§22. Монгольське панування. Формування Великого князівства Московського

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків

22.1. Як утворився улус Джучі (Золота Орда)? Якими були відносини монголів із сусідами

1. Покажіть на мапі територію власне Монголії на початку ХІІІ ст., напрямки завойовницьких походів монголів, межі Золотої Орди.

Монголія на початку 13 століття займала територію в Центральній Азії. Монголи здійснювали завойовницькі походи на Китай, Центральну Азію, Персію, Кавказ, Русь, Східну і Центральну Європу. Золота Орда простягалася від Дунаю на заході до Іртиша на сході, її столицею було місто Сарай.

2. Позначте на лінії часу дати: утворення Монголії, монгольської навали на Східну Європу, утворення і розпаду улусу Джучі. Складіть із цими датами 2–3 хронологічні задачі.

Монголія утворилася в 1206 році, коли Темучжина проголосили Чингісханом. Монгольська навала на Східну Європу відбулася в 1237-1242 роках. Улус Джучі (Золота Орда) утворився близько 1240 року і розпався на початку 16 століття.

Приклади хронологічних задач:

• Скільки років минуло від утворення Монголії до монгольської навали на Східну Європу? (1237 – 1206 = 31 рік)
• Скільки років проіснувала Золота Орда? (Близько 1502 – 1240 = 262 роки)

3. Послуговуючись текстами параграфа, «Хроніки», знаннями з історії України, розкажіть про утворення Монголії, здійснені нею завоювання, особливості відносин Золотої Орди з північно-східними й південно-західними князівствами Русі.

Монголія утворилася на початку ХІІІ ст., коли Темучжин був проголошений Чингіз-ханом у 1206 році. Він об’єднав монгольські племена та розпочав завоювання, створивши величезну імперію, яка простягалася від Китаю до Європи. Монголи захопили Північний Китай, Центральну Азію, Персію, Кавказ, Русь та інші землі.

Золота Орда, улус Джучі, була частиною Монгольської імперії. Вона панувала над руськими землями після навали 1237-1242 років. Північно-східні князівства Русі, такі як Московія, були більш залежними від Орди, ніж південно-західні, де вплив монголів був слабшим. Підлеглі князівства платили данину, відправляли воїнів у монгольське військо та підкорялися баскакам, які контролювали збір податків.

22.2. Чим особлива Новгородська боярська республіка?

1. Покажіть на мапі територію Новгородської боярської республіки в різні періоди.

Новгородська боярська республіка займала території навколо міста Новгород, включаючи землі до Білого моря. Вона була важливим торговим і культурним центром Русі, підтримуючи зв’язки зі Швецією, Німеччиною, Англією та іншими країнами.

Управління республікою здійснювалося боярами, які володіли великими земельними наділами. Віче (загальні збори громадян) обговорювало важливі питання, такі як оголошення війни й миру, призначення посадовців та суддів. Князі, яких запрошували на правління, мали обмежені повноваження і підпорядковувалися рішенням віча.

2. У зошиті обчисліть:

а) Новгородська боярська республіка існувала існувала з 1136 по 1478 рік, тобто 342 роки.

б) Від початку монгольської навали в 1237 році Новгород проіснував ще приблизно 241 рік до 1478 року, коли був захоплений Москвою.

3. Що спільного, а що відмінного в управлінні італійських міст-республік та Новгородської боярської республіки? Обговоріть у групах.

Італійські міста-республіки, такі як Венеція і Генуя, також мали республіканське управління, але вони мали більш розвинену торгівлю, економіку та банківську систему й активно брали участь у міжнародній торгівлі. Новгородська республіка, хоча і була важливим торговим центром, більше залежала від сільського господарства.

22.3. Як формувалося Велике князівство Московське?

1. Покажіть на мапі, як формувалося та розширювалося Велике князівство Московське.

Велике князівство Московське зародилося як невелике поселення на берегах річки Москви. Його становлення включало такі етапи:

• 1147 р. — перша літописна згадка про Москву засновану Юрієм Довгоруким1. XIV ст.: Московія зміцніла під владою Золотої Орди, збираючи данину для ханів. Князь Іван І Каліта (1325–1340) отримав право збирати податки з інших князівств, що закріпило її роль.
• 1380 р.: Дмитро Донський здобув символічну перемогу над монголами на Куликовому полі, що підвищило авторитет Москви.
• 1462–1505 рр.: Правління Івана ІІІ (Великого): 1478 р. — захоплення Новгородської республіки. 1480 р. — «стояння на річці Угра», формальне скидання монгольського ярма. Розширення територій: включення Твері, Чернігова, союзи з Кримським ханством проти Литви.

2. Обчисліть, через скільки років після заснування столиці України з’явилася перша писемна згадка про місто Москва. Потрібну дату дізнайтеся із тексту, що на початку параграфа.

Перша писемна згадка про Москву датується 1147 роком. Київ як столиця Русі існував з кінця IX століття (882 р.). Отже, між заснуванням Києва і першою згадкою про Москву минуло приблизно 265 років (1147 – 882 = 265).

Але якщо брати офіційно прийняту дату заснування Києва 482 році, то:

Розрахунок: 1147−482=6651147−482=665 років.

3. Доберіть десять слів для розповіді про князя Івана ІІІ. Складіть із ними речення і запишіть їх у зошит.

Десять слів про Івана III: Об’єднувач, самодержець, реформатор, завойовник, дипломат, будівничий, законодавець, покровитель церкви, далекоглядний, амбітний.

Приклади речень:

Іван III був видатним об’єднувачем руських земель навколо Москви. Як самодержець, він значно зміцнив владу московського князя. Іван III провів важливі реформи управління та судочинства. Він був успішним завойовником, приєднавши Новгород та інші землі. Як вправний дипломат, Іван III зміцнив міжнародне становище Московського князівства. Він був активним будівничим, розбудовуючи Москву. Іван III видав важливий законодавчий документ – Судебник. Князь був покровителем православної церкви. Іван III виявив себе далекоглядним правителем, заклавши основи майбутньої Російської держави. Його амбітні плани сприяли перетворенню Московії на могутню державу.

Перевірте себе

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Розташуйте в хронологічній послідовності відомості про утворення Новгородської боярської республіки, формування Московії, правління Івана ІІІ.

Утворення Новгородської боярської республіки:

• 1136 рік: Відбулося боярське повстання проти князя Всеволода Мстиславича, яке призвело до його вигнання та утворення Новгородської феодальної республіки.
• 1478 рік: Захоплення Новгорода московським князем Іваном III, що призвело до кінця існування Новгородської боярської республіки.

Формування Московії:

• 1147 рік: Перша писемна згадка про місто Москва в літописах, засноване за ініціативи Юрія Довгорукого.
• 1363 рік: З’являється назва “Велике князівство Московське”.
• 1380 рік: Битва на Куликовому полі, де московський князь Дмитро Донський здобув перемогу над монгольським військом.
• 1480 рік: Звільнення від монгольського ярма після протистояння на річці Угра

Правління Івана III:

• 1462-1505 рр.: Правління Івана III, який значно розширив території Московського князівства, включаючи Новгород і Твер.
• 1478 рік: Захоплення Новгорода
• 1480 рік: Протистояння на річці Угра, яке завершилося звільненням від монгольського ярма

2. Розкажіть, послуговуючись мапою, про розширення Монгольської імперії та формування Великого князівства Московського.

Монгольська імперія, заснована Чингізханом у 1206 році, швидко розширювала свої території завдяки численним завойовницьким походам. На початку XIII століття монголи захопили Північний Китай, Центральну Азію та північно-східну Персію. Після смерті Чингізхана у 1227 році його наступники продовжили завоювання, поширюючи імперію на захід. У 1237-1242 роках монголи здійснили навалу на Русь і Східну Європу, спустошивши багато руських князівств і держав Східної та Центральної Європи

Московське князівство почало формуватися у XII столітті на північно-східних окраїнах Русі. Після монгольської навали, московські князі почали збирати данину для Золотої Орди, що дозволило їм зміцнити свою владу і розширити території. У XIV столітті, за правління Івана I Калити, Московське князівство отримало особливі привілеї від ханів Золотої Орди, що сприяло його економічному і політичному зміцненню. У 1380 році московський князь Дмитро Донський здобув перемогу над монгольським військом у битві на Куликовому полі, що стало важливим кроком до звільнення від монгольського ярма.

У XV столітті, за правління Івана III, Московське князівство значно розширило свої території, включаючи Новгород і Твер. Іван III також уклав шлюб із Софією Палеолог, що дало йому символічне право претендувати на спадок Візантійської імперії. Він запровадив нові закони і централізував владу, що сприяло перетворенню Московії в царство, а згодом і в імперію

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли було проголошено Чингіз-хана правителем Монголії?

Що являла собою Золота Орда?

Хто очолював монгольські завойовницькі походи на Русь?

Де знаходилася столиця Золотої Орди?

Звідки ми можемо дізнатися про життя та звичаї монголів?

Чому Новгород уникнув монгольського розорення?

Як формувалося Велике князівство Московське?

Який результат мала битва на Куликовому полі?

4. А. Чому боярське правління сформувалося саме в місті Новгород?

Боярське правління сформувалося в Новгороді з кількох причин:

1. Географічне розташування: Новгород знаходився на півночі Русі, далеко від Києва, що ускладнювало контроль з боку київських князів. Віддаленість від центру влади сприяла розвитку автономії та самоврядування.
2. Економічна незалежність: Новгород був важливим торговим центром, що мав тісні зв’язки з країнами Західної Європи, такими як Швеція, Німеччина та Англія. Торгівля медом, воском, хутром та іншими товарами забезпечувала місту економічну незалежність і стабільні прибутки.
3. Соціальна структура: Головну роль у суспільстві відігравали бояри, які володіли великими земельними наділами (вотчинами). Вони мали значний вплив на політичне життя міста і контролювали віче — зібрання повноправних громадян, яке вирішувало важливі питання, включаючи призначення князів.
4. Політична ситуація: Часті усобиці та боротьба за владу серед київських князів сприяли відчуженню новгородців і їхньому прагненню до самостійності. Віче запрошувало або виганяло князів, обмежуючи їхні повноваження і зберігаючи контроль над містом у руках бояр

Б. Чим відрізнялася підлеглість Золотій Орді північно-східних і південно-західних князівств Русі?

Північно-східні князівства:

• Більша залежність: Північно-східні князівства, такі як Володимиро-Суздальське і Московське, були більш залежними від Золотої Орди. Вони платили данину, отримували ярлики на правління від ханів і часто надавали військову допомогу монголам.
• Адміністративний контроль: Монголи встановлювали адміністративний контроль через баскаків, які збирали данину і контролювали місцеву знать. Це сприяло зміцненню влади монголів у цих князівствах.

Південно-західні князівства:

• Менша залежність: Південно-західні князівства, такі як Галицько-Волинське, мали більшу автономію. Вони також платили данину, але не були під таким жорстким контролем, як північно-східні князівства.
• Відсутність постійного адміністративного апарату: Монголи не встановлювали постійного адміністративного апарату в цих князівствах, що дозволяло місцевим князям зберігати певну незалежність

В. Якими були наслідки монгольського панування для Європи?

Наслідки монгольського панування для Європи:

1. Демографічні втрати: Монгольські завоювання призвели до значних людських втрат. Це суттєво зменшило населення в багатьох регіонах.
2. Економічні зміни: Монголи встановили контроль над важливими торговими шляхами, що сприяло розвитку міжнародної торгівлі. Водночас, руйнування міст і сіл, а також вимоги данини негативно вплинули на місцеву економіку.
3. Політичні зміни: Монгольське панування сприяло централізації влади в деяких регіонах, таких як Московське князівство, яке згодом стало основою для створення Російської імперії. Водночас, монголи втручалися у внутрішні справи підкорених народів, підбурювали місцеву знать до усобиць і карали непокірних.
4. Культурні впливи: Монголи сприяли поширенню культурних і технологічних досягнень між Сходом і Заходом. Вони підтримували ремесла і торгівлю, залучаючи майстрів з різних країн, що сприяло культурному обміну

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. А. Чому Велике князівство Московське стало самодостатнім лише після впокорення Новгорода?

Велике князівство Московське стало самодостатнім після впокорення Новгорода з таких причин:

1. Новгород був багатим торговим містом, його приєднання значно збільшило економічну міць Москви.
2. Зникнення Новгородської республіки усунуло головного політичного конкурента Москви на північному сході Русі.
3. Москва отримала контроль над важливими торговими шляхами.
4. Приєднання Новгорода розширило територію Московського князівства.
5. Зникла альтернативна модель державного устрою, що могла конкурувати з московським самодержавством.

Б. У 1448 р. московитські єпископи без благословення Патріарха Константинопольського проголосили створення Московської православної церкви. Яке значення цієї події для сучасних України та Росії?

Створення Московської православної церкви у 1448 році мало значні наслідки для сучасних України та Росії:

1. Релігійна незалежність: Московська церква отримала автокефалію, що дозволило їй діяти незалежно від Константинопольського патріархату. Це сприяло зміцненню релігійної і політичної влади московських князів.
2. Політичний вплив: Автокефалія Московської церкви стала основою для ідеї Москви як “Третього Риму”, що підкреслювало її претензії на спадок Візантійської імперії і роль центру православного світу. Це мало значний вплив на політичну і культурну ідентичність Росії.
3. Відокремлення від Києва: Відокремлення Московської церкви від Київської митрополії посилило розрив між північними і південними руськими землями. Це сприяло формуванню окремих національних ідентичностей в Україні та Росії.
4. Сучасні наслідки: Релігійний розкол між Україною і Росією залишається актуальним і сьогодні. Створення незалежної Православної церкви України (ПЦУ) у 2018 році стало важливим кроком у зміцненні української національної ідентичності і зменшенні впливу Російської православної церкви

6. У зошиті розв’яжіть задачу: «Дев’ятого року після Столітньої війни англійський рицар Джон Крейзі мандрував Євразією, після чого хвалився: “Я молився у величному православному храмі Святої Софії у Константинополі, слухав останні слова Яна Гуса, бився з тевтонцями біля Грюнвальда та вітав Івана ІІІ з нагоди початку його князювання у Москві”. Учасником якого з епізодів був Джон Крейзі?».

Джон Крейзі не міг бути учасником усіх згаданих подій, оскільки вони відбувалися в різний час:

• Падіння Константинополя – 1453 рік
• Страта Яна Гуса – 1415 рік
• Грюнвальдська битва – 1410 рік
• Початок правління Івана III – 1462 рік

Столітня війна закінчилася в 1453 році. Дев’ятий рік після неї – 1462 рік, коли Іван III почав княжити в Москві. Отже, Джон Крейзі міг бути учасником лише останнього епізоду – вітання Івана III з початком княжіння в Москві.