1. Піднесення Франції за Анрі IV
➡️ Чи можна вважати Анрі IV видатним державним діячем Франції? Чому?
Так, Анрі IV можна вважати видатним державним діячем. Завдяки йому в країні, що занепала після релігійних війн, було наведено лад у господарстві. Він зменшив податки для населення, що принесло йому прізвисько «добрий король». Заходи з відновлення економіки, пов’язані з діяльністю першого міністра Максимільяна де Бетюна Сюллі, стимулювали розвиток сільського господарства та промисловості. Також Анрі IV дбав про розвиток заморської торгівлі, за його правління розпочалася колонізація Канади. Він успішно протистояв іспанським та австрійським Габсбургам, захищаючи інтереси Франції.
Як політика меркантилізму та протекціонізму вплинула на економічний розвиток Франції?
Політика меркантилізму та протекціонізму позитивно вплинула на економіку Франції. Вона стимулювала розвиток сільського господарства та промисловості. Завдяки їй були створені сприятливі умови для мануфактур, зменшився імпорт іноземних товарів та припинився вивіз сировини. У країні з’явилися королівські мануфактури, що виготовляли шовк, парфуми та порцеляну. Врешті-решт, Франція навіть стала лідером у виробництві вишуканих тканин, обігнавши Італію.
➡️ За якими ознаками можна визначити, що зображено саме мануфактуру?
На зображенні мануфактури можна було б побачити велике приміщення, де працює багато людей. На відміну від майстерні ремісника, де все робить один майстер, на мануфактурі існує поділ праці. Кожен робітник, імовірно, виконує одну конкретну операцію, використовуючи ручні знаряддя праці, наприклад, ткацькі верстати.
Зробіть висновки про умови праці робітників за ілюстрацією.
Судячи з ілюстрації, умови праці робітників були досить важкими. Приміщення, в якому вони працюють, є водночас і їхнім житлом, воно тісне та захаращене речами. Вся праця є ручною, що вимагало великих фізичних зусиль. На малюнку, окрім дорослих, є і діти, що може вказувати на використання дитячої праці. Загалом, обстановка свідчить про складні умови роботи.
➡️ Які елементи розкоші й багатства можна помітити в інтер’єрі?
В інтер’єрі спальні королеви можна помітити розкішні та дорогі тканини. Це могли бути атлас із квітковим орнаментом, тканини, переткані золотими та срібними нитками, та інші вишукані матеріали, які виготовляли на привілейованих королівських мануфактурах.
Як це відображає економічне становище Франції за часів правління Анрі IV?
Такий розкішний інтер’єр, створений із французьких тканин, свідчить про успішний економічний розвиток країни. Політика Анрі IV дозволила Франції налагодити власне виробництво предметів розкоші, які раніше доводилося завозити з-за кордону. Це показує, що економіка зміцніла, а країна стала багатшою і змогла забезпечувати потреби королівського двору власними силами.
2. Зміцнення абсолютизму за Рішельє під час правління Луї XIII
➡️ Чому Рішельє проводив політику зміцнення абсолютизму у Франції?
Рішельє проводив політику зміцнення абсолютизму, тому що вважав своїм головним завданням посилити авторитет королівської влади. Він прагнув піднести авторитет Франції в європейських справах, і сильна централізована влада була для цього необхідна.
Які засоби для цього він використовував?
Для зміцнення абсолютної влади короля Рішельє використовував кілька методів:
- Він позбавив гугенотів політичних привілеїв та військової сили, зруйнувавши їхні фортеці, хоча й залишив їм свободу віросповідання згідно з «Едиктом милості».
- Рішуче боровся з непокірною аристократією: карав або відправляв у вигнання тих, хто не корився королю, руйнував їхні замки та заборонив дуелі.
- Він реформував місцеве управління, запровадивши посади інтендантів — королівських чиновників, які контролювали провінції та залежали безпосередньо від короля, а не від місцевої знаті.
- Заохочував розвиток торгівлі та флоту, заснував 22 торговельні компанії для розбудови колоніальної імперії та збагачення держави.
- Втрутився у Тридцятилітню війну, щоб послабити головного ворога Франції — Іспанію.
- Підтримував розвиток науки і культури, зокрема відродив Сорбонну та заснував Французьку академію, вимагаючи від діячів мистецтва та науки підтримки його політики.
3. Абсолютизм за Луї XIV
➡️ Якими були основні напрями економічної політики Мазаріні й Кольбера? Як ці діячі вплинули на розвиток Франції?
Економічна політика кардинала Мазаріні та Жана-Батіста Кольбера була спрямована на зміцнення держави та королівської влади.
- Мазаріні, як і Рішельє, продовжував політику зміцнення Франції. Для фінансування державних потреб, зокрема успішного завершення Тридцятилітньої війни, він запровадив нові податки. За його правління успішно завершилася Тридцятилітня війна, і держава здобула панівне становище в Європі.
- Кольбер дотримувався політики протекціонізму. Він запровадив високі мита на іноземні товари, щоб захистити французьких виробників, і заборонив вивозити сировину з країни. Значні кошти виділялися на будівництво доріг, розвиток колоній та підтримку торговельних компаній.
Діяльність Мазаріні та Кольбера значно вплинула на Францію.
- Мазаріні зміцнив позиції Франції в Європі, успішно завершивши Тридцятилітню війну. Хоча його податкова політика викликала заворушення (Фронда), їх придушення ще більше посилило королівську владу.
- Кольбер суттєво покращив економіку країни. За його правління Франція посіла третє місце в Європі за обсягами морської торгівлі, а її військовий флот став найсильнішим. Він також активно підтримував науку та мистецтво, заснувавши кілька королівських академій та Паризьку обсерваторію. Однак, скасування Нантського едикту, яке відбулося за часів правління Луї XIV, коли Кольбер був міністром, призвело до масової еміграції гугенотів, що завдало шкоди економіці.
➡️ Які особливості зовнішності та одягу Анни Австрійської можна побачити на портреті? Як ці деталі відображають її статус та епоху?
Багате вбрання з важких тканин, мережива, перли й коштовності, висока зачіска/головний убір, урочиста поза — ознаки королівського статусу. Стримані, «іспанські» барокові форми й жорсткий корсаж відбивають моду першої половини XVII ст. та придворну пишність.
➡️ Порівняйте портрети Мазаріні та Рішельє. Які спільні риси й відмінності?
Спільне: червоне кардинальське вбрання, символи церковної влади й державного авторитету, офіційна урочистість.
📄 Працюємо з джерелом
1. Як Луї XIV оцінював роль і місце короля в державі (за джерелом)?
Король — єдине джерело влади; всі функції управління мають зосереджуватися в його руках.
2. Яку особливість здійснення влади відображено в тексті?
Король відмовився від посади першого міністра і зосередив усю повноту влади у своїх руках. Він вважав “негідним”, щоб хтось інший мав усі королівські функції, а він — лише титул. Луї XIV сам приймав рішення, розділяючи довіру та виконання своїх наказів між різними людьми, щоб ніхто не мав повної влади, окрім нього самого.
➡️ Дайте оцінку ролі Кольбера у зміцненні абсолютизму у Франції. Які здобутки на його користь?
Роль Кольбера у зміцненні абсолютизму була величезною. Його економічна політика забезпечила фінансову основу для могутності Луї XIV. До його здобутків можна віднести:
- Створення сильної, самодостатньої економіки завдяки протекціонізму.
- Розвиток торгівлі та створення потужного торговельного і військового флоту.
- Покращення інфраструктури, зокрема доріг.
- Наведення ладу у фінансовій системі та боротьба з корупцією.
- Підтримка науки та мистецтва, що сприяло культурному розквіту Франції.
➡️ Використовуючи карту та текст параграфа, укажіть головні галузі господарства Франції в XVII ст. Що, на вашу думку, могло впливати на розвиток різних регіонів держави?
Головними галузями господарства Франції у XVII столітті були:
- Мануфактурне виробництво. Особливо розвивалося виробництво тканин (зокрема в Ліоні), шовку, порцелянових виробів та парфумів. На карті позначені осередки мануфактур та райони виробництва тканин.
- Сільське господарство. Важливою його частиною було виноградарство, центри якого можна побачити на карті в регіонах Шампань, Бургундія та біля міста Бордо.
- Металургія. На карті позначені металургійні центри, наприклад, біля міста Сент-Етьєн.
- Торгівля. Розвитку торгівлі сприяли великі торговельні порти, такі як Нант, Бордо, Марсель та інші. Держава підтримувала створення торговельних компаній для заморської торгівлі.
На розвиток різних регіонів Франції могли впливати кілька чинників:
- Географічне положення. Приморські регіони з портами (Нормандія, Бретань, Прованс) стали центрами морської торгівлі та суднобудування. Клімат і ґрунти в таких регіонах, як Бургундія та Шампань, сприяли розвитку виноробства.
- Державна політика. Політика протекціонізму та меркантилізму, яку проводили міністри короля, захищала місцевих виробників та сприяла розвитку мануфактур по всій країні. Будівництво доріг покращувало зв’язок між регіонами.
- Розташування фінансових центрів. Такі міста, як Париж та Ліон, були центрами фінансової діяльності, що притягувало капітал і сприяло економічному зростанню цих регіонів.
- Релігійні конфлікти. Гугеноти (протестанти) часто були підприємцями та ремісниками. У регіонах, де вони проживали (переважно на півдні та заході), економіка могла бути більш розвиненою. Однак після скасування Нантського едикту в 1685 році багато з них змушені були покинути Францію, що завдало шкоди економіці цих територій.
➡️ Чому французькі аристократи продовжували жити у Версалі попри всі незручності?
Французькі аристократи продовжували жити у Версалі, тому що це був центр усієї влади та багатства в країні. Король Луї XIV, відомий як «король-сонце», вимагав, щоб знатні дворяни перебували при його дворі.
Близькість до короля давала можливість отримати високі посади, пенсії та інші привілеї. Усе життя у Версалі було побудоване навколо особи монарха, і участь у придворних церемоніях, навіть у найменшій ролі, вважалася великою честю. Якщо аристократ залишав двір, він втрачав прихильність короля, а з нею — вплив і джерело доходів. Таким чином, король контролював аристократію, не даючи їй змоги організовувати змови у своїх далеких маєтках. Тому, попри всі побутові незручності, аристократи були змушені залишатися у Версалі, щоб зберегти свій статус і бути частиною політичного життя.
➡️ Проаналізуйте портрети історичних діячів Франції цього періоду. Які їхні риси прагнули показати художники? Поясніть свою думку.
Аналізуючи портрети історичних діячів Франції XVII століття, можна побачити, що художники прагнули підкреслити їхню владу, велич та високий соціальний статус.
Наприклад, на портретах короля Людовіка XIV його завжди зображували в пишному вбранні, з гордою поставою та впевненим поглядом. Це створювало образ могутнього, абсолютного монарха — «короля-сонця», який є центром держави. Художники використовували яскраві кольори, дорогі тканини (оксамит, горностай) та символи влади (корона, скіпетр), щоб показати його багатство та божественне право на правління.
На портреті кардинала Рішельє, першого міністра короля, художник підкреслив його розум, хитрість та рішучість. Його погляд — проникливий і суворий, а одяг хоч і багатий, але стриманий, що відповідає його сану. Це показує його як впливову фігуру, яка керувала державою за лаштунками королівського двору.
Таким чином, портрети того часу були не просто зображенням людини, а своєрідним політичним інструментом. Вони мали на меті утвердити ідею абсолютної монархії та показати, що кожен діяч посідає своє визначене місце в ієрархії влади.
Сформулюйте судження про:
Заходи короля Анрі IV з відновлення господарства Франції
За правління Анрі IV (1594-1610 рр.) було впорядковано господарство, що занепало через релігійні війни, та зменшено податки. Його перший міністр Сюллі стимулював розвиток сільського господарства та промисловості, звільнивши ремісників від цехових обмежень і створивши сприятливі умови для мануфактур. Було обмежено ввезення іноземних товарів та вивезення сировини, а власникам мануфактур надавали фінансову допомогу, що сприяло появі королівських мануфактур з виробництва шовку та парфумів.
Посилення королівської влади у Франції наприкінці XVI — у XVII ст.
Посилення королівської влади відбувалося завдяки діяльності кардинала Рішельє, який підкорив гугенотів та обмежив вплив аристократії, запровадивши посади інтендантів (королівських урядовців у провінціях). Пізніше кардинал Мазаріні приборкав повстання Фронди, що також зміцнило владу короля. Апогею абсолютизм досяг за Луї XIV, який заявив: «Держава — це я!» і правив без першого міністра.
Діяльність Рішельє, Мазаріні, Кольбера
Кардинал Рішельє, будучи першим міністром, зміцнив авторитет короля, підкоривши гугенотів та стару аристократію, і посилив вплив Франції в Європі. Мазаріні продовжив політику Рішельє, успішно завершив для Франції Тридцятилітню війну, але його податкова політика спричинила заворушення, відомі як Фронда. Кольбер, міністр фінансів за Луї XIV, проводив політику протекціонізму, підтримуючи французьких виробників, розвивав торгівлю, флот та заснував низку академій.
Абсолютизм Луї XIV
Абсолютизм Луї XIV (1643-1715 рр.) характеризувався повною концентрацією влади в руках короля, який спирався на надійну армію та міцну фінансову систему. Він контролював усі сфери життя, включаючи церкву, а символом його величі став розкішний палац у Версалі. У 1685 році він скасував Нантський едикт, що заборонило кальвінізм і змусило багатьох гугенотів залишити країну.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
2. Яких заходів уживали у Франції для стимулювання мануфактурного виробництва?
Для стимулювання мануфактурного виробництва ремісників звільнили від цехових обмежень, зменшили ввезення іноземних промислових товарів та заборонили вивезення сировини. Власникам мануфактур надавали грошову допомогу з королівської скарбниці та створювали привілейовані королівські мануфактури.
3. Які події в історії Франції дістали назву Фронда? Що стало її наслідком?
Фронда — це антиурядові заворушення, що тривали у Франції з 1648 по 1653 рік. Вони були викликані невдоволенням новими податками, запровадженими кардиналом Мазаріні. Наслідком Фронди стала її поразка, що сприяло подальшому зміцненню королівської влади.
4. Коли відбулося становлення абсолютної монархії у Франції? Які ознаки вона мала?
Становлення абсолютної монархії у Франції завершилося в період правління Луї XIV (1643-1715 рр.). Її основними ознаками були: повна концентрація влади в руках короля, наявність сильної армії, контроль над церквою, а також активне втручання держави в економіку за принципами меркантилізму. Культ особи: Королівський палац у Версалі мав показувати велич його володаря. Королю приписували вислів: «Держава — це я!».
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
5. Покажіть на карті (с. 149) місця, де відбулися події, пов’язані з розвитком Франції у цей період; французькі колонії, засновані за правління Анрі IV.
На карті позначено ключові економічні центри Франції XVII ст.: райони виробництва тканин (наприклад, Ліон, Ам’єн), металургійні центри та торговельні порти (Нант, Ла-Рошель, Марсель). Також показані території, приєднані до Франції у 1600-1643 роках.
6. Поясніть, чому Луї XIV називають символом абсолютної монархії.
Луї XIV називають символом абсолютної монархії, оскільки за його правління вона досягла свого апогею у Франції. Він усунув посаду першого міністра і зосередив усю повноту влади у своїх руках, що відображено у його вислові «Держава — це я!». Король спирався на потужну армію, контролював фінанси, правосуддя і навіть церкву, а розкішний палац у Версалі став уособленням його величі та могутності.
7. Працюємо в малих групах. Метод «Ментальна карта». Розкрийте наслідки колонізації земель Північної Америки для її корінних народів, Франції та сучасної Канади.
- Для корінних народів: Колонізація призвела до втрати земель, поширення раніше невідомих хвороб та збройних конфліктів, що мало для них трагічні наслідки.
- Для Франції: Колонізація сприяла економічному збагаченню через торгівлю хутром та іншими ресурсами, а також посилювала її політичний вплив і престиж у Європі, хоча й призводила до воєн з Англією за нові території.
- Для сучасної Канади: Французька колонізація заклала основи двомовності та двокультурності сучасної Канади. Заснування міста Квебек Самуелем де Шампленом і поширення французької мови та культури сформували унікальне обличчя провінції Квебек.
✍️ Оцінюємо і створюємо
8. Працюємо разом. Обговоріть і висловіть спільну аргументовану думку, чи була економічна політика Анрі IV справедливою для всіх верств населення. Чи не посилювала вона соціальну нерівність?
Економічна політика Анрі IV була корисною для країни загалом, але її справедливість для різних верств населення є дискусійною. Зменшення податків полегшило життя селян та міщан. Водночас підтримка мануфактур через субсидії та захист від іноземної конкуренції збагачували переважно підприємців та купців. Отже, хоча загальний добробут зріс, ця політика могла посилювати економічний розрив між буржуазією та іншими верствами населення.
9. Працюємо в парах. Створіть комікс про заснування міста Квебек С. де Шампленом. Для виконання роботи можна скористатися сервісами штучного інтелекту.
- Кадр 1: Король Анрі IV дає доручення мандрівнику Самуелю де Шамплену дослідити нові землі в Канаді.
- Кадр 2: Шамплен з командою перетинає Атлантичний океан на вітрильному кораблі.
- Кадр 3: Вони висаджуються на березі річки Святого Лаврентія і встановлюють контакт із корінними жителями.
- Кадр 4: Шамплен обирає місце для нового поселення та починається будівництво перших укріплень — майбутнього міста Квебек.
- Кадр 5: Поселення зростає, розвивається торгівля хутром, з’являється будинок торговельної компанії «Нова Франція».
10. Викопайте пізнавальне завдання. Анрі IV у Франції називали «добрим королем». Як, на вашу думку, можна було б назвати Луї XIII і Луї XIV? Чому?
Луї XIII можна було б назвати «Нерішучий король» оскільки фактичним правителем був кардинал Рішельє, який упродовж 18 років фактично правив Францією за досить нерішучого короля Луї XIII. Сучасники зауважили, що «Луї XIII лише носив корону, а Рішельє мав скіпетр»
Луї XIV увійшов в історію як «Король-сонце», і це прізвисько йому дуже пасує. Він довів абсолютизм до кульмінації, самостійно керуючи державою. Його двір у Версалі був неймовірно пишним, а сам король вважав себе центром, навколо якого, ніби планети, обертаються всі інші.