§18. Хрестові походи на Близький Схід і в Балтію. Початок Реконкісти

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке колонізація? Наведіть приклади зовнішньої колонізації в середньовіччі.

Колонізація — це процес заселення незайманих земель або захоплення чужих територій з подальшим їх заселенням.

У середньовіччі прикладами зовнішньої колонізації є:

• Вікінги: заселення Ісландії, Гренландії та спроби колонізації Північної Америки (Вінланд).
• Хрестоносці: створення держав на території сучасного Ізраїлю, Лівану та Сирії під час хрестових походів.
• Нормани: завоювання та заселення частин Англії та Сицилії.

2. Що таке паломництво?

Паломництво — це релігійна подорож до святих місць з метою поклоніння, молитви або виконання релігійних обрядів. У християнстві паломництво часто пов’язане з відвідуванням місць, пов’язаних з життям Ісуса Христа, апостолів або святих.

3. Що християни вважали Святою Землею і чому?

Свята Земля для християн — це територія, що включає сучасний Ізраїль, Палестину та частини Йорданії, де відбувалися події, описані в Біблії, зокрема життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Ці місця вважаються священними через їхню релігійну значимість.

4. Під чиєю владою перебувала Свята Земля наприкінці XI ст.? Покажіть її на карті Наприкінці XI століття Свята Земля перебувала під владою Сельджуків, тюркської династії, яка контролювала значну частину Близького Сходу. Це стало однією з причин початку хрестових походів, коли європейські християни намагалися повернути контроль над цими святими місцями. На карті Свята Земля розташована на східному узбережжі Середземного моря, включаючи міста Єрусалим, Назарет та Віфлеєм.

1. Причини хрестових походів

Що спонукало європейців до хрестових походів?

Хрестові походи були викликані кількома факторами. По-перше, це було прагнення європейців розширити межі християнського світу та повернути контроль над Єрусалимом і Палестиною. По-друге, складна соціальна ситуація в Європі, зокрема безземельні рицарі, які шукали засоби до існування через війни та грабежі. Крім того, голод і хвороби в кінці XI століття підштовхнули людей до пошуку духовного очищення через паломництво або участь у хрестових походах. Нарешті, прохання Візантійського імператора Алексія I Комніна про допомогу проти турків-османів стало каталізатором для організації першого хрестового походу, ініційованого Папою Урбаном II у 1095 році.

Працюємо в парах

Якою була мета хрестового походу в Палестину?

Метою хрестового походу в Палестину було звільнення Святої Землі від мусульманського контролю, повернення влади над Єрусалимом і Гробом Господнім християнам.

Хто міг узяти в ньому участь?

Участь у хрестовому поході міг взяти будь-хто, хто бажав звільнити Святу Землю від мусульман. Учасники, які ставали хрестоносцями, отримували певні привілеї, такі як спокутування гріхів, непідсудність світській владі та недоторканність майна. Це заохочувало різні верстви населення долучатися до походів.

2. Перший хрестовий похід. Духовно-рицарські ордени

Якими були результати Першого хрестового походу?

Перший хрестовий похід, що тривав з 1096 по 1099 роки, завершився кількома важливими результатами:

1. На початку Першого хрестового походу до Святої Землі вирушили тисячі непідготовлених і неозброєних селян з Франції та Німеччини. Однак їхні зусилля були невдалими, оскільки вони швидко зазнали поразки від турків-сельджуків.
2. Захоплення Єрусалима: Хрестоносці успішно захопили Єрусалим у червні 1099 року після облоги, що супроводжувалася різаниною місцевих мусульман і юдеїв.
3. Заснування держав: На завойованих територіях хрестоносці заснували кілька держав, серед яких головним було Єрусалимське королівство. Його правителя проголосили захисником Гробу Господнього.
4. Створення духовно-рицарських орденів: Було організовано три духовно-рицарські ордени: Орден госпітальєрів (іоаннітів), Орден тамплієрів (храмовників), Тевтонський орден.

3. Другий і Третій хрестові походи

Чому Другий і Третій хрестові походи не досягли проголошеної мети?

Другий хрестовий похід (1147—1149 рр.): Цей похід був оголошений у відповідь на втрати хрестоносців у Святій Землі, зокрема падіння графства Едеса. Його очолили німецький імператор Конрад III й французький король Луї VII. Однак похід завершився поразкою. Турки-сельджуки, які проголосили джихад, чинили сильний опір і завдали значних втрат хрестоносцям.

Третій хрестовий похід (1189—1192 рр.): Цей похід був організований після того, як єгипетський султан Саладін захопив Єрусалим у 1187 році. Ним керували німецький імператор Фрідріх I Барбаросса, французький король Філіп II Август та англійський король Річард I Левове Серце.

Основні причини невдачі включають:

• Смерть лідера: Німецький імператор Фрідріх I потонув на початку походу, що дезорганізувало німецькі війська.
• Ворожнеча між союзниками: Між французьким і англійським королями існувала взаємна ворожнеча, що заважало ефективній співпраці.
• Хоча хрестоносці змогли захопити фортецю Акру. Потім французькі загони повернулися додому, залишивши англійців. Річард I не зміг відвоювати Єрусалим. Замість цього він уклав угоду з Саладіном, яка дозволяла християнським паломникам відвідувати святі місця.
• Другий і Третій хрестові походи засвідчили, що західний християнський світ уже не мав релігійного піднесення, як раніше

Висловіть припущення, чим зумовлені такі дії Саладіна. Як цей вчинок характеризує його?

1. Політична мудрість: Саладін, як досвідчений політик і стратег, міг розуміти, що помилування короля Гі де Лузіньяна сприятиме стабільності в регіоні. Замість того, щоб створювати нових ворогів, він міг прагнути досягти дипломатичних цілей і зменшити напругу між мусульманами та християнами.
2. Збереження честі: Вислів «Король короля не вбиває» може свідчити про прагнення Саладіна дотримуватися кодексу честі та лицарства. Це могло бути важливим для підтримки його репутації як благородного правителя в очах як мусульманського, так і християнського світу.
3. Дипломатичні вигоди: Звільнення Гі де Лузіньяна через рік могло бути частиною ширших дипломатичних зусиль. Це могло допомогти у встановленні мирних угод або обміну полоненими, що було звичайною практикою того часу.

Цей вчинок характеризує Саладіна як мудрого та далекоглядного лідера, який прагнув досягти своїх цілей не лише військовими засобами, але й через дипломатію та гуманність. Його дії свідчать про здатність до компромісу та розуміння важливості збереження миру і стабільності в регіоні.

4. Четвертий хрестовий похід. Завершення епохи хрестових походів

Якими були здобутки європейців від хрестових походів у Палестину?

Хрестові походи не досягли своєї основної мети — визволення Святої Землі, але мали значний вплив на Європу. Вони сприяли пожвавленню торгівлі на Середземному морі, особливо для італійських міст-держав, таких як Венеція, Генуя та Піза, які стали лідерами в торгівлі з країнами Сходу. Торговельні зв’язки між Сходом і Заходом значно розширилися, що призвело до збільшення кількості товарів, які привозили європейські купці зі Сходу.

Крім того, європейці запозичили нові сільськогосподарські рослини та плодові дерева, такі як рис, гречка, лимони, абрикоси та кавуни. Вони також опанували виробництво цукру, шовкових тканин і скляних дзеркал. Зі Сходу було запозичено голубину пошту й вітряки.

Побут європейців також зазнав змін: рицарі засвоїли східні манери та ввічливість, на Заході почали мити руки перед їжею та приймати ванни. У рицарських замках з’явилася нова гра — шахи.

5. Німецький «наступ на Схід»

Які території були колонізовані німецьким населенням унаслідок «наступу на Схід»?

Під час Другого хрестового походу німецькі хрестоносці захопили землі полабських слов’ян, утворивши маркграфство Бранденбург, центром якого стало місто Берлін у XIII столітті.

Відбулася також колонізація Балтії, де жили балтські племена; у 1201 році було засновано місто Рига, яке стало центром Лівонії.

Тевтонський орден підкорив землі пруссів, створивши державу Тевтонського ордену. На місці підкорених земель тевтонці створили державу, яка незабаром перетворилася на загрозу для польських і руських князівств.

Крім того, німецькі поселенці були запрошені в різні країни Східної Європи для освоєння нових територій і розвитку ремесла.

6. Арабська Іспанія. Реконкіста

Що було характерно для розвитку арабської Іспанії?

Арабська Іспанія, або Аль-Андалус, стала найрозвиненішою частиною Європи в період свого існування. Вона відзначалася значним культурним і науковим розвитком, зокрема поширенням досягнень арабської культури й науки, запозичених з античного світу. Було створено систему штучного зрошування, що дозволило вирощувати нові сільськогосподарські культури, такі як рис, цукрова тростина, апельсини та лимони. Розвивалися виноградарство та вівчарство.

У містах процвітали ремесла, такі як виготовлення тканин, зброї та скла. Торгівля була налагоджена з країнами Сходу, Візантією, Францією та італійськими державами. Столиця Кордова стала найбільшим містом Європи в XI столітті. Культура також процвітала: у Кордові було відкрито велику бібліотеку і вищу школу, де навчалися навіть студенти з інших країн Європи. Збереглися пам’ятки архітектури, такі як мечеть-собор у Кордові та палац Альгамбра в Гранаді.

1. Які держави утворилися на Піренейському півострові після Реконкісти наприкінці XII ст.?

На Піренейському півострові утворилися такі християнські держави: Королівство Кастилія, Королівство Леон, Королівство Арагон, Королівство Наварра, Королівство Португалія та Королівство Галісія, Графство Каталонія.

2. Як називалася держава арабів, що існувала на півдні півострова?

Гранадський емірат.

Працюємо з джерелом

Як і чому змінився зміст Реконкісти у XII ст.?

У XII столітті Реконкіста набула національного характеру, коли іспанські королівства, такі як Кастилія, Арагон і Наварра, об’єднали свої зусилля для боротьби проти мусульман. Це сталося після перемоги Альмохадів над кастильським королем Альфонсо VIII у 1195 році, що спонукало до об’єднання християнських сил. Битва біля Лас-Навас-де-Толоса в 1212 році стала вирішальною перемогою, яка забезпечила подальший успіх Реконкісти. До кінця XIII століття майже весь Піренейський півострів став християнським, за винятком Гранадського емірату.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

про мету, події і наслідки хрестових походів до Святої Землі:

Хрестові походи мали на меті звільнення Святої Землі від мусульман та розширення християнського світу. Перший хрестовий похід (1096-1099) завершився захопленням Єрусалима та створенням хрестоносних держав. Проте, наступні походи, такі як Другий (1147-1149) і Третій (1189-1192), не досягли своїх цілей через внутрішні конфлікти та сильний опір мусульман. Наслідками хрестових походів стали загострення ворожнечі між християнами та мусульманами, руйнування культурних пам’яток, але також і розвиток торгівлі та культурний обмін між Сходом і Заходом.

про німецький «наступ на Схід»:

Німецький «наступ на Схід» був спрямований на колонізацію земель слов’янських племен та Балтії. У XII столітті німецькі хрестоносці підкорили землі полабських слов’ян, утворивши маркграфство Бранденбург, а також заснували місто Рига в Лівонії. Тевтонський орден відіграв ключову роль у підкоренні балтських племен пруссів. Цей наступ призвів до утворення німецьких держав на завойованих територіях, що згодом стали загрозою для сусідніх польських і руських князівств.

про основні події Реконкісти:

Реконкіста була процесом відвоювання християнськими державами Піренейського півострова від арабів, що розпочався в VIII столітті. Важливими подіями стали захоплення Толедо в 1085 році, битва біля Лас-Навас-де-Толоса в 1212 році, яка забезпечила перемогу християнських королівств, та захоплення Кордови і Севільї у XIII столітті. До кінця XV століття майже весь півострів був повернений під контроль християн, за винятком Гранадського емірату. Реконкіста сприяла утворенню нових християнських держав і зміцненню їхньої влади на півострові.

Запитання і завдання

1. Яку державу створили хрестоносці?

В Єрусалимське королівство.

2. Коли в Європі вперше пролунав заклик до хрестового походу до Святої Землі?

У 1095 році. Папа Урбан II виступив із закликом до хрестового походу на церковному соборі в Клермоні, закликаючи християн звільнити Палестину від мусульманської влади.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати ім’я султана Єгипту і Сирії, який вів успішну боротьбу проти хрестоносців.

Саладін.

4. Наведіть декілька аргументів, на підставі яких можна стверджувати, що походи в Палестину, Реконкіста і «наступ на Схід» мають спільні риси:

1. Релігійний мотив: Усі три рухи мали релігійну основу. Хрестові походи були спрямовані на звільнення Святої Землі від мусульман, Реконкіста — на відвоювання Піренейського півострова від арабів, а «наступ на Схід» мав на меті християнізацію язичницьких земель Балтії.
2. Територіальна експансія: Усі ці події включали завоювання нових територій та їх колонізацію. Хрестоносці створювали держави на Близькому Сході, християнські королівства розширювали свої володіння в Іспанії, а німецькі лицарі засновували нові поселення в Східній Європі.
3. Військовий характер: Кожен із цих рухів був військовою кампанією, що включала організовані армії та рицарські ордени для досягнення своїх цілей.

5. Чи була однаковою проголошена і реальна мета хрестових походів? Поясніть свою думку

Проголошена мета хрестових походів полягала у звільненні Святої Землі та захисті християнських святинь. Однак реальні цілі часто включали політичні та економічні вигоди, такі як контроль над торговими шляхами та розширення впливу європейських держав.

Значна частина учасників походів складалася з безземельних рицарів, які не мали права на спадщину через систему майорату. Ці рицарі шукали можливості для здобуття земель та багатств у нових землях, оскільки вдома вони часто були змушені вдаватися до грабежів або служити найманцями.

Часто під час походів здійснювалися напади на християнські міста, такі як Константинополь під час Четвертого хрестового походу, що свідчить про відхилення від заявлених релігійних цілей.

Таким чином, хоча офіційно хрестові походи були оголошені як релігійні експедиції, на практиці вони часто переслідували різноманітні цілі, які не завжди відповідали проголошеним намірам.

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що духовно-рицарські ордени проводили самостійну політику, яка часто не збігалася з прагненнями європейських правителів? Аргументуйте свою відповідь

Так, духовно-рицарські ордени часто проводили самостійну політику. Вони мали власні території та ресурси, що дозволяло їм діяти незалежно від європейських монархів. Наприклад, Тевтонський орден створив власну державу в Пруссії і не завжди узгоджував свої дії з польськими чи литовськими правителями. Крім того, ордени були підпорядковані безпосередньо Папі Римському, що давало їм певну автономію у прийнятті рішень.

7. Наведіть факти, що розкривають роль католицької церкви у хрестових походах.

1. Католицька церква, зокрема Папа Урбан II, відіграла ключову роль у започаткуванні хрестових походів. У 1095 році на соборі в Клермоні Папа Урбан II закликав до хрестового походу, щоб звільнити Святу Землю від мусульманського контролю.
2. Церква обіцяла учасникам хрестових походів спокутування гріхів та інші духовні привілеї, такі як непідсудність світській владі та недоторканність майна. Це стимулювало багатьох європейців приєднуватися до походів.
3. Католицька церква активно брала участь в організації хрестових походів, координуючи дії різних європейських держав і рицарських орденів, які підпорядковувалися безпосередньо Папі Римському.
4. Під егідою церкви були створені духовно-рицарські ордени, такі як Тамплієри, Госпітальєри та Тевтонський орден. Вони мали на меті захист християнських святинь і паломників, а також боротьбу з ворогами християнства.

8. Якими були наслідки хрестових походів? Дайте оцінку цим наслідкам.

1. Політичні та територіальні зміни: Хрестові походи призвели до створення хрестоносних держав на Близькому Сході, таких як Єрусалимське королівство. Однак ці держави були недовговічними і врешті-решт були відвойовані мусульманами. В Європі хрестові походи сприяли зміцненню влади монархів, які використовували їх для консолідації своїх держав.
2. Економічні наслідки: Хрестові походи стимулювали розвиток торгівлі між Європою та Сходом. Італійські міста-держави, такі як Венеція і Генуя, отримали значні вигоди від торгівлі з країнами Сходу, що сприяло їхньому економічному піднесенню.
3. Культурний обмін: Хрестові походи сприяли культурному обміну між Заходом і Сходом. Європейці запозичили багато нових технологій і культурних елементів, таких як виробництво цукру, шовкових тканин, скляних дзеркал, а також нові сільськогосподарські культури, такі як рис і лимони.
4. Загострення релігійної ворожнечі: Хрестові походи посилили ворожнечу між християнами та мусульманами, а також між католицькою та православною церквами, особливо після Четвертого хрестового походу і захоплення Константинополя.

Хоча хрестові походи не досягли своєї основної мети — утримання Святої Землі під християнським контролем — вони мали значний вплив на розвиток Європи. Економічні та культурні наслідки були переважно позитивними, сприяючи розширенню торгівлі та культурному обміну. Однак політичні та соціальні наслідки були неоднозначними, а релігійна ворожнеча залишила тривалий негативний слід у відносинах між різними релігійними групами.

9. Поясніть за картою, як змінювалася територія:

1. Держав хрестоносців на Близькому Сході: Після Першого хрестового походу (1096-1099) хрестоносці заснували кілька держав на Близькому Сході, включаючи Єрусалимське королівство, графство Триполі, князівство Антіохія та графство Едеса. Ці держави існували протягом XII століття, але поступово втрачали території через постійні атаки мусульманських правителів. До кінця XIII століття всі ці держави були знищені, а остання фортеця хрестоносців — Акра — впала в 1291 році.
2. Християнських держав на Піренейському півострові: На початку Реконкісти в VIII столітті християнські держави контролювали лише невелику частину північного Піренейського півострова. Протягом XII-XIII століть вони поступово відвойовували території у мусульманських правителів. Вирішальні перемоги, такі як битва біля Лас-Навас-де-Толоса в 1212 році, дозволили християнським королівствам розширити свої володіння. До кінця XIII століття майже весь півострів був під контролем християн, за винятком Гранадського емірату.

10. Що завадило хрестоносцям утримати владу на Близькому Сході?

• Внутрішні конфлікти: Хрестоносці часто стикалися з внутрішніми суперечками та відсутністю єдності серед різних європейських сил.
• Сильний опір мусульман: Мусульманські правителі, такі як Саладін, успішно об’єднували сили для боротьби проти хрестоносців і поступово відвойовували території.
• Віддаленість від Європи: Лінії постачання та підтримки з Європи були довгими і ненадійними, що ускладнювало утримання контролю над завойованими землями.
• Зміна пріоритетів у Європі: З часом інтерес до хрестових походів зменшився через внутрішні проблеми в Європі та зміни політичних пріоритетів.

11. Таблиця «Хрестові походи»:

12. Працюємо в парах. Підготовка презентації:

Учасники хрестових походів на Близькому Сході:

• Соціальний склад: Хрестові походи залучали рицарів, селян, духовенство та шляхту з різних країн Європи. Рицарі шукали слави і земель, селяни — спокутування гріхів і кращого життя.
• Мотивація: Релігійні переконання, обіцянки індульгенцій, можливість здобути землі та багатства.
• Умови життя: Учасники стикалися з важкими умовами, включаючи тривалі марші, нестачу їжі та води, а також постійні бойові дії.

Учасники хрестових походів у Балтію:

• Соціальний склад: Переважно німецькі рицарі та купці, які прагнули колонізувати язичницькі землі.
• Мотивація: Розширення християнства, отримання земель і торгових можливостей.
• Умови життя: Військові кампанії в Балтії, боротьба з місцевими племенами.

Учасники Реконкісти:

• Соціальний склад: Іспанські рицарі, селяни та духовенство, які боролися проти маврів.
• Мотивація: Відвоювання християнських земель, релігійна ревність і обіцянки земельних наділів.
• Умови життя: Постійні війни на півострові, зміна влади і культурний обмін з маврами.

13. Лист від особи сеньйора до своїх васалів:

Дорогі мої васали,

Я пишу вам у цей важливий час, коли наші брати-християни на Сході потребують нашої допомоги. Папа Римський закликав усіх вірних до святого походу за звільнення Гробу Господнього від невірних. Це наш священний обов’язок перед Богом і нашою вірою.

Я закликаю вас приєднатися до мене в цьому благородному починанні. Участь у хрестовому поході принесе вам спокутування гріхів і славу в очах Господа. Крім того, це можливість здобути нові землі та багатства для себе і своїх родин.

Нехай Бог благословить наше святе діло!Ваш вірний сеньйор,

[Ім’я Сеньйора]

14. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». За додатковими джерелами підготуйте і презентуйте на практичному занятті або уроці узагальнення за розділом навчальний проєкт за темою «Духовнорицарські ордени»

Для підготовки презентації про духовно-рицарські ордени можна розглянути такі аспекти:

1. Історичний контекст:
   • Розгляньте причини виникнення духовно-рицарських орденів у період хрестових походів.
   • Опишіть роль католицької церкви у створенні та підтримці орденів.
2. Основні ордени:
   • Тамплієри (Орден Храму): Заснований у 1119 році для захисту паломників на шляху до Святої Землі. Відомий своїм багатством і впливом у Європі.
   • Госпітальєри (Орден Святого Іоанна): Заснований для надання медичної допомоги паломникам. Після втрати Палестини оселився на Родосі, а згодом на Мальті.
   • Тевтонський орден: Заснований у 1190 році в Палестині, згодом перемістився до Балтії, де створив власну державу.
3. Структура та функції:
   • Опишіть організаційну структуру орденів, їхні обов’язки та функції.
   • Розгляньте військову, релігійну та господарську діяльність орденів.
4. Вплив і спадщина:
   • Обговоріть вплив орденів на політичну ситуацію в Європі та Близькому Сході.
   • Розгляньте їхню роль у поширенні християнства та колонізації нових територій.
5. Занепад і трансформація:
   • Опишіть причини занепаду деяких орденів, таких як Тамплієри.
   • Розгляньте сучасні організації, що є спадкоємцями середньовічних орденів, наприклад, Мальтійський орден.

Рекомендації для презентації:

• Використовуйте карти для ілюстрації територій, контрольованих орденами.
• Додайте зображення замків і символіки орденів.
• Використовуйте цитати з історичних джерел для підкріплення фактів.

Цей проект допоможе краще зрозуміти роль і значення духовно-рицарських орденів у середньовічній історії.