ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Що нового з’явилося в уявленнях суспільства про основи успішного розвитку? Які із цих ідей актуальні й нині? Чому?
В уявленнях суспільства з’явилися нові ідеї про те, що основою прогресу є свобода думки, раціональне дослідження, критичне мислення, віротерпимість, політична свобода та наукові досягнення. Також важливою стала думка про необхідність прагнення до щастя та надії на майбутнє.
На мою думку, актуальними залишаються майже всі перелічені ідеї, а особливо — свобода думки, політична свобода, критичне мислення та віротерпимість.
Я думаю, що ці ідеї є фундаментом сучасного демократичного суспільства, адже без поваги до прав людини, свободи слова та наукового підходу неможливий подальший розвиток технологій і мирне життя людей.
ПОМІРКУЙТЕ
Які знання й досвід повинно було накопичити людство для зміни поглядів на суспільне життя, розвиток науки та культури?
Людство мало накопичити знання, отримані завдяки Великим географічним відкриттям та розвитку природничих наук, таких як астрономія (Коперник) і фізика (Ньютон). Також важливим досвідом стали наслідки Реформації, розвиток світової торгівлі та перехід до мануфактурного виробництва.
Чому ці зміни почалися з країн Західної Європи?
На мою думку, це сталося тому, що саме в Західній Європі найактивніше розвивалися торгівля й міста, виникали мануфактури та поширювалися ідеї Реформації, які послабили вплив церкви. Крім того, європейські науковці, такі як Рене Декарт, почали відкрито ставити розум вище за релігійні догми.
ДОСЛІДІТЬ
Як Великі географічні відкриття вплинули на світогляд людей та авторитет церкви?
Коли люди дізналися про нові землі та народи, стало зрозуміло, що світ набагато ширший і складніший, ніж казали раніше. Це змусило багатьох засумніватися у старих істинах і почати шукати нові знання самостійно, що послабило сліпу довіру до церковних вчень.
Яким чином наукові відкриття Коперника та Ньютона сприяли появі ідей Просвітництва?
Їхні відкриття показали, що Всесвіт функціонує за чіткими законами природи, які можна зрозуміти за допомогою розуму. Мислителі Просвітництва вирішили, що за такими ж розумними законами можна влаштувати і суспільство та державу.
Як Реформація підготувала людей до критики абсолютної влади королів?
Реформація дозволила людям відкрито ставити під сумнів авторитет церкви, який раніше вважався непорушним. Це стало прикладом, що можна критикувати будь-яку владу, в тому числі й необмежену владу монархів.
Чому розвиток торгівлі та мануфактур став однією з передумов Просвітництва? Завдяки торгівлі та виробництву з’явилися багаті й освічені люди (буржуазія), які заробили свій статок власним розумом і працею. Вони хотіли брати участь в управлінні державою і підтримали ідеї просвітителів про рівність, права та свободи, оскільки старий устрій їм заважав.
ПОМІРКУЙТЕ
Чи актуальна нині ідея про те, що люди народжуються вільними й рівними у своїх правах? Чому наприкінці XVII — у XVIII ст. й надалі все більше людей замислювалося над цим питанням?
Так, ця ідея залишається надзвичайно актуальною. Як зазначається у джерелах, прихильники ідей Просвітництва вважають їх джерелом усього прогресивного в сучасному світі. Саме в цю епоху були закладені основи таких цінностей, як політична свобода, віротерпимість, права людини та рівність усіх перед законом, які є фундаментом сучасних демократичних суспільств.
Зростання інтересу до питань свободи та рівності у цей період було зумовлене комплексом причин:
- Повна безконтрольність дій монархів, церкви та аристократії (особливо у Франції) призводила до численних конфліктів і дратувала суспільство. Люди почали критикувати необмежену владу королів і ставити під сумнів авторитет монархії та релігійних діячів.
- Людство накопичило значний досвід та знання завдяки Великим географічним відкриттям, розвитку світової торгівлі, міст, мануфактурного виробництва та природничих наук. Це змінило погляди на суспільне життя і місце людини в ньому.
- Філософи та мислителі (такі як Джон Локк, Монтеск’є, Вольтер) почали теоретично обґрунтовувати необхідність дотримання прав людини, рівності громадян та критикувати засади абсолютної монархії . Вони стверджували, що люди від природи мають права, а влада повинна служити громадянам.
- Традиційні уявлення про світ піддавалися сумніву, і люди почали вимагати визнання своїх прав і свобод, виходячи за межі середньовічного станового поділу.
ДОСЛІДІТЬ
Прочитайте уривок із твору Вольтера «Задіг, або Талан». Про що, на вашу думку, в ньому йдеться? Який образ правителя створює автор? Навіщо?
В уривку йдеться про рідкісний випадок чесності при дворі: головний герой Задіг наважився добре висловитися про опального міністра Кореба, всупереч загальному осуду та гніву царя . Текст підкреслює цінність об’єктивної думки, яка не залежить від примх правителя.
Автор створює образ справедливого та великодушного монарха, який здатний оцінити правду. Цар не лише не розгнівався на суперечливу думку підданого, а й винагородив Задіга за його чесність, визнавши цей вчинок «нечуваною річчю».
Вольтер створює такий образ, щоб продемонструвати приклад ідеальної поведінки для монархів, популяризуючи ідею реформ через діяльність «освіченого монарха».
Розгляньте ілюстрації до «Задіга, або Талану», створені у XVIII ст. художником Шарлем Моне.
На ілюстраціях митець відтворив емоційні сцени при дворі, де персонажі зображені у східному одязі (тюрбани, халати). Проте їхні жести та загальна атмосфера дуже нагадують життя французької аристократії XVIII століття. На мою думку, Вольтер обрав місцем дії не європейську країну, щоб обійти цензуру: так він міг безпечно критикувати недоліки французького суспільства та влади під виглядом «східної казки».
Опишіть, що саме в них відтворив митець.
На ілюстраціях художник Шарль Моне відтворив сцени східного придворного життя: емоційні діалоги, розкішний одяг персонажів, багаті інтер’єри та драматичні моменти взаємодії героїв із правителем.
Чи нагадує цей сюжет життя Франції у XVIII ст.?
Так, я думаю, що цей сюжет нагадує життя Франції того часу, адже зображені інтриги, фаворитизм та залежність підданих від змінного настрою монарха були характерними рисами французького абсолютизму.
Поміркуйте, чому Вольтер вибрав місцем, де розгортається сюжет його твору, не європейську країну.
На мою думку, Вольтер обрав місцем дії Схід, щоб через алегорію безпечно критикувати французьку владу та суспільні вади, уникаючи при цьому суворої королівської цензури.
ПОМІРКУЙТЕ
Розгляньте портрети видатних науковців. Чи зустрічалися вам їхні імена на уроках інших дисциплін?
Я розглянув подані портрети французького філософа Рене Декарта та англійського фізика Ісаака Ньютона.
Так, ці імена мені зустрічалися: про Рене Декарта ми говорили на уроках математики (декартова система координат), а закони Ісаака Ньютона ми вивчали на уроках фізики.
Чому в другій половині XVII — у XVIII ст. математичні й природничі науки стали розвиватися активніше, але публікації з філософії все одно залишалися найвпливовішими?
Це була «доба Розуму», коли наукові відкриття (як-от Ньютона чи Лейбніца) змінювали розуміння світу, але саме філософи пояснювали значення цих змін для суспільства. Публікації з філософії залишалися впливовими, бо обґрунтовували природні права людини, критикували абсолютну монархію та пропонували нові моделі державного устрою, що безпосередньо стосувалося життя громадян.
ДОСЛІДІТЬ
Один із французьких енциклопедистів Жан-Жак Руссо писав: «Великий секрет виховання — в умінні домогтися того, щоб тілесні й розумові вправи завжди слугували відпочинком одні для інших». Аргументовано спростуйте або підтвердьте цю тезу видатного французького мислителя.
Я повністю підтверджую тезу Жан-Жака Руссо про те, що фізичні та розумові вправи мають чергуватися і слугувати відпочинком одні для інших. На мою думку, коли ми довго вчимося, мозок втомлюється, і найкращий спосіб відновити сили — це порухатися. Це допомагає не тільки зберегти здоров’я, але й потім краще засвоювати нові знання, тому гармонійний розвиток тіла і розуму є дуже важливим.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назви хронологічні межі доби Просвітництва.
Наукова спільнота визначає епоху Просвітництва переважно проміжком XVII — XVIII століть .
2. Визнач найважливіші процеси епохи Просвітництва.
Найважливішими процесами були: поширення ідей про права людини та рівність, розвиток природничих і фізико-математичних наук (відкриття Ньютона, Лейбніца), промисловий переворот в Англії (винайдення парової машини) та популяризація знань через Енциклопедію.
3. Пригадай імена найвідоміших просвітників.
До найвідоміших просвітників належать Рене Декарт, Джон Локк, Шарль Луї де Монтеск’є, Вольтер, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Іммануїл Кант, Готфрід Лейбніц.
4. Чи була поява Просвітництва закономірним явищем?
Так, поява Просвітництва була закономірною. Вона стала результатом накопичення знань та змін, спричинених Великими географічними відкриттями, Реформацією, розвиток міст, торгівлі та мануфактурного виробництва.
5. Стисло схарактеризуй, як ідеї Просвітництва вплинули на життя суспільства, розвиток освіти, науки, мистецтва та літератури.
Ідеї Просвітництва сприяли обґрунтуванню прав людини та принципів поділу влади . У науці відбувся переворот у математиці та фізиці, що призвів до створення парового двигуна і розвитку промисловості . В освіті та літературі діяльність енциклопедистів зробила знання доступнішими та перетворила книгу на зброю проти старих порядків.
6. Поміркуй, чому Просвітництво називають добою Розуму.
Просвітництво називають добою Розуму, оскільки слово «розум» стало ключовим у працях мислителів того часу (Локка, Лейбніца, Канта) . Просвітники вірили в безмежні можливості людського розуму та вважали раціональне дослідження основою прогресу.
7. Визнач, які суспільні ідеї епохи Просвітництва не втратили актуальності й нині.
Актуальними залишаються ідеї про природні права людини, рівність громадян перед законом, свободу думки та віротерпимість . Також важливою є концепція поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, запропонована Монтеск’є.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Створіть кластер (графічну організацію матеріалу), присвячений добі Просвітництва.
