§19. Культура Руси в другій половині XI -першій половині XIII ст

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Власов

У якій техніці виконано зображення?

Зображення виконано в техніці мозаїки, що видно на прикладі “Євхаристії” Михайлівського Золотоверхого собору.

Які відомі мистецькі пам’ятки Руси були створені таким самим способом?

Відомі пам’ятки, створені в техніці мозаїки, — це мозаїки Успенського собору Києво-Печерського монастиря та мозаїка св. Дмитра Солунського з Михайлівського Золотоверхого собору.

Чим відрізняються вони від тих, які роздивляєтеся?

Мозаїки з Успенського собору та Михайлівського Золотоверхого собору мають схожий стиль, але їхня тематика може відрізнятися. Мозаїка «Євхаристія» з Михайлівського собору зображує символічну сцену причастя апостолів, тоді як інші мозаїки можуть зображати святих або події з біблійної історії.

Які ідеї живили мистецтво Руси?

Мистецтво Русі живилося християнськими ідеями, що відображалося в зображеннях релігійних сюжетів, святих, Богоматері та Ісуса Христа.

У чому виявлявся вплив християнської церкви на культурне життя?

Християнська церква мала великий вплив на культурне життя Руси. Вона сприяла розвитку архітектури, образотворчого мистецтва, іконопису, а також літератури. Багато творів мистецтва були створені для церков або монастирів, а літературні твори часто мали релігійний зміст.

Сторінка 105

Що визначало розвиток містобудування, архітектури та образотворчого мистецтва в другій половині XI – першій половині XIII ст.?

Розвиток містобудування, архітектури та образотворчого мистецтва визначали потреби оборони, розбудова князівських центрів, а також вплив християнства. Князі прагнули, щоб їхні міста не поступалися Києву, тому активно будували храми та укріплення.

У чому простежуються традиції попередньої доби?

Традиції попередньої доби збереглися у використанні мозаїк, фресок, а також у загальних архітектурних формах храмів, які продовжували наслідувати візантійські зразки.

Які нові риси з’явилися і з чим вони пов’язані?

Нові риси включають перехід до однобанних храмів пірамідальної форми, використання порядової кладки без каміння, а також появу брускової цегли (схожа на сучасну). Це було пов’язано з розвитком технічних можливостей і впливом західноєвропейських романських стилів, особливо в Галицькому князівстві.

1. Під яким роком і у зв’язку з якими подіями в літописі зафіксовано найдавнішу згадку про місто Звенигород?

Найдавніша згадка про місто Звенигород зафіксована під 1087 роком у зв’язку з подіями, коли місто згадується як центр князівства.

2. Як відбувалася розбудова Звенигорода як стольного міста?

Розбудова Звенигорода як стольного міста відбувалася через зведення укріплень, будівництво княжого двору та церков, що зміцнювало його статус адміністративного і релігійного центру.

3. Якими були господарські заняття мешканців міста? Що сприяло його піднесенню?

Мешканці міста займалися землеробством, ремеслами, торгівлею, а також скотарством. Піднесенню міста сприяло його вигідне географічне розташування на торгових шляхах.

4. За чийого володарювання місто сягнуло розквіту? У чому це виявлялося?

Місто сягнуло розквіту за володарювання князя Володимира Володаревича. Це виявлялося в активній будівельній діяльності, зокрема зведенні нових храмів і укріплень, а також у розвитку торгівлі.

5. Пригадайте, чому столицю було перенесено до Галича. Навівши відомі вам історичні факти, зробіть висновок про зв’язок між політичним та культурним життям.

Столицю було перенесено до Галича через зростання його політичного та економічного значення, а також через те, що Галич став більш захищеним і вигідним центром для управління князівством. Це свідчить про тісний зв’язок між політичним впливом міста та його культурним розвитком: чим більшу роль відігравало місто в політиці, тим активніше розвивалися його культура та архітектура.

Що найбільше вразило в пам’ятці?

Найбільше вразила монументальність та гармонія архітектурних форм Кирилівської церкви, а також її фресковий розпис, який зберігся до наших днів.

Які характерні особливості мистецтва тієї доби зауважили?

Характерні особливості мистецтва тієї доби — це вплив візантійських традицій, використання фресок для оздоблення інтер’єрів, а також аскетичність та простота зовнішніх форм храмів, що підкреслювали їхню духовну сутність.

Чому архітектуру образно називають музикою, що скам’яніла?

Архітектуру називають “музикою, що скам’яніла”, тому що вона, як і музика, створює гармонію, але робить це через форми та простір, які залишаються нерухомими й постійними.

А як би визначили це мистецтво ви?

Я б визначив це мистецтво як духовну симфонію в камені, де кожен елемент архітектури та розпису служить для підкреслення величі віри та духовного світу.

Укладіть схему у формі асоціативного куща «Літературні пам’ятки Руси», дібравши основні ознаки та приклади до таких понять: перекладна, оригінальна, церковна, світська, проповіді, героїчна поезія, літописи.

Ось схема у формі асоціативного куща «Літературні пам’ятки Руси», з основними ознаками та прикладами:

Літературні пам’ятки Руси

Перекладна

• «Ізборник Святослава» (1073)

• Переклади творів Георгія Амартола

Оригінальна

• «Повість минулих літ»

• «Слово про Ігорів похід»

Церковна

• Проповіді Феодосія Печерського

• Ікони та релігійні тексти

Світська

• «Повчання дітям» Володимира Мономаха

• Літописи

Проповіді

• Феодосій Печерський

• Іларіон Київський

Героїчна поезія

• «Слово про Ігорів похід»

Літописи

• «Повість минулих літ»

• Київський літопис

Спираючись на історичні факти, про які довідалися, складіть історичний портрет Нестора Літописця за планом: 1. Коли жив і ким був цей історичний діяч? 2. Чим уславився? 3. Чому зажив шанобливого ставлення нащадків? Подискутуйте в загальному колі, чи маємо підстави вважати Нестора вченим-істориком. Чому, на вашу думку, для свята української мови та писемності було обрано день ушанування преподобного Нестора?

1. Коли жив і ким був цей історичний діяч?

Нестор Літописець жив у другій половині XI — на початку XII століття. Він був ченцем Києво-Печерського монастиря, а також літописцем.

2. Чим уславився?

Нестор Літописець уславився тим, що є автором (хоча є версії, що то був Сильвестр), однієї з найважливіших історичних праць — «Повісті минулих літ», яка є основним джерелом знань про ранню історію Русі. Цей літопис охоплює події від найдавніших часів до 1113 року.

3. Чому зажив шанобливого ставлення нащадків?

Нестор зажив шанобливого ставлення нащадків завдяки своїй праці над створенням літопису, який став базовим джерелом для вивчення історії Русі. Його внесок у збереження пам’яті про минуле зробив його постаттю, яку шанують як історика та духовного діяча.

Подискутуйте в загальному колі, чи маємо підстави вважати Нестора вченим-істориком.

Так, ми маємо підстави вважати Нестора вченим-істориком, оскільки він не лише записував події свого часу, але й аналізував їх, звертався до різних джерел, включаючи усні перекази, іноземні хроніки та церковні документи. Його праця відображає системний підхід до опису історії.

Чому, на вашу думку, для свята української мови та писемності було обрано день ушанування преподобного Нестора?

День ушанування преподобного Нестора було обрано для свята української мови та писемності тому, що він є символом письменства та літописання, а також одним із перших українських літераторів і істориків. Його праця сприяла розвитку писемної культури на Русі, що стало основою для подальшого розвитку української мови та літератури.

Яка з мистецьких пам’яток другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст. справила на вас найяскравіше враження? Чим саме?

Мене найбільше вразила мозаїка «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. Ця пам’ятка мистецтва другої половини XI — першої половини XIII століття вражає своєю деталізацією та символізмом. Мозаїка зображує сцену причастя апостолів, що є важливим християнським сюжетом, і виконана в техніці, яка вимагала високої майстерності. Особливо захоплює яскравість кольорів та гармонія композиції, що підкреслює духовну значущість зображеного.

Це мистецтво відображає вплив візантійських традицій, але водночас має унікальні риси, властиві саме руському мистецтву того часу.

1. Які з наведених пам’яток створено в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.:

а) Десятинна церква в Києві — ні, побудована у 989-996 рр.

б) «Ізборник Святослава» — так, створений у 1073 р.

в) Софійський собор у Києві — ні, побудований у 1037 р.

г) Михайлівський Золотоверхий собор у Києві — так, зведений у 1108-1113 рр.

ґ) Борисоглібський собор у Чернігові — так, побудований у 1128 р.

Хронологічна задача про Михайлівський Золотоверхий собор:

Михайлівський Золотоверхий собор був закладений у 1108 році і завершений у 1113 році. Скільки років тривало будівництво?

Відповідь: 5 років.

2. Перелік найвідоміших мистецьких пам’яток доби:

3. Що характерно для розвитку містобудування, архітектури, образотворчого мистецтва та літератури другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.?

• Містобудування: У цей період активно будувалися укріплені міста, які ставали центрами князівств. Важливими елементами були оборонні споруди, міські брами та мости.
• Архітектура: Почали переважати однобанні храми пірамідальної форми, використовувалася порядова кладка та брускова цегла.
• Образотворче мистецтво: Розвивалися мозаїки, фрески та іконопис, хоча мозаїки через їхню дорожнечу використовувалися рідше.
• Література: Створювалися літописи (наприклад, «Повість минулих літ»), героїчні поеми («Слово про Ігорів похід»), а також проповіді та повчання.