§17. Королівство Руське за наступників короля Данила

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. За часів правління якого князя Галицько-Волинська держава досягла розквіту?

Галицько-Волинська держава досягла розквіту за правління Данила Романовича. Його правління стало добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення держави.

2. Яку внутрішню і зовнішню політику проводив Данило Романович?

Данило Романович проводив політику зміцнення державної влади, сприяв розвитку міст, ремесел і торгівлі. Він заснував нові міста, такі як Львів, Крем’янець і Холм, останнє з яких стало його столицею. У зовнішній політиці Данило намагався зменшити вплив монголо-татар і шукав підтримки західних союзників, прийняв коронацію від Папи Римського у 1253 році, ставши королем всієї Русі.

3. Назвіть нащадків Данила Романовича. Як їхня політика вплинула на подальшу долю держави?

Нащадками Данила Романовича були його сини Лев, Мстислав і Шварно. Лев Данилович отримав Галич і Перемишль, Мстислав — Теребовлянщину, Луцьк та Дубно, а Шварно — Белз, Холм та інші землі. Політика Лева була агресивною та військовою, що призвело до занепаду його володінь. Шварно був одружений із дочкою литовського князя Міндовга і отримав владу над Литвою, але це об’єднання тривало недовго через конфлікти з братом Левом.

1. Лев Данилович і Володимир Василькович

Якими були здобутки правління князя Лева Даниловича?

Князь Лев Данилович, один із найпомітніших правителів Центрально-Східної Європи свого часу, відзначився активною зовнішньою політикою і військовими діями. Він втрутився в боротьбу за Краківську землю, приєднавши Люблін до своїх володінь, а також відвоював частину Закарпаття від Угорського королівства з центром у Мукачевому. Лев часто спирався на військову підтримку монгольських ханів у своїх походах. Однак його правління супроводжувалося майже безперервними війнами, що призвело до занепаду його володінь. Військо Лева стало більш схожим на монгольське.

Працюємо разом. За допомогою методу «Уявний мікрофон» обговоріть результати правління Лева Даниловича

Лев Данилович, як князь Галицько-Волинської держави, залишив неоднозначний слід в історії. Його правління було позначене численними військовими кампаніями, зокрема спробами завоювати Краківську землю та Закарпаття, що частково вдалося. Він активно співпрацював з монголами, залучаючи їх до своїх походів, що дозволило йому розширити території князівства на короткий час.

Однак, його агресивна зовнішня політика часто не приносила бажаних результатів і призводила до виснаження ресурсів держави. Наприклад, похід на Краків у 1280 році закінчився поразкою і відступом. Убив литовського князя Войшелка за передачу Литви його братові Шварну (1267). Тим самим зіпсував відносини з литовцями.

Внутрішньо Лев не приділяв достатньої уваги розвитку економіки та культурного життя держави. Його правління характеризувалося нестабільністю та частими війнами, що негативно вплинуло на добробут населення.

Таким чином, хоча Лев Данилович був відомий як мужній воїн і полководець, його нерозважлива політика та постійні військові дії призвели до занепаду його князівства.

2. Правління Юрія І. Загибель князів Андрія і Лева II

Які землі втратило Королівство Руське за Юрія І?

За час правління Юрія І Львовича, Королівство Руське втратило кілька важливих територій. Зокрема, було втрачено Люблінську землю, яку захопила Польща у 1302 році, а також частину Закарпаття, яка знову стала частиною Угорщини. Крім того, Юрій І поступився Великому князівству Литовському Дорогичином і Берестям.

Працюємо в малих групах. Складіть характеристику діяльності князя Юрія І.

Юрій І Львович був одним з останніх могутніх правителів Галицько-Волинської держави. Його правління охоплювало період з 1301 до 1308 (або 1314 чи 1315) року.

• Юрій I прийняв титул короля Русі, наслідуючи свого діда Данила Галицького, і переніс столицю з Холма до Володимира. Він об’єднав під своєю владою всі землі Волині та Галичини, хоча втратив Люблінську землю та частину Закарпаття. Юрій вимушено поступився Великому князівству Литовському Дорогичином і Берестям. Але відновив владу над Пониззям, розширивши його кордони аж до гирла Дністра й Південного Бугу, і позбувся зверхності монголів.
• Зовнішня політика: Юрій встановив дружні відносини з Тевтонським орденом і Польським королівством.
• Церковна політика: Одним із головних досягнень Юрія І було утворення в 1303 році окремої Галицької митрополії, що включала кілька єпархій і зміцнила незалежність держави.
• Економічний розвиток: За час його правління економіка князівства розвивалася, а добробут громадян зростав (за свідченням польського хроніста Яна Длугоша).

Юрій І Львович залишив по собі двох синів, Лева II та Андрія, які продовжили його політику після його смерті. Його правління відзначалося миром і стабільністю, що сприяло економічному розвитку та зміцненню держави.

3. Правління Юрія II Болеслава

На кого спирався у своїй політиці Юрій ІІ?

Юрій II Болеслав спирався на кілька ключових сил у своїй політиці. Він уклав союз із Великим князівством Литовським, одружившись із дочкою литовського князя Гедиміна. Також він підтримував дружні відносини з Тевтонським орденом і намагався врегулювати відносини із Золотою Ордою, здійснивши спільний похід на Люблін у 1337 році. Крім того, Юрій II підтримував міщан і торговців, надаючи містам Магдебурзьке право, що сприяло економічному розвитку та напливу європейців різних професій. Однак його політика не знайшла підтримки серед місцевого боярства, яке докоряло князю за надмірну підтримку містян-іноземців — чехів і німців, поблажливість щодо католицького духовенства, а також утиски в правах волинської верхівки.

Працюємо разом. За допомогою методу «Мозковий штурм» обговоріть відмінності політики князя Юрія ІІ від політики попередників.

1. Союзи та зовнішня політика: Юрій II Болеслав, попри своє польське походження, проводив антипольську політику, укладаючи союзи з Великим князівством Литовським та Тевтонським орденом. Це відрізнялося від попередників, які часто мали інші зовнішньополітичні пріоритети.
2. Відносини з Золотою Ордою: Юрій II урегулював відносини з Золотою Ордою, що дозволило йому здійснити спільний похід на Люблін у 1337 році. Це було частиною його стратегії зміцнення влади.
3. Внутрішня політика та управління: Юрій II намагався обмежити вплив боярства, залучаючи до боярської ради лише тих, хто безпосередньо служив князеві. Він передав владу на місцях відданим намісникам (палатинам), що зосередили у своїх руках всі важелі правління. Це викликало невдоволення серед місцевої знаті.
4. Релігійна політика: Як і його попередник Юрій I, Юрій II відновив Галицьку православну митрополію, що свідчило про прагнення зміцнити незалежність церкви в державі.
5. Ставлення до містян-іноземців: Юрій II підтримував містян-іноземців, таких як чехи й німці, і був поблажливим до католицького духовенства, що викликало невдоволення серед боярства.

Ці особливості політики Юрія II призвели до конфліктів з боярами й зрештою до його отруєння у 1340 році.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Правління Лева Даниловича:

Лев Данилович, син короля Данила, правив Галицько-Волинською державою з 1264 по 1308 рік. Він відзначався активною зовнішньою політикою, втручаючись у боротьбу за Краківську землю і відвоювавши частину Закарпаття в Угорщини. Однак його правління супроводжувалося безперервними війнами, що призвело до занепаду його володінь. Лев не завжди діяв послідовно, часто покладаючись на монгольських союзників, що вплинуло на внутрішню стабільність держави.

Здобутки короля Юрія I:

Юрій I Львович правив з 1301 по 1308/1314 роки, переніс столицю з Холма до Володимира, об’єднавши Волинь і Галичину. Він зміцнив державу, відновивши владу над Пониззям та позбувшись монгольської зверхності. Юрій I також домігся утворення окремої Галицької православної митрополії у 1303 році, що зміцнило незалежність церкви в державі.

Причини занепаду династії Романовичів:

Занепад династії Романовичів був зумовлений кількома факторами. По-перше, внутрішні конфлікти та боротьба за владу послабили державу. По-друге, постійні війни й втрати територій під тиском сусідніх держав, таких як Литва та Польща, ослабили її позиції. Нарешті, смерть останніх представників династії без спадкоємців призвела до втрати незалежності Галицько-Волинської держави.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Хто був наступником Лева Даниловича?

А Юрій І

2. Які держави претендували на землі Королівства Руського?

Польське королівство, Велике князівство Литовське, Угорське королівство та Золота Орда.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву міста, яке стало столицею держави Романовичів за Лева Даниловича.

Львів.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що Королівство Руське за наступників Данила занепадало.

Королівство Руське за наступників Данила дійсно зазнало занепаду. Після смерті Данила його сини розділили володіння, що призвело до ослаблення центральної влади. Лев Данилович вів майже безперервні війни, що виснажило державу і призвело до втрати територій. Юрій І був змушений поступитися частинами земель Великим князівствам Литовському та Польському, а також Угорському королівству. Після смерті Юрія І його сини Андрій і Лев II загинули у боротьбі з монголами та литовцями, що призвело до завершення династії Романовичів.

ІНША ВІДПОВІДЬ:

Факти, які підтверджують занепад:

• Лев Данилович втрутився в боротьбу за володіння Краківською землею, але не маючи підтримки серед місцевої знаті, приєднав до своїх володінь лише Люблін, що свідчить про слабкість його позиції.
• Під час правління Лева Даниловича його володіння занепали, оскільки він не займався розбудовою земель.
• Юрій І вимушено поступився Великому князівству Литовському Дорогичином і Берестям, Польському королівству — Західною Галичиною та Любліном, Угорському королівству — Закарпаттям, що свідчить про втрату земель.
• Після смерті Юрія І його сини Андрій і Лев II загинули під час боїв із монголами та литовцями, що призвело до завершення династії Романовичів.

Факти, які спростовують занепад:

• Володимир Василькович проводив політику розвитку міст, торгівлі та ремесел, будував церкви і монастирі, а також поширював літописання.
• Юрій І домігся утворення окремої Галицької православної митрополії, що зміцнило його владу та незалежність держави.
• Юрій II Болеслав відновив Галицьку православну митрополію, що свідчило про його прагнення зміцнити незалежність церкви в державі.

Королівство Руське за наступників Данила мало як ознаки занепаду (втрата земель, занепад володінь), так і елементи розвитку (розвиток міст, релігійна незалежність).

5. Якими, на вашу думку, були основні особливості розвитку держави Романовичів у період правління наступників короля Данила?

Основними особливостями розвитку держави Романовичів у цей період були:

• Децентралізація влади: Після смерті Данила його сини розділили володіння, що ослабило центральну владу.
• Військові конфлікти: Постійні війни з сусідами, такими як Польща та Литва, а також з монголами.
• Втрати територій: Втрата значних територій на користь сусідніх держав.
• Економічний розвиток: Підтримка містян-іноземців, розвиток торгівлі та ремесел.
• Зміцнення церковної незалежності: Створення Галицької православної митрополії Юрієм І для зміцнення церковної незалежності від Київської митрополії.

6. В одному з листів краківського князя до Папи Римського стверджувалося, що правління князів Андрія і Лева ІІ було для иипольських земель «непереможним щитом проти жорстокого татарського народу». Чи погоджуєтеся ви із цією думкою?

Ця думка має підстави, оскільки Андрій і Лев II дійсно спрямували свою політику на боротьбу зі Золотою Ордою і литовськими зазіханнями. Вони відбили кілька нападів монголів у 1316—1320 роках та 1323 році. Це свідчить про їхню роль як захисників регіону від татарської загрози.

7. Розкрийте зв’язок між заходами правління князя Юрія II Болеслава та його трагічною загибеллю.

Юрій II Болеслав намагався зміцнити свою владу шляхом проведення антипольської політики, укладення союзів з Литвою та Тевтонським орденом, а також урегулювання відносин із Золотою Ордою. Він підтримував містян-іноземців і католицьке духовенство, що викликало невдоволення серед місцевого боярства. Його спроби обмежити вплив боярства, залучаючи до ради лише відданих йому осіб, також сприяли зростанню напруги. У результаті цих конфліктів Юрій II був отруєний боярами у 1340 році під час бенкету, що стало кульмінацією його політики, яка не знайшла підтримки серед місцевої знаті.

8. Чи могла держава Романовичів зберегти незалежність? Обґрунтуйте свою відповідь. Визначте причини загибелі держави

Держава Романовичів могла б зберегти незалежність за умов більшої внутрішньої стабільності та єдності серед правлячої еліти. Однак постійні внутрішні конфлікти, боротьба за владу та зовнішній тиск з боку сусідніх держав, таких як Польща та Литва, значно ослабили її позиції. Відсутність спадкоємців і сильного лідера призвела до остаточного занепаду держави.

Застосовуємо і творимо

9. Обговоріть і поясніть на прикладах, яку інформацію про розвиток Королівства Руського в ХІІІ—ХІV ст. може надати історична карта.

Історична карта може надати багато інформації про розвиток Королівства Руського:

• Територіальні зміни: Карта показує, як змінювалися кордони держави протягом ХІІІ—ХІV століть, включаючи розширення або втрату територій.
• Політичні центри: Можна побачити, які міста були столицями або важливими адміністративними центрами в різні періоди.
• Зовнішні відносини: Карта відображає сусідні держави та їхні взаємовідносини з Королівством Руським, що допомагає зрозуміти політичний контекст.

10. Розв’яжіть хронологічні задачі.

Скільки років проіснувало Королівство Руське як незалежна держава?

Королівство Руське існувало як незалежна держава з 1253 року (коронація Данила Романовича) до 1349 року, коли воно перестало існувати як єдина політична одиниця. Це становить 94 роки.

Скільки років правила династія Романовичів?

Династія Романовичів правила від часу заснування Галицько-Волинського князівства Романом Мстиславичем у 1199 році до загибелі останніх представників династії Андрія і Лева II у 1323 році. Це становить приблизно 124 роки.

11. Назвіть найважливіші події із життя держави Романовичів першої половини XIV ст. Відповідь подайте у вигляді хронологічної таблиці

12. Чому після припинення династії Романовичів у Королівстві Руському розпочалася боротьба за поділ його володінь, а не за утвердження нової династії? Чому країни-сусіди претендували на галицько-волинську спадщину?

Після припинення династії Романовичів у Королівстві Руському розпочалася боротьба за поділ його володінь, а не за утвердження нової династії, з кількох причин:

1. Відсутність спадкоємців: Династія Романовичів закінчилася по чоловічій лінії зі смертю Андрія і Лева II у 1323 році, що залишило державу без прямого спадкоємця на трон.
2. Внутрішні конфлікти: Відсутність централізованої влади та сильного лідера призвела до зростання впливу місцевого боярства, яке мало свої інтереси і не було зацікавлене в утвердженні нової династії.
3. Зовнішній тиск: Сусідні держави, такі як Польща, Литва та Угорщина, бачили можливість розширити свої території за рахунок Галицько-Волинської держави. Вони претендували на ці землі через їх стратегічне розташування та економічний потенціал.