§21. Соціальна структура населення на теренах України в XIV—XV ст.

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

1. Назвіть основні соціальні верстви (стани) суспільства Русі та держави Романовичів.

Основними соціальними верствами (станами) були:

• Привілейовані: князі, бояри, дружинники, духовенство.
• Непривілейовані: міщани, селяни (смерди, закупи, рядовичі, челядь, холопи).

2. Які стани були панівними? У чому це проявлялося?

Панівними станами були князі, бояри та духовенство. Це проявлялося в їхніх привілеях:

• Князі мали всю повноту влади, управляли землями та збирали данину.
• Бояри володіли великими маєтками, брали участь у радах і мали вплив на політику.
• Духовенство користувалося власним судом і не підлягало світській владі.

1. Соціальна структура

Чи існувала рівність між станами перед законом?

Ні, рівності між станами перед законом не існувало. Привілейовані стани, такі як шляхта та духовенство, мали особливі права і привілеї, наприклад, судилися окремими судами (наприклад суд єпископів). Непривілейовані стани, як-от селяни, були обмежені в правах і підлягали суворішим законам.

2. Панівні верстви населення

Які привілеї мала шляхта?

Шляхта у Польському королівстві та Великому князівстві Литовському мала такі привілеї:

• Брала участь у місцевих сеймиках і загальному сеймі, де вирішувала різні питання життя.
• Підлягала лише шляхетському суду, а її слово в суді не потребувало доказів.
• Мала широкі привілеї володіти землею, займатися торгівлею та отримувати прибутки від маєтків.
• Перехід до шляхти з інших станів був обмежений, що зберігало її замкненість.
• У Великому князівстві Литовському існували відмінності в правах залежно від релігійної належності (католики мали більше привілеїв, ніж православні).

Працюємо в малих групах. Обговоріть і з’ясуйте, якими були права і привілеї шляхти

Вище написано узагальнено.

1. Назвіть основні стани українського суспільства. Який з них був найчисленнішим?

Основними станами українського суспільства були:

• Селянство (71%)
• Міщани (14%)
• Шляхта (5%)
• Духовенство (10%)

Найчисленнішим станом було селянство.

2. Які стани належали до залежних? Поясніть, чому ви так вважаєте.

До залежних станів належали селянство та частково міщани. Селяни були залежними через обов’язок сплачувати податки, виконувати повинності та працювати на землях землевласників.

3. Князь Костянтин Острозький

Чим вирізнялося становище князів у суспільстві?

Становище князів у суспільстві вирізнялося наступними особливостями:

• Князями ставали лише за народженням у князівських родах (Рюриковичів, Гедиміновичів, Ольгердовичів), що закріплювало їхній статус.
• У володіннях князів діяло їхнє право з власними податками, судом, митницею та військом.Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Асоціативна квітка» запропонуйте слова-асоціації (з обґрунтуванням їхньої доцільності) до постаті Костянтина Острозького.
• Князі володіли великими територіями, містами та селами, що забезпечувало їм економічну могутність.
• З посиленням польського впливу вони втратили можливість вирішувати долю своєї батьківщини на державному рівні.
• Князі були ревними захисниками православної церкви, зводили храми та підтримували духовенство.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Асоціативна квітка» запропонуйте слова-асоціації (з обґрунтуванням їхньої доцільності) до постаті Костянтина Острозького.

• Військовий геній: очолив 65 битв, з яких 63 виграв, зокрема знамениту перемогу під Оршею 1514 року.
• Захисник православ’я: активно підтримував православну церкву, будував храми та монастирі.
• Меценат: сприяв розвитку освіти, культури та медицини, засновував школи й лікарні.
• Заможність: володів понад 30 містами та 500 селами, був одним із найбагатших землевласників Великого князівства Литовського.
• Гетьман: займав найвищу військову посаду у Великому князівстві Литовському.
• Лідер: Він очолював військо Великого князівства Литовського, що свідчить про його лідерські якості.
• Впливовий: Його вплив на місцеве врядування та авторитет серед князівських родів підкреслює його значення в суспільстві
• Будівничий: За його підтримки було зведено чимало храмів, замків і монастирів, що підкреслює його внесок у розвиток інфраструктури.

Працюємо з джерелом

Напис на могильній плиті в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (до пожежі 1718 р.

1. Про які заслуги князя зазначено в написі?

• Костянтин Острозький здобув 63 перемоги над Москвою та татарами, що свідчить про його військовий талант.
• Він побудував церкви, замки та монастирі в Острозі та Вільні.
• Заснував лікарні та школи, а також Марсову академію для людей рицарського звання.

2. Назвіть головних противників Великого князівства Литовського наприкінці XV — на початку XVI ст.

Головними противниками були:

• Московське князівство, яке прагнуло розширити свої території.
• Кримське ханство, що здійснювало набіги на українські землі.

Судження:

1. Завершення становлення шляхти як панівного стану суспільства на українських землях:

У другій половині XIV — на початку XVI ст. шляхта сформувалася як єдиний привілейований стан землевласників із правами участі в управлінні державою через сеймики й сейм, а також із судовими та економічними привілеями.

2. Роль князів в історії України:

Князі, як представники найвищої верстви, уособлювали ідею незалежності, зберігали вплив на місцеве врядування та сприяли культурному й релігійному розвитку, хоча їхня влада поступово обмежувалася через польський вплив.

3. Діяльність князя Костянтина Острозького:

Костянтин Острозький був видатним полководцем, який здобув 63 перемоги, захищав православну віру, будував храми та монастирі, а також сприяв розвитку освіти й культури на українських землях.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Князі Острозькі вели родовід від династії

Князі Острозькі вели родовід від династії А Романовичів.

2. Коли сформувався єдиний привілейований стан землевласників-шляхтичів?

Єдиний привілейований стан землевласників-шляхтичів сформувався у другій половині XIV — на початку XVI ст..

3. Впишіть відсутні літери, щоб дізнатися, який стан тогочасного суспільства був напівпривілейованим.

Бюргерство.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що соціальна структура українських земель успадкувала особливості структури Русі, Великого князівства Литовського й Польського королівства.

Факти, що підтверджують судження:

• Спадковість від Русі: Збереглися основні стани — князі, бояри, духовенство та селянство.
• Вплив Великого князівства Литовського: Формування єдиного привілейованого стану шляхти, яка об’єднала землевласників.
• Вплив Польського королівства: Уніфікація прав шляхти та міщан за польським зразком, активна роль сейму та сеймиків.

Факти, що спростовують судження:

• У Великому князівстві Литовському релігійна належність впливала на права шляхти (католики мали більше привілеїв), що не було характерним для Русі.
• У XV—XVI ст. соціальна структура суспільства загалом спростилася, і групи землевласників сформували єдиний привілейований стан — шляхту. Це свідчить про певні зміни в соціальній структурі, які відрізнялися від попередніх епох.

5. Назвіть основні стани суспільства на українських землях у XIV — першій половині XVI ст. Визначте особливості тогочасної соціальної структури.

Основні стани:

• Привілейовані: князі, пани, зем’яни, бояри, духовенство.
• Напівпривілейовані: міщани (патриціат, бюргерство, плебс).
• Непривілейовані: селянство (слуги, данники, тяглі).

Особливості соціальної структури:

• Вона мала становий характер із чіткою ієрархією прав і обов’язків.
• Привілейовані стани мали значні політичні та економічні права (землеволодіння, участь у сеймах).
• Напівпривілейовані міщани залежали від міської влади та феодалів.
• Непривілейоване селянство виконувало повинності та було економічно залежним від землевласників

6. Спираючись на соціальну структуру населення українських земель у XIV — першій половині XVI ст., висловіть припущення, які галузі господарства були поширені найбільше.

• Сільське господарство: Найчисленнішим станом було селянство (71%), яке займалося землеробством і тваринництвом. Це свідчить про домінування аграрного сектору.
• Ремесла і торгівля: Міщани (14%) забезпечували розвиток ремісничих виробництв та торгівлі.
• Духовна діяльність: Духовенство (10%) сприяло розвитку освітніх та культурних установ, зокрема шкіл і монастирів.
• Військова служба: Шляхта (5%) виконувала військові обов’язки, що вимагало розвитку виробництва зброї та конярства.

7. Як відбувався процес формування шляхетського стану? Які права та обов’язки мали шляхтичі?

Шляхетський стан сформувався у другій половині XIV — на початку XVI ст., об’єднавши землевласників із різних верств (князі, бояри, пани). Вплив Польського королівства сприяв уніфікації прав шляхти.

Права шляхтичів:

• Участь у сеймиках і сеймі, де вирішували різні питання життя.
• Шляхта підлягала лише шляхетському суду, а її слово в суді не потребувало доказів.
• Право володіння землею та прибутків із неї.
• Судовий імунітет (підлягали лише шляхетському суду).

Обов’язки шляхтичів:

• Виконання військової служби власним коштом.
• Сплата невеликих грошових зборів
• Дотримання кодексу шляхетської честі.

8. Обговоріть і висловіть припущення, за якими ознаками зі шляхетського стану Великого князівства Литовського й Польського королівства можна виділити «українську шляхту».

• «Українська шляхта» часто мала корені в князівських або боярських родах часів Русі.
• Більшість української шляхти сповідувала православ’я, що відрізняло її від католицької шляхти Польщі.
• Її представники володіли землями переважно на українських теренах (Волинь, Поділля, Київщина).
• Українська шляхта підтримувала розвиток православної церкви, зведення храмів, шкіл та монастирів.

9. Якими, на вашу думку, були основні здобутки князя Костянтина Острозького?

• Військові перемоги: 63 перемоги над Москвою та татарами, зокрема битва під Оршею 1514 року.
• Будівництво: Зведення церков, замків і монастирів в Острозі та Вільні.
• Освіта та медицина: Заснування шкіл, лікарень і Марсової академії для військової еліти.
• Захист православ’я: Активна підтримка православної церкви в умовах релігійного тиску.

10. На якій ролі Костянтина Острозького в історії Литви наголошував лікар Джованні Валентіно? Чому ви так вважаєте?

Джованні Валентіно наголошував на ролі Костянтина Острозького як видатного воєначальника та державного діяча. Він здобув численні перемоги, захищав землі Великого князівства Литовського та сприяв його стабільності. Таке визнання підкреслює його вплив на політику й оборону держави.

Застосовуємо і творимо

11. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той (та), у кого розповідь буде коротшою, але при цьому правильно передаватиме зміст матеріалу

1. Соціальна структура українського суспільства XIV—XV ст. поділялася на привілейовані (князі, шляхта, духовенство), напівпривілейовані (міщани) та непривілейовані стани (селянство).
2. У цей період сформувався єдиний привілейований стан землевласників — шляхта, яка мала широкі привілеї, зокрема право володіти землею, займатися торгівлею та брати участь у сеймах.
3. Князь Костянтин Острозький був видатним воєначальником, захисником православ’я та одним із найзаможніших землевласників Великого князівства Литовського.

12. Складіть порівняльну таблицю «Панівні верстви населення українських земель».

13. Зараз Костянтина Острозького своїм національним героєм вважають одразу три народи — українці, литовці й білоруси. Підготуйте презентацію про цю історичну постать.

Слайд 1: Вступ

• Костянтин Іванович Острозький (1460–1530) — видатний військовий і державний діяч Великого князівства Литовського.
• Національний герой для українців, литовців і білорусів.
• Провів 65 битв, з яких виграв 63, зокрема знамениту битву під Оршею 1514 року.

Слайд 2: Військові досягнення

• Очолював війська Великого князівства Литовського у війнах проти Московії та татар.
• Битва під Оршею (1514 р.): розгромив московське військо, що вдвічі переважало литовське.
• Розробляв новаторські тактики ведення бою, які вплинули на військову стратегію того часу.

Слайд 3: Політична діяльність

• Обіймав високі посади: великий гетьман литовський, староста луцький і брацлавський, маршалок Волинської землі.
• Був одним із найбагатших магнатів Великого князівства Литовського, володіючи понад 30 містами та 500 селами.

Слайд 4: Культурна та релігійна діяльність

• Захищав православну віру, сприяв будівництву храмів і монастирів.
• Засновував лікарні та школи, підтримував розвиток освіти.
• Побудував церкви у Вільні на честь перемоги під Оршею.

Слайд 5: Значення для трьох народів

• Для українців: символ боротьби за незалежність і захист православ’я.
• Для литовців: видатний полководець і державний діяч Великого князівства Литовського.
• Для білорусів: герой, який захищав білоруські землі від московської агресії.

Слайд 6: Висновок

• Костянтин Острозький — приклад мужності, патріотизму та стратегічного мислення.
• Його внесок у військову справу, політику та культуру робить його однією з найвизначніших постатей XVI століття.