шлях”, що сприяло економічному розвитку.
2. Які форми залежності селян існували в Русі та державі Романовичів?
Більшість з них були вільними селянами, які жили общинами й сплачували владі натуральну данину.
3. Охарактеризуйте розвиток ремесла й торгівлі за часів Русі та Галицько-Волинської держави.
Ремесло розвивалося у містах і включало гончарство, ковальство, ювелірну справу та обробку дерева. Ремісники об’єднувалися в цехи для захисту інтересів і регулювання виробництва. Торгівля була активною завдяки міжнародним шляхам, що проходили через Русь. Експортували хутра, мед, віск, зброю; імпортували тканини, вино, прикраси. У Галицько-Волинській державі важливу роль відігравала торгівля сіллю й зерном.
Які повинності виконували селяни?
Селяни виконували такі повинності:
- Панщина — безоплатна праця на землях феодала, яка могла становити від 14 днів на рік до 2 днів на тиждень залежно від регіону.
- Державні повинності — будівництво й ремонт замків, мостів, доріг, гребель.
Коли спалахнуло повстання під проводом Мухи?
Повстання під проводом Мухи спалахнуло влітку 1490 року.
Яке місто було найбільшим на українських землях у XIV—XV ст.? Коли українські міста отримали магдебурзьке право?
Найбільшим містом у XV ст. був Львів із населенням понад 10 тис. осіб.
Магдебурзьке право на українських землях уперше було введено в XIV ст. в містах держави Романовичів. Загалом до 1353 р. магдебурзьке право було надано семи містам. Проте в цей період його застосовували в руських містах лише частково. У 1324 р. магдебурзьке право отримав Володимир. Протягом 1329—1791 рр. литовські князі, польські королі, українські гетьмани надали його понад 220 українським містам (Львів — 1356 р., Кам’янець — 1374 р., Київ — 1499 р. тощо).
Працюємо разом. За допомогою методу «Уявний мікрофон» проаналізуйте роль магдебурзького права в розвитку міського життя на українських землях.
Магдебурзьке право сприяло розвитку міського життя на українських землях у кількох аспектах:
- Міста отримували право на самоврядування, що дозволяло їм створювати власні органи управління, такі як магістрат, який здійснював адміністративно-судові функції
- Магдебурзьке право сприяло розвитку ремесла й торгівлі, оскільки міста могли регулювати власну економіку, встановлювати податки та збори, а також організовувати ярмарки
- Міщани отримували певні права та привілеї, що підвищувало їхній соціальний статус і сприяло залученню нових жителів до міст.
- Забезпечувало захист прав міщан, зокрема, право на власність, свободу пересування та право на суд
- Міста ставали центрами культури, ремесла та освіти, що сприяло урбанізації та підвищенню рівня життя.
Як називають об’єднання ремісників, купців?
Об’єднання ремісників називають цехами, а купців — гільдіями.
Працюємо в парах. За зображеннями на гербах визначте професії ремісників.
За зображеннями на гербах можна визначити такі професії ремісників:
- Зброярі (герб із перехрещеними мечами на червоному тлі)
- Колісники (герб із колесом на жовтому тлі)
- Кравці (герб із ножицями)
- Ковалі (герб підковою)
- Чоботарі (герб із чоботом на жовтому тлі)
- М’ясники (герб із головою бика)
- Теслярі (герб із сокирами)
- Шевці (герб із ножицями на червоному тлі)
- Гончарі (герб із чорним горщиком, можливо, погано видно)
- Друкарство (герб з орлом можливо, але не точно)
Працюємо з джерелом
1. З якими країнами були пов’язані торговельні шляхи?
Українські землі мали торговельні зв’язки зі східними країнами через місто Кафу (сучасна Феодосія), через яку проходив шлях від Чорного моря через Перекоп і Таванську переправу до Києва.
2. Які товари продавали?
Зі Сходу привозили:
- Дорогоцінне каміння
- Шовк і шовкові тканини
- Ладан
- Пахощі
- Шафран
- Перець та інші прянощі
3. Чому купці об’єднувалися в каравани?
Купці об’єднувались у каравани для безпеки, формуючи загони до тисячі осіб, які супроводжували обози з навантаженими возами та верблюдами.
4. Як торгівля впливала на розвиток Києва?
Торгівля позитивно впливала на розвиток Києва:
- Забезпечувала прибутки різним верствам населення (воєводам, митникам, купцям, міняйлам, човнярям, візникам, трактирникам і шинкарям)
- Сприяла достатку в київських домівках
- Забезпечувала місто великою кількістю продуктів (плодів, овочів, меду, м’яса, риби)
Визначте переваги й недоліки в організації цехового ремісничого виробництва на українських землях.
Переваги цехового ремісничого виробництва:
- Захист інтересів ремісників та регулювання виробництва
- Забезпечення якості продукції через контроль виробництва
- Встановлення однакових цін на продукцію
Недоліки цехового ремісничого виробництва:
- Обмеження за релігійною ознакою – членами цехів могли бути лише католики, православні українці не мали права вступати до цехів
- Заборона конкуренції між членами цеху
- Жорстка регламентація виробництва через цехові статути
- Обмеження для майстрів поза цехами (їх називали партачами)
- Монополізація виробництва в межах міста
Сформулюйте судження
Зміни в сільському господарстві та становищі селянства у XIV-XV ст.:
Селяни отримали можливість розорювати нові землі завдяки колісному плугу. Поширилися городництво, садівництво та промисли з переробки сільгосппродуктів. Становище селян погіршилося через збільшення панщини та обмеження права переходу.
Причини збройних соціальних виступів:
Погіршення становища селянства через закріпачення та збільшення повинностей призвело до повстань. Найбільше повстання під проводом Мухи у 1490-1492 роках охопило Буковину, Галичину та Західне Поділля.
Поширення магдебурзького права та розвиток ремесла і торгівлі:
Магдебурзьке право отримали понад 220 українських міст, що сприяло їх самоврядуванню. Ремісники об’єднувались у цехи для захисту власних інтересів, а купці – в гільдії. Розвивалася міжнародна торгівля, особливо через Київ, який став важливим торговельним центром на шляху зі Сходу. У містах активно проводились ярмарки, які стали ознакою становлення ринку.
Запитання і завдання
Знаємо
1. Велике приватновласницьке земельне володіння з натуральним господарством, у якому застосовували працю залежного населення, — це:
А латифундія.
2. Коли на українських землях поширилася панщина?
Панщина почала поширюватися в XV ст., а її впровадження стало систематичним із XVI ст., коли фільваркове господарство набуло розвитку. У 1520 р. у Польському королівстві встановили одноденну панщину на тиждень, а в 1557 р. — у Великому князівстві Литовському.
3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву організації, яка захищала інтереси купців у Західній Європі ХІІ—ХV ст.:
Гільдія.
Аналізуємо і пояснюємо
4. Які нові явища в розвитку сільського господарства з’явилися в XIV — першій половині XVI ст.? Які галузі набули розвитку? Обґрунтуйте свою відповідь.
У XIV—XVI ст. у сільському господарстві українських земель з’явилися такі нові явища:
- Впровадження колісного плуга, що дозволило розорювати нові землі.
- Поширення городництва, садівництва та бджільництва, яке прийшло на зміну бортництву.
- Розвиток промислів, зокрема солеваріння в Карпатах і на Північному Причорномор’ї.
- Зростання фільваркового господарства, орієнтованого на товарно-грошові відносини, особливо в Галичині, Волині та Поділлі.
- Упродовж цього періоду відбувалося поступове закріпачення селянства, що призвело до збільшення панщини та обмеження їхніх прав.
Основними галузями були землеробство, скотарство, рибальство та ремесла з переробки сільськогосподарських продуктів.
5. Чому в Західній Європі розвиток господарства й ринкових відносин зумовив ліквідацію панщини, а на українських землях усе сталося навпаки?
У Західній Європі розвиток ринкових відносин і зростання міст сприяв переходу до найманої праці, тобто зростання міст і ремесел створило попит на вільну робочу силу. Натомість на українських землях через зростання попиту на зерно (худобу) феодали збільшували панщину та закріпачували селян для забезпечення роботи у фільварках, орієнтованих на експорт продукції до Західної Європи.
6. У чому, на вашу думку, полягали основні причини виникнення збройних соціальних виступів населення на українських землях?
- Зміни в господарському житті, зокрема впровадження фільваркового господарства, збільшення панщини та закріпачення селянства, призводили до погіршення становища селянства.
- Зростання податків, обмеження прав селянства, втручання феодалів у особисте життя селян, а також заборона на переселення без дозволу феодала спричиняли невдоволення
- Втечі селян на південь і схід, де не було експлуатації з боку феодалів, але існувала небезпека від татар, свідчили про опір населення.
7. Підтвердьте або спростуйте фактами судження, що торгівля на тогочасних українських землях була недостатньо розвинена.
Судження спростовується, оскільки:
- Запровадження магдебурзького права сприяло розвитку міського самоврядування, що стимулювало торгівлю.
- Ремісники об’єднувалися в цехи для захисту власних інтересів і регулювання виробництва, що свідчить про розвиток ремісничої діяльності.
- У XV ст. набули поширення ярмарки, які постійно працювали у Львові, Києві, Галичі, Луцьку та інших містах, що було першою ознакою становлення ринку.
- Українські землі були пов’язані торговельними шляхами з іншими країнами, зокрема через «татарську дорогу» та шлях від Кафи до Москви й Новгорода.
- Після захоплення турками-османами Константинополя, українські землі стали важливим постачальником зерна для європейських країн, що свідчить про активну зовнішню торгівлю.
Застосовуємо і творимо
8. Навчальна гра «Магдебурзьке право». Правила гри. Кожен учасник (учасниця) обирає одного з персонажів (майстер цеху, війт, голова купецької гільдії, жебрак, лавник, раєць, бурмістр тощо). Розігрується сценка з міського життя.
Сценка з міського життя: Майстер цеху
Місце дії: Майстерня цеху кравців у Львові, XV ст.
Майстер цеху: (входить до майстерні, де працюють кілька кравців) Доброго дня, майстри! Як сьогодні йдуть справи?
Кравець 1: Доброго дня, пане майстре! Ми вже закінчили зшивати сукні для панянок на ярмарок.
Майстер цеху: Чудово! Але пам’ятайте, що якість має бути на найвищому рівні. Ми не можемо дозволити собі втратити репутацію через недбалість.
Кравець 2: Так, пане майстре. Ми працюємо з найкращими тканинами і дотримуємося всіх стандартів.
Майстер цеху: (підходить до столу, де лежить недошита сукня) Це що? Чому ця сукня ще не готова?
Кравець 3: Пане майстре, ми мали невелику проблему з нитками. Але зараз уже все виправлено, і ми закінчимо її до вечора.
Майстер цеху: Добре, але поспішіть. Ярмарок починається завтра, і ми маємо бути готові. (звертається до всіх) Майстри, нагадую, що на ярмарку ми маємо продавати наші вироби за однаковою ціною.
Кравець 1: Зрозуміло, пане майстре. Ми будемо дотримуватися ваших вказівок.
Майстер цеху: (задоволено киває) Чудово. Тоді до роботи, майстри! Наші клієнти чекають на нас.
Кравці продовжують працювати, а майстер цеху виходить з майстерні, задоволений роботою своїх підлеглих.
9. Покажіть на карті атласу найбільші міста на українських землях та основні тогочасні торговельні шляхи в Європі.
Найбільші міста: Львів, Київ, Кам’янець, Луцьк.
Торговельні шляхи:
- Татарська дорога: з Німеччини через Краків, Львів, Кам’янець, Київ до Золотої Орди.
- Шлях від Кафи до Москви й Новгорода: через Київ.
- Шляхи зернового експорту: з українських земель до Гданська на Балтійському морі.
Ці міста та шляхи відображають активну торгівлю та економічний розвиток українських земель у XIV—XV ст.
10. Працюємо в парах. Розв’яжіть хронологічні задачі.
Скільки років минуло від дати виникнення магдебурзького права до надання його Львову?
Магдебурзьке право виникло в 1188 році, а Львів отримав його в 1356 році. Отже, минуло:
1356 – 1188 = 168 років.
Скільки століть на українських землях діяло магдебурзьке право? За додатковими джерелами з’ясуйте, скільки міст на теренах України мали магдебурзьке право.
Магдебурзьке право діяло на українських землях з 1324 року до 1791 року, коли його було скасовано. Це становить:
1791 – 1324 = 467 років, або приблизно 5 століть.
За додатковими джерелами, магдебурзьке право було надано понад 220 українським містам.
11. Складіть опис повсякденного життя в міському будинку, ремісничій майстерні або крамниці.
Міський будинок:
У міському будинку, де мешкала заможна міщанська родина, життя було досить активним. Будинок мав кілька кімнат: кухню, вітальню, спальні та, можливо, комору для зберігання продуктів. Вранці господиня будинку готувала сніданок, використовуючи піч, яка була центром кухні. Сніданок міг складатися з каші, хліба, молока або сирів. Після сніданку чоловік, якщо він був ремісником або купцем, вирушав до своєї майстерні або крамниці, а жінка займалася домашніми справами: прибиранням, пранням, доглядом за дітьми. Діти, якщо вони були шкільного віку, могли відвідувати школу або навчатися вдома. Увечері родина збиралася за вечерею, обговорюючи події дня. Вечірнє дозвілля могло включати читання, музику або розмови з сусідами.
Реміснича майстерня:
У ремісничій майстерні, наприклад, кравця, день починався рано. Майстер і його підмайстри приходили до майстерні, де вже чекали замовлення на пошиття одягу. Майстер розподіляв роботу між підмайстрами, які починали працювати над своїми завданнями. Майстерня була наповнена звуками шиття, розмов. Клієнти заходили протягом дня, щоб обговорити замовлення або забрати готові вироби. Майстер мав слідкувати за якістю роботи, контролювати ціни та забезпечувати, щоб усі члени цеху дотримувалися правил. Увечері майстерня закривалася, і майстер з підмайстрами розходилися по домівках.
Крамниця:
У крамниці, наприклад, бакалійника, день починався з відкриття дверей для покупців. Власник крамниці або його помічники розставляли товари на полицях, готуючись до дня продажу. Крамниця була місцем зустрічі місцевих жителів, де вони не тільки купували продукти, але й обмінювалися новинами. Продавці мали бути уважними до потреб клієнтів, пропонувати товари, вести облік продажів і забезпечувати, щоб усе було в наявності. Увечері, коли крамниця закривалася, власник підраховував виручку, планував закупівлі на наступний день і, можливо, обговорював з іншими купцями умови торгівлі на ярмарках.
12. Підготуйте бізнес-план торговельної операції українського купця, який прямуватиме з караваном від Кафи до Кракова через одне з міст (Київ, Львів або Кам’янець)
- Мета операції: Перевезення та продаж товарів зі Сходу (шовк, прянощі, дорогоцінні камені) в Європу через торговельні шляхи українських земель.
- Маршрут: Відправна точка: Кафа (Чорне море). Проміжний пункт: Львів (важливий торговельний центр). Кінцева точка: Краків (великий європейський ринок).
- Товари для торгівлі: Шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець. Додатково: мед, сушені фрукти, риба та інші продукти місцевого виробництва.
- Караван: Формування каравану з іншими купцями, щоб було достатньо людей та спеціальних найманців для захисту від нападів.
- Зупинки: Київ або Львів для поповнення запасів і торгівлі на ярмарках. Сплата мит і зборів місцевим воєводам.
- Ризики: Напади розбійників у степах. Непередбачувані мита або податки на товарах.
- Очікуваний прибуток: Продаж східних товарів у Кракові за високими цінами через великий попит в Європі.
- Переваги маршруту: Зв’язок із великими містами (Львів – центр торгівлі). Наявність добре відомих шляхів («татарська дорога»).
13. Складіть розгорнутий план розповіді за темою «Господарський розвиток українських земель у другій половині XIV — XV ст.».
I. Сільське господарство:
Землеробство:
- Застосування колісного плугу для розорювання нових земель.
- Поширення городництва й садівництва.
Скотарство:
- Збільшення попиту на харчові продукти в Західній Європі.
- Розведення худоби на продаж.
Інші галузі:
- Рибальство й бортництво.
- Солеваріння в Карпатах і на соляних озерах Північного Причорномор’я.
Фільваркове господарство:
- Перетворення великих землеволодінь на фільварки.
- Збільшення панщини та закріпачення селянства.
II. Соціальні зміни:
Становище селянства:
- Поділ на вільних і залежних селян.
- Закріпачення селянства та обмеження їхніх прав.
Соціальні виступи:
- Причини виникнення збройних соціальних виступів.
- Повстання під проводом Мухи.
III. Міста та їхні жителі:
Урбанізація:
- Зростання кількості населення міст.
- Міста як осередки ремесла, промислів, торгівлі, культури.
Магдебурзьке право:
- Запровадження магдебурзького права в українських містах.
- Органи міського самоврядування: магістрат, лава, рада.
Розвиток ремесла й торгівлі:
- Цехи та їхня роль у регулюванні виробництва.
- Ярмарки як перша ознака становлення ринку.
- Торговельні шляхи та експорт зерна.
IV. Висновок:
- Підсумок змін у господарському розвитку українських земель.
- Вплив цих змін на соціальне життя та економіку регіону.