І. Розумію
1. Який план дослідження речових пам’яток?
План дослідження речових пам’яток включає: 1. Назва. 2. Знаряддя чи виріб. 3. Час появи. 4. Місце походження. 5. Матеріал/матеріали. 6. Форма та зміст. 7. Призначення. 8. Якість збереження.
2. Яку інформацію можуть дати історику лінгвістичні джерела?
Лінгвістичні джерела надають історикам інформацію про формування народів, їхню діяльність, історію взаємодії та відносин народів у різні історичні епохи. Вони виникли задовго до появи писемності й допомагають досліджувати походження слів (етимологію) та власні назви (ономастику). Наприклад, назви річок можуть свідчити про напрямок заселення територій, а схожість коренів у назвах річок (Дніпро, Дністер, Дунай, Дон) вказує на спільне походження цих назв.
3. Чому історики й історикині використовують етнографічні джерела?
Історики використовують етнографічні джерела, бо вони містять інформацію про особливості побуту, культури та звичаїв народів. Етнографічні джерела (усні, письмові, аудіовізуальні, речові й лінгвістичні) допомагають глибше зрозуміти історію народів. Фольклорні твори (казки, легенди, пісні тощо) відображають світогляд людей, морально-етичні норми, звичаї й традиції, зберігають історичну пам’ять.
ІІ. Дію
1. Створи доповідь із презентацією на 5-7 слайдів про артефакт, що належить твоїй родині або тобі.
Слайд 1: Бабусина вишита сорочка
Мій артефакт – вишита сорочка, яка належала моїй бабусі. Ця річ має велике значення для нашої родини, бо зберігає пам’ять про традиції та вміння наших предків.
Слайд 2: Походження та час створення
Сорочка була вишита моєю бабусею у 1950-х роках на Полтавщині. Вона створювалась як святковий одяг для важливих подій та свят.
Слайд 3: Матеріали та техніка
Сорочка виготовлена з домотканого полотна. Для вишивки використані нитки червоного та чорного кольорів. Візерунки виконані техніками “хрестик” та “гладь”.
Слайд 4: Орнаменти та їх значення
На сорочці вишиті традиційні українські орнаменти: ромби (символ родючості), квіти (символ краси та молодості) та птахи (символ свободи). Ці символи мали захисне значення.
Слайд 5: Стан збереження
Сорочка збереглася в доброму стані, хоча має деякі потертості та пожовтіння від часу. Наша родина дбайливо зберігає цей артефакт як частину нашої історії.
Слайд 6: Значення для родини
Ця вишиванка – не просто одяг, а символ зв’язку поколінь. Вона нагадує про бабусю, її майстерність і любов до української культури, яку вона передала нам.
2. Досліди походження одного з топонімів твого населеного пункту.
Дослідження походження топоніму “Воскресенка” (Київ)
Воскресенка — житловий масив у Дніпровському районі Києва, назва якого походить від історичної Воскресенської слобідки.
Ці землі у XVI столітті належали Остафію (Євстафію) Дашкевичу (бл. 1470-1536), канівському та черкаському старості, видатному організатору козацтва. Хоча формально Запорозька Січ виникла пізніше (1580-ті роки), Дашкевич відіграв важливу роль у формуванні козацьких загонів.
Назва “Воскресенка” з’явилася після того, як Дашкевич подарував ці землі Воскресенській церкві на Подолі, яку збудував власним коштом. Саме від назви церкви, присвяченої Воскресінню Христовому, походить топонім.
Історичні етапи:
- XVI ст. — “земля Євстафієва”
- 1719 р. — перетворена на Губернаторську слобідку
- 1786 р. — перейшла у казенне володіння
- 1933 р. — включена до складу Києва
- 1960-80-ті рр. — збудовано сучасний житловий масив
У 2021 році на честь Остафія Дашкевича перейменовано вулицю в цьому районі, що підкреслює історичний зв’язок місцевості з її засновником.
Походження назви “Калинівка”
Назва мого села Калинівка походить від назви рослини калина, яка здавна росла в цій місцевості. Калина – традиційний український символ, що згадується в багатьох народних піснях та легендах.
За переказами старожилів, перші поселенці прийшли сюди в середині XVIII століття і заснували хутір біля невеликої річки, де росло багато калинових кущів. Спочатку поселення називалося “Калиновий хутір”, а пізніше назва скоротилася до “Калинівка”.
Цікаво, що в Україні є багато населених пунктів з такою назвою, що свідчить про важливість калини в українській культурі. В народній традиції калина символізує красу, молодість, кохання та рідну землю.